Синтаксис відмінків у пасивній конструкції

1. Для позначення знаряддя дії у пасивній конструкції вживається відмінок ablatīvus instrumenti (орудний знаряддя). Він відповідає на запитання чим?, яким знаряддям виконується дія? Наприклад: Monumenta homĭnum illustrium florĭbus ornantur. – Пам’ятники знатним людям прикрашають квітами.

2. Для позначення особи, яка діє, у пасивній конструкції вживається відмінок ablatīvus auctōris (орудний дійової особи), який вживається з прийменником a (ab). Він відповідає на запитання, хто виконує дію? і перекладається на українську мову називним відмінком однини у зв’язку з перекладом пасивної конструкції активною. Наприклад: Patria nostra a poētis laudātur. – Поети прославляють нашу батьківщину. (Наша батьківщина прославляється поетами).

Займенники (вказівні, відносні, зворотний)

1. Вказівні займенники (Рronomĭna demonstratīva)

До вказівних займенників належать:

а) ille, illa, illud – той, та, те (вказує на найвіддаленіший предмет);

б) iste, ista, istud – цей, ця, це; той, та, те (вказує на предмет поблизу особи);

в) is, ea, id – цей, ця, це; той, та, те; він, вона, воно;

г) hic, haec, hoc – цей, ця, це (вказує на предмет, який найближчий до того, хто говорить).

Вказівні займенники відмінюються, як прикметники першої і другої відміни (чоловічий і середній рід за другою відміною, жіночий – за першою) з двома особливостями:

а) у родовому відмінку однини вони мають закінчення -īus (m, f, n);

б) у давальному відмінку однини закінчення -і (m, f, n).

Зразок відмінювання займенника is, ea, id:

Casus Singulāris Plurālis
Nom. is (m), ea (f), id (n) e-i (ii) (m), e-ae (f), e-a (n)
Gen. e-īus (m, f, n) e-ōrum (m, n), e-ārum (f)
Dat. e-ī (m, f, n) e-is (iis, is) (m, f, n)
Acc. e-um (m), e-am (f), id (n) e-os (m), e-as (f), e-a (n)
Abl. e-ō (m, n), e-ā (f) e-is (iis, is), (m, f, n)

2. Відносні займенники (Рronomĭna relatīva)

До відносних займенників належать: qui (m), quae (f), quod (n) – який, яка, яке; чий, чия, чиє; котрий, котра, котре.

Відмінювання відносних займенників qui (m), quae (f), quod (n):

Casus Singulāris Plurālis
Nom. qui (m), quae (f), quod (n) qu-i (m), qu-ae (f), qu-ae (n)
Gen. cu-īus (m, f, n) qu-ōrum (m, n), qu-ārum (f)
Dat. cu-ī (m, f, n) qu-ĭbus (m, f, n)
Acc. qu-em (m), qu-am (f), quod (n) qu-os (m), qu-as (f), qu-ae (n)
Abl. qu-ō (m, n), qu-ā (f) qu-ĭbus (m, f, n)

3. Зворотний займенник (Рronōmen reflexīvum – sui (себе)

Casus Singulāris
Nom.
Gen. sui
Dat. sibi
Acc. se
Abl. se

Тексти

1. Перекладіть українською мовою і зробіть граматичний аналіз:

І. De nummis Romanōrum

In multis Romanōrum nummis unā e parte Minervae caput, ex altĕra – navis imāgo erat. Ităque puĕri Romāni ludum, qui «caput aut navis» nominabātur, agēbant. Pro exemplo Marcus, nummum in terram iaciēbat et clamābat: «Navis!», sed nummus altĕra parte cadēbat.

Tum Lucius nummum iaciēbat iterumque «Navis!» clamābat; nunc autem nummus eā partē cadēbat, ubi imāgo navis erat. Ob eam rem Lucius victoriam reportābat.

Erant etiam alii nummi. In una parte eōrum littĕrae erant, quae verbum «ROMA» formābant, ex adversa parte – Victoriae deae imāgo, quae duos aut tres equos agēbat.

