Синтаксис простого ускладненого речення

Однорідні члени речення.Поняття про просте ускладнене речення та однорідні члени речення. Однорідні і неоднорідні означення. Однорідність підметів, присудків, додатків, обставин. Узагальнюючі слова при однорідних членах речення.

Речення з відокремленими другорядними членами.Поняття про відокремлення. Основні умови відокремлення другорядних членів. Напівпредикативні відношення при відокремленні другорядних членів речення. Відокремлення означень. Умови відокремлення обставин. Умови відокремлення додатків. Відокремлені уточнюючі члени речення. Поняття про звертання. Способи вираження звертання. Вокативні речення. Вставні і вставлені конструкції.

Порівняння в простому реченні. Поняття про порівняльний зворот. Умови відокремлення порівняльних зворотів. Порівняльні звороти в структурі сталих висловів іменних частин складених присудків. Відокремлення порівняльних зворотів.

Структура навчальної дисципліни

«Сучасна українська літературна мова»

(синтаксис простого і простого ускладненого речення)

Теми практичних занять

Самостійна робота

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЯКІ ОТРИМУЮТЬ СТУДЕНТИ

ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ : НАЦІОНАЛЬНА ТА ECTS

Практичне заняття № 1

Тема: ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ СИНТАКСИСУ

І. Питання для теоретичного опрацювання:

1. Предмет синтаксису. Зв’язок синтаксису з іншими науками.

2. Типи синтаксичних одиниць: мінімальна синтаксична одиниця, словосполучення, речення, надфразна єдність.

3. Синтаксичні зв’язки:

а) предикативний зв’язок;

б) сурядний зв’язок;

в) підрядний зв’язок.

4. Форми підрядного синтаксичного зв’язку: узгодження, кореляція, керування, прилягання.

ІІ. Завдання для практичного виконання:

1. Підібрати із художніх і публіцистичних текстів по чотири приклади синтаксичних одиниць різних рівнів. З’ясувати особливості їх граматичного значення і граматичної форми.

2. Утворити синтаксичні одиниці різних рівнів (див. 2 теор. пит.), поклавши в основу такі слова: учитель, Вітчизна, край, університет, мова, дружба, хліб.

3. Утворити словосполучення способом повного і неповного узгодження, у яких наведені слова виступали б у ролі головного компонента.
Мить, час, радість, щастя, трудящі, діти, лікар, секретар, бюро, канікули, жюрі.

4. З посібника Кобилянської М. Ф., Гуйванюк Н. В. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис: Збірник вправ. (К.: Вища школа, 1992) виконати вправи 25, 26, 35.

5. Опрацювати статті Гуйванюк Н.В. (І, №2), Єрмоленко С.Я. (І, № 4-5), Кротевича Є.В. (І, №6) (див. Хрестоматію з синтаксису простого і простого ускладненого речення); підготувати тези.

Додаткова література

1. Білодід І.К. Надфразні єдності як елемент тексту в функціональних стилях літературної мови // Мовознавство. – 1979. – № 2. – С. 14-23.
2. Булаховський Л. А. Питання синтаксису простого речення // Дослідження з синтаксису української мови. – К.: Вид-во АН УРСР, 1958.
3. Валимова Г. В. К вопросу о коммуникативных единицах // Вопросы синтаксиса русского языка. – Ростов-на-Дону, 1971.
4. Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования. – М.: Наука, 1981.
5. Гуйванюк Н.В. Кореферентність синтаксичних одиниць // Мовознавство. – 2001. – № 3. – С. 88-96.
6. Гуйванюк Н.В., Кульбабська О.В. Типологія наукових підходів до вивчення категорії предикації// Мовознавство. – 2008. – №4-5. – С.55-64.
7. Єрмоленко С.Я. Загальна і власне синтаксична семантика речення // Синтаксис словосполучення і простого речення. – К.: Наукова думка, 1975. – С. 11-14.
8. Єрмоленко С.Я. Категорія предикативності // // Синтаксис словосполучення і простого речення. – К.: Наукова думка, 1975. – С. 1-15.
9. Загнітко А.П. Текст як лінгвістична категорія // Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць. – Вип.3. – Донецьк, 1997. – С. 106-133.
10. Золотова Г. А. Коммуникативные аспекты русского синтаксиса. – М.: Наука, 1982.
11. Кротевич Є.В. Способив ираження підрядного звязку // Українська мова в школі. – 1954. – № 2. – С. 8-19.
12. Кротевич Е. В. Слово, часть речи, член предложения. – Львов: Изд-во Львовского университета, 1960.
13. Кротевич Е. В. О связях слова. – Львов: Изд-во Львов. ун-та. 1959.
14. Кучеренко І. К. Об’єкт і предмет синтаксису // Українське мовознавство. – К., 1973. – Вип.1.
15. Харченко Н. П. Существует ли языковая единица более высокого порядка, чем предложение? // Спорные вопросы синтаксиса. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1974.
16. Шведова Н. Ю. Входит ли лицо в круг синтаксических категорий, формирующих предикативность? // Русский язык за рубежом. – 1971. - №4.
17. Шведова Н. Ю. Согласование и координация: их сходство и различия // Проблемы истории и диалектологии славянских языков. – М., 1971.

