Тема 2. Творчість Івана Котляревського
Свободи, часовості, стосунків з іншими людьми
І з самим собою.
Ж.-П.Сарт
ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ
Тема 1. Становлення нової української літератури
План
1. Поняття «нова українська література». Періодизація нової української літератури.
2. Історико-культурні передумови формування нової української літератури. Особливості українського літературного процесу кінця XVIII – початку XIX століття.
3. Роль періодичних видань у організації національного літературного життя. Літературно-художні журнали та альманахи.
4. Синкретизм течій і літературних напрямів. Пізній класицизм, просвітницький реалізм, сентименталізм, романтизм.
5. Формування нової жанрової системи.
Література
1. Білецький О. Українська література серед інших літератур світу // Білецький О. Зібр. праць: У 5 т. – Т.2. – К., 1965. – С.5-26.
2. Білецький О. Українська проза першої половини ХІХ ст. // Там само. – С.148-197.
3. Бовсунівська Т. Історія української естетики першої половини ХІХ ст. – К., 2001.
4. Бовсунівська Т. Українська бурлескно-травестійна література першої половини ХІХ ст. (в аспекті функціонування комічного). – К., 2006.
5. Бондар М. Діалог з історичним часом: формування нової української літератури // Київська старовина. - 1998. - №5. – С.9-54.
6. Борзенко О. Сентиментальна „провінція”. Нова українська література на етапі становлення. – Харків, 2006.
7. Веретюк О. Скажи мені, хто я ? (Проблема національної ідентичності літератури, літературного твору та його автора) // Слово і час. – 2005. - №12. – С.68-72.
8. Волинський П. Теоретична боротьба в українській літературі (перша половина ХІХ ст.). – К., 1969. – С.7-47.
9. Голубенко П. Україна і Росія у світлі культурних взаємин. – К., 1993.
10. Гончар О. Просвітительський реалізм в українській літературі. Жанри і стилі. – К., 1990.
11. Гончар О. Українська література передшевченківського періоду і фольклор. – К., 1982. – С.3-23.
12. Гончар О. Українська національна ідея у художній творчості (І половина та середина ХІХ ст.) // Слово і час. – 1994. - № 9/10. – С.65-70.
13. Грабович Г. Семантика котляревщини // Грабович Г. До історії української літератури. – К., 1997. – С.316-332.
14. Гром'як Р. Ще раз про «народність літератури» як категорію і духовний феномен // Біблія і культура: Зб. наук. праць. – Вип.6. – Чернівці, 2004. – С.100-104.
15. Жмир В. На шляху до себе / Історичне становлення української національної свідомості // Філос. і соціол. думка. – 1991. - №2. – С.150-162.
16. Зеров М. Нове українське письменство // Зеров М. Українське письменство. – К., 2003. – С. 6-21.
17. Ільєнко І. В пазурах у двоглавого: Українство під царським гнітом (1654-1917). – К., 2004. – С.51-111.
18. Ільницький М. «В наймах у сусудів» як соціокультурний феномен // Слово і час. — 2005. — № 3. — С.29-33.
19. Історія української дожовтневої журналістики. – К., 1983. – С.20-87.
20. Історія української літератури ХІХ століття: У 2-х кн. / За ред. акад. М.Г.Жулинського. – Кн.1. – К., 2005. – С.11-63, 88-126.
21. Історія української літератури ХІХ ст.: У 3 кн. / За ред. Яценка М.Т. – Кн.1. – Л., 1995. – С.3-68.
22. Історія української літератури початку ХІХ ст. / За ред. Хропка П.П. – К., 1992. – С.9-47.
23. Історія української літератури: У 8 т. – Т.2. – К., 1968. – С.133-190.
24. Історія української літературної критики: Дожовтневий період. – К., 1989. – С.9-32.
25. Казимиров О. Український аматорський театр (Дожовтневий період). – К., 1965. – С. 34-44.
26. Калениченко Н. Українська література ХІХ ст.: Напрями, течії. – К., 1977. – С.44-60, 80-134.
27. Костомаров Н. Обзор сочинений, писанных на малороссийском языке // Костомаров М. Слов’янська міфологія. – К., 1994. – С.280-296.
