Критерії оцінки завдань робочого зошита. для самостійної роботи студента 3 курсу

РОБОЧИЙ ЗОШИТ

для самостійної роботи студента 3 курсу

_____________ факультету ____ групи

________________________________

навчальної дисципліни «Загальна хірургія», модуль 1

Змістовний модуль 3. «Травматизм та ушкодження».

Тема 10.”Опіки. Опікова хвороба. Відмороження. Електротравма”.

напряму «Медицина»

спеціальність «Лікувальна справа»

кафедра загальної хірургії №1

 

 

Розглянуто та затверджено цикловою методичною комісією з хірургічних дисциплін від _________________2015р., протокол №-______

Вступ

Одним із ефективних засобів організації самостійної роботи студентів з тем дисципліни, які відведені на самостійне опрацювання є робота студента над робочим зошитом.Роботу над робочим зошитом слід починати з ознайомлення ключових питань з теми. На наступному етапі необхідно познайомитися з переліком джерел, в яких студент може знайти відповіді на поставлені питання. Для більш поглибленого вивчення даної проблеми студент може звернутися на професійні сайти.

Ознайомившись зтеорією, студенту необхідно оцінити ступінь засвоєння матеріалу. У цьому зв'язку він вирішує запропоновані завдання, тестові запитання з теми. Особливу увагу при підготовці до заняття студент повинен звернути на необхідний мінімум тих практичних навичок, якими йому необхідно оволодіти. У відповідних розділах підручників, посібників, він повинен почерпнути ті відомості, які йому потрібні для оволодіння практичними навичками.

Організація самостійної роботи засобом робочого зошита здійснюється наступним чином: викладач представляє робочий зошит студенту або на електронних носіях (на кафедральному сайті), або в друкованому вигляді, далі студенти виконують завдання в позааудиторний час, згодом викладач їх перевіряє та оцінює на початковому етапі практичного заняття.

Критерії оцінки завдань робочого зошита

Кожне завдання вимагає окремого підходу при оцінці якості його виконання зі своїми критеріями. І тим не менш, при 5-бальній оцінці кожного виду завдань слід дотримуватися загальнодидактичних критеріїв, а саме:

Оцінка «5»ставиться, якщо студент:

1. Виконав роботу без помилок і недоліків.

2. Допустив не більше одного недоліку.

Оцінка «4»ставиться, якщо студент виконав роботу повністю, але допустив в ній:

1. Не більше однієї негрубої помилки і одного недоліку.

2. Не більше двох недоліків.

Оцінка «З»ставиться, якщо студент правильно виконав не менше половини роботи або допустив:

1. Не більше двох грубих помилок або не більше однієї грубої і однієї
негрубої помилки і одного недоліку;

2. Не більше двох-трьох негрубих помилок або однієї негрубої помилки
і трьох недоліків;

3. За відсутності помилок, але за наявності чотирьох-п'яти недоліків.

Оцінка «2»ставиться, якщо студент:

1. Допустив число помилок (недоліків) перевищує норму, при якій
може бути виставлена оцінка «З».

2. Якщо правильно виконав менше половини роботи .

3. Не приступив до виконання роботи.

Змістовний модуль 3.«Травматизм та ушкодження»

Тема 10. ”Опіки. Опікова хвороба. Відмороження. Електротравма”.

 

Мета(навчальні цілі)

1. Висвітлити сучасні класифікації та методи діагностики термічних, хімічних та променевих опіків.

2. Охарактеризувати заходи першої допомоги постраждалому з опіком, електротравмою.

3. Дати порівняльний аналіз існуючих методів лікування опікових ран.

4. Навчити студентів розробляти програму лікування постраждалих з опіками різного ступеня тяжкості.

5. Ознайомити з теоріями патогенезу, методами діагностики та лікування опікового шоку .

6. Ознайомити з класифікаціями та методами діагностики відмороженнь.

7. Висвітлити етіопатогенез, класифікацію, діагностику та лікування хімічних та радіаційних опіків.

8. Дати порівняльний аналіз існуючих теорій патогенезу електротравми.

9. Ознайомити з класифікацією, методами діагностики та лікування електротравми.

