Судово-бухгалтерська експертиза та її відмінності від ревізії та аудиту.

Аудит, ревізія і судово-бухгалтерська експертиза дослід­жують один предмет — фінансово-господарську діяльність підприємств і підприємців, використовуючи при цьому спільні методичні прийоми і процедури фінансово-госпо­дарського контролю. Вони виявляють негативні явища у господарюванні з метою ліквідації Їх та неприпустимості в наступні періоди, тобто активно впливають на виявлення причин безгосподарності, порушення законодавства і норма­тивних актів, які є нормами господарського права, сприяють відшкодуванню заподіяних збитків конкретними особами. Крім того, вони використовують однакові джерела інформа­ції — законодавство і нормативні акти з питань фінансово-господарського контролю, первинну облікову документацію, регістри бухгалтерського обліку, баланс і звітність суб'єктів підприємницької діяльності. Разом з тим між аудитом, реві­зією фінансово-господарської діяльності і судово-бухгалтерсь­кою експертизою є суттєві відмінності.

Аудитє незалежною формою фінансово-господарського контролю, яку власник вибирає добровільно і формулює питання, поставлені на дослідження з метою отримання нау­ково обґрунтованих висновків для подальшого удосконалення своєї фінансово-господарської діяльності, маркетингу, бух­галтерського обліку, внутрішньогосподарського контролю. Крім того, вкладники капіталу у підприємницьку діяльність (кредитори, акціонери, власники цінних паперів та ін.) заін­тересовані, щоб належна їм частка прибутку розподілялася правильно, тобто була підтверджена аудитором. Одночасно підприємець, маючи довіру до аудитора, впевнений, що подат­ки нараховані правильно, своєчасно і в повній сумі сплачені до бюджету, тому в разі конфліктних ситуацій із державною податковою адміністрацією він має надійний захист від суб'єктивізму останніх.

Висновки аудитора є обґрунтованим доказом при вирішен­ні майнових спорів у арбітражному і народному судах між власником і його контрагентами. Обґрунтування потреби у кредитах для підприємницької діяльності може дати тільки незалежний зовнішній аудит, висновки якого подають На­ціональному банку України і комерційним банкам. Квалі­фіковані висновки аудитора з питань господарської діяль­ності мають для власника значення для запобігання збиткам ще до виконання господарських процесів, тобто на стадії проектування їх, інженерної підготовки, виробництва. Пер­манентний внутрішній аудит на підприємстві сприяє удос­коналенню технологічного процесу, впровадженню ноу-хау та інших досягнень науково-технічного прогресу у вироб­ництво.

Стратегічний аудит дає можливість суб'єктам підприєм­ницької діяльності прогнозувати розвиток маркетингу, по­ширювати комерційну діяльність на внутрішньому і міжна­родному ринках, допомагає уникнути банкрутства в умовах ринкових відносин.

Ревізія фінансово-господарської діяльності вивчає суб'єкт підприємницької діяльності у статиці, ретроспективне, тоб­то після завершення господарських процесів (квартал, рік).

Хоч ревізія має багато спільного з регламентованим і рет­роспективним (післяопераційним) аудитом, її функції звужу­ються інтересами власника, під імені якого вона провадить­ся. Спільним для аудиту і ревізії є те, що вони обґрунто­вують свої висновки на документально достовірних доказах. Це стосується також і судово-бухгалтерської експертизи. Ви­явлені недоліки і порушення законодавчих актів, що регулю­ють господарську діяльність, мають адресність у частині матеріальної і юридичної відповідальності. Крім того, ауди­ту, ревізії, як і експертизі, властиві конкретність у визна­ченні розміру збитків, втрат, нестач цінностей і обґрунтованість системою доказів (первинні документи, відомості інвен­таризації, пояснювальні записки матеріально відповідальних осіб та ін.).

Важливою особливістю є те, що ревізії фінансово-госпо­дарської діяльності провадяться згідно із законодавством про підприємства. При цьому власник (держава, консолідова­ний власник) ставить за мсту перед ревізією встановити, наскільки призначений ним керівник підприємства виконує його волю у підприємницькій діяльності. Перед аудитом такі питання не постають, хоч при виявленні зловживань ауди­тор зобов'язаний довести це до відома власника. Ревізія дуже часто здійснюється на вимогу правоохоронних органів, у практиці аудиту — це скоріше виняток.

