Лише зрозумівши природу, людина зрозуміє саму себе. 6 страница

Паління спричиняє рак легень, горла, стравоходу та сечового міхура. Імпотенцію у 8 з 10 випадків французькі медики поясню­ють звуженням кровоносних судин унаслідок паління (кожна випалена сигарета викликає спазм сотень тисяч судин, виключа­ючи їх із кровообігу). Підраховано: якби чоловіки кинули пали­ти, то смертність від раку знизилася б на 40 %.

Поширенню паління серед молоді сприяє яскрава зарубіжна реклама. А тим часом таку рекламу вже давно заборонено в роз­винених країнах, та й узагалі на Заході палити стало немодно. На курців там дивляться, як на «бампкинів» (тобто тупих, не-освічених).

Будівельні матеріали й побутова хімія.Джерело постійного шкідливого впливу на здоров'я людини — це світ речей, які її оточують у побуті. Будівельні матеріали, лаки, фарби, органічні розчинники, синтетичні мийні засоби, дезодоранти, зволожувачі

318

повітря, аерозолі, численні полімери — все це відбивається на рівні захворюваності популяцій Homo sapiens.

Серед речовин, які виділяються будівельними матеріалами, найбільшу загрозу становлять формальдегід та азбестові мікро­частинки. Формальдегід потрапляє в повітря переважно з дерево­стружкових і деревоволокнистих плит, які широко використову­ються у виробництві меблів та оформленні приміщень. ГДК формальдегіду в повітрі — 0,1-0,12 мг/м³. Проте концентрація його в повітрі сучасних квартир у середньому становить близько 0,5 мг/м³, а в окремих випадках досягає 3 мг/м³. Формальдегід викликає кон'юнктивіти, запалення шкіри, захворювання органів дихання, має канцерогенні властивості. Азбест застосовується як ізоляційний та протипожежний матеріал і входить до складу азбо­цементних труб. У вигляді мікрочастинок (діаметром близько 5 мкм) він потрапляє в повітря, а далі — в легені, спричинюючи цілий «букет» захворювань, у тому числі онкологічні.

Різноманітні органічні розчинники, лаки й фарби, дезодоран­ти й аерозолі мають слабкі та середні канцерогенні властивості, здатні викликати алергічні реакції, подразнення слизових оболо­нок, захворювання дихальних шляхів, печінки й нирок, нервові розлади (особливо це стосується метиленхлориду й тетрахлорети-лену, що входять до складу деяких розчинників і зволожувачів повітря). Навіть із хлорованої гарячої води в невеликих кількос­тях виділяється канцероген хлороформ, а з пластмасових виробів і штучних килимових покриттів — токсичні для внутрішніх органів стирени.

Тому дедалі популярнішими стають будівельні матеріали й побутові вироби та речовини, виготовлені не з синтетики, а з природної сировини.

Шумове забруднення.Про шкідливий вплив шуму на здоров'я було відомо давно. Ще в XVI ст. німецький лікар Парацельс вва­жав, що саме шум спричинює глухоту й головний біль у шахтарів, мірошників і карбувальників. У середньовіччі застосовувалося жорстоке покарання бовканням могутнього дзвона: приречений помирав у страшних муках від нестерпного болю у вухах. Скільки існують війни, відомо, що масові бойові крики (на зразок «Урагх!» татаро-монгольської орди, яке згодом перейшло в «Ура!» в російській армії), барабанний бій пригнічують противника. Сирени літаків-штурмовиків та пікіруючих бомбардувальників викликають у нього жах, бажання втекти. Тепер цьому знайдено

319

Розділ

Сучасні підходи в науці про довкілля

Глава 6

Екологія людини

пояснення: гучні звуки збуджують людину, сприяють надходжен­ню в кров великої кількості гормонів, зокрема адреналіну, внаслідок чого виникає відчуття небезпеки, страху.

Проти XIX cm. рівень шуму в містах зріс у 10—10 000 разів. До джерел шуму належать усі види транспорту, машини й механізми, промислові об'єкти, гучномовні пристрої, ліфти, телевізори й радіоприймачі, музичні інструменти, скупчення людей та окремі несвідомі особи (табл. 6.2).

Таблиця 6.2

Шумові характеристики деяких джерел шуму *

Рівень шуму оцінюють за рівнем звукового тиску й виражають у децибелах (дБ) за лога­рифмічною шкалою. Шум у 100 дБ у 10 разів сильніший, ніж шум у 90 дБ (див. гл. 4).