10. Навчити студента опрацьовувати та аналізувати сучасну медичну літературу з проблеми опіків, опікової хвороби, електротравми, відморожень, враховуючи ступень доказовості положень (систематичниі огляди, мета-аналізи, міжнародні консенсуси, рандомізовані контрольовані випробування та ін.)

 

Студент має знати:

- основні клінічні прояви опікової хвороби, відморожень та електротравми;

- принципи надання першої медичної допомоги хворим з опіками, відмороженнями та єлектротравмами.

- принципи надання першої допомоги при опіках

- види опіків, відморожень та електротравм, іммобілізація пацієнта на догоспітальному етапі;

- можливості хірургічної корекції опікової хвороби в залежності від їх локалізації та рівня ушкодження;

- нормальну анатомію шкіри та її дериватів;

- основи десмургії;

- анатомічні особливості кровообігу верхніх та нижніх кінцівок;

- анатомічні особливості інервації верхніх та нижніх кінцівок.

Студент має вміти:

- володіти методами загального клінічного обстеження хірургічних хворих (збором анамнезу, пальпацією, перкусією, аускультацією)

- правильно оцінити клінічні особливості термічних уражень, володіти основами десмургіі;

- основні напрями в наданні невідкладної допомоги подібним хворим

- оцінювати загальний стан хворих з урахуванням змін основних показників гомеостазу;

- орієнтуватись в механізмі дії основних препаратів, які використовують для проведення інтенсивної інфузійної терапії, препаратів, що впливають на серцево-судинну, легеневу, сечовидільну системи, анальгетиків, антибіотиків.

 

Основні терміни теми.

Термін Визначення
Опікова хвороба Це симптомокомплекс, який розвивається при площі опікової рани більш 10-15% поверхні тіла у дорослих і 5-7% у дітей, коли виникають функціональні та морфологічні зміни з боку життєво важливих органів і систем, коли спостерігаються порушення обмінних і нейрогуморальних процесів, розвивається опіковий шок
Площа опіку Площа опікової рани розраховується у відсотках стосовно всієї поверхні шкіри
Гостра опікова токсемія це другий період опікової хвороби, який розвивається внаслідок інтоксикації продуктами розпаду білків, токсичними речовинами, що надходять з обпечених тканин і володіють антигенними властивостями.  
Опікова септикотоксемія   є безпосереднім продовженням 2 періоду опікової хвороби, коли до токсемії приєднується нагноєння рани, розплавлення і відторгнення некротичних тканин. Розвивається бактеріемія, а при значному пониженні захисних сил організму — септицемія.  
Реконвалесценція   Це стадія видужання. Вона наступає коли повністю відновлюється шкірний покрив у хворого або мають місце мілкі гранулюючі рани діаметром до 1-2,5 см, що не підлягають оперативному втручанню. В цій стадії має місце поступове відновлення функцій організму, порушених в ході опікової хвороби.  
Опікова хвороба Це симптомокомплекс, який розвивається при площі опікової рани більш 10-15% поверхні тіла у дорослих і 5-7% у дітей, коли виникають функціональні та морфологічні зміни з боку життєво важливих органів і систем, коли спостерігаються порушення обмінних і нейрогуморальних процесів, розвивається опіковий шок
Площа опіку Площа опікової рани розраховується у відсотках стосовно всієї поверхні шкіри

Література.

Основна

1. Гостищев В.К. Общая хирургия //Москва, 2007. – 256-298с.

2. Петров С.В. Общая хирургия // ГЭОТАР- Медиа, 2014. – 335-365с.

3. Желіба М.Д., Хіміч С.Д., Герич І.Д., Дронов О.І. та інш. Загальна хірургія //К.:ВСВ «Медицина», 2010. –648-681 с.

4. Дронов О.І., Сипливий В.О., Ковальська І.О., Скомаровський О.А., Крючина Є.А. Курс лекцій з загальної хірургії //К.:МВЦ «Медінформ»,2011. – 152-172с.

Завдання для самостійного опрацювання теми(потрібно відповісти письмово)

Варіант 1

Завдання 1.

