Склад матеріально-енергетичного балансу

Такий баланс може складатися у вартісних і фізичних одиницях вимірювання. Однак вартісне зображення даних може бути пов'язане з певними проблемами через складність фінансової оцінки викидів

або заподіяного ними збитку (наприклад, у вигляді екологічних платежів або штрафів). Такі баланси можуть складатися не тільки для підприємства в цілому, але і для окремих туристичних продуктів. Кожна позиція балансу може деталізуватися, наприклад викиди в навколишнє середовище вуглекислого газу, окису вуглецю, стоків теплої води та ін.

Порівняння балансів різних періодів дозволить установити динаміку ресурсомісткості підприємства або продукту, виявити при­чину високої ресурсомісткості, визначити шляхи та засоби її зни­ження, що повинно мати сприятливий вплив на навколишнє середовище (зменшення викидів), а також на результати діяльності підприємства (зменшення загальних витрат).

Ефективність діяльності підприємства туристичної індустрії за принципами моделі сталого розвитку повинна бути оцінена за кожним форматом такого розвитку. Ми поділяємо думку польського вченого І. Єнджейчик стосовно сукупності екологічних показників у фінансовому аналізі [128].

Еколого-економічна ефективність повинна виражатися у зни­женні ресурсомісткості технологічних процесів і в таких змінах асортиментної структури валового туристичного продукту, які сприяють збільшенню частки в туристичному обороті продуктів з низькою ресурсомісткістю. Особливо це стосується води, енергії і землі. Важливим інструментом раціональної екологічної політики підприємства мають бути спеціальні податкові платежі, ціноутво­рення, наявність нормативної документації та добре налагоджений незалежний аудит і контроль за діяльністю підприємств у дестинаціях.

Подальшим напрямом наукових досліджень повинні стати розробка методик оцінки інтегрованої ефективності (економічна, екологічна та соціальна) діяльності підприємства та/або дестинації за принципами сталого розвитку туризму.

У системі умов забезпечення переходу до сталого розвитку туризму є наявність комплексу законодавчих і нормативних доку­ментів (стандартів, регламентів), які обумовлюють безпеку та високі стандарти якості обслуговування на підприємствах індустрії туризму. На сьогодні в Україні одним із важливих завдань є гармонізація у будь-якій формі (пряме впровадження, модифікація) європейських стандартів на товари та послуги туристського призначення. Програмою робіт підкомітету ТК-118 передбачено розробку національних стандартів у туристичній і готельній галузях, яку наведено в табл. 5.5.

Таблиця 5.5 ПРОГРАМА діяльності підкомітету «Послуги туристичні» ТК-118 на 2002-2010 роки

Нідерландах, Норвегії, Португалії, Чехії, Іспанії, Швеції, Швейцарії та Великобританії).

В основу структури стандарту покладено класифікацію засобів розміщення на категорії, розряди та класи, що розроблена ВТО для статистики туризму [58, с 59]. Стандарт відображає також національні особливості розвитку мережі готельного господарства. Спільні позиції національного й європейського стандартів наведено в дод. Ж.6. Структурно-логічна схема внутрішньої побудови та викладення терміностатей побудована на основних загальних характеристиках, притаманних певному типу засобів розміщення та номерів у них, а підтипи - на основі їх диференціації за основними ознаками (рис. 5.12 та 5.13).

Відповідно до Програми робіт і Програми державної стандар­тизації України на 2004 рік розроблено національний стандарт України «Послуги туристичні. Засоби розміщення. Терміни та визначення». За змістом він є модифікованою версією європейського стандарту ISO/FDIS 18513:2003 Tourism services - Hotels and tourism accommodation - Terminology (Послуги туристичні. Готелі та інші типи розміщення туристів. Термінологія), розробленого європейським технічним комітетом CEN/TK-329 при Міжнародній організації зі стандартизації (ISO) і введеного в дію з 01.10.03 р. у 22 країнах (Австрії, Бельгії, Словаччині, Данії, Фінляндії, Франції, Німеччині, Греції, Угорщині, Ісландії, Ірландії, Італії, Люксембурзі, Мальті,

Головною структурною відмінністю національного ДСТУ від зарубіжного аналога є відсутність розділу «Послуги та зручності», терміни та визначення яких регламентуються в Україні окремими нормативними документами у відповідних галузях і секторах економіки.

