Види акціонерних товариств (публічні та приватні товариства, дочірні та споріднені товариства), місце акціонерних товариств в системі підприємницьких організацій.
Відповідь:
Акціонерні товариства поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства.
Кількісний склад акціонерів приватного акціонерного товариства не може перевищувати 100 акціонерів.
Публічне акціонерне товариство може здійснювати публічне та приватне розміщення акцій.
Приватне акціонерне товариство може здійснювати тільки приватне розміщення акцій. У разі прийняття загальними зборами приватного акціонерного товариства рішення про здійснення публічного розміщення акцій до статуту товариства вносяться відповідні зміни, у тому числі про зміну типу товариства – з приватного на публічне.
Зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням.
Крім того акціонерне товариство може бути створене однією особою чи може складатися з однієї особи у разі придбання одним акціонером усіх акцій товариства. Відомості про це підлягають реєстрації і опублікуванню для загального відома в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про господарські товариства» акціонерне товариство має право створювати на території України та за її межами дочірні підприємства відповідно до чинного законодавства України. При цьому рішення про створення дочірнього товариства повинне бути прийнято більшістю у 3/4 голосів присутніх на установчих зборах осіб, які підписалися на акції.
Відповідно до Державного класифікатора “Класифікація організаційно-правових форм господарювання” ДК 002:2004 дочірнє підприємство – підприємство, єдиним засновником якого є інше підприємство (підприємство, залежне від іншого). Таке визначення є результатом аналізу пункту 8 статі 63 Господарського кодексу України, відповідно до якої у випадках існування залежності від іншого підприємства, передбачених статтею 126 Господарського кодексу України, підприємство визнається дочірнім. Таким чином, в цьому випадку ключовим моментом у визнанні підприємства дочірнім став порядок його заснування, а саме, заснування підприємства єдиним засновником. Інший підхід до розуміння дочірнього підприємство міститься у Положенні про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації, затверджене Указом Президента України від 11.05.94 р. № 224/94, відповідно до якого, дочірнє підприємство – господарюючий суб’єкт, контрольним пакетом акцій якого володіє холдингова компанія.
У сучасних умовах ринкової економіки акціонерні товариства є однією з найбільш поширених форм організації колективної підприємницької діяльності.
В усьому світі акціонерні товариства стали досить розповсюдженою формою організації підприємницької діяльності. Це сталося завдяки таким перевагам:
1) акціонерна форма організації господарської діяльності – найефективніша форма організації підприємницької діяльності з точки зору можливості акумуляції значних грошових сум. Численні юридичні і фізичні особи можуть через ринок цінних паперів (фондову біржу) придбати акції корпорації і взяти участь у фінансуванні впровадження нової техніки, передової технології, збільшенні основних і оборотних засобів;
2) кожен акціонер відповідає за борги корпорації тільки в межах вкладених ним грошових сум, тобто несе обмежену відповідальність. Крім того, він може купити цінні папери декількох корпорацій. Ці обставини дозволяють акціонеру розподіляти фінансовий ризик;
3) можливість забезпечення стратегічного підходу щодо довгострокового планування корпоративного розвитку;
4) відсутність обмежень щодо збільшення капіталу та обсягів, сфер та масштабів діяльності акціонерного товариства для збагачення акціонерів;
5) відкритий та публічний характер діяльності, чіткий порядок відповідальності акціонерного товариства перед акціонерами за результати господарської діяльності;
6) можливість легкої зміни власника цінних паперів за допомогою продажу акцій через фондову біржу або дарування і заповіти їх спадкоємцям. Ці зміни у складі власників не порушують цілісності корпорації, а безперервність, постійність її існування створюють можливість для перспективного планування і розвитку;
7) можливість отримання додаткових доходів від упровадження технологій масового виробництва, спеціалізації у сфері виробництва та управління, залучення більш кваліфікованих фахівців.
При всіх складнощах і суперечностях становлення і розвитку акціонерної форми організації господарської діяльності в нашій країні за нею майбутнє, оскільки вона викликана до життя ринковою економікою. Крім того, підприємства мають право на добровільних засадах об’єднувати свою виробничу, наукову, комерційну та інші види діяльності, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству України.