Дайте характеристику хірургічних методів лікування в умовах стаціонару (опікового центру):

Оперативне втручання Характеристика
1.Декомпресивна некротомія (надфасціальна і субфасціальна) З метою зменшення стиснення тканин, які лежать глибше, при циркулярних опіках на кінцівках та грудної клітки.
2.Некректомія з подальшою аутодермопластикою
3.Поетапна вільна аутодермопластика
4. Італійська та індійська пластика шкірно-жировими клаптями, а також використання клаптя Філатова
5. 5. Шкірно-фасціальні трансплантати на судинно-м'язовій ніжці
6. Методика ліофілізованих ксенодермотрансплантатів

Завдання 2.

Принципи надання першої мед допомоги при опіках?

1. Припинення дії травмуючого фактора.

2. …

3. …

4. …

5. …

Завдання 3.

Які методи визначення площі поверхні опіку ви знаєте, дайте їх характеристику?

1. Метод Уолеса («правило дев’яток»)

2. …

3. …

Завдання 4.

Як класифікуються опіки по глибині ураження?

1. I ступінь - епідермальні опіки.

2. …

3. …

4. …

5. …

 

Завдання 5.

Діагностика глибини ураження здійснюється на основі таких ознак;

1.Зовнішні ознаки змертвіння тканин.

2. …

3. …

4. …

Завдання 6.

В клінічній картині опікової хвороби відмічають 4 періоди:

1.Перший період опікового шоку (24-72 години)

2. …

3. …

4. …

Тестові запитання(одна правильна відповідь).

1. Внаслідок дії електричного струму на збудливу клітину виникла деполяризації її мембрани. Рух яких іонів через мембрану відіграє основну роль у розвитку деполяризації?

A. К+

B. НСО3

C. Са2+

D. Cl-

E. Na+

 

2. Через кілька годин після опіку в ділянці гіперемії та набряку шкіри у хворого з'явилося вогнище некрозу. Який головний механізм забезпечує посилення руйнівних явищ у вогнищі запалення?

А. Еміграція лімфоцитів

В. Первинна альтерація

С. Вторинна альтерація

D. Діапедез еритроцитів

Е. Проліферація фібробластів

 

3. Хворий отримав опік полум'ям обох рук. На тильних і долонних поверхнях кистей - пухирі, заповнені серозною рідиною. Ділянка променево-п'ясткових суглобів гіперемована. Передпліччя в полум'ї не постраждали. Сформулюйте попередній діагноз:

А. Опік полум'ям кистей II ступеня, площею 2 % поверхні тіла.

В. Опік полум'ям кистей Ша ступеня, площею 4 % поверхні тіла

С. Опік полум'ям кистей Шб ступеня, площею 4 % поверхні тіла.

D. Опік полум'ям кистей IV ступеня, площею 2 % поверхні тіла.

Е. Опік полум'ям кистей II ступеня, площею 4 % поверхні тіла.

 

4. У хворого опік полум'ям IIА, IIIА, ШБ ступеня обох рук, грудей, живота.
Загальна площа опіків біля 35 % поверхні тіла, із них глибоких - 28 %. Опік
отримав 4 тижні тому. Загальний стан хворого важкий. Температура тіла - 38,1 °С,
пульс - 92/хв., притмічний, АТ - 125/70 мм рт.ст. Сформулюйте попередній
діагноз:

А. Опіковий шок.

В. Гостра опікова токсемія

С. Реконвалесценція

D. Опікова септикотоксемія

Е. Хронічний опіковий шок

 

5. У хворої 48 років, опік полум'ям обох кистей. На долонях та тильних поверхнях кистей видно відшарування епідермісу і утворення везикул, заповнених серозною рідиною. Передпліччя уражені. Виберіть правильний діагноз?

А. Термічний опік кистей IV ст.

В. Термічний опік кистей І ст.

С. Термічний опік кистей ІІ-ША ст.

D. Термічний опік кистей ШБ ст.

Е. Термічний опік кистей І-ІІ ст.

 

1.  
2.  
3.  
4.  
5.  

 

 

Завдання для самостійного опрацювання теми(потрібно відповісти письмово)

Варіант 2

Завдання 1.

Як класифікуються опіки по розповсюдженю.

1. Обмежені - опіки до 10 % площини тіла.

2. …

3. …

4. …

5. …

Завдання 2.

Принципи надання першої мед допомоги при опіках.

1.Припинення дії травмуючого фактора.

