Теоретичні засади та історія виникнення. Базова методика до курсу

Базова методика до курсу

“ситуаційний і диспозиційний підходи у психології особистості”

Теоретичні засади та історія виникнення

Методика визначення нервово-психічної стійкості, ризику дезадаптації у стресі «Прогноз» розроблена у Санкт-Петербурзькій військово-медичній академії.

Під нервово-психічною напругою (НПН) розуміють схильність до зривів нервової системи при значних фізичних і психічних навантаженнях. Нервово-психічна нестійкість виражається як передхворобливий стан із прихованою або компенсованою формою протікання, що обумовлені дефектами функціонування нервової системи й зниженими адаптаційними можливостями організму.

У формуванні нервово-психічної нестійкості провідну роль відіграє вроджена або набута біологічна неповноцінність нервової системи у поєднанні з несприятливими психологічними і соціальними чинниками. Біологічне підґрунтя для розвитку нервово-психічної нестійкості полягає у тому, що відхилення у цих осіб, на відміну від пересічних, виражені не тільки сильно, а й носять тривалий характер, позначаються на різних сторонах особистості. Відтак такі особи потребують комплексної психотерапевтичної допомоги як на медикаментозному, так і на вербальному рівнях.

Непрямі ознаки нервово-психічної нестійкості:

– психічні захворювання батьків і найближчих родичів;

– перенесені травми та інфекційні захворювання мозку;

– нагляд у психоневрологічному диспансері;

– енурез;

– виховання у неблагонадійних сім’ях;

– відсутність одного з батьків;

– наявність відстрочки від призову до війська за станом здоров’я;

– приводи в міліцію;

– труднощі у навчанні та засвоєнні професії;

– низька суспільна активність, замкненість;

– дратівливість, нестійкість настрою, образливість;

– надмірна принциповість;

– істеричність, манерність;

– нерозвиненість вольових здібностей;

– рання пристрасть до алкоголю, вживання наркотичних препаратів, тютюнопаління;

– звуженість і вікова невідповідність інтересів та нахилів;

– входження до антисоціальних угруповань.

Наявність кількох із перелічених ознак вже вимагає більш прискіпливої уваги до досліджуваного. За наявності п’яти і більше ознак психологу необхідно провести більш ретельне дослідження.

Спостереження за поведінкою особистості повинне спрямовуватися на виявлення осіб, схильних до замкненості, усамітнення, сором’язливих, нерішучих, плаксивих або, навпаки, конфліктних, неконтрольованих у поведінці. Заслуговує на увагу інформація про осіб із проблемами з артикуляцією, тремором, незграбних, тих, що постійно запізнюються на роботу або навчання.

У ході бесіди з досліджуваними уточнюються їх особиста інформація, оцінюються ті сторони особистості, які неможливо оцінити за допомогою спостереження. При побудові бесіди необхідно передбачити обговорення таких тем як: 1) умови виховання і розвитку, 2) ставлення до алкоголю і наркотиків, 3) стан здоров’я, 4) ставлення до оточуючих й осіб протилежної статі.

Умовами, що сприяють виникненню нервово-психічної нестійкості є:

– виховання у неповній або неблагонадійній сім’ї (погані стосунки з батьками);

– наявність судимостей та психічних захворювань;

– надміру суворе чи «тепличне» виховання;

– зловживання алкоголем членів родини;

– втечі з дому;

– ранній алкогольний досвід, випадки вживання наркотиків;

– приводи в міліцію;

– багаточисленні конфлікти в школі, сім’ї;

– ранній сексуальний досвід, невпорядковане статеве життя.

Сфера застосування

Методика «Прогноз» призначена для початкового орієнтовного виявлення осіб з ознаками нервово-психічної нестійкості (НПН). Вона дозволяє виявити окремі початкові симптоми порушень особистості, а також оцінити вірогідність їх розвитку і прояву в поведінці та діяльності людини.

Методика також рекомендується при здійсненні професійного відбору осіб, придатних для роботи в екстремальних ситуаціях.

