ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА МАГІСТРА

за спеціальністю специфічних категорій 8.000003 “Управління проектами”

кваліфікації 1238 “Керівник проектів та програм”

Чинний від 2004-12-20

Галузь використання

Цей стандарт поширюється на систему вищої освіти: органи, які здійснюють управління у галузі вищої освіти; інші юридичні особи, що надають освітні послуги у галузі вищої освіти; вищі навчальні заклади всіх форм власності, де готують фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня магістра за спеціальністю специфічних категорій 8.000003 “Управління проектами”, освітнього рівня повної вищої освіти, кваліфікації 1238 “Керівник проектів та програм”, з узагальненим об’єктом діяльності: проекти та процеси управління проектами.

Фахівець підготовлений до роботи в усіх видах економічної діяльності за ДК 009-96.

Фахівець здатний виконувати зазначені професійні роботи:

Фахівець може займати штатні посади директора програми, директора проекту, сертифікованого менеджера проекту, професійного менеджера проекту, практикуючого менеджера проекту.

Цей стандарт установлює:

· професійне призначення й умови використання випускників вищих навчальних закладів певної спеціальності та освітньо-кваліфікаційного рівня у вигляді переліку штатних посад, виробничих функцій та типових задач діяльності;

· освітні та кваліфікаційні вимоги до випускників вищих навчальних закладів у вигляді переліку здатностей та умінь вирішувати задачі діяльності;

· вимоги до атестації якості освіти та професійної підготовки випускників вищих навчальних закладів;

· відповідальність за якість освіти та професійної підготовки.

Стандарт є обов’язковим для вищих навчальних закладів, що готують фахівців даного профілю. Підприємства, установи, організації повинні забезпечити необхідні умови для використання фахівців відповідно до здобутих ними у вищому навчальному закладі кваліфікації та спеціальності згідно з чинним законодавством.

Стандарт придатний для цілей ліцензування та акредитації вищих навчальних закладів, атестації осіб, які закінчили навчання у вищих навчальних закладах, та сертифікації фахівців.

Нормативні посилання

У цьому стандарті використано посилання на такі нормативні документи:

- ГСВОУ-________04 Галузевий стандарт вищої освіти України. Освітньо-професійна програма підготовки магістра за спеціальністю специфічних категорій 8.000003 „Управління проектами”;

- ГСВОУ-________04 Галузевий стандарт вищої освіти України. Засоби діагностики якості вищої освіти магістра за спеціальністю специфічних категорій 8.000003 “Управління проектами”;

- Закон України “Про вищу освіту” від 17.01 2002 р. №2984-III;

- ДК 009-96 Державний класифікатор України: Класифікація видів економічної діяльності;

- ДК 003-95 Державний класифікатор України: Класифікатор професій;

- Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників;

- МСКО: Міжнародна стандартна класифікація освіти (ISCED: International Standard Classification of Education, Paris, Unesco, COM/ST/ISCED).

Визначення

У цьому стандарті використано терміни, що подані у Законі України “Про вищу освіту” від 17.01.2002 р. N 2984-III, Міжнародній Стандартній Класифікації Занять, Державному класифікаторі України ДК 003-95, Державному класифікаторі України ДК 009-96, Загальних положеннях Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників відповідно до цілей цього стандарту.

У цьому стандарті використано наступні терміни:

Атестація (державна атестація) осіб, які закінчують вищі навчальні заклади – установлення відповідності рівня якості отриманої ними вищої освіти вимогам стандартів вищої освіти по закінченню навчання за напрямом, спеціальністю.

Вимога –норма, правило, якому хто-, що-небудь повинні підлягати.

Виробнича функція (трудова, службова) - коло обов’язків, які виконує фахівець відповідно до займаної посади і які визначаються посадовою інструкцією або кваліфікаційною характеристикою. Розрізнюють таки виробничі функції:

· проектувальна (проектно-конструкторська) - здійснення цілеспрямованої послідовності дій щодо синтезу систем або окремих їх складових, розробка документації, яка необхідна для втілення та використання об'єктів та процесів (конструювання є окремим процесом проектування, який полягає в обґрунтуванні рішень щодо принципу дії та конструкції об'єктів, розробки документації на їх виготовлення);

· організаційна - впорядкування структури і взаємодії складових елементів системи з метою зниження невизначеності, а також підвищення ефективності використання ресурсів і часу(окремим процесом організації діяльності можна вважати планування - часове впорядкування виконання робіт, тобто обґрунтування їх, послідовності, тривалості та строків виконання);

· управлінська – функція, спрямована на досягнення поставленої мети, забезпечення сталого функціонування і розвитку систем завдяки інформаційному обмінові (до фахівця інформаційні потоки надходять через зворотні зв'язки, до об'єкта управління - у вигляді директивних рішень);

· виконавська (технологічна, операторська) – функція, спрямована на втілення поставленої мети за відомими алгоритмами, тобто фахівець виступає як структурний елемент (ланка) певної технології.

Діяльність(діяльність людини) - динамічна система взаємодій людини із всесвітом, в яких вона досягає свідомо поставлених цілей, що з'являються внаслідок виникнення у неї певних потреб.