Ревізія сприяє підвищенню ефективності господарюван­ня підприємства, яке ревізують, але не виконує при цьому прогнозних функцій, як це робить аудит. Результати ревізії повідомляють трудовому колективу для вжиття заходів щодо ліквідації недоліків у господарській діяльності. Аудит ці функ­ції не виконує, хоч у випадках порушення керівництвом під­приємства інтересів акціонерів, компаньйонів до їх відома висновок аудитора доводять.

Якщо в проведенні аудиту заінтересований керівник під­приємства, який є замовником, то ревізія фінансово-гос­подарської діяльності призначається наказом власника без погодження з керівником підприємства. Тому керівни­ки підприємств ревізію сприймають в ряді випадків нега­тивно.

Ревізія фінансово-господарської діяльності може прово­дитися за рішенням правоохоронних органів у момент судо­во-бухгалтерської експертизи, якщо раніше зібрано недостатньо доказів, які підтверджують суму збитків, нестач у матеріально відповідальних осіб. Законодавчими актами така функція аудиту не передбачена, її виконує крім ревізії внут­рішній аудит, контрольний підрозділ підприємства. Не влас­тиві ревізії такі функції аудиту, як запобіжні, перманентні і стратегічні, у наданні послуг замовникам щодо поліпшення фінансово-господарської діяльності.

Судово-бухгалтерська експертиза має процесуально-пра­вовий і економічний зміст.

Процесуально-правовий зміст судово-бухгалтерської експер­тизи визначається системою правил, встановлених законо­давчими актами, що регулюють порядок призначення та проведення експертизи, умови оцінки слідством і судом ре­зультатів її, права і обов'язки державних органів, які здійс­нюють судочинство, а також права і обов'язки експерта-бух­галтера. Процесуальні умови проведення експертизи, перед­бачені нормами права для експертиз різних видів, однакові. Щодо цього судово-бухгалтерська експертиза не є винят­ком, не відрізняється від інших видів експертиз, тобто має :і ними спільну правову основу.

Економічний зміст судова-бухгалтерської експертизи вклю­чає систему економічних знань у галузі бухгалтерського обліку і фінансів, аудиту і ревізії фінансово-господарської діяльності, економічного аналізу, статистики, наукових ме­тодів дослідження економіки та інших розділів економічної науки. Ці знання необхідні для експерта-бухгалтера, ауди­тора і ревізора для дослідження економічних явищ, що спри­чинили певні конфліктні ситуації і завдали матеріальних збитків. Відповідальність за завдані збитки підприємствам і окремим громадянам встановлена законодавством, а вияв­лення їх покладено на ревізію і аудит. У спірних випадках розмір збитків підтверджується судово-бухгалтерською екс­пертизою, в чому виявляється єдність їхніх функцій. Вони ж визначають причинні зв'язки, що зумовили матеріальні збитки. Звичайно, правоохоронні органи з урахуванням інших доказів можуть внести відповідні корективи до суми збит­ків, встановленої ревізією, аудитом і підтвердженої судово-бухгалтерською експертизою.

Судово-бухгалтерську експертизу призначає слідчий або суд (арбітраж), як правило, після проведення ревізії фінан­сово-господарської діяльності, яка виявляє конфліктні ситуа­ції, що стали предметом судового розгляду. Тому судово-бухгалтерська експертиза має багато спільного з ревізією фінансово-господарської діяльності. На аудит це положення не поширене законодавством.

Істотні відмінності між аудитом, судово-бухгалтерською експертизою і ревізією фінансово-господарської діяльності зумовлені юридичною природою, їх цілями і завданнями, які вони вирішують. Якщо ревізія комплексно досліджує фінансово-господарську діяльність підприємства з метою подальшого удосконалення її, то судово-бухгалтерська екс­пертиза вивчає окремі недоліки, виявлені ревізією для доку­ментального обґрунтування позовних вимог, пред'явлених у слідчі або судові органи до конкретних матеріально відпові­дальних та інших посадових осіб. Аудит досліджує лише ті питання, які на його вирішення поставив за договором за­мовник або які передбачені законодавством.

Аудит і судово-бухгалтерська експертиза провадяться на відміну від ревізії не за регламентованими строками, а в міру виникнення в них потреби. Проведення ревізії чітко визначене законодавчими і нормативними актами.

