ХАРЧУВАННЯ ДІТЕЙ З ІНСУЛІНЗАЛЕЖНИМ ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ

Дієтотерапія - один з важливих методів лікування хворих цукровим діабетом, найбільш важливий фактор у досягненні стійкої компенсації хвороби

Основні принципи дієтичного лікуваннядітей і підлітків, хворих інсуліннезалежним цукровим діабетом:

1. Лікувальне харчування повинно відповідати фізіологічним потребам в основних харчових інгридієнтах дитини даного віку.

2. Хворим цукровим діабетом не потрібні «окремий стіл» і спеціальна кулінарна обробка їжі. Зі звичайного раціону виключають лише рафіновані вуглеводи й віддають перевагу продуктам, що не викликають значного підвищення рівня глюкози в крові.

3. Рекомендації з харчування повинні бути максимально адаптовані до стереотипу харчування родини й звичкам хворої дитини.

4. Хворий повинен уміти вільно користуватися еквівалентною заміною продуктів, що ще більше наблизить характер його харчування до харчування здорової людини й дозволить вільно приймати їжу поза будинком.

Співвідношення основних харчових інгредієнтів у раціоні хворого цукровим діабетом не повинне відрізнятися від такого в раціоні здорових дітей. Не менш 50% калорійності раціону покривається за рахунок вуглеводів, до 30% - за рахунок жирів і близько 20% - за рахунок білків.

Повністю виключаються рафіновані вуглеводи (цукор, варення, цукерки, шоколад та ін.), оскільки вони дуже швидко й значно підвищують рівень глюкози в крові. Максимально скорочується споживання так званих незахищених вуглеводів (білий хліб, манна крупа), що володіють значним глікемізуючим ефектом. Одночасно збільшується кількість продуктів, що містять харчові волокна (овочі, фрукти, бобові, зелень), які регулюють процеси травлення, зменшують усмоктування й сприяють виведенню з організму моносахаридів і холестерину. Систематичне вживання їжі, що містить достатню кількість клітковини (не менш 30 г/добу.), знижує рівень глікемії й нормалізує ліпідний обмін. Виходячи із цього, у харчовому раціоні дитини, хворої цукровим діабетом, велике місце відводять овочам, особливо з низьким вмістом легкозасвоюваних вуглеводів (капуста, огірки, помідори, баклажани, кабачки, ріпа, бруква, редис, солодкий перець, селера, ревінь, салат, петрушка, часник, зелень), які можуть вживатися в будь-яких кількостях. Вживання моркви, буряка, зеленого горошку, у яких є трохи більше легкозасвоюваних вуглеводів, повинне враховуватися. У картоплі, у порівнянні з іншими овочами, досить високий вміст вуглеводів, представлених крохмалем, і відносно небагато харчових волокон. Цим пояснюється значний підйом рівня глюкози в крові після вживання картоплі, що змушує ретельно враховувати його кількість у раціоні хворого цукровим діабетом. У середньому дітям шкільного віку його кількість повинна бути обмеженою до 150 - 200 г/добу, підліткам - до 250 г/добу

Із круп перевага віддається тим, у яких високий вміст харчових волокон (більше 1,0 - 1,5 г в 100 г продукту), - гречаній, вівсяній, перловій, кукурудзяній, пшеничній. Крупи з малим вмістом харчових волокон (менш 0,4 г на 100 г продукту), наприклад манна, не рекомендують хворим цукровим діабетом. Допускається вживання рису й макаронних виробів, оскільки вони не викликають різкого підвищення глюкози в крові. Із хлібобулочних виробів використовують чорний хліб або хліб з додаванням відрубів. Засвоюваність таких сортів хліба значно нижче, і підйом глюкози в крові не настільки виражений.

Фрукти і ягоди містять велику кількість легкозасвоюваних вуглеводів у вигляді цукрів (глюкози, фруктози й сахарози). По вмісту цукрів фрукти і ягоди істотно різняться. Найбільш багаті цукрами (12,5 - 17,5 %) виноград, фініки, банани, інжир, хурма, тому їх повністю виключають із раціону хворих. В інших фруктах і ягодах вміст вуглеводів перебуває в межах від 5

94 до 10 %. Вміст харчових волокон у ягодах і фруктах також значно коливається. У зв'язку з цим для хворих цукровим діабетом краще вживати ягоди й фрукти, що містять мінімальну кількість вуглеводів і достатню кількість харчових волокон (малина, полуниця, чорниця, ожина, груші, яблука, апельсини, лимони, аґрус).