У процесі історичного розвитку суспільства формуються та розвиваються різні види діяльності людини- характеристики діяльності залежно від способів і форм її здійснення. Вид діяльності визначається станом взаємодії фахівця з узагальненим об'єктом діяльності протягом усього циклу його існування.

Задача діяльності - мета діяльності, що задана в певних умовах і може бути досягнута в результаті визначеної структури діяльності, до якої належить:

· предмет діяльності (праці) - те, що суб’єкт має до початку своєї діяльності і що підлягає трансформації у продукт;

· засіб діяльності (праці) - об’єкт, що опосередковує вплив суб’єкта на предмет діяльності, або те, що звичайно називають “знаряддям праці”, і стимули, що використовуються, наприклад, у діяльності управління;

Зміст навчання - структура, зміст і обсяг навчальної інформації, засвоєння якої забезпечує особі можливість здобуття вищої освіти і певної кваліфікації.

Зміст навчання поділяється на:

· нормативну частину змісту навчання -обов’язковий для засвоєння зміст навчання, сформований відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики як змістові модулі із зазначенням їх обсягу й рівня засвоєння, а також форм державної атестації;

· вибіркову частину змісту навчання -рекомендований для засвоєння зміст навчання, сформований як змістові модулі із зазначенням їх обсягу та форм атестації, призначений для задоволення потреб і можливостей особистості, регіональних потреб у фахівцях певної спеціалізації спеціальності, з урахуванням досягнень наукових шкіл і вищих навчальних закладів.

Клас задачі діяльності - ознака рівня складності задач діяльності, які вирішуються фахівцем. Усі задачі діяльності розподіляються на три класи:

· стереотипні задачі діяльності - передбачають діяльність відповідно до заданого алгоритму, що характеризується однозначним набором добре відомих, раніше відібраних складних операцій і потребує використання значних масивів оперативної та раніше засвоєної інформації;

· діагностичнізадачі діяльності - передбачають діяльність відповідно до заданого алгоритму, що містить процедуру часткового конструювання рішення із застосування відповідних операцій і потребує використання значних масивів оперативної та раніше засвоєної інформації;

· евристичні задачі діяльності - передбачають діяльність за складним алгоритмом, що містить процедуру конструювання рішень і потребує використання великих масивів оперативної та раніше засвоєної інформації.

Компетентність – необхідний обсяг і рівень знань та досвід у певному виді діяльності.

Контроль якості вищої освіти - система заходів, які здійснює третя сторона з метою перевірки характеристик якостей особистості випускника вищого навчального закладу, та їх порівняння з установленими вимогами й визначення відповідності кінцевим цілям вищої освіти.

Навичка - дії, що виконуються під час здійснення певної діяльності, які завдяки численним повторенням стають автоматичними і виконуються без свідомого контролю.

Напрям підготовки за професійним спрямуванням у вищій освіті - група спеціальностей зі спорідненим змістом освіти та професійної підготовки.

Об’єкт діяльності - процеси, або(та) явища, або(та) матеріальні об’єкти, на які спрямована діяльність фахівця (наприклад, двигун внутрішнього згоряння, організаційно-економічна система, технологія галузі тощо).

Первинна посада - посада, що не потребує від випускників навчального закладу попереднього досвіду професійної практичної діяльності.

Планування– процес розроблення порядку виконання певної діяльності, тобто конкретизація цієї діяльності: визначення проміжних цілей й послідовності їх досягнення, розрахунку строків, прогнозування наслідків майбутніх ситуацій, визначення потреб у ресурсах, виконавцях і необхідних засобах по кожній з цих цілей.

Положення- організаційно-юридичний документ, що регламентує діяльність установи, організації, їх складових підрозділів.

Посада- визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця підприємства, установи, організації, що відображає встановлені нормативними актами зміст і обсяг повноважень особи, яка її обіймає.

Проблема - ситуація під час діяльності, яка містить протиріччя наукового, організаційного або іншого характеру і являє собою перепони, що виникають при досягненні суб’єктом цілеспрямованого результату своєї діяльності.

Прогнозування- наукове передбачення можливого й закономірного стану економіки, суспільства в майбутньому, яке спирається на досвід і поточні передбачення відносно майбутнього.

Програма (комплексний проект) – комплекс координованих взаємопов'язаних проектів, що забезпечують досягнення масштабної мети на основі обраної стратегії.

Проект – унікальний набір скоординованих дій, спрямованих на досягнення корисного результату потрібної якості в умовах обмеженості використовуваних ресурсів.

Проектна діяльність – діяльність, пов’язана з управлінням проектами та програмами.

