Тема 13. Держава і право України в роки Другої світової війни
(1939-1945 рр.)
План
1. Приєднання західноукраїнських земель, Північної Буковини і Південної Бессарабії до УРСР
2. Органи Державного Комітету Оборони, їх повноваження.
3. Спроби відновлення української державності.
4. Утворення Української Національної Ради. Проголошення Української держави
5. Зміни в державному апараті та праві України в роки Другої світової війни.
6. Діяльність ОУН-УПА.
Література: 39, 40, 41, 42, 43
Тема 14. Радянська державність та право в Україні (1946-1964р.р.)
План
1. Передумови демократичних змін у період десталінізації.
2. Зміни в суспільному ладі.
3. Зміни в державному ладі. Децентралізація управління промисловістю.
4. Демократизація в праві.
5. Непослідовність і незавершеність демократичних процесів.
Література: 39, 40, 41, 42, 43
Тема 15. Радянська державність та право в Україні (1965-1991р.р.)
План
1. Порівняльна характеристика Конституції УРСР 1937 року і Конституції УРСР 1978 року.
2. Розробка і прийняття Конституції 1978 р.
3. Вищі органи влади й управління республіки.
4. Місцеві органи влади й управління.
5. Судові та правоохоронні органи.
Література: 39, 40, 41, 42, 43
Тема 16. Держава і право незалежної України (1991-2010 рр.)
План
1. Прийняття Декларації про державний суверенітет України (1990 р.).
2. Акт проголошення незалежності України (24 серп. 1991 р.).
3. Всеукраїнський референдум 1 груд. 1991 р.
4. Історичне значення проголошення незалежної України.
5. Вибори Президента України 2004 року.
6. Кодифікація законодавства у незалежній Україні.
Завдання для індивідуальної роботи студентів
Індивідуальні завдання з дисципліни „Історія держави і права України” є одним з обов’язкових видів навчальної роботи, що сприяє підготовці студентів до складання підсумкового тестування та водночас виступає як форма самостійного вивчення матеріалу. Належний рівень виконання такої роботи вимагає ретельного вивчення теоретичного матеріалу, нормативної бази з дисципліни. Крім того виконання такої роботи сприяє розвитку аналітичного мислення та застосування отриманих знань в конкретній життєвій ситуації.
Студенту необхідно уважно прочитати завдання, визначити коло суспільних відносин, що розглядаються в теоретичних питаннях. Коли студент чітко розуміє умови завдання та поставлені запитання слід перейти до вивчення рекомендованої літератури та нормативних актів.
Після того як студент визначився із відповідями на завдання, він приступає до їх письмового викладення. Індивідуальне завдання виконується в звичайному учнівському зошиті або на листах формату А4 грамотно, розбірливо, українською мовою.
Обсяг роботи визначається повнотою відповідей на завдання. Необхідно зробити стисле викладення питань. Логічного і повного нормативного обґрунтування повинен зазнати кожний висновок, зроблений у відповіді на те або інше питання, кінцеве або проміжне.
Наприкінці роботи слід зазначити використані при виконанні індивідуального завдання нормативні матеріали, юридичну літературу, із посиланням на конкретні джерела запозичення, а також вказати фактичну дату завершення роботи і підписати її. Для повного розкриття питань варто користуватися не лише підручниками та рекомендованою літературою, а також додатковими джерелами.
Структура індивідуального дослідного завдання:
- титульний лист;
- зміст;
- вступ (мета, обґрунтування актуальності дослідження) – до 2 сторінок;
- основна частина (проблема, сутність і результат дослідження, точки зору фахівців, висновок по розділам та ін.) – 15-25 сторінок,
- висновок по науково-дослідному проекту (пропозиції щодо вдосконалення законодавства чи правозастосування, особиста точка зору на вирішення проблеми та ін.) – 2 сторінки;
- список використаних джерел та літератури;
- додатки (таблиці, картинки);
Критерії оцінювання:
„відмінно” – робота виконана охайно, розбірливим почерком, з мінімумом виправлень, аналітично висвітлюються питання, з використанням періодичних видань та аналітичних описів.