Нині розроблено ряд європейських стандартів [377], в яких передбачено екологобезпечні вимоги до технологій виробництва та товарів для спорту, спортивних майданчиків, обладнання для відпочинку (стандарт EN 13843 на ролики, стандарт EN13899 на ковзани, проект стандарту EN 1077 на шоломи альпійських лижників і сноубордистів, стандарт EN ISO 10256 для захисного обладнання в хокеї щодо запобігання травмування голови й обличчя,

стандарт EN 14467 визначає вимоги до необхідного аварійного обладнання для організаторів послуг пірнання з аквалангом тощо).

З метою забезпечення достатнього рівня кваліфікації персоналу в туристичній індустрії розробляються стандарти, які визначають вимоги до їх знань і умінь (наприклад, стандарт EN 14153 з мінімумом вимог до інструкторів з пірнання аквалангістів).

Вимоги безпеки та надійності повинні стосуватися усіх умов і зручностей туристської подорожі без винятку, а відповідно усіх циклів і операцій технологічного процесу надання послуг. В євро­пейських країнах, наприклад, упроваджено стандарти для перевезення спортивного спорядження лижників і альпіністів (серія стандартів з безпеки канатних переправ - prEN 12929 і prEN 13243); стандарт EN 1836 для забезпечення відповідності сонцезахисних окулярів, який визначає вимоги до фільтрів для прямого спостереження за сонцем (наприклад, під час затемнення); новий дизайн газових балонів для кемпінгів визначений у стандарті EN 14427; стандарти CEN на проведення феєрверків, опубліковані у 2002 p., є основою для нового європейського законодавства.

На сучасному етапі Всесвітньою організацією туризму спільно з міжнародною організацією зі стандартизації обговорюється питання про розроблення стандартів з класифікації готелів, екологічно раціонального туризму, знаків безпеки.

Науково-виробничим республіканським унітарним підпри­ємством «Білоруський державний інститут стандартизації і серти­фікації» Республіки Білорусь гармонізований міжнародний стандарт ISO 7422:1991 «Транспортні засоби для відпочинку. Каравани. Вимоги до умов проживання» (ISO 7422:1991 «Leisure accommodation vehicles - Caravans - Habitation requirements») із ступенем відповід­ності як ідентичний. Проект стандарту в 2005 р. підтриманий Україною у статусі міждержавного для країн СНД.

Для підприємств туристичної індустрії з 1994 р. визначені міжнародні критерії з питань збереження та охорони навколишнього середовища «Зелений ключ» [395]. Вони охоплюють вимоги до менеджменту, екологічної освіченості персоналу, поінформованості споживачів про заходи збереження навколишнього середовища, норми використання природних ресурсів (вода, енергія) і вимоги до хімічних речовин, які використовують у виробничому процесі. Підприємствам, які дотримуються критеріїв, видається диплом відпо­відності «Зелений ключ». Такі дипломи з 2001 р. отримали підприємства готельного господарства і туризму Естонії, Гренландії та Швеції.

Для підприємств туристичної індустрії дестинацій, які розта­шовані у прибережних зонах, розроблені міжнародні критерії з питань дотримання вимог збереження та охорони навколишнього середо­вища «Голубий прапор». Оскільки Україна є морською державою, використання цих критеріїв має принципове значення.

