Багатотомний документ, окремий том

ВСТУП

Звітний текстовий документ – це відповідним чином оформлений документ про виконану роботу.

На факультеті комп’ютерних наук оформлюються нижчезазначені звітні текстові документи: реферати, лабораторні роботи, курсові роботи, самостійні роботи та випускові кваліфікаційні роботи. Зазначені види робіт виконуються студентами різних спеціальностей практично всіх факультетів університету в межах дисциплін, закріплених за кафедрами факультету комп’ютерних наук.

Оформлення вищевказаних робіт (крім випускових кваліфікаційних робіт – дипломних та магістерських) повинно здійснюватись відповідно до вимог, що викладені в цих методичних вказівках та сформовані на базі вимог таких нормативних документів України, як стандарти ДСТУ 3008–95 [1] та ДСТУ ГОСТ 2.601:2006 [2], основні вимоги до оформлення дисертацій та авторефератів дисертацій Вищої атестаційної комісії України [3], з урахуванням традицій з оформлення документів, які склались в ЧДУ імені Петра Могили.

Якщо названі звітні документи повинні оформлюватись іншим чином, то відповідні вимоги зазначаються у відповідних методичних вказівках з окремих дисциплін.

Дані методичні вказівки являють собою витяги з державних стандартів [1, 2, 4, 5], пояснень до них [3, 6] та прикладів оформлення структурних елементів звітів. Терміни, що використовуються, в методичних вказівках, відповідають тлумаченню та правопису сучасної української мови [7]


ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ

1.1 Загальні вимоги

Залежно від особливостей і змісту пояснювальну записку чи звіт про виконання складають у вигляді тексту, ілюстрацій, таблиць або їх сполучень.

Звіт оформлюють на аркушах формату А4 (210х297 мм). За необхідності допускається використання включених аркушів формату А3 (297х420 мм).

Звіт виконують за допомогою комп’ютеру в текстовому процесорі MS Word чи аналогічному і роздруковують на одній чи на обох сторонах аркуша білого паперу.

Допускається включення до звіту копій, якщо немає можливості вставити відповідний об’єкт в текст як відсканований растровий малюнок.

Звіт друкують з полуторним міжрядковим інтервалом з використанням шрифту Times New Roman текстового процесору MS Word розміру 14 пунктів або з використанням шрифтів іншого текстового редактора з висотою літер і цифр не менш, ніж 1,8 мм. Звіт повинен бути набраним одним базовим шрифтом (надалі – фонт). Допускається окремі частини звіту виконувати різними шрифтами тільки для ефектів виділення певних фрагментів.

Титульний аркуш виконується за одним із зразків, що наведені у додатку А.

У складі шифру на титульному аркуші використовуються такі скорочення:

– пояснювальна записка – ПЗ;

– дипломна робота – ДР;

– комплексна дипломна робота – ДРК;

– магістерська наукова робота – МНР;

– комплексна магістерська наукова робота – КМНР;

– звіт з практики або з практичної роботи – ПР;

– курсова робота – КР;

– звіт з лабораторної роботи – ЛР;

– реферат – РФ.

У шифрі комплексної дипломної роботи для загальної частини пояснювальної записки використовується конструкція – ДРК.ПЗ.00, для томів комплексної дипломної роботи відповідно –ДРК.ПЗ.01 для тому 1, –ДРК.ПЗ.02 для тому 2 і т.д. Тома комплексної дипломної роботи нумерують за логікою подання матеріалу в загальній пояснювальній записці.

Текст звіту слід друкувати, дотримуючись таких розмірів берегів: верхній, лівий і нижній – не менше 20 мм, правий – не менше 10 мм.

Для пояснювальних записок до кваліфікаційних робіт також оформлюються, крім титульного аркуша, колонтитули шрифтом Times New Roman розміром 10 пунктів або аналогічним шрифтом іншого текстового редактора з тотожною висотою літер і цифр.

У верхньому колонтитулі наводиться у два рядки така інформація:

 

<назва випускової кафедри>

<назва теми дипломної роботи>

 

У нижньому колонтитулі наводиться в один рядок з вирівнюванням по обох краях така інформація:

 

<рік> <прізвище та ініціали студента> <код дипломної роботи (з титульного аркуша)>

 

Помилки, описки та графічні неточності після друку допускається виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого зображення машинописним способом або від руки. Виправлене повинно бути чорного кольору.

Прізвища, назви установ, організацій, фірм та інші власні назви у звіті наводять мовою оригіналу. Допускається транслітерувати власні назви і наводити назви організацій у перекладі на мову звіту, додаючи (при першій згадці) оригінальну назву.

Скорочення слів і словосполучень у звіті – відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи [4, 5].

Структурні елементи "СПИСОК АВТОРІВ", "РЕФЕРАТ", "ЗМІСТ", "ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ", "ПЕРЕДМОВА", "ВСТУП", "ВИСНОВКИ", "РЕКОМЕНДАЦІЇ", "ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ" не нумерують, а їх назви правлять за заголовки структурних елементів.

Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки.

Заголовки структурних елементів звіту і заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи. Кожну структурну частину звіту, а також розділи, треба починати з нової сторінки.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів звіту слід починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці.

Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту звіту і дорівнювати п'яти знакам.

Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою.

Перенесення слів у заголовку розділу не допускається.

Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом має бути:

– між заголовком і попереднім текстом – 12 пунктів;

– між заголовком і подальшим текстом – 6 пунктів.

Відстань між основами рядків заголовку, а також між двома заголовками приймають такою, як у тексті.

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту і підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

Оформлення тексту, ілюстрацій і таблиць за машинного способу їх виконання повинно відповідати вимогам даних методичних вказівок з урахуванням можливостей комп’ютерної техніки.

1.2 Нумерація томів (книг) і частин

Якщо різні звіти випускають окремими томами (книгами), пов’язаними між собою однією спільною темою, зручно групувати їх у зібрання, об’єднане однією спільною назвою. У цьому разі кожний звіт ідентифікується як том (книга) зібрання і має свою власну назву. Томи (книги) звітів у цьому разі нумерують послідовно арабськими цифрами без знаку №, наприклад: том 1, том 2 і т. д.

Звіт допускається поділяти на частини. У цьому випадку частини зберігають одну й ту ж назву роботи і звіту. Ці частини нумерують послідовно арабськими цифрами без знаку №, наприклад: частина 1, частина 2 і т. д.

1.3 Нумерація сторінок звіту

Сторінки звіту слід нумерувати арабськими цифрами без знаку №, дотримуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту звіту. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Якщо звіт поділяють на частини, нумерація сторінок у другій та наступних частинах має продовжуватися, наприклад, частина 1: С. 1 – 123; частина 2: С. 124 – 235.

Якщо різні звіти випускаються окремими томами (книгами), пов’язаними між собою однією спільною темою (зібрання звітів), у кожному такому томі має бути окрема нумерація сторінок, наприклад, звіт А (том 1): С. 1 – 90; звіт Б (том 2): С. 1 – 150. Зокрема, це стосується дипломних і магістерських наукових робіт, у яких в одній пояснювальній записці зібрані звіти з різних напрямків роботи: фахова частина, частина з охорони праці, тощо.

Титульний аркуш включають до загальної нумерації сторінок звіту. Номер сторінки на титульному аркушу не проставляють.

Ілюстрації й таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок звіту.

1.4 Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів

Розділи, підрозділи, пункти, підпункти звіту слід нумерувати арабськими цифрами.

Розділи звіту повинні мати порядкову нумерацію в межах викладення суті звіту і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад: 1, 2, 3 і т. д.

Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу.

Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою.

Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад: 1.1, 1.2 і т. д.

Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу.

Номер пункту складається з номера розділу і порядкового номеру пункту, або з номера розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового номера пункту, відокремлених крапкою. Після номеру пункту крапку не ставлять, наприклад: 1.1, 1.2, або 1.1.1, 1.1.2 і т. д.

Якщо текст поділяють тільки на пункти, їх слід нумерувати, за винятком додатків, порядковими номерами.

Номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу, порядкового номера пункту і порядкового номера підпункту, відокремлених крапкою, наприклад, 1.1.1.1, 1.1.1.2, 1.1.1.3 і т. д.

Якщо розділ, не маючи підрозділів, поділяється на пункти і далі – на підпункти, номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера пункту і порядкового номера підпункту, відокремлених крапкою, наприклад: 1.1.3, 1.2.1 і т. д.

Після номера підпункту крапку не ставлять.

1.5 Ілюстрації

Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) слід розміщувати у звіті безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання у звіті.

Якщо ілюстрації створені не автором звіту, необхідно при поданні їх у звіті дотримуватись вимог чинного законодавства про авторські права.

Креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, розміщені у звіті, мають відповідати вимогам стандартів "Єдиної системи конструкторської документації" та "Єдиної системи програмної документації", а також інших стандартів або правил, за якими виконано дану ілюстрацію.

Ілюстрація може бути виконана також за допомогою спеціалізованих інструментальних засобів (CASE), наприклад: діаграми потоків даних в інформаційних системах можуть бути виконані за допомогою CA ERwin Process Modeler (BPwin), логічна й фізична моделі даних – за допомогою CA ERwin Data Modeler (ERwin). Спеціалізовані діаграми і схеми (організаційні, мережеві, будівельні, електричні тощо) можна виконувати за допомогою програмного продукту MS Visio, який також має інструменти експорту даних та функції прив’язки до джерел даних.

Фотознімки розміром менше за формат А4 мають бути наклеєні на аркуші білого паперу формату А4.

Ілюстрації можуть мати назву, яку розміщують під ілюстрацією.

За необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст).

Ілюстрація позначається словом "Рис.", яке разом з назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних, наприклад:

Рис. 3.1. Логотип українського представництва фірми Apple (див. додаток Б).

 

Підпис під ілюстрацією звичайно має чотири основних елементи:

– найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом "Рис.";

– порядковий номер ілюстрації, який вказується без знаку номеру арабськими цифрами;

– тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного;

– експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, які виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом. Треба зазначити, що експлікація не замінює загального найменування сюжету, а лише пояснює його, наприклад:

Рис. 1.24. Схема розміщення елементів касети:

1 – розмотувач плівки;

2 – сталеві ролики;

3 – привідний валик;

4 – опорні стояки.

Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках.

Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад, "Рис. 3.2...". Це "другий рисунок третього розділу". Приклад наведений у додатку Б.