„добре” – робота має певні неохайності у виконанні, граматичні помилки, виправлення, у переліку літератури наведені загальні або описові матеріали.
„задовільно” – робота має неохайний вид, наявні виправлення, закреслення, граматичні помилки, русизми, серед використаної літератури присутні 2-3 джерела-підручник чи нормативний акт.
Підставами для не зарахування індивідуального завдання та повернення його на доопрацювання або переробку є:
- відсутність ознак самостійності його виконання (в тому числі виявлення ідентичних за змістом завдань). В цьому випадку не зараховуються всі тотожні індивідуальні завдання;
- виконання роботи не за своїм варіантом;
- подання до рецензії ксерокопії (копії) завдання;
- наявність грубих помилок при вирішенні задач-казусів або їх неправильне вирішення;
- відсутність теоретичного аналізу умов завдання, наведення лише норм законодавства;
- використання норм нормативних актів, що втратили силу або тільки загальних норм права без підтвердження їх спеціальними;
- не розкриття або формальне відношення до розкриття теоретичного питання;
- нехтування вимог щодо оформлення завдання (в тому числі неможливість прочитати його текст).
Індивідуальні завдання здаються на кафедру за два тижні до підсумкового модульного контролю та обліковуються у журналі реєстрації індивідуальних завдань.
Індивідуальне завдання є допуском до здачі підсумкового тесту з дисципліни.
Вибір варіанту здійснюється наступним чином:
| Порядковий номер прізвища студента за журналом обліку успішності відповідає номеру теми | Номер теми для розкриття |
| таким чином далі … |
1. Дискусійні питання утворення Руської держави.
2. Походження назв «Київська Русь» та «Русь Україна».
3. Запровадження християнства як державної релігії на Русі.
4. Способи спадкування влади: принцип «старшинства» та принцип «отчини».
5. Традиції української державності періоду феодальної роздробленості.
6. Відносини Данила Галицького з Папою Римським.
7. Створення Галицької митрополії.
8. Збірник магдебурзького права як джерело до організації та функціонування судових інституцій.
9. Особливості застосування руського, польського, литовського та волосного права на українських землях (ХІУ-ХУ ст.).
10. Унії Великого князівства Литовського та Польської держави: їх зміст, значення та наслідки.
11. Берестейська церковна унія 1596 р. – як спосіб збереження українських традицій.
12. Ординація Війська Запорозького реєстрового, що перебувало на службі Речі Посполитої» 1638 р. Її зміст та значення.
13. Запорізька Січ – козацька республіка.
14. Козацьке звичаєве право.
15. Виникнення Запорізької Січі та її роль в історії державотворення українського народу.
16. Характерні риси «козацького права» Запорізької Січі.
17. Правовий статус Запорізької Січі. Причини ліквідації Запорізької Січі і створення Задунайської Січі.
18. Поступова ліквідація царизмом автономного устрою України.
19. Національне відродження на західноукраїнських землях на початку ХІХ ст.
20. «Весна народів» 1848 р. та її значення для українського народу.
21. Головна руська рада - перша українська політична організація.
22. Крайова конституція для Галичини 1850 р., причини видання та основні положення.
23. Зміни в суспільному устрої України після селянської реформи.
24. Порівняльна характеристика селянських реформ на українських землях у складі Російської та Австрійської імперій.
25. Судова система у Лівобережній Україні у складі Російської імперії.
26. Звід законів Російської імперії та його поширення в Україні.
27. Розпад Російської імперії і відродження Української державності.
28. Судова система та судочинство в УНР.
29. Особливості розвитку судової системи та судочинства в добу Директорії.
30. Дипломатична діяльність ЗУНР.
31. Українська делегація на Паризькій мирній конференції. Діяльність Андрея Шептицького.
32. Основні положення «Закону про земельну реформу» 14 квітня 1919 р.
33. Створення та діяльність УГА.
34. Утворення Української радянської держави: юридичне оформлення і оцінка.
35. Перебудова державного апарату і демократизація виборчої системи за Конституцією 1937 р.
36. Законодавча діяльність Народної Ради Закарпатської України.
37. Розпад СРСР і відродження Української незалежної держави.
38. Структура, основні положення і значення Конституції України 1996 року.