Шуми шкідливо впливають на здоров'я людей і тварин, зни­жують працездатність, спричинюють захворювання органів слуху (глухоту), нервової, ендокринної, серцево-судинної систем.

♦ Шум у 100 дБ уже викликає нервові розлади, дратівливість. Коли рівень шуму перевищує 110 дБ, спочатку настає шумове «сп'яніння», яке часто супроводжується спалахами безпідставної агресії, або, навпаки, загальною депресією. Шум у 120 дБ призводить до необоротних ушкоджень нервових закінчень слухового аналізатора, дуже негативно впливає на серце, нервову систему, органи дихання. Звуковий тиск у 140 дБ викликає нестерпний фізичний біль, а його тривалий вплив призводить до смерті.

320

У шумних цехах у 1,5—2 рази вищий рівень захворюваності, часті випад­ки тимчасової втрати працездатності, браку в роботі, продуктивність праці нижча на 50—60 %.

В осіб «шумних» професій у 4 рази частіше розвиваються захворювання шлунка, набагато частіше — глухота, на ЗО % нижча продуктивність фізич­ної праці (розумової — на 60 %).

Шуми, що генеруються звукоапаратурою під час естрадних концертів, можуть досягати рівня 120—130 дБ. Особливо часто це спостерігається на концертах молодих груп-початківців, котрі здебільшого не мають досвідчених звукооператорів. У подібних випадках реакцію публіки зумовлює не стільки емоційний вплив музики, скільки фізіологічне діяння звукового тиску високого рівня.

Лікарі визначили, що після концертів рок-музики, коли в залі генерується шум до 120 дБ у перших рядах і 100—110 дБ — в останніх, у 10 % слухачів виникають необоротні ушкодження внутрішнього вуха, а самі згадані концерти закінчуються сплеска­ми агресивності, масовими психозами, жорстокими бійками й погромами.

У промислово розвинених країнах 20—30 % міських жителів страждають від неврозів або захворювань слухового апарату. Люди похилого віку переносять шум набагато важче, ніж молодь. Вважа­ють, що шум спричинює передчасне старіння й скорочує життя на 8—12 років.

І навпаки, здавна відомо про позитивний вплив на людину гармонійної, спокійної, ніжної музики, про цілющий вплив звуків природи. Це поширені в усьому світі колискові пісні, тихі, мелодійні, монотонні наспіви лікарів-цілителів під час лікувальних сеансів (сучасна музична терапія), спів птахів у парках і лісах, заспокійливе дзюрчання струмків, ласкавий шум лісу, саду, морського прибою. Прекрасні позитивні емоції дають прослуховування музичних творів великих композиторів минулого й сучасності, концертів флейтистів, гітаристів, саксо­фоністів.

Боротьба з шумом — добре заняття для молодого покоління не лише тому, що воно саме мимоволі сприяє підвищенню рівня шуму (наприклад, пропущена через підсилювач рок-музика), а 0, особливо тому, що довкілля, вільне від непотрібного шуму, мабуть, було б кращим і стосовно іншого.

Ю. Одум

321

г

Розділ І Сучасні підходи в науці про довкілля

Електромагнітне випромінюваннятакож належить до фізичних факторів і впливає насамперед на нервову систему. За напруже­ності електромагнітного поля 1000 В/м з'являються головний біль і відчуття сильної втоми, за більших значень — безсоння, роз­виваються неврози та інші захворювання.

Особливо небезпечні потужні армійські радіолокаційні станції (РЛС): напруженість електромагнітного поля поблизу їхніх антен настільки висока, що птахи, які пролітають мимо, згоряють жив­цем. У районах радіостанцій і військових РЛС рівень електро­магнітних випромінювань перевищує гранично допустимий у 4—8 разів, а поблизу високовольтних ліній електропередач (більш як 1000 кВ) — у 20 разів.

Як зазначалося в гл. 4, у закритих приміщеннях джерелом електромагнітного забруднення найчастіше бувають телевізори й монітори комп'ютерів. Від тривалої роботи з ЕОМ розвива­ються захворювання очей, шкіри, з'являються алергії, депресія. В жінок-операторів комп'ютерної техніки, які протягом 6— 10 років щоденно контактують із цією апаратурою, порушується менструальний цикл, можуть розвинутися рак молочних залоз, шлунково-кишкові захворювання, спостерігаються порушення психіки, трапляються зриви вагітності. Такі випадки зафіксовано в США, Швеції, Японії.