Якщо ілюстрація не вміщується на одній сторінці, можна переносити її на інші сторінки, вміщуючи назву ілюстрації на першій сторінці, пояснювальні дані – на кожній сторінці, і під ними позначають: "Рис., аркуш____".

Ілюстрації, за необхідності, можуть бути перелічені в змісті з зазначенням їх номерів, назв і номерів сторінок, на яких вони розміщені.

Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов'язана з ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу у круглих дужках "(рис. 3.1)", або зворот типу: "...як це видно з рис. 3.1" або "... як це показано на рис. 3.1".

1.6 Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць відповідно до рис. 1.1.

Приклад створення таблиці:

 

Таблиця 3.1. Назва таблиці

Підзаголовки граф
Головка

   
       
Рядки (горизонтальні )

       
         
         

       
   
Графи (колонки)
 
Боковик (графа для заголовків рядків)

 

 


Рис. 1.1. Елементи таблиці

Горизонтальні та вертикальні лінії, які розмежовують рядки та стовпці таблиці, а також лінії зліва, справа і знизу, що обмежують таблицю, можна не проводити, якщо їх відсутність не ускладнює користування таблицею.

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. Якщо таблиця по ширині менша ніж текст, то раціонально зробити обтікання текстом. Для цього її слід помістити в Text box.

На всі таблиці мають бути посилання в тексті звіту (див. п. 1.11).

Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках.

Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад: "Таблиця 5.4...". Це четверта таблиця п’ятого розділу (див. додаток В).

Таблиця може мати назву, яку друкують малими літерами (крім першої великої) і вміщують над таблицею. Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під іншою, або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці її головку і боковик.

При поділі таблиці на частини допускається її головку або боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці.

Слово "Таблиця______" вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть "Продовження таблиці_____" з зазначенням номера таблиці. Приклад наведений у додатку В.

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком.

Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині.

Інші вимоги до виконання таблиць – відповідно до чинних стандартів на технічну документацію.

Таблиці, за необхідності, можуть бути перелічені у змісті з зазначенням їх номерів, назв (якщо вони є) та номерів сторінок, на яких вони розміщені.

1.7 Переліки (списки)

Переліки, за потреби, можуть бути наведені всередині розділів, підрозділів, пунктів або підпунктів звіту. Перед переліком ставлять двокрапку.

Перед кожною позицією переліку на першому рівні деталізації слід ставити малу літеру української абетки з дужкою або, не нумеруючи, дефіс (спільним натиском клавішів на додатковій панелі клавіатури або будь-яким іншим можливим способом).

Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації) або дефіс (якщо він не був використаний на першому рівні деталізації).

Можна використовувати змішану систему – літера з дужкою (перший рівень деталізації) і дефіс (другий рівень деталізації).

Приклад:

а) коаксіальний кабель;

б) кабель "вита пара":

– екранований;

– неекранований;

в) волоконно-оптичний кабель.

Переліки першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу. Другого рівня – з відступом відносно місця розташування переліків першого рівня.

1.8 Примітки

Примітки вміщують у звіті за необхідності пояснення змісту тексту, таблиці або ілюстрації.

Примітки розташовують безпосередньо після тексту, таблиці, ілюстрації, яких вони стосуються, та друкуються таким же розміром шрифту, як і основний текст, маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту, не підкреслюють. Після слова "Примітка", надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка. Відстань між приміткою і подальшим чи попереднім текстом має становити 6 пунктів.

Одну примітку не нумерують. Текст примітки подають в тому ж рядку.

Приклад:

Примітка. Текст форматується вирівняним вправо.

Декілька приміток нумерують послідовно арабськими цифрами з крапкою. Після слова "Примітки" ставлять двокрапку і з нового рядка з абзацу після номера примітки з великої літери подають текст примітки.

Приклад:

Примітки:

1.______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2.______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

1.9 Формули та рівняння

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки.

Вище і нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.

Формули і рівняння у звіті (за винятком формул і рівнянь, наведених у додатках) слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу.

Номер формули або рівняння складається з номеру розділу і порядкового номеру формули або рівняння, відокремлених крапкою, наприклад, формула (1.3) – третя формула першого розділу.

Номер формули або рівняння зазначають на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні.

Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом "де" без двокрапки.

Приклад:

"Відомо, що

 

(3.1)

 

 

де М1, М2 – математичне очікування;

s1, s2 – середнє квадратичне відхилення міцності та навантаження [23]".

Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Коли переносять формули чи рівняння на знакові операції множення, застосовують знак "х".

Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою.

Приклад:

¦1(х, у) = S1 i S1S1max, (1.1)

 

¦2(х, у) = S2 i S2S2max. (1.2)

 

1.10 Оформлення посилань в тексті звіту

Посилання в тексті звіту на джерела інформації слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад: "… у роботах [1, 2, 7] …". В такому разі перелік посилань є останнім розділом роботи, який не має номера та розташований безпосередньо перед додатками до роботи (дивись п.1.12).

При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки зазначають їх номери.

При посиланнях слід писати: "… у розділі 4 …", "… дивись 2.1 …", "… за 3.3.4 …", "… відповідно до 2.3.4.1 …", "… на рис. 1.3 …", "… на рисунку 1.3 …", "… у таблиці 3.2 …", "… (див. табл. 3.2) …", "… за формулою (3.1) …", "… у рівняннях (1.23) – (1.25) …", "… у додатку Б …" й т.п.