Nummi Romanōrum erant aēnei, argentei et aurei. Usitāti nummi apud Romānos erant: as, sestertius et denarius. As erat nummus aēneus, monēta minĭma. Nummus assē maior erat sestertius, id est libra. Quinque asses pares erant duōbus sestertiis; decem asses – denario. Denarius erat nummus argenteus.

II. De arte libraria Romae

Apud vetĕres Romānos opĕra scriptōrum a servis transcribebantur. Unus ex illis dictābat, relĭqui calămis, atramento tinctis, scribēbant. Ita uno tempŏre multa exemplaria librōrum parabantur. Alii libri erant in charta scripti, ex papyro parāta, alii in membrāna, ex corio facta.

Singŭlae pagĭnae, inter se conglutinātae, in umbilīcum volvebantur, unde libri appellabantur «volumĭna»; ea in scriniis servabantur. In foro Romāno erant multae tabernae bibliopolārum, ex quĭbus libri in ultĭmas terras imperii Romāni dimittebantur. Romae homĭnes divĭtes saepe cum summo studio magnas bibliothēcas sibi comparābant.

III. De Euclīde

Euclīdes Megarensis saepe Athēnas visitābat. In Athēnis sermōnes Socrătis audiēbat. Athenienses magnō odiō in Megarenses flagrābant. Cives Athenārum Megarensĭbus Athēnas visitāre vetābant. Incŏlae Athenārum dicēbant: «Si vir Megarensis in urben venĕrit, gravĭter puniētur.» At Euclīdes poenam gravem non timēbat. Mathematĭcus longam vestem muliĕbrem induēbat, caput velābat et Athēnas properābat, ubi cum Socrăte disputābat. Deinde, sub lucem, in longa veste muliebri et cum capĭte velāto Megăram revertebātur.

IV. Aetas aurea reddĭtur (Vergilius)

Nunс aetas magna atque nova incĭpit. Puer nascĭtur ac gens aurea venit. Mundus metū gravī liberabĭtur. Puer ille deōrum vitam accipiet deosque vidēbat et ipse videbĭtur ab illis. Mundum virtutĭbus antīquis reget. Simul atque laudes et facta parentis legĕre et virtūtem scire potĕrit, agri beāti fructus dulces hominĭbus omnĭbus parābunt. Remanēbunt tamen pauca scelĕra. Homĭnes mare navĭbus temptābunt et urbes muris cingent. Erunt etiam altĕra bella, atque itĕrum Trōiam Achilles magnus mittētur.

Ubi autem aetas fortis hunc puĕrum virum faciet, maria relinquentur a vectorĭbus, nec nautae pecuniae causā merces mutābunt. Agricŏla robustus tauros iugo liberābit; non rastris humus tangētur; omnis terra omnia feret.

2. Перекладіть латинською мовою:

1. Вчителі завжди хвалили, хвалять і будуть хвалити скромність старанних учнів.

2. Згода зміцнювала, зміцнює і буде зміцнювати дружбу громадян.

3. Дружба громадян зміцнювалась, зміцнюється і буде зміцнюватися згодою.

Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:

