ПРИРОДНІ ТА ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ ОБ’ЄКТИ ВСЕСВІТНЬОГО ЗНАЧЕННЯ
Рекреаційні ресурси області становлять 5,2% об'ємного і 5,1% вартісного потенціалу природних ресурсів рекреації України. В їх комплексі 75 розвіданих і 38 занесених до Кадастру мінвод України типів мінеральних вод з дебітом 3,3
тис. м³ на добу, які є унікальними і відповідають водам типу «Шаянська», «Есентуки», «Боржомі» і за своїм хімічним складом і лікувальними властивостями не поступаються відомим водам Кавказу, Чехії, Польщі та Франції.
Особливо привертають увагу мінеральні (боржомі, зубер, єсентуки, нарзан, сойми, келечин, стара русса) та термальні води (від +18° до +80 °С, а глибина до 800 м. – Вільхівка, Ужгород, Уголька, Руські Комарівці, Синяк, Шаян, Бігань, Гараздівка, Косини, Берегове).
Серед історико-культурних об’єктів всесвітнього значення, можна виділити:
1. Церква Вознесіння Господнього (Струківська) – одна з найдосконаліших дерев'яних церков на всій Гуцульщині, знаходиться в с. Ясіня, Рахівського району Закарпатської області. У червні 2013 року Церква Вознесіння Господнього (Струківська) увійшла до числа українських дерев'яних церков, включених до Списку світової спадщини ЮНЕСКО. В Україні збереглося близько 2 тисяч об'єктів дерев'яної сакральної архітектури, найбільше на Заході – лише на Закарпатті їх більше 120. Польща та Україна вирішили об'єднати свої зусилля в боротьбі за світове визнання. У центральний офіс ЮНЕСКО дві країни подали спільну транскордонну заявку «Дерев'яні Церкви Карпатського регіону України і Польщі», яку було підтримано в червні 2013 року. У результаті – до списку світової культурної спадщини потрапили з української сторони 8 дерев'яних церков – 4 з Львівської області, по 2 від Закарпатської та Івано-Франківській.
Рис. 6.1. Церква Вознесіння Господнього (Струківська)
2. Церква святого Михайла – дерев'яна церква, яка знаходиться у селі Ужок, Великоберезнянського району, Закарпатської області.
Ужоцька дерев'яна церква є своєрідною візитівкою Закарпаття. Це одна з найцікавіших споруд бойківського стилю. Вона настільки досконало поставлена на схилі, що, здається, виросла на цьому місці. Тлом для неї служить вражаючий природний амфітеатр, де з розлогих схилів вириваються під хмари стрімкі вершини, де варіювання форм і ефекти освітлення, кольори заліснених і трав'янистих ділянок, пологих видолинків і темних ущелин з таємничими валунами забезпечують справжню драматичну постановку, яку ніколи не набридає споглядати. Форми церкви ніби повторюють природний антураж: масивним горбом домінує центральний шатровий верх, йому підігрує маленький шатрик над вівтарною частиною, а чотирикутна невелика башта над бабинцем – граційна і наївна, ніби ще не готова до властивого баштам домінування, і виступає мов супровідна мелодія у цілісній гармонійній композиції.
21 червня 2013 року на 37-й сесії Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО, що проходила у Камбоджі, Церква Святого Духа, разом з іншими дерев'яними церквами карпатського регіону, була включена у список світової спадщини ЮНЕСКО.
Рис. 6.2. Церква святого Михайла
3. Букові праліси Карпат – транскордонний серійний природний об'єкт, що складається з десяти окремих масивів, які розташовані вздовж осі завдовжки 185 км. Простягається від Рахівських гір і Чорногірського хребта в Україні на захід Полонинським хребтом до гір Буковські Верхи та Вигорлат у Словаччині.
Українсько-словацький об'єкт «Букові праліси Карпат» займає площу 77971,6 га, з яких 29278,9 га – заповідне ядро, а 48692,7 га – буферна зона. Понад 70 відсотків території об'єкта розташовані в Україні.
Цей об'єкт становить надзвичайну цінність на світовому рівні як взірець недоторканих природних комплексів помірних лісів. Він репрезентує найзавершеніші й найповніші екологічні моделі, де відображено процеси, що відбуваються в чистих та мішаних лісостанах за різноманітних природно-кліматичних умов.
Лише тут найкраще зберігся неоціненний генофонд бука лісового та ряду інших видів з його ареалу. Букові праліси Карпат є надзвичайно важливими для розуміння повної картини історії та еволюції роду бука (Fagus), який завдяки своїй поширеності у північній півкулі є глобально важливим. Бук є однією із найважливіших складових помірних широколистяних лісів, які колись займали 40 відсотків території Європи.
Важливо також, що ці праліси зростають на всіх ґрунтотвірних породах, що трапляються в Карпатах (кристалічні породи, вапняки, фліш, андезит), представляють 123 рослинні асоціації та володіють значним біологічним різноманіттям. У порівнянні з іншими лісовими об'єктами Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, «Букові праліси Карпат» вирізняються специфічною флорою і фауною (зокрема троглобіонтними видами), які додають екологічної комплексності та завершеності цим екосистемам.
Рис. 6.3. Букові праліси Карпат
РОЗДІЛ 7.