Тема 9. Міжнародна статистика фінансів
Мета теми: вивчити процес аналізу національного багатства і капітальних вкладень країн світу за структурою у порівнянні розвинутих країн і країн з трансформаційною економікою.
Завдання теми: розкрити зміст і основні засади міжнародної фінансової статистики. З’ясувати методи розрахунку валютних курсів
Основні терміни і поняття теми: методологічні засади міжнародної фінансової статистики. Міжнародні фінансові організації, їх статистичні функції. Статистичне вивчення державного бюджету. Платіжний баланс, його структура. Статистика світового ринку валют і цінних паперів. Статистичні показники грошових систем. Методи розрахунку валютних курсів.
ПЛАН
1. Основні засади міжнародної фінансової статистики.
2. Статистика платіжного балансу.
3. Показники світового ринку валют і цінних паперів.
4. Методи розрахунку валютних курсів.
5. Статистичний аналіз інфляції у світовій економіці.
6. Джерела статистичної інформації міжнародних фінансових організацій.
1. Міжнародна статистика фінансів охоплює всі фінансові запаси і потоки між усіма секторами економіки, а також між цими секторами й іншим світом. Складається на основі СНР 1993 року.
Основою для фінансової статистики є баланси активів, пасивів і рахунки нагромадження, до яких входять:
· початковий баланс – баланс фінансових і нефінансових активів і пасивів на початок звітного періоду;
· рахунок операцій з капіталом;
· фінансовий рахунок, що відображає всі операції між активами і пасивами;
· рахунок переоцінки – відображається прибуток у результаті зміни ринкових цін;
· рахунок інших змін в обсязі активів;
· заключний баланс;
· баланси активів і пасивів, що включають:
- нефінансові активи – об’єкти, на які інституціональні одиниці встановлюють права власності;
- фінансові активи– об’єкти, на які інституціональні одиниці встановлюють права власності й економічні вигоди від яких можуть бути отримані у формі прибутку чи доходу від власності;
- фінансові пасиви – фінансові зобов’язання інституціональних одиниць, що кореспондуються з фінансовими активами інших одиниць;
- чиста вартість капіталу – балансуюча стаття балансу, яка дорівнює вартості всіх активів мінус вартість всіх пасивів;
· рахунок операцій з капіталом: заощадження, сальдо за поточними зовнішніми операціями, валове нагромадження основного капіталу (ОК), тобто придбання мінус вибуття нового ОК, споживання ОК, капітальні трансферти.
2. У платіжному балансі відображається сукупність міжнародних торгових і фінансових операцій між резидентами країни та резидентами всіх зарубіжних країн. Платіжний баланс являє собою співвідношення всіх надходжень валютних коштів у цю країну та платежів за кордон за певний проміжок часу.
Національний платіжний баланс включає кілька категорій надходжень і платежів зовнішньої торгівлі, міжнародному туризмі, перерахування прибутків від вкладень капіталу чи коштів за кордоном. Відображає грошові виплати за кордон за імпорт товарів і дорогоцінних металів, а також за послуги, інвестиції за одержані кредити.
Скорочена схема стандартних компонентів платіжного балансу, що рекомендована МВФ, така:
1. Рахунок поточних операцій (товари і послуги, доходи, поточні трансферти).
2. Рахунок операцій з капіталом і фінансовими інструментами (рахунок операцій з капіталом і фінансовими інструментами).
3. Валютна система – державна форма грошової системи, яка характеризується типом валюти (золоті, срібні, паперові чи кредитні гроші) і визначенням грошової одиниці. В основу валютної системи покладено 5 грошових функцій:
1. Міра вартості та масштаб цін.
2. Засоби обертання.
3. Засоби утворення скарбів.
4. Засоби платежу.
5. Світові гроші. Гроші однієї країни виражаються у грошах іншої.
Основними показниками валютної системи є цінні папери, в тому числі акції і облігації.