39. Рецепція римського права в Україні.
40. Вплив англосаксонської правової системи на право України.
Перелік питань для заліку
з “Історії держави і права України”
Заочне відділення
1. Предмет, завдання курсу “Історія держави і права України”.
2. Місце і значення “Історії держави і права України” серед юридичних дисциплін.
3. Періодизація “Історії держави і права України”.
4. Суспільний устрій та державний лад кіммерійців.
5. Основні риси деспотичної монархії у скіфів та сарматів.
6. Особливості зобов’язального, сімейного, спадкового права скіфо-сарматської доби.
7. Станово-класове громадянське суспільство античних міст-держав Північного Причорномор’я.
8. Державний устрій демократичної, аристократичної республік, монархії у античних містах-державах Північного Причорномор’я.
9. Правова система античних міст-держав Північного Причорномор’я.
10. Процес формування державності у східних слов’ян. Виникнення Давньоруської держави.
11. Соціально-правовий статус феодалів.
12. Соціально-правовий статус духовенства.
13. Соціально-правовий статус міського населення.
14. Соціально-правовий статус смердів, закупів, рядовичів.
15. Соціально-правовий статус челяді та холопів.
16. Структура органів державної влади Київської Русі.
17. Джерела давньоруського права.
18. Структура “Руської Правди”: редакції, списки. Значення для вивчення історії держави і права України.
19. Особливості права власності доби Київської Русі.
20. Зобов’язальне і спадкове право Київської Русі.
21. Шлюбно-сімейне право Київської Русі.
22. Кримінальне право Київської Русі.
23. Суд і процес у Київській Русі.
24. Утворення Галицько-Волинської держави.
25. Суспільна організація Галицько-Волинського князівства.
26. Система сюзеренітету-вассалітету Галицько-Волинської держави.
27. Особливості правової системи Галицько-Волинського князівства.
28. Приєднання українських земель до Великого князівства Литовського. Литовсько-Руська держава.
29. Кревська, Городельська, Люблінська унії та їх наслідки для державотворчих процесів в Україні.
30. Соціально-правовий статус пануючих верств населення Литовсько-Руської держави.
31. Соціально-правовий статус селянства у Литовсько-Руській державі.
32. Соціально-правовий статус міщанства у Литовсько-Руській державі.
33. Організація державної влади Литовсько-Руської доби.
34. Судочинство та судова система Литовсько-Руської держави.
35. Судебник Казимира ІV 1468 року.
36. Перший Литовський статут 1529 року.
37. Другий Литовський статут 1556 року.
38. Третій Литовський статут 1588 року.
39. Цивільне право Великого князівства Литовського.
40. Шлюбно-сімейне і спадкове право Великого князівства Литовського.
41. Кримінальне право Великого князівства Литовського.
42. Поширення магдебурзького права у містах України в ХІV — ХVІ ст.
43. Україна у складі Речі Посполитої.
44. Соціально-правовий статус правлячих верств населення у ХVІ — І половині ХVІІ ст.
45. Соціально-правовий статус селянства у під владою Речі Посполитої у ХVІ — І половині ХVІІ ст.
46. Адміністративно-територіальний поділ України у складі Речі Посполитої у ХVІ — І половині ХVІІ ст.
47. Соціально-правовий статус міщанства у ХVІ — І половині ХVІІ ст.
48. Державний устрій України під владою Речі Посполитої у ХVІ — І половині ХVІІ ст.
49. Судочинство на українських землях у ХVІ — І половині ХVІІ ст.
50. Канонічне церковне право у ХVІ — І половині ХVІІ ст.
51. Право власності у ХVІ — І половині ХVІІ ст.
52. Спадкове право у ХVІ — І половині ХVІІ ст.
53. Зобов’язальне право у ХVІ — І половині ХVІІ ст.
54. Кримінальне право у ХVІ — І половині ХVІІ ст.
55. Зародження козацтва. Відродження української державності.
56. Органи влади та управління Запорізької Січі.
57. Суд і судочинство Запорізької Січі.
58. Соціально-правовий статус реєстрового козацтва.
59. Соціально-правовий статус вільного козацтва.
60. Звичаєве козацьке право.