Практичне заняття № 2

Тема: СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ

І. Питання для теоретичного опрацювання:

1. Словосполучення як непредикативна одиниця. Словосполучення і речення. Словосполучення і слово.

2. Принцип класифікації словосполучень: синтаксичний зв'язок у словосполученнях; ступінь семантичного злиття компонентів словосполучення; морфологічна природа стрижневого слова.

ІІ. Завдання для практичного виконання:

1. Підібрати словосполучення, в яких наведені слова виступали б то в ролі головного, то в ролі залежного компонента. Виконати класифікаційний аналіз утворених словосполучень.

Щасливий, малювати, мрія, виконаний, праворуч, краще, п’ятеро.

2. Проаналізувати словосполучення за кількісно-структурним принципом: прості, складні, нерозкладні.

Твори Івана Франка, на честь ювілею, людина з великої літери, картини воєнних літ, виступати з доповіддю на конференції, задавати тон у навчанні, кілька днів, десятки кілометрів, дев’ятого травня, кінець листопада, мати бажання учитися, досвідчений спеціаліст, горою стояти за народ, недалеко від міста Львова.

3. Скомпонувати вправу до мікротеми “Словосполучення і речення“.

4. З посібника Кобилянської М. Ф., Гуйванюк Н. В. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис: Збірник вправ ( К.: Вища школа, 1992 ) виконати вправу 8, с. 10.

5. Опрацювати статті Вихованця І.Р. (І, №1), Плющ М.Я. (І, №7), Удовиченко Г. М. (І, №8) (1 на вибір); підготувати тези (див. Хрестоматію).

Додаткова література

1. Вихованець І.Р. Типи словосполучень // Філологічні студії. – Луцьк, 2000. – № 1 . – С. 6-9.

2. Горпинич В. О. Нерозкладні синтаксичні словосполучення в українській мові // УМЛШ. – 1988. – №7.

3. Давидова Л. П. Багаточленні іменникові словосполучення // УМЛШ. – 1972. – №12.

4. Денисенко З.Н. Семантичне узгодження між компонентами словосполучення в українській мові: Автореф. дис. канд. філол. наук. – К., 2005. – 20с.

5. Дудик П.С. Сурядні словосполучення: основні питання теорії // Проблеми граматики і лексикології української мови. – К.: Правда Ярославичів, 1998. – 194 с.

6. Дудик П.С. Словосполучення в українській літературній мові. – К., 1998.

7. Ісак Н. Словосполучення в курсі шкільного синтаксису// Урок української. – 2007. – №11-12. – С.33-35.

8. Ісак Н. Словосполучення в курсі шкільного синтаксису// Урок української. – 2007. – №9-10. – С.44-45

9. Кротевич Е. В. Синтаксические соотношения между словами и способы их выражения в русском и украинском языке // Вопросы славянского языкознания. - Львов, 1949. – Кн. 2.

10. Кротевич Е.В. Словосочетание как строительный материал предложения. – Львов, 1956.