Додатки

Додатки оформлюють на останніх сторінках пояснювальної записки. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Вверху посередині рядка друкується розміром 16 пунктів слово "Додаток А", де А – позначення додатку, виконується з використанням послідовно великими літерами українського алфавіту, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь.

Далі друкується назва додатку. Якщо додаток має розділи і підрозділи, то в нумерації додається велика буква додатку (А.1; А.2.1 і т. д.).

1.12 Правила складання бібліографічних описів у переліку посилань

Перелік джерел, на які є посилання в основній частині звіту, наводять у кінці тексту звіту, починаючи з нової сторінки.

Бібліографічні описи зазначених джерел виконуються відповідно до національного стандарту ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 [5], який набув чинності 1 липня 2007 р. на заміну ГОСТ 7.1–84 та є міждержавним стандартом для 10 країн. Новий ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 покликаний забезпечити впровадження сучасних автоматизованих технологій опрацювання документів, ведення інформаційних баз даних; ефективність пошуку та використання документів всіх видів та типів.

Бібліографічні описи в переліку посилань подають у порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті. Порядкові номери описів в переліку є посиланнями в тексті (номерні посилання у квадратних дужках). Мова бібліографічного опису, як правило, відповідає мові вихідних відомостей документів, наприклад:

Баранова, Е. IEEE 802.15.4 и его программная надстройка ZigBee …

При складанні бібліографічного опису можна застосовувати скорочення слів і словосполучень, які мають відповідати вимогам ДСТУ 3582—97 [4] та д., які чинні в Україні як міждержавні. Не скорочуються відомості, що відносяться до назви, якщо вони складаються з одного слова (наприклад: підручник, посібник, довідник, енциклопедія).

До бібліографічного опису входять такі області:

а) область заголовку та відомостей про відповідальність;

б) область видання;

в) область специфічних відомостей;

г) область вихідних даних;

д) область фізичної характеристики;

е) область серії;

ж) область приміток;

з) область стандартного номера (чи його альтернативи) та умов доступності.

Області опису складаються з елементів, котрі підрозділяються на обов’язкові та факультативні. В описі можуть бути лише обов’язкові елементи або обов’язкові та факультативні (необов’язкові).

Області опису відокремлюють одна від одної крапкою і тире, розділених знаком "пробіл". При повторенні окремих областей повторюють крапку і тире,. Для відображення знака "тире" на клавіатурі набирають сполучення "гарячих клавіш" , або на додатковій панелі клавіатури, або друкують цей символ іншим чином.

Розглянемо особливості наповнення кожної з вищеназваних областей:

а) область заголовку містить прізвище, потім ім’я (можливо ім’я та по батькові) або псевдонім автора, відокремлені від прізвища комою, та основну назву джерела; наприклад:

– Хабрейкен, Джо ; Хайден, Мэтт. Освой самостоятельно сетевые технологии …

– Старченко, В. В. ; Цибенко, Б. О. Основи HTML …

Заголовок від подальшого опису відокремлюють крапкою.

При багаторівневому описі багатотомного документа в області заголовку є, як правило, номер тома (частини). Позначення тома, випуску, найменування місяців і т. п. наводять у скороченій формі, наприклад: «т.», «вип.», «січ.». Порядкові номери та роки вказують арабськими цифрами. При наявності позначення і номера тома основному заголовку тома передує двокрапка, наприклад:

Батрак, Ю. А. Елементи дискретної математики. Ч.1 : Основи : посіб. для самост. роботи…

Необхідно звернути увагу, що в новому стандарті змінені правила вживання великої та малої літер. Перші слова відомостей, що відносяться до назви та відомостей про відповідальність, записуються з малої літери, якщо вони не є власними назвами, першими словами назви чи цитатами. Перед такими відомостями, що відносяться до назви, ставлять знак "двокрапка", як наведено у попередньому прикладі;

б) область відомостей про видання містить додаткові відомості про відповідальність, які відносяться до видання. Вони складаються з відомостей про одну, дві чи три особи або організації, які несуть інтелектуальну чи іншу відповідальність за документ.

Першим відомостям про відповідальність передує знак "коса межа"; подальші групи відомостей відокремлюють один від одного знаком "крапка з комою". Однорідні відомості усередині групи відокремлюють комами, наприклад:

Гуржій, А. М. Інформатика та інформаційні технології [Текст] : підручник / А. М. Гуржій, Н. І. Поворознюк, В. В. Самсонов. – Х. : Компанія СМІТ, 2003. – 352 с.

Треба зазначити, що до області заголовку і відомостей про відповідальність стандартом ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 уперше уведено новий елемент — загальне визначення матеріалу. Це факультативний елемент, який доцільно наводити в описі для інформаційних масивів, що уміщують відомості про документи різних видів. Так, джерелами інформації для посилань можуть бути всі види опублікованих та неопублікованих документів на будь-яких носіях: текст, рукопис, карти, зображення, шрифт Брайля, електронний ресурс (оптичний диск, дискета, веб-сайт, відеозапис тощо). З перелічених термінів вибирають один. Загальне позначення матеріалу наводять після основної назви з великої літери у квадратних дужках, наприклад:

Internet шаг за шагом [Электронный ресурс] : [интерактив. учеб.]. – …

За необхідності скоротити кількість осіб або організацій, обмежуються зазначенням першої складової із кожної групи з доданням у квадратних дужках [та ін.], що є скороченням від "та інші"; наприклад:

Лабораторний практикум з електротехніки : навч. посіб. / В. Г. Кривуца [та ін.] ; Держ. ун-т інформ.-комунікац. технологій [та ін.] – К. : ДУІКТ [та ін.], 2003. – 80 с.

