Ключові аспекти вивчення теми. З початку необхідно уяснити значення стійкості роботи об’єктів у НС, забезпечення техногенної безпеки на підприємствах
З початку необхідно уяснити значення стійкості роботи об’єктів у НС, забезпечення техногенної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях, як складової частини ЦЗ. Вивчити визначення стійкості роботи об’єктів і національного господарства, шляхи і способи її підвищення. При вивченні теми необхідно звернути увагу на сутність стійкості і фактори, що впливають на стійкість роботи об’єктів торгівлі у НС, на організацію і порядок дослідження стійкості роботи об’єктів народного господарства до впливу уражаючих факторів різного характеру (межа стійкості, найбільш вразлива його елементи, характер і ступінь руйнувань, ушкоджень, можливі збитки, межі доцільного підвищення стійкості).
Тема вивчається студентами при самостійній роботі з використанням електронного ресурсу бібліотеки ПУЕТ та рекомендованої літератури.
Стійкість роботи об'єкта – це здатність його в надзвичайних ситуаціях випускати продукцію у запланованому обсязі, необхідної номенклатури і відповідної якості, а у випадку впливу на об'єкт уражаючих факторів, стихійних лих та виробничих аварій – у мінімально короткі строки відновити своє виробництво.
На стійкість роботи об'єктів впливають такі фактори:
- розміщення об'єкт а відносно великих міст, об'єкт і в атомної енергетики, хімічної промисловості, великих гідротехнічних споруд, військових об'єкт і в та ін.;
- природно-кліматичних умов, технології виробництва;
- надійності захисту працюючих, населення від впливу уражаючих факторів, наслідків стихійних лих і виробничих аварій, катастроф;
- надійності системи постачання об'єкта всім необхідним для виробництва продукції (паливом, мастилами, електроенергією, газом, водою, хімічними засобами захисту рослин, ветеринарними засобами, мінеральними добривами, запасними частинами, технікою та ін.);
- здатності інженерно-технічного комплексу протистояти надзвичайним ситуаціям;
- стійкості управління виробництвом і ЦЗ, психологічної підготовленості керівного складу, спеціалістів і населення до дій в екстремальних умовах;
- навченості керівного складу ЦЗ об'єкта і населення правильно виконувати комплекс заходів цивільного захисту;
- масштабів і ступеня уражаючої дії стихійного лиха, виробничої аварії, катастрофи чи зброї і підготовленість об'єкта до ведення рятувальних та інших невідкладних робіт для відновлення порушеного виробництва.
Дані фактори визначають і основні вимоги стійкості роботи об'єктів у надзвичайних ситуаціях та шляхи її підвищення.
Більш підготовленими до стійкої роботи будуть ті об'єкти, які реально оцінять фактори, їх несприятливий вплив на виробництво і розроблять відповідні заходи. Завчасне проведення організаційних, агрохімічних, агротехнічних, інженерно-технічних, ветеринарно-санітарних, лісотехнічних, лісогосподарських, меліоративних та інших заходів максимально знизить результати впливу уражаючих факторів мирного і воєнного часу і створить сприятливі умови для швидкої ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Робота об'єкта в цілому складається з роботи окремих галузей виробництва. Тому необхідно розглянути стійкість у надзвичайних умовах окремих галузей виробництва.
Під стійкістю роботи галузі НГрозуміють її здатність в умовах можливих руйнувань частини об'єктів і часткового порушення зв'язків по кооперації виробляти основну продукцію в об'ємі, що забезпечує потреби військового часу.
Під стійкістю національного господарства країни в цілому розуміється можливість забезпечення виробництва у воєнний час с/г продукцією, енергоносіями, транспортом, зв'язком, що необхідно для успішного ведення війни і підтримки життєдіяльності держави.
Для розробки заходів підвищення і забезпечення стійкості роботи об'єктів у надзвичайних ситуаціях необхідно оцінити стійкість об'єкта проти впливу уражаючих факторів.
Вихідними даними для проведення розрахунків стійкості об'єкта до ураження є: максимальні значення параметрів можливих уражаючих факторів і характеристики елементів об'єкта.
Параметри уражаючих факторів можна одержати у відділі або управлінні ЦЗ або визначити розрахунковим способом.
Руйнування житлових будинків, виробничих приміщень, тваринницьких комплексів, споруд різного виробничого призначення може бути у воєнний час від вибухової хвилі, в мирний час від аварій різного характеру, ураганів і землетрусів. Дія ударної хвилі на об'єкт характеризується складним комплексом навантажень: надмірним тиском, тиском відбивання, тиском швидкісного напору, тиском затікання, навантаженням від сейсмовибухових хвиль.
Все це буде залежати від виду і потужності вибуху, відстані до об'єкта, конструкції й розмірів елементів об'єкта, орієнтації відносно вибуху, розміщення будівель і споруд, рельєфу місцевості, характеру аварії, сили землетрусу чи бурі.
Враховувати їх разом для кожного об'єкта неможливо. Тому опір конструкцій дії ударної хвилі прийнято характеризувати надмірним тиском у фронті ударної хвилі (Рф), який призводить до слабких, середніх і сильних руйнувань.
Осередки ураження при землетрусах за характером руйнувань будівель і споруд можна порівняти з осередками ядерного ураження. Тому оцінку можливих руйнувань при землетрусах можна проводити аналогічно оцінці руйнувань при ядерному вибуху. Як критерій необхідно брати не максимальний надмірний тиск у фронті ударної хвилі, а максимальну силу землетрусу в балах за шкалою Ріхтера (табл. 7.1).
Вихідними даними для оцінки фізичної стійкості є конструктивні особливості елементів, їх форма, габарити (довжина, ширина, діаметр та ін.), характеристики міцності та ін.
Послідовність проведення оцінки:
– визначення максимального надмірного тиску ударної хвилі, ЛРФ, сейсмічної хвилі чи сили бурі, яка очікується на об'єкті;
– виділення основних елементів на об'єкті (склади, майстерні, цехи та ін.), від яких залежатиме функціонування об'єкта і виробництво продукції;
– оцінка стійкості кожного елемента об'єкта;
– визначення межі стійкості об'єкта проти впливу ударної, сейсмічної хвилі, урагану за мінімальною стійкістю його основних елементів;
– порівняння розрахованої межі стійкості об'єкта ΔРфlim, з очікуваним максимальним надмірним тиском ударної хвилі ΔРфmax, сейсмічної хвилі чи сили бурі. Якщо ΔРфlim > ΔРфmax, то об'єкт стійкий, якщо ж ΔРфlim < ΔРфmax, то об'єкт нестійкий проти ударної хвилі і аналогічно до сейсмічної хвилі і бурі;
– визначення ступеня можливих руйнувань за таблицею результатів оцінки для елементів об'єкта при можливому і максимальному значенні надмірного тиску ΔРфmax, тиску сейсмічної хвилі чи сили бурі й можливі при цьому втрати (відсотки).
Таблиця 7.1