Ці факти свідчать про необхідність суворо дотримуватися норм контактування з телеапаратурою та ЕОМ як щоденно, так і протягом року, особливо дівчатам і молодим жінкам. Тривалий контакт із телеапаратурою особливо небезпечний для дітей.

Вібраційне забруднення.Вібрації в середовищі, які виникають під час виконання різноманітних робіт (укладання бетону, пнев-моподрібнення порід чи дорожніх покриттів, користування відбійним молотком), спричинюють вібрації всього організму або окремих його частин. Тривала дія вібрацій дуже небезпечна для здоров'я: підвищується стомлюваність, розвивається вібраційна хвороба в шахтарів-прохідників, можуть статися струс мозку, розрив тканин, порушення роботи серця й функції нервової системи. Для зменшення впливу вібрацій на організм людей застосовуються колективні та індивідуальні засоби захисту: вібро-ізолювальні кожухи для механізмів, пружні основи й опори, віброгасильні рукавиці, прокладки й килимки.

Радіація.Протягом усієї своєї історії людина, як і біота в ціло­му, зазнавала впливу радіоактивного випромінювання, що надхо-

322

Екологія людини

дило з Космосу та від радіоактивних ізотопів, розсіяних у літо­сфері, гідросфері й атмосфері. Це випромінювання становило природний радіаційний фон (ПРФ). Потужність експозиційної дози іонізуючого випромінювання за ПРФ у різних районах пла­нети дорівнювала (2,6—18,1)10~⁵ Кі/(кг/рік). Таке опромінення сприяло еволюційному процесові, бо забезпечувало стійкий неве­ликий фон мутацій. Це, своєю чергою, збільшувало генетичну різноманітність популяцій і давало матеріал для природного добору. Проте з середини XX ст. людина почала інтенсивно осво­ювати атомну енергію. З'явились атомна зброя, атомні електро­станції (АЕС), дослідні й лікувальні радіоактивні препарати й пристрої. В результаті випробувань і застосування ядерної зброї, аварій на АЕС (тільки на момент аварії на Чорнобильській атомній станції в світі їх уже сталося більш як 200), порушень гігієнічних вимог поводження з радіоактивними речовинами й т. д. дози опромінення на планеті в цілому та в окремих її регіонах почали зростати.

♦ Серед радіоактивних речовин найактивнішу участь у процесах метаболізму беруть стронцій-90 (⁹⁰Sr), цезій-137 (¹³⁷Cs), йод-131 (¹³¹І). Саме вони стали головними забруднювачами навколишнього середовища після аварії на ЧАЕС. Ці елементи потрапляють в організм із пилюкою, водою, деякою мірою їм притаманні кумулятивні властивості й здатність нагро­маджуватися в трофічних ланцюгах. У людини радіоактивний йод концентрується в щитоподібній залозі, цезій — у печінці, стронцій — у кістках. Йод-131 спричинює сильне, але короткочасне опромінення (він має короткий період напіврозпаду й відносно швидко виводиться з організму). Стронцій і цезій, період напіврозпаду яких становить тисячі років, викликають опромінення протягом усього життя людини.

Зростання рівня радіаційного забруднення планети зумовило виникнення окремої галузі екології, біології, медицини та фізи­ки — радіаційної біології (радіобіології).

Іонізуюче випромінювання має високу біологічну активність. Воно негативно впливає на живу речовину, в тому числі й на людину, а в разі великих доз призводить до смерті. Іонізуюче випромінювання може діяти двояко. По-перше, воно уражає носіїв спадковості — молекули ДНК, спричинюючи хромосомні та генні мутації. Наслідки таких мутацій проявляються відразу або через кілька поколінь. По-друге, іонізуюче випромінювання здатне уражати клітини й тканини (насамперед, ушкоджуючи

323

Розділ І Сучасні підходи в науці про довкілля

Глава 6 Екологія людини

ферменти) й викликати соматичні порушення, що проявляються в опіках, катарактах, зниженні імунітету, ненормальному пере­бігові вагітності, розвиткові злоякісних пухлин різних органів. Тепер з 'ясовано, що не буває нешкідливих доз радіації: ймовірність захворювань зростає прямо пропорційно поглинутій дозі опромінення.

У радіації немає минулого. В неї є тільки сьогодні, завтра, післязавтра... Вона не гребує молодими й літніми, та особливо полюбляє дітей з податливими хребтами, з м'якими світлими потилицями.

І. 1.Шкляревський, білоруський письменник, публіцист

Соматичні захворювання, пов'язані з опроміненням, поділя­ються на кілька категорій залежно від поглинутої дози.