2. …

3. …

4. …

5. …

Завдання 3.

Які методи визначення площі поверхні опіку ви знаєте, дайте їх характеристику?

1. Метод Уолеса («правило дев’яток»)

2. …

3. …

Завдання 4.

Дайте характеристику хірургічних методів лікування в умовах стаціонару (опікового центру):

Оперативне втручання Характеристика
1.Декомпресивна некротомія (надфасціальна і субфасціальна) З метою зменшення стиснення тканин, які лежать глибше, при циркулярних опіках на кінцівках та грудної клітки.
2.Некректомія з подальшою аутодермопластикою
3.Поетапна вільна аутодермопластика
4. Італійська та індійська пластика шкірно-жировими клаптями, а також використання клаптя Філатова
7. 5. Шкірно-фасціальні трансплантати на судинно-м'язовій ніжці
6. Методика ліофілізованих ксенодермотрансплантатів

Завдання 5.

Діагностика глибини ураження здійснюється на основі таких ознак;

1.Зовнішні ознаки змертвіння тканин.

2. …

3. …

4. …

Завдання 6.

В клінічній картині опікової хвороби відмічають 4 періоди:

1.Перший період опікового шоку (24-72 години)

2. …

3. …

4. …

Тестові запитання(одна правильна відповідь).

1. Ви - лікар швидкої допомоги, прибули за викликом до дитини 5 років, яка 30 хвилин тому перевернула на себе каструлю окропу. Дитина плаче, збуджена, в неї озноб, акроціаноз, була одноразова блювота. Передня поверхня тулуба і верхні кінцівки гіперемовані, з обривками відшарованого епідермісу блідо-сірого кольору. Який ви встановите діагноз?

А. Опік II ступеня

В. Опік IIIА ступеня

С. Опік ШБ ступеня

D. Опікова хвороба, період опікового шоку

Е. Опік IV ступеня

 

2. Через декілька годин після опіку в ділянці гіперемії та набряку шкіри у хворого з¢явилося вогнище некрозу. Який головний механізм забезпечує посилення руйнівних явищ у вогнищі запалення?

A. Міграція лімфоцитів

B. Первинна альтерація

C. Вторинна альтерація

D. Діапедез еритроцитів

E. Проліферація фібробластів

 

3. Потерпілий доставлений у важкому стані, без свідомості. Відомо, що хворий торкнувся рукою оголеного проводу і протягом 5 хвилин був під впливом змінного електричного струму напругою 220 вольт. Об'єктивно: шкірні покриви бліді на дотик холодні. Дихання ослаблене, АТ - 90/50 мм рт.ст., пульс - 60/хв., аритмічний. На правій кисті і на правій стопі - ділянки некрозу шкіри. Який попередній діагноз?

А. Електроопік правої стопи і правої кисті.

В. Електротравма, гостра серцево-судинна недостатність

С. Судинний колапс внаслідок ураження електрострумом

D. Високовольтний електроопік правої стопи і гомілки Е. Електроопік правої стопи і правої кисті

 

4. У хворої опік полум'ям ПА, ПІА-Б ступеня обох рук, грудей, живота. Загальна площа опіку близько 35 % поверхні тіла, з них глибоких - 28 % поверхні тіла. Опік одержала 4 тижні назад. Загальний стан хворої важкий. Температура тіла - 38,1 С, пульс - 92/хв., аритмічний, АТ - 125/70 мм рт.ст. Сформулюйте діагноз періоду опікової хвороби.

А. Опіковий шок

В. Гостра опікова токсемія

С. Опікова септикотоксемія

D. Реконвалесценція

Е. Хронічний опіковий шок

 

5. Потерпілий В. 24 років, поступив у клініку із глибокими опіками площею 35 % поверхні тіла. Об'єктивно: шкірні покриви бліді, АТ - 90/40 мм рт.ст., пульс - 115/х., ЧД - 26/хв. Що необхідно виконати для попередження розвитку гіповолемічного шоку?

А. Ввести 5 % розчин глюкози

В. Здійснити паранефральну блокаду за Вишневським

С. Інфузію розчинів декстранів

D. Призначити наркотичні аналгетики

Е. Перелити одногрупну сумісну еритроцитарну масу

 

1.  
2.  
3.  
4.  
5.