28. Лешкович Н. Українці в російській імперській еліті другої половини XVIII – першої половини ХІХ ст. та їхня роль у розвитку української культури // Проблеми слов’янознавства: Міжвідомчий наук. збірн. – Вип. 48. – Львів, 1996. – С.21-31.
29. Лімборський І. Європейське та українське Просвітництво: незавершений проект? – Чернівці, 2006.
30. Лімборський І. Сентименталізм в українській літературі. – К., 1995.
31. Лімборський І. Український літературний сентименталізм у контексті західноєвропейських літератур // Українська мова й література в школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2002. - № 5. – С.32-38.
32. Лосиевский И. Русская лира Украины: русские писатели Украины первой четверти ХІХ века. – Х., 1993.
33. Луцький Ю. Між Гоголем і Шевченком. – К., 1998. – С.22-50, 85-106.
34. Мацапура В. Украина в русской литературе І половины ХІХ века. – Х., 2001.
35. Молчанов В. Рівень життя селян України в першій половині ХІХ ст. // Історичний журнал. – 2007. - № 1. – С.80-94.
36. Нудьга Г. На шляхах до реалізму // Бурлеск і травестія в українській поезії першої половини ХІХ ст. – К., 1959. – С.8-21.
37. Попович М. Нарис історії культури України. – К., 1998. – С.290-343.
38. Російщення України: Науково-популярний збірник. – К., 1992.
39. Сивокінь Г. Одвічний діалог (Українська література і її читач від давнини до сьогодні). – К., 1984. – С.76-114.
40. Федченко П. Літературна критика на Україні першої половини ХІХ ст. – К., 1982. – С.12-117.
41. Филипович П. Соціальне обличчя українського читача 30-40рр. ХІХ в. //Филипович П. Літературно-критичні статті. – К., 1991. – С.17-31.
42. Хропко П. Становлення нової української літератури. – К., 1989. – С.7-44.
43. Чижевський Д. Історія української літератури. – Тернопіль, 1994. – С.308-317.
44. Чижевський Д. Порівняльна історія слов’янських літератур. – К., 2005. – С.130-183.
45. Шаповал Л. Елементи класицизму в українській літературі. – К., 1977.
46. Шкандрій М. В обіймах імперії: російська і українська літератури новітньої доби. – К., 2004. – С.24-71.
47. Шубравський В. Від Котляревського до Шевченка: Проблема народності української літератури. – К., 1976. – С.11-63.
Поміркуйте над висловлюваннями:
До здійснення централізаторських реформ Катерини українська культура зберігала свою виразну відмінність від великоросійської культури. Народ мав багатющі скарби фольклорної поезії, своїх професійних мандрівних співаків, свій популярний ляльковий театр, високо розвинені художні промисли. По всій країні снували мандровані спудеї, будувалися церкви в „мазепинському” бароковому стилі. Розмовною мовою була лише українська, а „москаль” був там такою рідкісною постаттю, що це слово ототожнювалося з назвою солдата.
Д.Мірський
То, что написано на малороссийском языке в нынешнем столетии, потому и может называться словесностью, что оно есть продолжение прежней малорусской словесности, которая процветала во всю бытность Украины казацкой и, в свою очередь, была продолжением словесности, существовавшей во времена Украины княжеской.
М.Максимович
В руках вправного мистця Малоросія подарує найцікавішу й наймальовничішу картину, бо ані Швейцарська, ані Нідерландська революції не містили стількох розбурханих і дивовижних подій.
М.Полєвой
...що далі від народу (українського. – І.С.)відходили його верхи, то демократичнішою ставала література; що дужче привілейовані класи замикалися у вузькому колі своїх класових інтересів, то більше інтереси мас знаходили собі захист у літературних творах.
В.Щепотьєв
Вираження та філософське, історіософське, політичне осмислення української ідеї набувало в літературі першорядного значення як завдання врятування нації, її культури, мови від насильницької асиміляції. Перші десятиліття ХІХ ст. ознаменувалися подихом ідей національно-культурного відродження.