Рівень професійної діяльності – характеристика професійної діяльності за ознаками певної сукупності професійних завдань та обов’язків (робіт), які виконує працівник. Розрізняють такі рівні професійної діяльності:

· стереотипний рівень (рівень використання) - уміння використовувати налагоджену систему (об'єкт діяльності) під час виконання певних задач діяльності, та знання призначення об'єкта і його основних (характерних) властивостей;

· операторський рівень- уміння готувати (налагоджувати) систему і керувати нею під час виконання певних задач діяльності та знання принципу (основних особливостей) побудови й принципу дії системи на структурно-функціональному рівні;

· експлуатаційний рівень- уміння під час виконання певних задач діяльності тестувати та аналізувати роботу системи з метою виявлення та усунення пошкоджень і знання методів аналізу функціонування системи та методів аналізу, пошуку та усунення пошкоджень;

· технологічний рівень- уміння під час виконання певних задач діяльності здійснювати розробку систем, що відповідають заданим характеристикам (властивостям), і знання методів синтезу та технологій розробки систем та способів їх моделювання;

· дослідницький рівень- уміння проводити дослідження систем із метою перевірки їх відповідності заданим властивостям, уміння вибирати з множини систему, що дозволяє найбільш ефективно вирішувати задачі діяльності, знання методики дослідження систем та методів оцінки ефективності їх застосування під час вирішення конкретних задач.

Рівень якості вищої освіти - відносна характеристика якості вищої освіти, що ґрунтується на порівнянні значень показників якості, отриманих на підставі діагностичних іспитів випускників вищого навчального закладу, із критеріально-орієнтованим еталоном, що репрезентується стандартом вищої освіти.

Сертифікація фахівця - процедура визначення відповідності професійно важливих властивостей фахівця, його компетенції тощо вимогам, що надані у нормативних документах, в яких відображені вимоги до його кваліфікації.

Спеціальність - категорія, що характеризує:

Спеціалізація за спеціальністю - категорія, що характеризує відмінності окремих задач діяльності фахівця за ознаками різниці засобів, або(та) продуктів, або(та) умов діяльності в межах спеціальності. Ці окремі задачі характерні для відносно невеликих груп фахівців у межах спеціальності.

Тип діяльності - характеристика професійної діяльності залежно від способів і форм її здійснення. Визначається станом взаємодії фахівця з об’єктом діяльності - системою, що характеризується однаковою узагальненою метою (продуктом) діяльності.

Типова задача діяльності - узагальнена задача діяльності, що є характерною для більшості виробничих або соціальних ситуацій і не містить конкретних даних, а отже, не має конкретного розв'язку (можуть бути визначені тільки шляхи вирішення).

Узагальнений об’єкт діяльності фахівця з вищою освітою - природна чи штучна система, що розвивається. Характерні етапи цього розвитку визначають цикл взаємодії фахівця й системи.

Уміння - здатність людини виконувати певні дії під час здійснення тієї чи іншої діяльності на основі відповідних знань.

Уміння поділяються за видами:

· Предметно-практичні - уміння виконувати дії щодо переміщення об'єктів у просторі, зміни їх форми тощо. Головну роль у регулюванні предметно-практичних дій виконують перцептивні образи, що відображають просторові, фізичні та інші властивості предметів і забезпечують керування робочими рухами відповідно до властивостей об'єкта та завдань діяльності.

· Предметно-розумові - уміння щодо виконання операцій з розумовими образами предметів. Ці дії вимагають наявності розвиненої системи уявлень і здатність до розумових дій (наприклад, аналіз, класифікація, узагальнення, порівняння тощо).

· Знаково-практичні - уміння щодо виконання операцій зі знаками та знаковими системами. Прикладами цих дій є письмо, прокладання курсу по карті, одержання інформації від пристроїв тощо.

· Знаково-розумові - уміння щодо розумового виконання операцій зі знаками та знаковими системами. Наприклад, дії, що є необхідні для виконання логічних та розрахункових операцій. Ці дії дозволяють вирішувати широке коло задач в узагальненому вигляді.

Управління програмами – координація всіх проектів програми в процесі їх виконання (вибору, планування, організації, моніторингу, контролю тощо) або припинення.

Управління проектами – планування, організація, моніторинг та контроль усіх компонентів проекту, а також мотивація учасників проекту для досягнення його цілей в обумовлений час з узгодженими вартістю та якістю виконання робіт.

Цикл існування об’єкта діяльності - період, протягом якого існує об’єкт діяльності фахівця від “зародження” (проектування) до його ліквідації.

Період існування об’єкта діяльності поділяється на окремі етапи:

· проектування, протягом якого вирішуються питання щодо конструкції або змісту;

· створення;

· експлуатація, протягом якої об’єкт використовується за призначенням;

· відновлення (ремонт, удосконалення тощо), яке пов’язане з відновленням властивостей, якостей, підвищенням продуктивності, інших ознак;

· утилізація та ліквідація.

Кожний етап існування об’єкта діяльності фахівця має свої ознаки, які визначаються спільністю (за продуктом) типових задач діяльності, пов’язаних безпосередньо з об’єктом, та відмінністю типових задач від задач іншого етапу.

Якість особистості випускника вищого навчального закладу - цілісна сукупність елементів внутрішньої структури особистості, що визначає зміст соціально значущих і професійно важливих властивостей особи, яка закінчує вищий навчальний заклад.

Позначення і скорочення

У даному стандарті застосовуються такі скорочення назв:

• ⇐ Назад
• 123
• Далее ⇒