ОЦІНКА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ТА ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНОВИЩА ОБЛАСТІ
У результаті дослідження туристичних ресурсів Закарпатської області було з’ясовано, що вони є сприятливі для розвитку туристично-екскурсійної діяльності.
Закарпаття – це найунікальніша в природно-географічному та історико-культурному планах область заходу України. Закарпаття має стійкий імідж одного з найпривабливіших і найпрестижніших туристичних регіонів держави (в Україні за туристичною привабливістю і престижністю відпочинку область поступається лише АР Крим).
Проблемами розвитку туризму на території Закарпатської області опікується обласна державна адміністрація. Устрій у складі якої створено спеціалізований підрозділ – управління з питань європейської інтеграції, зовнішньоекономічних зв’язків та туризму у Закарпатській області.
Основними завданнями головного управління є:
- забезпечення реалізації на території області державної політики у сфері зовнішніх зносин і зовнішньоекономічної діяльності;
- забезпечення реалізації на території області державної інвестиційної політики;
- забезпечення реалізації на території області державної євроінтеграційної політики, сприяння розвитку міжнародного та транскордонного співробітництва у галузі економіки і торгівлі;
- участь у формуваннi державної полiтики у сферах туризму та рекреацiї, забезпечення її реалiзацiї;
- сприяння активізації зовнішньоекономічних зв'язків і входженню на зовнішній ринок розташованих на території області підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності;
- розроблення проектів програм щодо активізації зовнішньоекономічної та інвестиційної діяльності, сприяння розвитку експортного потенціалу області;
- внесення у встановленому порядку до відповідних органів пропозицій щодо залучення іноземних інвестицій для розвитку економічного потенціалу області;
- реалізація Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу на регіональному рівні;
- реалізація державної регіональної політики з питань регіонального та транскордонного співробітництва України;
- залучення нових технологій, технічної допомоги для розроблення і реалізації соціальних, культурних та інших програм, спрямованих на розвиток області;
- співпраця із сусідніми, іншими європейськими державами з питань транскордонного співробітництва та європейської інтеграції у сфері політики, економіки, туризму, соціально-культурних питань;
- розроблення, координація та/реалізація програм і неприбуткових проектів з питань європейської інтеграції та транскордонного співробітництва;
- участь у моніторингових та оціночних комітетах Програм Сусідства;
- репрезентація транскордонних проектів з метою залучення міжнародної технічної допомоги для їх реалізації;
- співпраця з культурними товариствами, агентствами розвитку, асоціаціями і спілками та іншими організаціями, діяльність яких пов'язана з питаннями транскордонного співробітництва;
- співпраця з органами влади, дипломатичними та консульськими установами, агентствами розвитку, асоціаціями, спілками та іншими організаціями України, прикордонних країн, країн Європейського Союзу тощо, діяльність яких пов'язана з питаннями транскордонного співробітництва, проектного менеджменту та розроблення неприбуткових проектів;
- розроблення регiональних комплексних i цiльових програм розвитку туризму та рекреацiї, органiзацiйне забезпечення їх реалiзацiї;
- організація i проведення фестивалів, конкурсів та інших заходiв серед широких верств населення, пiдготовка та ефективне використання кадрiв у сферах туризму та рекреації, забезпечення пропаганди здорового способу життя.
Найважливішою особливістю Закарпаття є те, що це найзахідніша область України й єдина серед областей держави, що межує одразу з чотирма країнами Центральної Європи: Польщею, Словаччиною, Угорщиною і Румунією. Ця особливість перетворює Закарпаття на транскордонний "полюс" притягання туристичних потоків із Заходу й Сходу, Півночі й Півдня Європейського континенту.
Туризм є однією з найбільш високоприбуткових і динамічних галузей світової економіки. У ньому зайнято понад 260 млн. чоловік, тобто кожен десятий працівник у світі. На його частку припадає 7 відсотків загального обсягу інвестицій, 11 відсотків світових споживчих витрат і третина світової торгівлі послугами. За прогнозами спеціалістів ХХІ століття стане століттям туризму.
Місцеві органи виконавчої влади надають особливого значення розвитку туризму і рекреації в Закарпатті, бачать у них фактор, здатний вирішити не тільки багато соціально-економічних проблем краю, але й забезпечити чітко визначене становище області в ряді найбільш привабливих для туристів регіонів. Враховуючи загальний стан національної економіки, “експорт” туристичних послуг Закарпаття є, принаймні на найближчий час, простішою і ефективнішою формою участі в економічному поділі праці, ніж промислове виробництво, де продукція області поки що не відповідає стандартам світового ринку.