Для розрахунків курсу акцій та облігацій використовують такі формули:
Как.=Д/НП, де Д – річний дохід, який приносять акції; НП – норма позикового процента;
Кобл.=(Вн+nДо)/nНп, де Вн – номінальна вартість облігації; n – кількість років, що залишилися до погашення облігації; До – сума річного доходу за облігацією.
4. Валютний курс – ціна грошової одиниці певної національної валюти, виражена у грошових одиницях валюти іншої країни. Серед основних факторів, які впливають на курс валют, можна виділити: стан платіжного балансу, рівень інфляції, міжгалузева міграція короткострокових капіталів.
Котирування – спосіб подання відомостей про стан співвідношення між валютами на момент продажу або в інший момент. Котирування двох валют при якому їх співвідношення визначається щодо долара: Kij=1/Rij, де Kij – співвідношення і-тої валюти до j-тої валюти; Rij – також співвідношення і-тої валюти до j-тої валюти.
Для узагальнення динаміки курсів валют і співвідношення її з рядом валют-вимірників визначають індекс ефективного валютного курсу: Іі=Кі1/Кі0, де
Кі1=∑Kij1*qij0/∑qij0 – середній валютний курс у звітному періоді;
Кі0=∑Kij0*qij0/∑qij0 – середній валютний курс у базисному періоді;
qij0 – абсолютний розмір т/о і-ї країни з j-ю країною у базисному періоді.
Однак цей індекс не враховує змін купівельної спроможності валют, тому додатково розраховується індекс реального ефективного курсу валюти за формулами:
ІRj=Ip*Ii; Ip=Ipi/Ipj, де ІRj – індекс реального ефективного курсу; Ip – індекс цін; Ipi, Ipj – індекси цін у валюті і-ї та j-ї країн.
5. Інфляція – процес знецінення грошей в результаті переповнення грошового обігу, що виражається в невпинному зростанні цін.
Процес інфляції виникає через цілий ряд причин:
1. Розширення діяльності держави у галузі економіки.
2. Високі військові витрати.
3. Діяльність монополій, які, користуючись своїм становищем, нестримно роздувають ціни для одержання високих прибутків.
4. Циклічний розвиток економіки.
Індекс інфляції розраховується за допомогою формули: Іінф.=загальна потужність інфляційного поштовху/сума доходів населення певного року. Головним інструментом вимірювання інфляції є індекси цін.
6. Вихідна інформація міжнародних фінансових організацій публікується в статистичних щорічниках, довідниках, квартальних та щомісячних бюлетенях, щотижневих та неперіодичних виданнях і матеріалах одноразових обстежень.
Основними джерелами інформації фінансової статистики є:
· Довідник МВФ, у якому визначено місце країн-членів, їхньої квоти, доходи і витрати, стан грошових резервів, операції фонду, субсидії фонду;
· Щорічник статистики національних рахунків;
· Рекомендації зі статистики державних фінансів, де подано податково-бюджетну статистику, облік за методом нарахування, розробляються баланси активів і пасивів, передбачається повне охоплення державної економічної та фінансової діяльності, наводиться опис спеціалізованої системи макроекономічної статистики, наведено застосовувані класифікації і види потоків чи запасів, що включаються в кожну класифікаційну категорію.
Контрольні запитання:
1. Назвіть основні засади міжнародної фінансової статистики.
2. Охарактеризуйте статистичне дослідження платіжного балансу.
3. Які основні показники світового ринку валют і цінних паперів?
4. Охарактеризуйте основні методи розрахунку валютних курсів.
5. Як проводиться статистичний аналіз інфляції у світовій економіці?
Самостійна робота:
Робота над проблемними питаннями 3 год.
Проблемні питання:
1.Які основні проблеми міжнародної фінансової статистики?
2. Відрізніть переваги і недоліки методів розрахунку валютних курсів.
3. В чому відмінність статистичного аналізу інфляції у світовій економіці?
Реферати:
1. Організація і методика міжнародної фінансової статистики.
2. Статистика світового ринку валют і цінних паперів.
3. Порядок та методи розрахунку валютних курсів.