в) область специфічних відомостей, хоча і є факультативною, але широко застосовується в описі нормативних документів із стандартизації (стандартів і технічних умов). В цій області вказують позначення раніше чинного документа, дату набуття ним чинності, терміни дії об’єкта бібліографічного опису; наприклад:

… ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. – [На заміну ГОСТ 7.1–84]. – [Чинний з 2007–07–01]. – К. : Держспоживстандарт України …

Необхідно звернути увагу, що відомості, які запозичені не з титульного аркушу джерела інформації, наводять у квадратних дужках, які застосовуються у межах однієї області. Якщо суміжні елементи відносяться до різних областей, то кожен елемент береться в окремі квадратні дужки.

г) область вихідних даних складається з місця видання, організації або імені видавця, розповсюджувача тощо, та дати видання. Якщо зазначено декілька місць видання, назви другого й наступного місць видання відділяються одна від іншої знаком "крапка з комою", наприклад:

– … – К. [та ін.] : Наук. думка, …

– ... – К. ; Львів : Вид-во Львів. політехн. ун-ту, …

Відомості про видавничі функції організації, виражені словами "видавництво", "видавничий дім", "видавнича організація", "видавець" тощо, а також форму власності видавця, розповсюджувача (АТ, ВАТ, ТОВ, ЗАТ, LTD, Inc. тощо) випускають при наявності тематичної назви, наприклад:

Excel 2003 и VBA. Справочник программиста / пер. з англ. О. А. Лещинского. – М. : Вильямс, 2006. – 1088 с.(замість Издательский дом"Вильямс").

Якщо в документі відсутні відомості про видавця, що є обов’язковим елементом бібліографічного опису, необхідно навести скорочення "[б. в.]"; наприклад:

Батрак, Ю. А. Елементи дискретної математики : посіб. для самост. роботи. – Миколаїв, [б. в.], 2008. – 298 с.

Рік видання наводять після відомостей про видання через кому. Рік видання, навіть у тих випадках, коли відомості про нього відсутні, потрібно встановити хоча б приблизно. В таких випадках дату видання зазначають у квадратних дужках зі знаком запитання, наприклад:

[1919?]

Позначення "б. р." в описі не наводять.

д) область фізичної характеристики включає специфічне позначення матеріалу та обсяг об’єкту, інші відомості про фізичні характеристики, розмір об’єкта опису, відомості про супровідні матеріали, наприклад:

– … – С. 122–125. – 30 см + 1 электрон. опт. диск CD-R. – 12000 экз.

– … – 160 с. : ил. – Библиогр. в конце ст.

– … – С. 89–104. – Библиогр.: 8 назв.

– … 1997. – 1 электрон. опт. диск (CD-R) + прил. (127 с.).

– … [16] с. : іл. ; 24 см. – 2000 пр.

Кількість сторінок, наведена у квадратних дужках, означає, що в оригіналі сторінки не пронумеровані.

е) область серії. При складанні бібліографічного опису серіального документу назва серії та номер випуску серії набули в стандарті ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 статусу обов’язкового. Їх записують арабськими цифрами; йому передує знак "крапка з комою", наприклад:

Фісун, М. Т. ; Ніколенко, С. Г. Створення та ведення баз даних засобами мови Jet SQL : метод. вказівки до виконання лабор. робіт з дисципліни "Організація баз даних". – Миколаїв : Вид-во ЧДУ імені Петра Могили, 2009. – 84 с. – (Методична серія ; вип. № 122)

ж) область приміток в цілому є факультативною, однак, при складанні опису деяких об’єктів є обов’язковою.

Так, обов’язковою складовою стає примітка про джерело основного заголовку та/або про системні вимоги, при описі електронних ресурсів, наприклад:

– Компьютерные сети. Принципы, технологии, протоколы [Электронный ресурс] / В. Г. Олифер, Н. А. Олифер. – СПб. : Питер, 2002. – 672 с. – Режим доступа : URL : http://www.zipsites.ru/. – Загл. с экрана.

– … – Электрон. дан. и прогр. – СПб. : ПитерКом, 1997. – 1 электрон. опт. диск (CD-R) + прил. (127 с.). – Систем. требования : ПК от 486 DX 66 МГц ; RАМ 16 Мб ; MS Windows 95 ; 16х CD-ROM дисковод ; звук. плата ; динамики или наушники. – Загл. с экрана.

з) область стандартного номера (або його альтернативи) та умов доступності. Цей елемент опису набув в стандарті ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 статусу обов’язкового.