Кількість жиру в харчуванні хворого цукровим діабетом, який має нормальний фізичний розвиток і знаходиться в стані компенсації, повинна забезпечувати не більше 30% добової калорійності раціону. Дуже важливо, щоб добова кількість холестерину не перевищувала 300 мг, а співвідношення ненасичених і насичених жирних кислот становило 1:1. якщо ж у хворого є схильність до гіперхолестеринемії або гіперліпідемії, то рівень ненасичених жирних кислот у дієті повинен бути вище зазначеного.

При інсулінзалежному цукровому діабеті порушується не тільки вуглеводний, але й білковий обмін, оскільки інсулін необхідний для засвоєння організмом амінокислот і синтезу білка. Отже, достатнє надходження повноцінного білка з їжею - важливий фактор дієтотерапії. Однак надлишок білка в їжі хворої дитини також несприятливий, як і його нестача. При великій кількості білка в їжі виникає небажане навантаження на печінку й нирки, що може привести до порушення їхньої функції.

Кількість білка в їжі дитини з нормальним фізичним розвитком з інсулінзалежним цукровим діабетом повинна покривати 15-20 % добової калорійності раціону. Не менш 60% загальної кількості білка повинні становити білки тваринного походження. Із цією метою в раціон включають нежирні сорти м'яса, риби, птахи, нежирний сир, яйця. Варто обмежувати гострі й солоні блюда, копченості й пряності.

Важливим етапом підбора адекватної дієтотерапії є індивідуалізація стандартної дієти, тобто корекція добової енергетичної цінності раціону, набору продуктів, меню, годин прийому їжі відповідно до образу життя, стереотипу харчування родини, звичок хворого. Всі члени родини хворої дитини повинні знати, що при заміні одного блюда іншим необхідно дотримувати основне правило: нове блюдо або продукт повинні містити аналогічну кількість основних харчових інгредієнтів. При цьому особливу увагу необхідно приділяти вуглеводному компоненту.

У цей час із метою еквівалентної заміни вуглеводвмістих продуктів користуються таким поняттям, як хлібна одиниця (ХО). Одна ХО містить 10 - 12 г вуглеводів (саме така кількість утримується в 25 г чорного хліба). При використанні зазначеної одиниці всі вуглеводовмістні продукти оцінюються по вмісту в них ХО. Так в 100 г чорного хліба міститься 4 ХО, в одному яблуці середньої величини 1 ХО.

У табл. представлені дані по рекомендованому хімічному складу добового раціону для дітей різних вікових груп, хворих цукровим діабетом, з переводом кількості вуглеводів у ХО

Табл. 39. Кількість основних харчових речовин у добових раціонах хворих цукровим діабетом різних вікових груп.

Раціональне харчування при цукровому діабеті передбачає чіткий розподіл калорійності добового раціону за числом прийомів їжі. Найбільш прийнятний традиційний режим розподілу добової калорійності на 3 основних прийоми їжі та 3 додаткових.

Дуже важливим є розуміння хворою дитиною та членами його родини необхідності чіткого виконання рекомендацій з харчування для підтримки гарного самопочуття і працездатності, а також постійний контроль (самоконтроль) харчування хворого. Самоконтроль має на увазі складання самим хворим або членами родини індивідуального плану харчування, що з однієї

95 сторони строго базується на лікарських рекомендаціях, а з іншого боку - враховує особливості режиму дня й переваги в їжі самої дитини. Для цього щодня підраховують хімічний склад раціону, отримані цифри порівнюють з рекомендованими, аналізують допущені помилки, з'ясовують причини, оцінюють їхній вплив на стан хворої дитини, після чого вносяться відповідні корективи.

Табл. 40. Розподіл хімічного складу добового раціону хворих цукровим діабетом дітей різних вікових груп

• ⇐ Назад
• 7
• 8
• 9
• 10
• 11
• 12
• 13
• 14
• 15
• 16
• 171819
• 20
• 21
• 22
• Далее ⇒