ІV. Теорія процента і капіталу
Капітальні блага використовують як виробничий ресурс для подальшого виготовлення споживчих та інших товарів і послуг. Вони можуть функціонувати як упродовж тривалого, так і короткотермінового інтервалу.
Капітал володіє чистою продуктивністю. Саме за допомогою капіталу виготовляють додаткову кількість продукції, яка залишається після усіх виплат в амортизаційні фонди. Цю продуктивність виражають у процентах, і вона називається річною нормою процента. Її визначають як відношення граничного продукту до кількості вкладеного капіталу.
Чиста продуктивність капіталу– це та ринкова норма процента, за якої витрати на капітал повинні окупитися. З поняттям чистої продуктивності капіталу пов’язаний такий процес, у ході якого ринкові ціни на капітальні блага встановлюються за їх капіталізованою вартістю.
Прийняттю будь-якого інвестиційного рішення передує аналіз витрат і очікуваного прибутку.
Процедура, за допомогою якої обчислюють сьогоднішнє значення інвестованої суми, яку можна отримати в майбутньому, називаєтьсядисконтуванням, а формула для проведення цих розрахунків має вигляд:
t
За формулою, VP -це певна сума, яка, будучи вкладеною на t років під норму процента z, виросте до значення Vt.
Зазвичай, щоб здіснювати інвестаційні вкладення, виробники використовують позичковий капітал, який теж має свою ціну.
Ціна, яку сплачують власникові грошей за використання позичених коштів, називається позичковим процентом.
Позичковий процент, або річну процентну ставку, визначає взаємодія попиту і пропозиції на гроші на ринку позичкового капіталу. Потрібно розрізняти номінальну і реальну процентну ставки.
Ставка, виражена у грошових одиницях за поточним курсом, називається
Номінальною процентною ставкою.
Реальна процентна ставка – це процентна ставка, виражена в незмінних грошових одиницях або з поправкою на інфляцію. Реальна процентна ставка дорівнює номінальній процентній ставці за мінусом рівня інфляції. Такий поділ процентної ставки вартий уваги тому, що саме реальна процентна ставка, а не номінальна, відіграє основну роль у прийнятті рішення про інвестування.
На величину процентної ставки, крім річної норми процента, впливає низка факторів:
- ступінь ризику. Чим більший шанс, що позичальник не виплатить позики, тим вищий позичковий процент встановлюватиме кредитор;
- термін позики. Як правило, довготермінові позики видають під вищі ставки процента, ніж короткотермінові;
- оподаткування;
- обмеження умов конкуренції на ринку.
Ставка процента є винятково важливою ціною у тому значенні, що вона одночасно впливає як на рівень, так і структуру виробництва інвестованихтоварів. Крім цього, низька процентна ставка стимулює інвестиції, тоді як висока – стримує інвестиції і виробництво.