Важливою передумовою сталого розвитку туризму та, зокрема, четвертого Прибережно-морського природного коридору національної екомережі в Україні є застосування європейської практики комп­лексного управління береговими зонами (ICZM), а також використання принципів створення морських ландшафтів, які охороняються (V Protected Seascape). Розвитку цих територій сприятиме дотримання різних видів нормованої антропогенної діяльності на морському узбережжі. Це може бути забезпечено в умовах прийняття Україною національного Закону «Про стале управління Чорноморсько-Азовським узбережжям» відповідно до рекомендованого Європейським Союзом Модельного закону про стале управління прибережними зонами [404].

Філософія та принципи стшюго розвитку, які зводяться до глобальної проблеми поступового нарощування національного потен­ціалу для підвищення якості життя в усіх сферах життєдіяльності без заподіяння шкоди природі та прийдешнім поколінням, повністю узгоджуються з філософією, критеріями та принципами сталого розвитку туризму. Передумовами їх реалізації мають бути: збере­ження позитивних тенденцій зростання обсягів туристських потоків в умовах правового поля, яке має сприяти розвитку екосоціоеко-номічної системи туризму; зростання рівня грошових доходів значної частки населення та реструктуризація витрат на відпочинок і оздоровлення; розвиток ринку товарів і послуг туристського призна­чення шляхом інвестування у загальну та спеціальну інфраструктуру туристичного сектору економіки; формування механізмів функціо­нування суб'єктів господарської діяльності за принципами сталого розвитку туризму; збереження та підвищення професійного рівня підготовки кадрів для сфери туризму, рівня освіченості населення та персоналу з питань охорони та збереження навколишнього середовища; підвищення рівня духовних і моральних цінностей населення, зокрема, інституту сім'ї.

ДОДАТКИ

Додаток А. 1

Додаток А.2

Перелік специфічних туристичних продуктів (СТП) (туристське споживання)¹

Стандартна міжнародна класифікація видів діяльності у сфері туризму (СМКДТ, SICTA)¹

Примітка. Умовні позначення: Т - види діяльності, що спеціалізуються на туризмі; Ч - види діяльності, що частково є туристичними; 3 - значна частка; С - середня частка: Н - незначна частка; * - види діяльності, орієнтовані на обслуговування безпосередньо туристичної індустрії і лише частково туристичних агентів і туристів.

Джерело: Концепції, визначення і класифікації для статистики туризму. - Техн. посіб. -№ 1. - Мадрид: ВТО, 1995. - С 104.

¹ Джерело: Допоміжний рахунок у туризмі: рекомендації по методологічній структурі. -Мадрид: ВТО, 2001. - С 97-100.

Продовження дод. А. 2

Продовження дод. А.2

Закінчення дод. А.2

Додаток А. З

Порівняльна характеристика характерних видів діяльності

та послуг туризму (за кодами), визначених у міжнародних

і національних нормативних документах України¹

Примітка. Умовні позначення: ЦКП - Центральна класифікація продуктів за Міжнародною стандартною галузевою класифікацією видів економічної діяльності (МСГК).

' Джерело: Міжнародна стандартна галузева класифікація видів економічної діяльності (МСГК), Допоміжний рахунок у туризмі: рекомендації по методологічній структурі (ДРТ); Класифікатор видів економічної діяльності (КВЕД); Державний класифікатор продукції та послуг (ДКПП).

Закінчення дод. ,4.3

Додаток А. 4

Види економічної діяльності, пов'язані з туризмом (рекомендованийдодаток до КВЕД-2005)

Закінчення дод. А.4

Додаток Б

Методичні основи формування статистики туристських витрат

Продовження дод. Б

Закінчення дод. Б

Напрями витрат

2.9. Покупка інших товарів (послуг) у місці призначення, в тому числі безмитні товари, незалежно від їхньої вартості та характеру використання, крім комерційних закупівель і придбання нерухомості

3. Витрати після поїздки

3.1. Придбання товарів (послуг),

пов'язаних з поїздкою (проявлення фотоплівки, ремонт автомашини, пошкодженої під час подорожі та ін.), крім придбання нерухомості та великих товарів тривалого користування.

