Емоційно-вольова сфера людини. процес, у ході якого відбувається несвідома мобілізація інстинк­тивної енергії


 


процес, у ході якого відбувається несвідома мобілізація інстинк­тивної енергії. Якщо вона не знаходить свого застосування у зовнішній активності людини, то розряджається у вигляді ми­мовільної активності. Різновидом такої активності є емоційна екс­пресія і переживання. Таким чином, у психоаналізі емоції розгля­дають як несвідомі інстинктивні потяги.

Теорія диференційованих емоцій(К. Ізард, 80-ті роки XX ст.). У своїй теорії К. Ізард визначає емоції як складний системний процес, який охоплює нейрофізіологічні, нервово-м'язеві та чуттєві аспекти. Вивчаючи окремі емоції людини, К. Ізард виявив, що основну мотиваційну систему людського існування створюють 10 фундаментальних емоцій1, кожна з яких наділена унікальними мотиваційними функціями. Ці емоції по-різному і впливають на когнітивну сферу і поведінку людини.

173. Види емоцій і почуттів та їхня класифікація

Емоції та почуття класифікують за такими ознаками: рівнем організації, знаком, характером впливу на життєдіяльність люди­ни, ступенем розвитку, залежно від потреб та цілей діяльності людини.

17.3.1. Класифікація за рівнем організації,

Знаком та характером впливу

На життєдіяльність людини

За рівнем організації вирізняють нижчі та вищі емоції. Нижчі емоціїбільш примітивні і пов'язані з інстинктивними потягами людини. Наприклад, це переживання, які виникають унаслідок го­лоду, спраги, статевого потягу тощо. Вони зникають при їхньому задоволенні. Якщо ж ступінь задоволення перевищує потреби ор­ганізму, людина часом переживає стан перенасичення. Вищі емоціїє суто людськими переживаннями і спричиняються, насам­перед, соціальними чинниками. Наприклад, це емоції, які виника­ють унаслідок спілкування, захоплення справою тощо.

За знаком (забарвленістю) виділяють негативні та позитивні емоції. Негативні емоції— це неприємні переживання, наприклад, страх, переляк, відраза тощо. Вони є різноманітнішими, ніж пози-

1 Детальніше див. § 17.3. «Види емоцій і почуттів та їхня класифікація».


тивні емоції. Очевидно, це дає змогу успішніше адаптуватися до несприятливих обставин, виконуючи важливішу біологічну функцію порівняно з позитивними, бо слугують сигналом триво­ги. В межах певної сили і тривалості негативні емоції є корисні. Так, страх і гнів підвищують інтенсивність обмінних процесів, по­силюють опірність організму, призводять до кращого постачання мозку киснем. Однак, при надмірному і постійному впливі вони спричинюють негативні зміни в організмі, зокрема, стрес. По­зитивні емоції— це приємні переживання, наприклад, радість, за­доволення, інтерес тощо. Вони є корисні для організму, бо підви­щують його активність. Для людини це є сигналом повернення до благополуччя.

За характером впливу на життєдіяльність людини вирізняють активні та пасивні емоції та почуття. Активні емоції(стенічні) підвищують активність організму, мобілізують його енергетичні ресурси і захисні механізми. Як правило, до них належать радісні та приємні переживання, наприклад, радість, кохання тощо. Недарма кажуть, що на радостях людина готова гори перевернути. Однак, активність людини можуть стимулювати і деякі негативні емоції, наприклад, гнів. Пасивні емоції(астенічні) знижують ак­тивність людини, зменшуючи її волю. Це, здебільшого, неприємні переживання, наприклад, сум, незадоволення, страждання. Так, буває, що зі страху в людини ноги підкошуються. Пасивність мо­жуть спричиняти і приємні емоції чи почуття, наприклад, тиха, спокійна радість. Таким чином, одні й ті ж емоції та почуття в одних випадках підвищують, а в інших понижують активність організму. Так, за одних обставин гнів і ненависть можуть прида­вати людині силу, а за інших паралізувати її. Це залежатиме від певних обставин: оточення людини, її моральних норм, індивіду­альних особливостей тощо.