У Закарпатській області перехрещуються 4 важливі міжнародні автотранспортні магістралі (Е-50, Е-58, Е-81, Е-573), що сполучають Європейський Союз з Україною, Росією, державами Центральної Азії (для порівняння – у сусідній Львівщині є лише дві – А-4, Е-49). Магістралі, що розходяться з обласного центру, з'єднують його з Братіславою, Прагою, Будапештом, Києвом, Москвою. Налагоджене пряме міжнародне автобусне сполучення з містами Словаччини (Міхайловце, Гумен-не, Пряшів, Кошіце) та Угорщини (Ніредьгаза).
З початком XXI ст. ці автомагістралі перетворюються у міжнародні транзитно-туристичні коридори з розгалуженою інфраструктурою приватних мотелів, кемпінгів, ресторанів, сервіс-центрів, що обслуговують транзитно-туристичні потоки.
Область має залізничне сполучення практично з усіма столицями Південної і Центральної Європи. Протяжність залізничної колії становить 1132,9 км, з яких 922 км електрифіковано. Пасажирообіг у 2003 р. склав понад 900 млн пас./км, обслужено 14,6 млн пасажирів.
Розвитку транскордонного туризму (передусім транзитного) сприяє найбільш розгалужена в Україні мережа митних переходів, їх в області нараховується 19.
Така "відкритість" прикордонної області для міжнародних туристичних потоків – одна з основних передумов становлення Закарпаття як привабливого курортно-туристичного реґіону європейського масштабу.
За екологією, Закарпатська область відноситься до найбільш чистих регіонів України, але деякі проблеми все ж таки є: погіршується екологічний стан річок Закарпаття, значний скид забруднених стічних вод у водні джерела, через надмірне навантаження на каналізаційні очисні споруди.
Отже, Закарпатська область займає провідне місце серед туристичних регіонів країни, і знаходиться в трійці найпопулярніших туристичних об’єктів (ще м.Київ та Крим). Просування наявного в області турпродукту на ринку туристичних послуг потребує чималих зусиль, у тому числі і фінансових ресурсів. Закарпаття фактично залишається закритим для практично необмежених ринків збуту Росії та Східної України. Незважаючи на створення останнім часом висококомфортних закладів розміщення (переважно невеликих приватних готелів) та відносну дешевизну вітчизняного турпродукту, частка іноземних гостей у загальній кількості обслуговуваних туристів залишається низькою.
ВИСНОВКИ
У результаті опрацювання значних джерел і літератури, можна зробити наступні висновки.
На Закарпатті 80 % території займають гірські ландшафти, а 20 % - рівнинні. Тому, тут слід розвивати саме туристичну інфраструктуру, де б поєднувалися різноманітні види туризму починаючи від зимового гірськолижного і закінчуючи лікувально-оздоровчим на базі бальнеологічних ресурсів. В умовах переважання гірського рельєфу провідним повинен стати сільський зелений туризм як надійне джерело поповнення бюджету Закарпаття.
У Закарпатській області діє 59 фірм, ліцензованих на організацію іноземного, зарубіжного, внутрішнього туризму та екскурсійну діяльність. Упродовж 2015 р. їхніми послугами скористалися близько 80 тис. осіб, у тому числі 7 тис. іноземців та 56 тис. осіб, охоплених внутрішнім туризмом. Обсяг реалізації туристичних послуг, наданих турфірмами у 2015 p., склав 15 млн. грн.
Отже, незважаючи на позитивні зрушення в розвитку туристичного комплексу Закарпаття, сучасний стан його матеріально-технічної бази залишається на нижчому, порівняно зі світовими стандартами, рівні. Власне ця обставина пояснює той факт, що туристичне господарство краю дотепер орієнтується на східний (російський) ринок споживачів, а не на західного клієнта. Тому на найближчу перспективу потрібно звернути увагу не на збільшення кількості рекреаційних об'єктів і їх потужностей, а на налагодження конкурентоспроможного ринку рекреаційних послуг шляхом модернізації наявної відпочинкової інфраструктури та поширення малих форм рекреації, зокрема сільського зеленого туризму.