1. Clavus clavo pellĭtur.Клин клином вибивають.

2. De te fabŭla narrātur.Про тебе байка мовиться.

3. Tertium non datur.Третього не дається.

4. Nullum pericŭlum sine pericŭlo vincĭtur.Ніяка небезпека без небезпеки не перемагається.

5. Ferrum ferro acuĭtur.Залізо гостриться залізом.

6. Avaritia neque copia, neque inopia minuĭtur. –Скупість не зменшується ні статками, ані нестатками.

7. Contraria contrariis curantur.Протилежне лікується протилежним.

8. Diabŏlus non est tam ater, ac pingĭtur.Не такий страшний чорт, як його малюють.

9. Quaerĭte et inveniētis.Шукайте і знайдете.

10. Magna est verĭtas et praevalēbit.Велика істина і вона переможе.

11. Aut inveniam viam, aut faciam.Або знайду дорогу, або прокладу (її сам).

12. Qui semĭnat mala, metet mala.Хто сіє зло, той зло і пожне.

13. Ut salūtas, ita salutabĕris.Як ти вітаєшся, так і тебе привітають.

Лексичний мінімум

Латинські слова

accipio, cepi, ceptum, ĕre – отримувати

Achilles, is, m – Ахілл, син Пелея і Фетіди, герой Троянської війни

acuo, acui, acūtum, ĕre – гострити

adversus, a, um – протилежний, а, е

aēneus, a, um – мідний, а, е

aetas, ātis, f – вік

ager, gri, m – поле, земля

ago, ēgi, actum, ĕre – вести, діяти, гнати

alter, ĕra, ĕrum – другий, а, е, інший, а, е

alter, ĕra, ĕrum – один із двох, інший, а, е

apud (Acc) – у, серед

argenteus, a, um – срібний, а, е

as, assis, m – ас, римська монета, дорівнює 327,45 г

ater, tra, trum – темний, а, е, страшний, а, е

Athēnae, ārum, f – Атени (Афіни), центр Аттіки

atramentum, i, n – чорнило

aureus, a, um – золотий, а, е

avaritia, ae, f – скупість

beātus, a, um – процвітаючий, а, е, щасливий, а, е

bibliopōla, ae, m – книготорговець

cado, cecĭdi, casūrus, ĕre – падати

calămus, i, m – перо

caput, ĭtis, n – голова

castīgo, āvi, ātum, āre – карати

centum – сто

cingo, cinxi, cinctum, ĕre – оточувати, оперізувати

clamo, āvi, ātum, āre – кричати

clavus, i, m – клин, цвях

compăro, āvi, ātum, āre – порівнювати, готувати

conglutinātus, a, um – склеєний, а, е

contrarius, a, um – протилежний, а, е

copia, ae, f – кількість, багатство

corium, ii, n – шкіра

curo, āvi, ātum, āre – лікувати, турбуватися

decem – десять

deinde – потім, згодом

denarius, ii, m – денарій, римська срібна монета, дорівнює 10 або 16 асам

diabŏlus, i, m – чорт, диявол

dico, dixi, dictum, ĕre – говорити

dicto, āvi, ātum, āre – читати вголос, диктувати

dimitto, dimīsi, dimissum, ĕre – розсилати

dispŭto, āvi, ātum, āre – вести розмову, сперечатися

dives, ĭtis – багатий, а, е

dulcis, e – солодкий, а, е, свіжий, а, е

duo, duae, duo – два

emendo, āvi, ātum, āre – виправляти

Euclīdes, is, m – Евклід (444–369 рр. до н.е.), засновник Меґарської філософської школи, учень Сократа, математик, творець наукової геометрії V–IV ст. до н.е.

exemplum, i, n – приклад; pro exemplo – наприклад

fabŭla, ae, f – байка, леґенда

facio, feci, factum, ĕre – робити

factum, i, n – факт, вчинок, дія

factus, a, um – виготовлений, а, е

fero, tuli, latum, ferre – нести, носити

flagro, āvi, ātum, āre – горіти, палати

formo, āvi, ātum, āre – утворювати, формувати

fortis, e – хоробрий, а, е, суворий, а, е

fructus, us, m – плід, користь

gens, gentis, f – народ

gravis, e – важкий, а, е

gravĭter – важко

humus, i, f – земля, грунт

iacio, ieci, iactum, ĕre – кидати

imāgo, ĭnis, f – зображення, картина

incipio, cepi, ceptum, ĕre – починати

induo, dui, dūtum, ĕre – одягати

inopia, aе, f – бідність

invenio, veni, ventum, īre – знаходити

ităque – отже, таким чином

itĕrum – ще раз, знову, з іншого боку

iugum, i, n – ярмо

laus, laudis, f – хвала, слава, честь, подвиг

liber, bri, m – книжка

libĕro, āvi, ātum, āre – звільняти

libra, ae, f – римський фунт, дорівнює 327,45 г

librarius, a, um – книжковий, а, е

ludus, i, m – гра

maior, maius – більший, а, е

mare, is, n – море

mathematĭcus, i, m – математик

Megăra, ae, f – Меґара, місто на заході від Атен (Афін)