В цій області наводять міжнародні стандартні номера, привласнені об’єкту опису: Міжнародний стандартний номер книги (ISBN) або Міжнародний стандартний номер серіального видання (ISSN), або будь-який інший міжнародний номер, привласнений об’єкту опису в установленому порядку. Стандартні номери наводять з прийнятою абревіатурою та приписаними пробілами й дефісами, наприклад:

Кондратенко, Ю. П. ; Мохор, В. В. ; Сидоренко, С. А. Verilog-HDL для моделирования и синтеза цифровых электронных схем : учебн. пособие / Под ред. Ю. П. Кондратенко. – Николаев : Изд-во НГГУ им. Петра Могилы, 2002. – 208 с. – ISBN 966-7458-67-9.

У новому стандарті вперше підкреслено, що до і після знака пунктуації, який використовується для розділення областей бібліографічного опису, застосовують проміжок в один друкований знак. Виняток — знаки "крапка" та "кома" – проміжки залишають тільки після них. Знаки "крапка з комою" та "три крапки" до винятку не відносяться. Вигляд бібліографічного оформлення при включеному режимі "Show/Hide" (з відображенням недрукованих символів)буде, наприклад, таким:

В такому разі необхідно забезпечити неможливість початку рядка зі спеціальних символів (двокрапки, крапки з комою, трьох крапок, тире й т. п.). Для реалізації цієї вимоги перед такими символами треба вживати недрукований символ "нерозривний пробіл", який набирається з клавіатури "гарячими клавішами" , і має недрукований вигляд, схожий на позначку градуса, – як у наведеному вище прикладі.

При складанні бібліографічного опису документа, який є складовою частиною іншого документа, аналітичний бібліографічний опис складають за такою схемою:

Відомості про складову частину документа // Відомості про ідентифікуючий документ. — Відомості про місцезнаходження складової частини в документі.

Приклад:

– Современные системы передачи информации [Текст] / П. В. Рогожин // Компьютерная грамотность : сб. ст. / сост. П. А. Павлов. – 2-е изд. – М., 2001. – С. 68 – 99.

– Стив Джобс: Двигатель прогресса [Текст] : (ПАНОРАМА: Личность) / А. Журович // hi-Tech PRO. – 2007. – № 6. – С. 122–125. – 30 см + 1 электрон. опт. диск CD-R. – 12000 экз.

В описі статей з журналів, газет, періодичних бюлетенів як на паперових, так і на нетрадиційних носіях, дату виходу на другому та наступних рівнях опису серіальних документів з нумерацією по роках не вказують. Дані про обсяг ідентифікуючого документа в аналітичному бібліографічному описі не наводять.

Зразок оформлення переліку посилань наведений у додатку Г.

В деяких випадках, згідно з корпоративними традиціями установи, допускається розходження в оформленні посилань на джерела інформації від вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. В такому разі використовуються рекомендації Книжкової палати України [6] або основні вимоги до дисертацій та авторефератів дисертацій Вищої атестаційної комісії України [3], в яких містяться приклади спрощених бібліографічних описів, що знайшли поширення в Україні.


ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення. [Текст] : ДСТУ 3008–95. – [Чинний з 1996–01–01]. – К. : Держспоживстандарт України, 1995. – 38 с.

2. Єдина система конструкторської документації. Експлуатаційні документи. [Текст] : (ГОСТ 2.601–2006, IDT) : ДСТУ ГОСТ 2.601:2006. – [На заміну ГОСТ 2.601–95]. – [Чинний з 2007–07–01]. – К. : Держспоживстандарт України, 2007. – 31 с.

3. Основні вимоги до дисертацій та авторефератів дисертацій [Електронний ресурс] // Бюлетень ВАК України. – 2007. – № 6. – (зі змінами [Електронний ресурс] // Бюлетень ВАК України. – 2008. – № 3). – Режим доступу : URL : http://www.vak.org.ua/. – Загол. з екрану.

4. Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила. [Текст] : ДСТУ 3582–97. – [Чинний з 1998–07–01]. – К. : Держспоживстандарт України, 1995. – 16 с.

5. Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги й правила складання [Текст] : (ГОСТ 7.1–2003, IDT) : ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. – [На заміну ГОСТ 7.1–84]. – [Чинний з 2007–07–01]. – К. : Держспоживстандарт України, 2007. – 47 с.

6. 4

7. Великий тлумачний словник сучасної української мови : 2-е вид. / редактори-лексикографи В. Т. Бусел, М. Д. Василега-Дерибас, О. В. Дмитрієв [та ін.] ; голов. ред. В. Т. Бусел. – К. ; Ірпінь : Перун, 2005. – 1728 с.

 


Додаток А

Зразки титульних аркушів до звітів

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Чорноморський державний університет
імені Петра Могили

Факультет комп’ютерних наук

Кафедра <назва випускної кафедри>

 

 

ДОПУЩЕНО ДО ЗАХИСТУ

Завідувач кафедри_______________<І.пБ. Прізвище>

 

 

ДИПЛОМНА РОБОТА

Експертна система
оцінки санітарного стану судна

 

Спеціальність "Інтелектуальні системи прийняття рішень"

 

7.080404–ДР.ПЗ.00–501.102456

       
   
№ студентського квитка
 
№ групи
 


Cтудент __________________ З.Г. Заєць

Керівник __________________ О.П. Гожий

Консультант(и) ______________ <І.пБ. Прізвище>

______________ <І.пБ. Прізвище>

Миколаїв – 20ХХ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Чорноморський державний університет
імені Петра Могили