О.Гончар
Українська література на протязі ХІХ-ХХ століть являє картину послідовного панування п’яти літературних течій – класичної, сентиментальної, романтичної, реалістичної та новоромантичної. Але в характері цих течій, їх потужності й тривалості, в розвитку відповідних ідеологій та способів писання у нас були своєрідні риси. Одні течії з’являються у нас з запізненням і переходять, не викристалізувавшись, інші, навпаки – виявляються сильно й різко, тримаються довго і потім якийсь час переживають себе в застиглих, скам’янілих формах.
М.Зеров
Українській літературі не довелося бути тільки «“мистецтвом слова”», вона була ще в більшій мірі, ніж література російська, зразу всім: політичною трибуною, публіцистикою, філософією, криком, плачем, стогоном поневоленої народної маси.
О.Білецький
Імена Наталки, Катерини, Марусі, Марії склали певний смисловий код української літератури. Неодмінним атрибутои їх стала ідеальність, яка створювала образ певного цілісного, повного народного світу, який просвічує крізь напівреальну візію жіночого образу.
Т.Гундорова
Тема 2. Творчість Івана Котляревського
(1769 – 1838)
План
1. Творча біографія І.Котляревського, його світоглядні засади та участь у суспільному і культурному житті України.
2. «“Енеїда”» І.Котляревського як травестія у контексті європейської пародії. Традиції і новаторство письменника у травестуванні поеми Вергілія.
3. Поема І.Котляревського «“Енеїда”» як явище просвітницького реалізму.
4. Національний колорит у поемі І.Котляревського.
5. Значення «“Енеїди”» у становленні нової української літератури: послідовники і наслідувачі І.Котляревського (П.Білецький-Носенко, С.Александров, К.Думитрашко, П.Кореницький, Я.Кухаренко).
6. І.Котляревський – зачинатель української драматургії першої половини ХІХ ст.:
a) традиції української давньої драми у драматургічній творчості І.Котляревського;
b) «“Наталка Полтавка”» як «“малоросійська опера”»: особливості жанру, характер драматичного конфлікту, система образів;
c) «“Москаль-чарівник”» – перший водевіль української драматургії початку ХІХ ст.: джерела теми, характеристика жанру, морально-етична проблематика твору.
Тексти
І.Котляревський. Енеїда. Наталка Полтавка. Москаль-чарівник. Ода до князя Куракіна. Ода Сапфо.
Александров С. Вовкулака, українське повір’я, розказ в стихах // Бурлеск і травестія в українській поезії першої половини ХІХ ст. / Упоряд., підгот. текстів , передм. і прим. Г.Нудьги. – К., 1959. – С.309-390.
Білецький-Носенко П. Горпинида, чи вхопленая Прозерпіна, жартливая поема в трьох піснях // Там само. – С.105-145.
Думитрашко К. Жабомишодраківка (Батрахоміомахія) // Там само. – С.248-256.
Кореницький П. Вечорниці (Сатирицька поема) // Там само. – С.274-299.
Кухаренко Я. Харко, запорзький кошовий // Там само. – С.480-564.
Література
1. Котляревський І. Повне зібрання творів: У 2-х т. – К., 1952.
2. Котляревський І. Повне зібрання творів. – К., 1969.
3. Котляревський І. Твори. – К., 1982.
4. Вергілій П. Марон. Енеїда / З лат. переклав М.Дідик. – К., 1972.
5. Бурлеск і травестія в українській поезії першої половини ХІХ ст. / Упоряд., підгот. текстів, передм. та прим. Г.Нудьги. – К., 1959.
6. Андрущенко М. Іван Котляревський на тлі української культури ХVІІІ ст. // Київська старовина. - 1998. - № 5. – С.60-67.
7. Білецький О. «“Енеїда”» І.П.Котляревського // Білецький О. Письменник і епоха. – К., 1963. – С.109-124.
8. Бовсунівська Т. Горгона з українським обличчям: Поетизація потойбіччя в «„Енеїді”» І.Котляревського // Дивослово. – 2000. - №12. – С.2-7.
9. Бовсунівська Т. Історія української естетики першої половини ХІХ століття. – К., 2001. – С.86-114.
10. Бовсунівська Т. Українська бурлескно-травестійна література першої половини ХІХ ст. (в аспекті функціонування комічного). – К., 2006. – С.21-74.