Megarensis, e – меґарський, а, е

membrāna, ae, f – тонкий пергамент

merces, ēdis, f – плата, винагорода, підкуп

meto, messui, messum, ĕre – жати

metus, us, m – страх

Minerva, ae, f – Мінерва, богиня, покровителька наук і мистецтв, ремесел, війни

minĭmus, a, um – найменший, а, е

minuo, minui, minūtum, ĕre – зменшувати

mitto, misi, missum, ĕre – посилати

monēta, ae, f – монета, гроші

muliebris, e – жіночий, а, е

mundus, i, m – світ, всесвіт

murus, i, m – стіна, захист

muto, āvi, ātum, āre – змінюватися, перетворювати, покращувати, відтискати

narro, āvi, ātum, āre – розповідати

nascor, natus sum, nasci – народжуватися, виникати

navis, is, f – корабель, судно

nomĭno, āvi, ātum, āre –називати

nummus, i, m – монета, гроші

nunc – тепер

ob eam rem – з тієї причини

odium, ii, n – ненависть

omnis, e – кожний, а, е, всякий, а, е, увесь, цілий, а. е

opus, ĕris, n – твір

oro, āvi, ātum, āre – просити, благати

pagĭna, ae, f –сторінка

papyrus, i, m – папірус

par, paris – рівний, а, е

parātus, a, um – виготовлений, а, е

parens, entis, m, f – родоначальник, засновник, родич

paro, āvi, ātum, āre – готувати, наживати

pars, partis, f – частина

paucus, a, um – малий, а, е, нечисленні, декотрі, деякі, дехто, декілька

pello, pepŭli, pulsum, ĕre – бити, вибивати

pericŭlum, i, n – небезпека

pingo, pinxi, pictum, ĕre – малювати, зображати

poena, ae, f – кара

possum, potui, posse – могти

praevaleo, ui, –, ēre – мати перевагу, бути сильним

propĕro, āvi, ātum, āre – спішити

puer, ĕri, m – дитина, хлопець

punio, īvi, ītum, īre – карати

quinque – п’ять

raster, tri, m – мотика

rego, rexi, rectum, ĕre – керувати, управляти

relinquo, liqui, lictum, ĕre – залишати, дозволяти, кидати

relĭquus, a, um – інший, а, е, решта

remaneo, nsi, nsum, ēre – залишатися, зберігатися

reporto, āvi, ātum, āre – нести назад, здобувати;

revertor, rti, rti (reversus sum) – повертатися

robustus, a, um – сильний, а, е

salūto, āvi, ātum, āre – вітати

scelus, ĕris, n – злочин, підступ

scio, īvi, ītum, īre – знати

scrinium, ii, n – скриня

scriptor, ōris, m – письменник

scriptus, a, um – написаний, а, е

semĭno, āvi, ātum, āre – сіяти

sermo, ōnis, m – бесіда, розмова

servo, āvi, ātum, āre – зберігати

servus, i, m – раб

sestertius, ii, m – сестерцій, римська срібна монета, до 217 р. до н.е. дорівнювала 2,5 асам, пізніше 4 асам