Опис методики

Методика складається з 84 запитань (міркувань), на кожне з яких досліджуваний дає відповідь «так» або «ні». Результати відображаються кількісними показниками (у балах), на основі яких робиться висновок про рівень нервово-психічної стійкості. Аналіз відповідей дозволяє уточнити окремі біографічні відомості, особливості поведінки та стану психічної діяльності людини в різних ситуаціях.

Дослідження може відбуватися в групі (250-30 осіб).

Тривалість дослідження не перевищує 20 хвилин.

Під час дослідження здійснюється спостереження за досліджуваними і за необхідності робляться певні примітки.

Інструкція:«Перед Вами анкета на 84 запитання (міркування). Послідовно ознайомившись, необхідно вирішити, яка відповідь («так» чи «ні») точніше Вас характеризує; у відповідній клітинці реєстраційного листка ставиться знак «+» (так) або «-» (ні). Працюйте швидко, тривалий час не задумуючись і самостійно. Не пропускайте запитань. Результати дослідження не розповсюджуються, а на співбесіді будуть повідомлені Вам особисто».

1. Іноді мені в голову приходять такі негарні думки, що краще про них нікому не розповідати.

2. В дитинстві у мене була така компанія, що всі старались зажди й в усьому стояти один за одного.

3. Іноді у мене трапляються напади сміху або плачу, які я ніяк не можу подолати.

4. Траплялися випадки, що я не стримував своїх обіцянок.

5. В мене часто болить голова.

6. Інколи я говорю неправду.

7. Раз на тиждень я без будь-якої очевидної причини раптово по­чуваю жар в усьому тілі.

8. Трапляється, що я говорю про речі, в яких не розуміюся.

9. Трапляється, що я серджусь.

10. Тепер мені важко сподіватися на те, що я чого-небудь досягну в житті.

11. Трапляється, що я відкладаю на завтра те, що можна зробити сьогодні.

12. Я охоче приймаю участь у всіх зборах та інших суспільних заходах.

13. Найважча боротьба для мене – боротьба із самим собою.

14. М’язові судоми та посіпування в мене бувають вкрай рідко.

15. Я вельми байдужий до того, що зі мною буде.

16. Іноді, коли я погано почуваюся, я буваю роздратованим.

17. В гостях я поводжуся за столом краще, ніж удома.

18. Якщо мені не загрожує штраф й автівок поблизу немає, я можу перейти вулицю як мені заманеться, а не у призначеному місці.

19. Я вважаю, що життя в моїй сім’ї таке ж гарне, як і у біль­шості моїх знайомих.

20. Мені часто кажуть, що я запальний.

21. Закріпи в мене бувають рідко.

22. У грі я переважно хочу виграти.

23. Останні кілька років більшу частину часу я почуваюся добре.

24. Зараз моя вага постійна (я не повнію і не худну).

25. Мені приємно мати серед знайомих значних людей, це не­мовби надає мені ваги у власних очах.

26. Я був би досить спокійним, якби у кого-небудь із моєї сім’ї були неприємності через порушення закону.

27. З моїм розумом щось негаразд.

28. Мене турбують сексуальні (статеві) питання.

29. Коли я намагаюсь щось сказати, то часто помічаю, що в мене тремтять руки.

30. Рухи в мене такі ж жваві й моторні, як і раніше.

31. Серед моїх знайомих є люди, котрі мені не подобаються.

32. Гадаю, що я людина приречена.

33. Я сварюсь із членами моєї сім’ї вельми рідко.

34. Іноді трапляється, що я з ким-небудь трохи пліткую.

35. Часто я бачу сновидіння, про які краще нікому не розповідати.

36. Траплялося, що в обговоренні деяких питань я особливо не заду­мувався і згоджувався з думкою інших.

37. В школі я опановував матеріал повільніше, ніж інші.

38. Моя зовнішність мене назагал влаштовує.

39. Я дуже впевнений у собі.

40. Раз на тиждень або частіше я буваю дуже збудженим або схвильованим.