Способи одержання фактографічної інформації для ауди­тора і експерта-бухгалтера чітко визначені законом. На від­міну від ревізора аудитор і експерт-бухгалтер не мають пра­ва збирати документи та іншу інформацію, яка є доказом до порушеної правоохоронними органами справи; одержувати довідки від будь-яких осіб; виконувати контрольно-ревізійні дії — провадити інвентаризації цінностей або брати у них участь, звіряти взаєморозрахунки, перевіряти розрахункові операції без згоди замовника; залучати до проведення екс­пертизи інших осіб без рішення правоохоронних органів, розв'язувати питання, які стосуються правової оцінки дії осіб, що мають відношення до досліджуваної справи, а також інші питання, які містять правову інтерпретацію. Слід зауважи­ти, що аудитор за завданням замовника може виконувати певні контрольно-ревізійні дії.

Відмінними ознаками аудиту та ревізії можна вважати такі параметри:

• за суб'єктами призначення:

-ревізії призначаються суб'єктами адміністративного права;

- аудитора клієнт залучає сам;

• за джерелами фінансування:

- ревізія проводиться за рахунок суб'єкта адміністративного права;

- аудит здійснюється за рахунок суб'єкта, що перевіряється;

• за часовим фактором:

-ревізія існувала завжди;

- аудит - продукт розвитку ревізії в особливих економічних умовах.

На відміну від судово-бухгалтерської експертизи, проведення аудиту та ревізії регламентується не процесуальними, а іншими законами та підзаконними актами, їх використовують у процесі розслідування лише в не процесуальній формі використання спеціальних знань. Судово-бухгалтерська експертиза досить суттєво відрізняється від ревізії, вона не є методом господарського контролю, а єсамостійним видом діяльності.

Основною ознакою, за якою аудит, ревізія, судово-бухгалтерська експертиза відрізняються одне від одного, є їх сутність, виражена в понятті. У цьому сенсі важливо застосувати поняття, запропоновані Ф.Ф.Бутинцем: "Аудит є вираженням думки суб'єкта перевірки, ревізіяє комплексною перевіркою діяльності підприємства, установи чи організації щодо її законності, доцільності та достовірності відображення фактів господарського життя в бухгалтерському обліку, ведення якого також перевіряється на відповіність встановленим законодавством правилам. Ревізія передбачає також усунення виявлених перевіркою недоліків і вжиття профілактичних заходів з метою недопущення порушень у майбутньому. Судово-бухгалтерська експертизаособлива тим, що є процесуальною дією, завдання якої - встановлення фактичних обставин цівільної або кримінальної справи, які потребують знань спеціаліста з бухгалтерського обліку, економічного аналізу, господарського контролю''

Отже, суттєва відмінність аудиту від ревізії фінансово-господарської діяльності і судово-бухгалтерської експертизи полягає в тому, що параметри його дослідження обмежені колом питань, поставлених на його вирішення замовником або законодавством, а також цільовим використанням вис­новків аудиторів у підприємницькій діяльності.

 

 

Висновок

 

Ефективне функціонування будь – якої організації вимагає економічно обгрунтованного управління її діяльністю, яке базується на обліку, аудиті, контролі, ревізії та аналізі поточної фінансово - господарської діяльності. Поєднання цих складових з господарським та фінансовим правом і створює комплекс економіко-правового аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства. Економіко-правовий аналіз господарської діяльності і фінансовий аналіз мають на меті контроль за здійсненням господарських операцій, викриття помилок та порушень, на початкових етапах з метою їх усунення, ухвалення управлінських рішень з розвитку організації (підприємства, компанії), її виходу з кризи, стійкий процес формування прибуткового, конкурентоздатного підприємства, купівлі-продажу пакету акцій, залучення інвестицій і позикових засобів, оцінку інвестиційної привабливості, платоспроможності, фінансової стійкості компанії з позиції користувачів офіційної фінансової звітності, оцінку надійності партнерів у межах закону, а також визначення ефективності використання матеріальних, трудових і виробничих ресурсів, виявлення і прогнозування існуючих і потенційних проблем.

 

Список використаної літератури:

 

1.Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 21 червня 1999 року за №396/3689
2.Положення (стандарти) бухгалтерського обліку
3.Усач Б.Ф. Контроль і ревізія.— 2-е вид., перероб. і доп. — К.: Ін Юре.—1998.—352с
4. Бутенець Ф.Ф., Бардаш С.В., Малюга Н.М., Петренко Н.І. Контроль і ревізія. Вид. 2-е, доп. і перероб. Підручник для студентів вузів спеціальностей “Облік і аудит”.— Житомир: ЖІТІ, 2000.—512с