signum, i, n – знак, сиґнал, зображення

simul – одночасно, разом, спільно

singŭlus, a, um – окремо взятий, а, е

Socrătes, is, m – Сократ (469–399 рр. до н.е.), грецький філософ

solus, a, um – тільки один, а, е, єдиний, а, е

taberna, ae, f – ятка, крамничка

tam – настільки

tango, tetĭgi, tactum, ĕre – доторкатися, зачіпати

taurus, i, m – віл, бик

tempto, āvi, ātum, āre – доторкатися, випробовувати

timeo, ui, –, ēre – боятися

tinctus, a, um – змочений, а, е

transcrībo, scripsi, scriptum, ĕre – переписувати

tres, tria – три

Troia, ae, f – Троя, місто у Малій Азії, розташоване на півострові Гіссарлик

ubi – коли

ultĭmus, a, um – найвіддаленіший, а, е, останній, я, є

umbilīcus, i, m – середина, центр

unde – звідти

urbs, urbis, f – місто

usitātus, a, um – загальновживаний, а, е

ut..., ita – як..., так

vector, ōris, m – мореплавець

velo, āvi, ātum, āre – покривати

venio, veni, ventum, īre – приходити

verĭtas, ātis, f – істина

vestis, is, f – одяг

vetus, ĕris – старий, а, е

victoriam reportāre – приносити перемогу

vinco, vici, victum, ĕre – перемагати

vir, i, m – чоловік

virtus, ūtis, f – сила, мужність

virtūtes, um, f – героїчні подвиги, доблесні справи

visĭto, āvi, ātum, āre –відвідувати

volvo, volvi, volūtum, ĕre – обертати, крутити

Українські слова

вчитель – magister, tri, m

громадянин – civis, is, m, f

дружба – amicitia, ae, f

завжди – semper

згода – concordia, ae, f

зміцнювати – firmo, āvi, ātum, āre

скромність – modestia, ae, f

старанний, а, е – studiōsus, a, um

учень – discipŭlus, i, m

Вправи

1. Продовжіть відмінювання дієслів:

а) в imperfectum indicatīvi actīvi:

clamāre I timēre II dicĕre III punīre IV
clamābam timēbam dicēbam puniēbam

б) в futūrum I indicatīvi actīvi:

narrāre I praevalēre II vincĕre III sentīre IV
narrābo praevalēbo vincam sentiam

2. Провідміняйте дієслова в praesens, іmperfectum, futūrum I indicatīvi actīvi et passīvi:

salutāre I – вітати; exercēre II – вправляти; scribĕre III – писати; invenīre IV – знаходити.

3. Визначіть часові форми дієслів і перекладіть українською мовою:

еmendor, flagrabāmus, formātur, induuntur, metētis, minuebantur, nominabĕris, ages, castigātur, comparābis, curāmur, dimittit, disputa­mĭni, pellĭtur, servabātur.

4. Провідміняйте словосполучення:

ea imāgo praeclāra (f) – те прекрасне зображення

qui iuvĕnis nobĭlis (m) – який благородний юнак

id nomen immortāle (n) – те безсмертне ім’я.

5. Від яких латинських слів походять українські деривати:

акція, аврипігмент, каламар, декларація, контрактний, декан, денарій, диспут, ґравітація, градус, мембрана, монета, номінал, опера, оператор, партія, превалювати, пеня, реліквія, релікт, скриня, скрипторій, сиґнал, сиґналізація, ультиматум, ветеран, візит, візитація, валюта.


СЬОМЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO SEPTĬMA) Іменник. Четверта і п’ята відміни (Nomen substantīvum. Declinatio quarta et quinta) Іменники четвертої відміни (Declinatio quarta)

Radīces litterārum amārae sunt, fructus dulces Коріння науки – гірке, плоди – солодкі

До четвертої відміни належать іменники чоловічого і середнього роду з основою на ‑ŭ. У називному відмінку однини іменники чоловічого роду закінчуються на -us , середнього роду на -u. Практичною ознакою відміни є закінчення родового відмінка однини -us (m, n).

Наприклад:

casus, us, m – випадок, відмінок genu, us, n – коліно, рід

usus, us, m – вживання, досвід cornu, us, n – ріг, фланг

contractus, us, m – контракт veru, us, n – дротик.

Винятки:

До четвертої відміни належать деякі іменники жіночого роду на ‑us, як наприклад:

acus, us, f – голка anus, us, f – стара жінка

manus, us, f – рука portĭcus, us, f – колонада, портик

nurus, us, f – невістка socrus, us, f – свекруха

quercus, us, f – дуб pinus, us, f – сосна

tribus, us, f – триба, район Idus, uum, f – Іди (13 або 15 число місяця)

domus, us, f – дім

Зразок відмінювання іменників четвертої відміни:

fructus, us, m – плід, фрукт; cornu, us, n – ріг

Casus Singulāris Plurālis
Nom. fruct -us, corn -u fruct -us, corn -ua
Gen. fruct -us, corn -us fruct -uum, corn-uum
Dat. fruct -ui, corn -u fruct -ĭbus, corn -ĭbus
Acc. fruct -um, corn -u fruct -us, corn-ua
Abl. fruct -u, corn -u fruct -ĭbus, corn -ĭbus
Voc. fruct -us, corn -u fruct -us, corn-ua

Відмінювання іменника domus, us, f:

Casus Singulāris Plurālis
Nom. dom -us dom -us
Gen. dom -us dom -uum (dom -ōrum)
Dat. dom -ui dom -ĭbus
Acc. dom -um dom -os
Abl. dom -o dom -ĭbus
Voc. dom -us dom -us

Деякі форми іменника domus вживаються у значенні прислівників місця: domum – додому; domo – з дому; domi –вдома.