За дози до 0,25 Гр імовірність радіаційного ураження невели­ка. За дози 0,25—0,5 Гр відбуваються окремі зміни формули крові. За дози 0,5—1 Гр виникають захворювання крові та порушення функцій центральної нервової системи. Тривале опромінення малими дозами (0,001—0,005 Гр/добу), які в сумі становлять 1 — 1,5 Гр, призводить до хронічної променевої хворо­би, що супроводжується захворюваннями органів кровотворення, нервової системи, токсикозами нирок, загальним нездужанням. Найнебезпечніші захворювання пов'язані з інтенсивним коротко­часним опроміненням дозами від 1 Гр і більше: розвивається гос­тра променева хвороба, за якої уражається насамперед кістковий мозок, розвивається лейкемія, майже цілком утрачається імунітет. Якщо доза опромінення становить 4—6 Гр, то в окремих випад­ках людину вдається врятувати, але за більших доз запобігти смерті за допомогою сучасних засобів і методів лікування не­можливо.

Імовірність виникнення мутацій також зростає прямо про­порційно поглинутій дозі. За ПРФ частота генетичних порушень становить близько 4 %; у 1962—1965 pp. (період інтенсивного проведення надземних випробувальних ядерних вибухів) вона вже становила близько 5,5 %; у 1988 р. (після аварії на ЧАЕС) — більш як 10 %.

Контрольні запитання й завдання

1. Які тенденції зміни екологічної ніші
людини?

2. В якому напрямі змінюється багато­
вимірна ніша людини?

3. Чи простежується стосовно люди­
ни принцип лімітуючих факторів?

4. Чи відбиває здоров'я людини стан
її багатовимірної ніші? Відповідь
обґрунтуйте.

5. Чим здоров'я як популяційна кате­
горія відрізняється від індивідуаль­
ного здоров'я? Які показники харак­
теризують здоров'я популяції?

6. Які основні фактори п якою мірою
визначають захворюваність?

7. Проаналізуйте характер процесів,
що визначали смертність чоловіків
і жінок в Україні, виходячи з даних
про вікову структуру населення в
90-х роках XX ст. Для цього побу­
дуйте графік, на осі абсцис якого
відкладіть вік, а на осі ординат —
процент чоловіків чи жінок певної
вікової групи, виходячи з даних таб­
лиці. До якого типу (за аналогією з
кривими виживання) належать криві
структури популяцій чоловіків і
жінок? Чим можна пояснити роз­
біжності між цими кривими?

8. Завдяки яким реакціям і процесам
людина пристосовується до змін
умов зовнішнього середовища?

9. Чому алергії' вважаються хворобою
сучасності?

10. Чому частішають випадки розвитку
злоякісних пухлин?

11. Назвіть основні реакції організму
людини у відповідь на порушення
середовища життя.

12. Які абіотичні фактори впливають
на здоров'я людини? Проаналізуйте
шляхи зменшення негативного
впливу хоча б деяких із них.

13. За яких умов засмага небажана й
чому? Визначте групи населення,
яким слід уникати тривалого пере­
бування влітку на пляжах.

14. Що таке природні осередки інфекцій?
Які фактори спричинюють спалахи
епідемій?

15. Знайдіть в історичній літературі
приклади того, як інфекційні захво­
рювання регулювали чисельність
людських популяцій у минулому.
Спробуйте мотивовано довести чи
спростувати твердження про те,
що подібна регуляція відбувається й
тепер.

324

325

Розділ І Сучасні підходи в науці про довкілля

16. Відшукайте в повсякденному житті
приклади, що ілюструють непрямий
вплив біотичних факторів на
людину.

17. Як класифікуються антропогенні
фактори, що впливають на здоров'я
людини, й які з них найнебезпечніші?

18. Які речовини зумовлюють канцеро­
генну дію автомобільних вихлопів і
тютюнового диму?

19. Які будівельні матеріали та засоби
побутової хіміі найбільш небажані з
міркувань гігієни?

20. В чому полягає дія іонізуючого
випромінювання на людину та які
елементи належать до найпоши­
реніших радіоактивних забрудню­
вачів?

21. Проаналізуйте, які шкідливі хімічні
та фізичні фактори впливають на
вас удома, обміркуйте, як можна
зменшити негативний вплив хоча б
деяких із них і спробуйте це зробити.

• ⇐ Назад
• 20
• 21
• 22
• 23
• 24
• 25
• 26
• 272829
• 30
• 31
• 32
• 33
• 34
• 35
• Далее ⇒