11. Бовсунівська Т. Утвердження незнищенності нації: «„Енеїда”» І.Котляревського і проблеми українського етногенезу // Слово і час. – 1994. - № 9-10. – С.8-11.
12. Вербицька Є. Елементи гротеску в «„Енеїді”» І.Котляревського // Рад. літературознавство. – 1971. - №1. – С.36-42.
13. Вовк Я. «“Енеїда”» І.Котляревського у контексті травестій світової літератури // Українська мова й література. – 1999. - № 3. – С.70-73.
14. Волинський П. І.Котляревський: Життя і творчість. – К., 1969.
15. Гаранін В. Еней був парубок моторний: Лексична енциклопедія ««Енеїди»». – Одеса, 2005.
16. Гнатюк М. Українська поема І половини ХІХ ст.: Проблеми розвитку жанру. – К., 1975. – С.
17. Гнідан О. Традиції і новаторство І.Котляревського і Є.Гребінки // Гнідан О. Історія української літератури ХІХ – початку ХХ століття: Практ. заняття. – К., 1987. – С.12-29.
18. Гончар О. Просвітительський реалізм в українській літературі. Жанри і стилі. – К., 1990. - С.68-70, 96-97, 122-129.
19. Гончар О. Українська література передшевченківського періоду і фольклор. – К., 1982. - С.24-53.
20. Гундорова Т. Перевернений Рим, або «„Енеїда»” Котляревського як національний наратив // Сучасність. – 2000. - № 4. – С.120-134.
21. Єфремов С. Котляревський // Єфремов С. Літературно-критичні статті. – К., 1993. – С.121-140.
22. Житецький П.Г. «Енеїда» І.Котляревського у зв’язку з оглядом української літератури ХVІІІ ст. // Житецький П.Г. Вибрані праці. Філологія. – К., 1987. - С. 139-253.
23. Жулинський М. Духовна епоха в історії України: До 200-ліття виходу в світ «„Енеїди»” // Київська старовина. – 1998. - №5. – С.3-8.
24. Жулинський М. Україна на шляхах до Вічного Міста (Втілення міфологеми «“Нового Риму»” у творчості Франческо Петрарки та Івана Котляревського) // Українська мова й література. – 1999. - № 3. – С.4-11.
25. Зеров М. Нове українське письменство // Зеров М. Українське письменство. –К., 2003. – С.21-54, 71-75.
26. І.П.Котляревський та українська література і мова. – К., 1971.
27. І.П.Котляревський у критиці та документах. – К., 1959.
28. Іван Котляревський у документах, спогадах, дослідженнях. – К., 1969.
29. Іван Петрович Котляревський: Життя і творчість в ілюстраціях і документах. – К., 1961.
30. Історія української літератури ХІХ століття: У 2-х кн. / За ред. акад. М.Г.Жулинського. – Кн.1. – К., 2005. – С.64-87.
31.1.Казимиров О. Український аматорський театр (Дожовтневий період). – К., 1965. – С. 35.
32.31. Кирилюк Є. І.Котляревський: Життя і творчість .- К., 1981.
33.32. Лужицький Г. Український театр: Наукові праці. Статті. Рецензії. – Львів, 2004. – Т.2. – С.11-30.
34.33. Микитенко О. Антична спадщина і становлення нової української літератури. – К., 1991. – С.58-72.
35.34. Мороз З. Від шкільної драми до комедії: Дослідження. – К., 2004. – С.
36.35. Мороз Л. Іван Котляревський: Соціальна критика – чи утвердження християнської моралі? // Слово і час. – 1999. - № 2. – С.63-66.
37.36. Назар М. Пісня в драмі-опері І.Котляревського «„Наталка Полтавка»” // Дивослово. – 1996. - № 9. – С.46-48.
38.37. Нахлік Є. Творчість Івана Котляревського: Замовчувані інтерпретації, дискусійні проблеми, спроби нового прочитання (з погляду літературних напрямів і течій). – Л., 1994.
39.38. Неборак В. Перечитана «“Енеїда”»: Спроба сенсового прочитання «“Енеїди”» І.Котляревського на тлі зіставлення її з «“Енеїдою”» Вергілія. – Львів, 2001.
