Сучасні знання про менструальну функцію.

 

Ознаки фізіологічного менструального циклу:

1) двофазність ( дві фази в матці, яєчниках, гіпофізі і підгорбковій ділянці );

2) тривалість не менше 20 і не більше 35 днів;

3) циклічність, причому тривалість циклу постійна;

4) тривалість менструації 2-7 днів;

5) крововтрата 50-100 мл;

6) відсутність больових відчуттів і порушень загального стану організму.

Фаза проліферації або фаза двофазного тобто овуляторного циклу. Тривалість 14 – 15 днів. Скаладається з стадій і характеризується неухильним підвищення вмісту естрогенів і низьким фоновим рівнем прогестерону.

Початкова стадія ( з 1-го по 6-7 день циклу, 2-3 дні після закінчення місячних ). Концентрація естрадіолу порівняно невелика, але поступово наростає, в результаті чого в одному із яєчників серед мілких антральних фолікулів виділяється один або декілька дозріваючих фолікулів від 5-6 мм до 9-10 мм в діаметрі. Ендометрій: одразу після місячних виражений незначно ( 2-3 мм ), але через 3 дні товщина проліферативної слизової оболонки досягає 4-5 мм. Рухова активність маткових труб ( загальний м’язовий тонус, сила, частота і амплітуда скорочення, зміна положення малому тазу ) вяла, що зумовлено все ще незначним вмістом естрогенів в загальному та регіональному кровотоці. Ендосальпінгс тонкий, висота війчастих клітин мінімальна, секреторні клітини сплощені.

Середня стадія ( 5-6 днів ). Темпи секреції естрадіолу зростають. Один із дозріваючих фолікулів домінує серед інших своїми розмірами ( > 10 мм ) – домінантний фолікул, із швидкістю росту ( збільшенням об’єму ) 2-4 мм щоденно. До кінця цієї стадії він досягагає 14-20 мм в діаметрі. Паралельно також під дією в помірному ступені зростаючої концентрації естрогенів, товщина проліферативної слизової матки збільшується на 2-3 мм. Ендометрій дорівнює 6-7 мм. Активуються маткові труби. Вибіркова стимуляція естрадіолом альфа-адренергічних рецепторів м’язової тканини труб супроводжується підвищенням використання енергетичного матеріалу і призводить до підвищення сили і збудження всіх груп м′язів – наростає загальний тонус, зявляються спонтанні скорочення , дещо підсилюються маятникоподібні рухи. В ендосальпінгсі проходять зміни, подібні до таких в порожнині матки: базальний шар потовщується, секреторні клітини збільшуються в розмірах за рахунок накопичення гранул секрету.

Пізня стадія ( 3-5 днів ). Різке збільшення продукції естрогенів, що проходить так як і на попередніх етапах першої фази циклу, під контролем ФСГ. За цей час домінантний фолікул продовжує збільшуватися до 24-30 мм в діаметрі, а проліферативни ендометрій до 8-9 мм. Одночасно високий рівень естрадіолу вкликає специфічні зміни в маткових трубах. Значно зростає загальний тонус яйцеводів і амплітуда маятникоподібних рухів, перважно за рахунок скорочення поздовжньої мускулатури, що наближає дистальний відділ до яєчника. Цьому сприяє стійкий спазм гладкомязових волокон мезосальпінгсу та мезооваріуму, які активізуються також під впливом високих доз естрогенів. Посилюються і стають регулярними перистальтичні хвилі, що складаються із синхронних сегментарних скорочень циркулярного м’язового шару, які мають до овуляції центробіжний напрямок від трубного кута матки до лійки маткової труби. В дистальній частині ампули зявляються турбінальні рухи. Спазмується трубно-матковий сфінктер, що запобігає несвоєчасному попаданню сперматозоїдів в просвіт труби і тим самим охроняє їх від передчасного старіння. Окрім цього, внаслідок інтенсивної естрогенної стимуляції змінюється слизова оболонка яйцеводів: різко зростає число війчастих клітин внаслідок трансформації частини секреторних клітин війчасті; самі ж війчасті клітини подовжуються, перетворюючись в мікроворсинки; набухають секреторні клітини, активно вділяючи в просвіт труби біологічні рідину.

В преовуляторному періоді, який продовжується від декількох годин до однієї доби, відбувається переключення гормональної регуляції з ФСГ на ЛГ-рівень. Що ще більше підвищує секрецію естрадіолу. Анатомічні параметри дозріваючого фолікула та ендометрію ті ж. але саме в даний, досить короткий проміжок ЛГ, яки накопичується в інтрафолікулярній рідині, стимулює вироблення прогестерону в преовуляторному фолікулі, що є абсолютно необхідним для послідуючого овуляторного розриву. В цей час різко зростає кровонаповнення вен основи ампули маткової труби, які розповсюджуються кільцеподібно по її краю і проникають всередину фімбрій. В результаті спазму гладкомязових елементів і перенаповнення вен кровю, фімбрії напружуються і в місці з ампулою, яка наближається до яєчника, щільно захоплюють його. Саме так до моменту овуляції формується щільний трубно-яєчниковий контакт, необхідний для надійного попадання яйцеклітини в просвіт яйцеводу.

Овуляція ( 14-15 день циклу ). Гранульозний епітелій епітелій преовуляторного фолікула припиняє продукувати естрадіол і його концентрація як всередині фолікула, так і в реґіонарному кровотоці яєчниково-трубно-маткового комплексу різко падає. Паралельно, прогестерон, що накопичився в порожнині дозріваючого фолікула, викликає виражені судинні зміни в стінці і стимулює простагландини, які псилюють пошкоджуючи дію прогестерону. Також під впливом даного гормону активуються протеолітичні ферменти інтрафолікулярної рідини. Сумісна дія трьох вказаних факторів викликає локальну деструкцію стінки, і під тиском фолікулярної рідини відбувається гідродинамічний розрив фолікула із виходом за межі яєчника – овуляція ( фолікулінова фаза ). В фазі овуляції та фолікуліновій фазі виробляються естрогенні гормони. Лютеїнові фаза характеризується розвитком жовтого тіла. Жовте тало поза вагітністю проходить такі стадії: проліферації, васкуляризації, розквіту і зворотнього розвитку. Таке жовте тіло називається менструальним жовтим тілом. Через 2-3 тижні воно перетварюється на біле тіло (рубець). При вагітності жовте тіло після фази розквіту продовжує розвиватися до 12-14 тижнів вагітності аж поки його функцію на себе не візьме плацента. Жовте тіло виробляє лютеогормон – прогестерон.