Факультет комп’ютерних наук

Кафедра <назва випускової кафедри>

 

 

ДОПУЩЕНО ДО ЗАХИСТУ

Завідувач кафедри_______________<І.пБ. Прізвище>

 

 

КОМЛЕКСНА ДИПЛОМНА РОБОТА

Використання геоінформаційних систем
для розв’язання задач маневрування
судна у вузькостях

Спеціальність "Інтелектуальні системи прийняття рішень"

Загальна частина

7.080404-ДРК.ПЗ.00-501.102471

7.080404-ДРК.ПЗ.00-501.102456

Студенти ___________________ М.С. Дударенко

__________________ Ю.М. Власенко

Керівник __________________ М.В. Донченко

Консультант(и) ______________ <І.пБ. Прізвище>

______________ <І.пБ. Прізвище>

 

Миколаїв – 20ХХ


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Чорноморський державний університет
імені Петра Могили

Факультет комп’ютерних наук

Кафедра <назва випускової кафедри>

 

 

ДОПУЩЕНО ДО ЗАХИСТУ

Завідувач кафедри_______________<І.пБ. Прізвище>

 

 

КОМЛЕКСНА ДИПЛОМНА РОБОТА

 

Використання геоінформаційних систем
для розв’язання задач маневрування
судна у вузькостях

Спеціальність "Інтелектуальні системи прийняття рішень"

 
 


Том 1

Алгоритми та програмне забезпечення
задач маневрування судна у вузкостях

7.080404-ДРК.ПЗ.01-501.102471

Студент __________________ М.С. Дударенко

Керівник __________________ М.В. Донченко

Консультант(и) ____________<І.пБ. Прізвище>

____________<І.пБ. Прізвище>

 

Миколаїв – 20ХХ


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Чорноморський державний університет
імені Петра Могили

Факультет комп’ютерних наук

Кафедра <назва випускової кафедри>

 

 

ДОПУЩЕНО ДО ЗАХИСТУ

Завідувач кафедри_______________<І.пБ. Прізвище>

 

КОМЛЕКСНА ДИПЛОМНА РОБОТА


Використання геоінформаційних систем
для розв’язання задач маневрування
судна у вузькостях

Спеціальність "Інтелектуальні системи прийняття рішень"

 
 


Том 2

Представлення морських навігаційних документів
у AutoCAD MAP

7.080404-ДРК.ПЗ.02-501.102456

Студент __________________ Ю.М. Власенко

Керівник __________________ М.В. Донченко

Консультант(и) ______________ <І.пБ. Прізвище>

______________ <І.пБ. Прізвище>

Миколаїв – 20ХХ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Чорноморський державний університет
імені Петра Могили

Факультет комп’ютерних наук

Кафедра <назва випускової кафедри>

 

 

ДОПУЩЕНО ДО ЗАХИСТУ

Завідувач кафедри_______________<І.пБ. Прізвище>

МАГІСТЕРСЬКА НАУКОВА РОБОТА

Розробка та інтеграція експертної системи
в середовищі СКБД MySQL

Спеціальність "Інтелектуальні системи прийняття рішень"

8.080404-МНР.ПЗ.00-601м.2610213

Студент __________________ О.Г. Докієнко

Керівник __________________ М.Т. Фісун

Консультант(и) ______________ <І.пБ. Прізвище>

______________ <І.пБ. Прізвище>

Миколаїв – 20ХХ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Чорноморський державний університет
імені Петра Могили

Факультет комп’ютерних наук

Кафедра <назва випускової кафедри>

 

 

ДОПУЩЕНО ДО ЗАХИСТУ

Завідувач кафедри_______________<І.пБ. Прізвище>

 

КОМПЛЕКСНА МАГІСТЕРСЬКА
НАУКОВА РОБОТА

Інтелектуальна система підтримки
прийняття рішень в банківській справі

Спеціальність "Інтелектуальні системи прийняття рішень"

Загальна частина

8.080404-КМНР.ПЗ.00-601м.2720112

8.080404-КМНР.ПЗ.00-601м.2610219

 

Студенти __________________ А.О. Кравченко

__________________ Г.О. Мусенко

Керівник __________________ Ю.П. Кондратенко

Консультант(и) ______________ <І.пБ. Прізвище>

______________ <І.пБ. Прізвище>

Миколаїв – 20ХХ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Чорноморський державний університет
імені Петра Могили

Факультет комп’ютерних наук

Кафедра <назва випускової кафедри>

 

 

ДОПУЩЕНО ДО ЗАХИСТУ

Завідувач кафедри_______________<І.пБ. Прізвище>

 

КОМПЛЕКСНА МАГІСТЕРСЬКА
НАУКОВА РОБОТА

Інтелектуальна система підтримки
прийняття рішень в банківській справі

Спеціальність "Інтелектуальні системи прийняття рішень"


Том 1

Застосування методів нечіткої логики
для прийняття рішень при кредитуванні

8.080404-КМНР.ПЗ.01-601м.2720112

Студент __________________ А.О. Кравченко

Керівник __________________ Ю.П. Кондратенко

Консультант(и) ______________ <І.пБ. Прізвище>

______________ <І.пБ. Прізвище>

Миколаїв – 20ХХ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Чорноморський державний університет
імені Петра Могили