У давальному і орудному відмінках множини закінчення -ŭbus мають такі іменники:

artus, us, m – член, сустав

tribus, us, f – триба, район

lacus, us, m – озеро

quercus, us, f – дуб

specus, us, m – печера

Іменники quercus, us, f – дуб і specus, us, m – печера в давальному й орудному відмінках множини можуть мати паралельні форми -ĭbus та ‑ŭbus.

Nota bene! Запам’ятайте! Закінчення -us у називному відмінку однини широко вживається у латинській мові. Це закінчення мають іменники чоловічого роду другої відміни, іменники жіночого і середнього роду третьої відміни, а також іменники чоловічого роду четвертої відміни. Тому при відмінюванні іменників слід звертати увагу на закінчення родового відмінка однини.

Четверта відміна іменників – продуктивна для української мови. Українські слова, які закінчуються на -кт, -(и)т, -с, – запозичені з латинської мови. Наприклад: акт, факт, конспект, проспект, авдит, культ, апарат, контракт, курс, проґрес, реґрес, конґрес, тракт, формат, об’єкт, суб’єкт, проект, інтелект, маґістрат, препарат, прес, реквізит, манускрипт, атрибут та інші.

Іменники п’ятої відміни (Declinatio quinta)

До п’ятої відміни належать іменники жіночого роду з основою на -ē. У називному відмінку однини іменники п’ятої відміни закінчуються на -es.

Практичною ознакою п’ятої відміни є закінчення -ēі (-ĕі) у рoдовому відмінку однини.

Наприклад:

series, ēi, f – низка, серія

species, ēi, f – явище, вид, ідея

planities, ēi, f – рівнина, долина

fides, ei, f – віра

spes, spei, f – надія

res, rei, f – справа, річ.

Винятки.

До п’ятої відміни належать два іменники чоловічого роду:

1. dies, diēi, m, f – день (dies, ēi, f у значенні термін, строк – жіночого роду), наприклад: dies certa (певний день), dies constitūta (встановлений день), але dies festus (святковий день);

2. meridies, ēi, m – полудень, південь.

Іменники res і dies мають однину і множину. Всі інші іменники або зовсім не відмінюються у множині, або мають лише називний і знахідний відмінки.

Зразок відмінювання іменників п’ятої відміни:

res, rei, f; dies, ēi, m, f

Casus Singulāris Plurālis
Nom. r -es, di-es r -es, di-es
Gen. r -ei, di-ēi r -erum, di-ērum
Dat. r -ei, di-ēi r -ebus, di-ēbus
Acc. r-em, di-em r -es, di-es
Abl. r -ē, di-ē r -ebus, di-ēbus
Voc. r -es, di-es r-es, di-es

У родовому та давальному відмінках однини «е» між двома голосними зберігає свою довготу: diēi, але fidĕi.

Словосполучення з іменником res, rei, f – справа, річ:

res publĭca – суспільна справа, республіка, держава

res secundae (plur.) – сприятливі обставини, щастя

res adversae (plur.) – несприятливі обставини, нещастя

res gestae (plur.) – здійснені обставини, подвиг

res novae (plur.) – нові обставини, державний переворот

res bonae (plur.) – цінні речі, цінності

res summae (plur.) – найважливіші справи, верховна влада

res frumentaria – продукти

res rustĭca – сільське господарство

res divīnae (plur.) – релігія

res familiāris – майно

scriptor rerum gestārum – історик

de rerum natūra – про природу речей.

Словосполучення з іменником dies, ēi, m, f – день:

dies ater – чорний день

dies natālis – день народження

diem vidēre – народитися

in dies – з дня на день

cum die – з приходом дня

dies tranquillus – погода

ad certam diem – у встановлений термін.

Деякі іменники п’ятої відміни мали дублети в першій і третій відмінах:

canities, ēi,f – canitia, ae, f – сивина

materies, ēi,f – materia, ae, f – матерія, речовина

luxuries, ēi,f – luxuria, ae, f – розкіш

plebes, ei, f – plebs, plebis, f – плебс, простий народ.