40.39. Нудьга Г. На шляхах до реалізму // Бурлеск і травестія в українській поезії першої половини ХІХ ст. / Упоряд., підгот. текстів , передм. і прим. Г.Нудьги. – К., 1959. – С. 8-21, 29-40.
41.40. Нудьга Г. Пародія в українській літературі. – К., 1961. – С. 97-103.
42.41. Павлишин М. Риторика і політика в «“Енеїді»” І.Котляревського // Павлишин М. Канон та іконостас. – К., 1997. – С.294-307.
43.42. Перепелиця П. З історії українського водевіля // Український водевіль. – К., 1965. – С.3-19.
44.43. Погрібний А. Провісники (І.Котляревський, М.Шашкевич) // Погрібний А. Літературні явища і з'яви (Статті. Портрети. Силуети. Наближення). – Ніжин, 2007. – С.563-568.
45.44. Сверстюк Є. Іван Котляревський сміється // Сверстюк Є. На святі надій. – К., 1999. – С.253-282.
46.45. Скорина Л. Котляревский и Вергилий. – К., 1987.
47.46. Соловей Е. Іван Котляревський в історико-літературній концепції Сергія Єфремова // Київська старовина. – 1998. - № 5. – С.75-78.
48.47. Сулима М. «“Наталка Полтавка»” й українська драматургія ХVІІ-ХVІІІ століття // Київська старовина. - 1998. - №5.- С.67-74.
49.48. Ткачук М. Естетична концепція людини в «“Енеїді”» Івана Котляревського. – К., 1995.
50.49. Українська драматургія першої половини ХІХ століття: Маловідомі п’єси / Вступ. стаття, підготовка текстів та прим. В.Є Шубравського. – К., 1959.
51.50. Хропко П. Біля джерел української реалістичної поезії. – К., 1972. – С.5-87.
52.51. Хропко П. Становлення нової української літератури. – К., 1988. – С.44-73, 113-131.
53.52. Хропко П. Українська драматургія І половини ХІХ ст. – К., 1972. – С.6-29, 72-80.
54.53. Чамата Н. Метро-ритмічна система поезії Івана Котляревського // Слово і час. – 1998. – № 9/10. – С.13-17.
55.54. Шамрай А. Проблема реалізму в «„Енеїді”» І.П.Котляревського // Шамрай А. Вибрані статті і дослідження. – К., 1969.
56.55. Шевчук В. «“Енеїда”» Івана Котляревського в системі літератури українського бароко. –
Львів, 1998.
57.56. Яценко М. Історизм у творчості І.Котляревського // Київська старовина. - 1998. - №5. – С.55-59.
58.57. Яценко М. На рубежі літературних епох: «“Енеїда”» Котляревського і художній прогрес в українській літературі. – К., 1977.
Поміркуйте над висловлюваннями:
Ще до Котляревського у нас було письменство і були писателі, було духовне життя, були люди, що сяк чи так вибігали думкою поза тісний круг буденних, матеріальних інтересів, сяк чи так шукали якихсь ідеалів і доріг для їх осягнення, але тільки від часу Котляревського українське письменство приймає характер новочасної літератури, стає чимраз ближче реального життя, чимраз відповідніше до його потреб.
І.Франко
І.П.Котляревський скористався світовою фабулою про Енея і влив у цей старий міх нове вино української народної творчості. Для нас, власне, не так важливо, звідки він запозичив цю фабулу – від Скаррона чи від Осипова, а важливе те, що він угадав момент, коли усвідомлена була потреба незалежного поетичного слова.
П.Житецький
Це люди (троянці– І.С.авт.) виключно здорової і могутньої плоті, ненаситні їдці, невтримні у вживанні горілки. У них здоровенні кулаки, червоно-сині щоки, страшні, здатні перегризти і переламати будь-яку кістку зуби, неймовірні за здатністю вмістити будь-яку їжу шлунки. Це люди неймовірної сили, з залізними мускулами, гарними головами… Цей людський світ – апофеоз тілесності, неймовірної витривалості, здоров’я, яке плеще через край, повнокров’я. Це «“пройдисвіти»”, розбійники, босяки – і в той же час лицарі, герої, титани…