Факультет комп’ютерних наук

Кафедра <назва випускової кафедри>

 

 

ДОПУЩЕНО ДО ЗАХИСТУ

Завідувач кафедри_______________<І.пБ. Прізвище>

КОМПЛЕКСНА МАГІСТЕРСЬКА
НАУКОВА РОБОТА

Інтелектуальна система підтримки
прийняття рішень в банківській справі

Спеціальність "Інтелектуальні системи прийняття рішень"


Том 2

Врахування прихованих впливів
на рівень погашення кредитів

8.080404-КМНР.ПЗ.02-601м.2610219

Студентка __________________ Г.О. Мусенко

Керівник __________________ Ю.П. Кондратенко

Консультант(и) ______________ <І.пБ. Прізвище>

______________ <І.пБ. Прізвище>

Миколаїв – 20ХХ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Чорноморський державний університет
імені Петра Могили

Факультет комп’ютерних наук

Кафедра <назва кафедри>

 

 
 


ЗВІТ

з навчальної практики

 

 

Спеціальність "Інтелектуальні системи прийняття рішень"

6.050101-ПР.ПЗ.00-101.102456

       
   
 
 


Студент _____________В.Д. Маренич

(підпис)

__12.02.20ХХ __

(дата)

Викладач _____________О.Г. Бабіч

(підпис)

_____________

(дата)

Миколаїв – 20ХХ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Чорноморський державний університет
імені Петра Могили

Факультет комп’ютерних наук

Кафедра <назва кафедри>

 

 
 


КУРСОВА РОБОТА

 

"Розрахунки норм витрат матеріальних ресурсів на машинобудівному виробництві"

Дисципліна "Розробка та експлуатація ОІУС"

Спеціальність "Інтелектуальні системи прийняття рішень"

6.080400-КР.ПЗ.00-401.102456

       
   
 
 


Студент _____________В.В. Петренко

(підпис)

__12.02.20ХХ __

(дата)

Викладач _____________С.Г. Ніколенко (підпис)

_____________

(дата)

Миколаїв – 20ХХ


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Чорноморський державний університет
імені Петра Могили

Факультет комп’ютерних наук

Кафедра <назва кафедри>

 

 

 
 


ЗВІТ

з лабораторної роботи № 1

"Обробка рядків"

Завдання № 12

Дисципліна "Основи програмування і алгоритмічні мови"

Спеціальність "Інтелектуальні системи прийняття рішень"

 

6.050101-ЛР.ПЗ.01-101.102456

       
   
 
 


Cтудент _____________В.В. Середенко

(підпис)

__12.02.20ХХ __

(дата)

Викладач _____________Б.О. Цибенко

(підпис)

_____________

(дата)

Миколаїв – 20ХХ


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Чорноморський державний університет
імені Петра Могили

Факультет комп’ютерних наук

Кафедра <назва кафедри>

 

 

РЕФЕРАТ

Розділ
"Алгебра Жегалкіна"

Математична логіка

Дисципліна "Основи дискретної математики"

Спеціальність "Інтелектуальні системи прийняття рішень"

 

 

6.050101-РФ.ПЗ.00-101.102456

       
   
 
 


Студент _____________А.В. Чумак

(підпис)

__12.02.20ХХ __

(дата)

Викладач _____________Ю.О. Батрак

(підпис)

_____________

(дата)

Миколаїв – 20ХХ


Додаток Б

Зразок оформлення рисунку

 

Рис.3.1. Логотип українського представництва фірми Apple


Додаток В

Зразок оформлення таблиць

Таблиця 5.4. Характеристики адрес різного класу

 

Клас Перші біти Найменший номер мережі Найбільший номер мережі Максимальна кількість вузлів у мережі
А 1.0.0.0 126.0.0.0
B 128.0.0.0 191.255.0.0
C 192.0.1.0 223.255.255.0
D 224.0.0.0 239.255.255.255 Multicast
E 240.0.0.0 247.255.255.255 Зарезервований

 

Таблиця 5.5. Семирівнева система протоколів Моделі взаємодії відкритих систем ISO/OSI

(витяг зі стандарту International Organization for Standardization)

 

Назва рівня Вид рівня Ключове слово Дані Функціональне призначення  
 
 
Рівень додатків (прикладний) (Application Layer) Верхні рівні Поділ Повідомлення – підтримка прикладного програмного забезпечення кінцевого користувача.  
Рівень представлення (представницький або презентацій) (Presentation Layer) Форматування Пакет – трансляція даних і файлів, шифрування даних; – стиснення і кодове перетворення даних.  
Сеансовий рівень (Session Layer) Діалог Пакет – забезпечення інтерфейсу з транспортним рівнем; – управління взаємодією робочих станцій, що беруть участь у сеансі зв'язку; – управління доступом на основі прав доступу.  
Транспортний рівень (Transport Layer) Надійність Сегмент, дейта-грама, пакет – поділ переданих повідомлень на пакети на передавальному кінці і зборка їх на прийомному кінці; – узгодження несумісних мереж за допомогою шлюзів (наприклад, підключення ЛОМ до ГОМ).  
Мережевий рівень (Network Layer) Дейта-грама Дейта-грама – вибір маршруту передачі даних між вузлами мережі (маршрутизація); – управління потоками даних у мережі; – буферизація даних.  

 

Закінчення таблиці 5.4