Внутрішній туризм

включають

включають

Міжнародний туризм

виїзний туризм -

включають;

в'їзний туризм -

включають тільки ті

покупки, що іноземні

туристи роблять у

відвідуваній країні

вилучають

Додаток В Анкета туриста (сільський туризм)

Шановний гостю! З метою поліпшення якості обслуговування в нашій садибі просимо дати вілповіхі на запитання:

1. Основне місце проживання (країна, місце)

2. Ваш вік___________________________________ .

3. 3. Стать: чол._______ жін.______

4. Ваш сімейний стан

Одружений________ Неодружений____________

5. Чи подорожуєте Ви з дітьми?

так____ (вік дітей______________________________ ) ні_________

6. Як часто Ви відпочиваєте в сільській місцевості?

раз на рік____ два рази на рік____ інше_________________________________

7. Яким видом транспорту Ви дісталися до нашої місцевості?

Додаток Д. 1

Структура технічного комітету ТК-118 «Послуги торгівлі, ресторанного господарства, туристичні та виставкові»

Голова ТК-118

Заступник голови ГК

8. Скільки днів Ви відпочивали?__________________________________________

9. Як Ви дізналися про послуги, що пропонуються в нашій садибі?

10. Якими додатковими послугами Ви скористалися (підкреслити)?

а) продаж продовольчих (молочних продуктів, овочів, фруктів, меду тощо) та
непродовольчих товарів (виробів з дерева, лози та глини, вишивок тощо),

б) приготування готових страв (випічка хліба, приготування сніданків, обідів, страв
національної кухні, місце прийому їжі),

в) прання та прасування речей гостей;

г) сауна та басейн;

д) перукаря, масажиста;

є) організація святкування релігійних, народних і сучасних свят;

ж) навчання народним ремеслам та вирощуванню квітів,

и) екскурсовода та інструктора під час проведення

дозвілля;

к) догляд за дітьми;

л) приймання гостей з домашніми тваринами;

м) надання (прокат) велосипедів, човнів і рибальського устаткування та снастей,

аквалангів, лиж, кінської упряжі, спортивного обладнання та тренажерів; н) транспортні;

п) користування комп'ютерною технікою, р) організація ігор для дорослих та дітей (настільний теніс, більярд, гольф, баскетбол,

волейбол, бадмінтон); с) перегляд телепрограм.

11. Як ви оцінюєте якість наданих послуг (закреслити цифру, що відповідає Вашій
оцінці за 5-баловою шкалою) ?

12 3 4 5

12. Щоб Ви могли порадити господарю для покращання якості
обслуговування?____________________________________________________

Відповідальний секретар

Підкомітет

«Послуги ресторанного

господарства»

Робочі групи

Підкомітет «Послуги торгівлі»

Робочі групи

Підкомітет «Послуги туристичні»

Робочі групи

Підкомітет «Послуги виставкові»

Робочі групи

Дата заповнення анкети___________________

За бажанням можете вказати Ваше прізвище, адресу

Дякуємо за відповіді

Додаток Д. 2

Додаток Д. З

Всезагальне управління якістю готельних послуг за моделлю »Сім М»

Модель управління сприйняттям якості обслуговування за Ф. Котлером

Інформація Мотивація Стимулювання праці Досвід

Професійні навички Кваліфікація Навчання Формування трудового колективу

Модель управління якістю «Сім М»

Матеріали

технічного

забезпечення

(меблі, постільна

білизна, посуд,

килимове покриття

тощо)

Обладнання Прилади Інженерно-технічна служба

Вимірювальна техніка

(Measurement)

• ⇐ Назад
• 25
• 26
• 27
• 28
• 29
• 30
• 31
• 32
• 33
• 343536
• 37
• 38
• 39
• 40
• Далее ⇒