41. Хтось керує моїми думками.

42. Я щодня випиваю незвично багато води.

43. Іноді неввічливий або навіть неприємний жарт викли­кає в мене сміх.

44. Найщасливішим я буваю на самоті.

45. Хтось намагається впливати на мої думки.

46. Я любив казки Андерсена.

47. Навіть серед людей я звичайно почуваюся самотнім.

48. Мене дратує, коли мене підганяють.

49. Я легко ніяковію.

50. Я легко втрачаю терпіння.

51. Мені часто хочеться померти.

52. Траплялося, що я кидав розпочату справу, тому що боявся що не справлюсь з нею.

53. Майже щодень трапляється щось, що лякає мене.

54. До питань релігії я ставлюся байдуже.

55. Ознаки поганого настрою бувають у мене рідко.

56. Я заслуговую суворої догани за свої вчинки.

57. В мене були дуже незвичайні містичні переживання.

58. Мої переконання й погляди непохитні.

59. В мене бувають періоди, коли через хвилювання я втрачав сон.

60. Я людина нервова й легко збуджувана.

61. Мені здається, що нюх у мене такий, як у інших (не гірший).

62. Все в мене виходить погано, не так як слід.

63. Я майже завжди відчуваю сухість у роті.

64. Більшу частину часу я почуваюся стомленим.

65. Іноді я почуваю, що близький до нервового зриву.

66. Мене дуже дратує те, що я забуваю, куди кладу речі.

67. Я дуже уважно відношусь до того, як одягаюсь.

68. Пригодницькі розповіді мені подобаються більше, ніж роз­повіді про кохання.

69. Мені дуже важко пристосуватися до нових умов життя, роботи. Перехід до нових умов життя, роботи, навчання здається мені нестерпно важким.

70. Мені здається, що у стосунках зі мною особливо часто по­водяться несправедливо.

71. Я часто почуваюся несправедливо ображеним.

72. Моя думка не завжди збігається з думкою оточуючих.

73. Я часто відчуваю стомлення від життя і мені не хочеться жити.

74. На мене частіше звертають увагу, ніж на інших.

75. В мене бувають головні болі й запаморочення через пере­живання.

76. Часто в мене бувають періоди, коли мені нікого не хочеться бачити.

77. Мені важко прокинутись у призначений час.

78. Якщо в моїх негараздах хтось винен, я не залишаю його без покарання.

79. В дитинстві я був вередливим, дратівливим.

80. Мені відомі випадки, коли мої родичі лікувались у невро­патологів, психіатрів.

81. Іноді я приймаю валеріану, кодеїн, еленіум й інші заспо­кійливі засоби.

82. В мене є засуджені родичі.

83. В мене бували приводи в міліцію.

84. Я залишався в школі на другий рік.

Обробка результатів дослідження здійснюється за допомогою «ключів».

Реєстраційний лист до анкети «Прогноз»

Обробку рекомендується проводити за допомогою трьох трафаретів із прозорого матеріалу, на який наноситься сітка за розмірами реєстраційного листка. Прорізи в кожному трафареті повинні збігатися з номерами запитань відповідно до таблиці ключів. Один трафарет призначений для підрахунку балів за шкалою відвертості і два – за шкалою нервово-психічної нестійкості (для оцінки позитивних відповідей).

Якщо досліджуваний за шкалою відвертості набирає більше, ніж 10 балів (за деякими даними достатньо набрати 5 і більше балів), використовувати й аналізувати дані не рекомендується, а причини нещирості потрібно шукати в процесі бесіди. Показник за шкалою нервово-психічної нестійкості одержують шляхом додавання кількості плюсів, виявлених за трафаретом для позитивних відповідей, а кількість мінусів – за трафаретом для негативних відповідей. Результат оцінюється за табличними показниками.

Ключі для обробки даних методики «Прогноз»

Характеристика рівнів й визначення груп нервово-психічної нестійкості за результатами методики «Прогноз»

12
• Далее ⇒