11. Курилович Е. Основные структуры языка: предложение и словосочетание // Курилович Е. Очерки по лингвистике. – М., 1962. – С. 48 – 56.

12. Матвіяс І. Особливості словосполучень в західноукраїнському варіанті літературної мови // Українська мова: Науково-теоретичний журнал. – 2006. – №4. – С.45-58.

13. Мельничук О. С. Про два синтаксичні рівні формування і опису словосполучень // Мовознавство. – 1970. – №6.

14. Мірченко М.В. Функціональний аналіз синтаксичних одиниць (словосполучення, просте речення).– К., 1997.

15. Меншиков І.І. Структура словосполучення в сучасній українській літературній мові/ Д.: РВВ ДДУ, 2000. –36с.

16. Ольшанський Ю.О. Про слова, генетично співвідносні з словосполученням // Мовознавство. – 1989. – №6.

17. Онопрієнко М. Семантико-синтаксичні відношення в системі цілісних словосполучень сучасної української мови//Мовознавчі дослідження. – Донецьк:ДонДУ. –С.30-36.

18. Плющ М.Я. Ад’єктивні словосполучення із залежною словоформою орудного відмінка // Українське мовознавство. – 1981. – С. 76-81.

19. Тулина Т. А. Функциональная типология словосочетаний. –
Київ-Одеса, 1976. – С. 3 – 6; 8 – 43.

20. Удовиченко Г. М. Словосполучення і речення // Словосполучення в сучасній українській мові. – К.: Наук. думка, 1968. – С. 41-56.

21. Юсіпова О. В. Семантико-синтаксична структура субстантивних вторинних словосполучень // Мовознавство. – 1993. – №4. – С. 57.

22. Яценко Л. Різнорівневі завдання у вивченні словосполучень // Урок української. – 2006.–№10.–С.43-58.

Практичне заняття № 3

Тема: СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ

І. Питання для теоретичного опрацювання:

1. Підрядні і сурядні словосполучення.

2. Семантико-синтаксичні відношення у словосполученні.

3. Форми підрядного зв’язку у словосполученні: узгодження, керування, прилягання.

4. Синтаксичний аналіз словосполучень.

ІІ. Завдання для практичного виконання:

1. Пояснити, чим відрізняються словосполучення в кожній з наведених пар. Чи синонімічні вони? З’ясувати граматичні зв’язки.

поїхати додому – поїздка додому;

лист матері – лист до матері;

тиха ніч – тихо вночі;

виховувати дітей – виховання дітей;

творчий настрій – настрій творити;

готовий до праці – готовий працювати;

приїзд брата – приїзд до брата.

2. Написати твір–мініатюру на тему: “Навчання в університеті і подальша кар’єра”, увівши в нього підрядні і сурядні словосполучення (підкреслити їх). Пояснити семантико-синтаксичні відношення у 10
(на вибір) словосполученнях твору.

3. З посібника Кобилянської М. Ф., Гуйванюк Н. В. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис: Збірник вправ (К.: Вища школа, 1992) виконати вправу 16, С. 13.

4. Опрацювати статтю Дудика П.С. (І, № 3); підготувати тези (див. Хрестоматію).

Література

Дивіться літературу до попереднього практичного заняття.

Практичне заняття № 4

Тема: РЕЧЕННЯ

І. Питання для теоретичного опрацювання:

1. Поняття про речення. Проблема тлумачення поняття “речення” у мовознавстві.

2. Сучасне розуміння речення: формально-синтаксичний, семантико-синтаксичний і комунікативний аспекти.

3. Основні ознаки речення.

4. Актуальне членування речення. Речення та судження.

ІІ. Завдання для практичного виконання:

1. Довести на прикладах (6-8), що речення відрізняються від словосполучення.

2. Підібрати зв’язний текст (8-10 р.). У кожному реченні виділити тему і рему. Назвати засоби виділення реми. З’ясувати засоби вираження предикативності кожного речення.

3. Із посібника Кобилянської М. Ф., Гуйванюк Н. В. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис: Збірник вправ (К.: Вища школа, 1992) виконати впр. 52, 59.

Додаткова література

1. Адмони В. Г. О предикативности / УЧ. зап. ЛГПИ. – 1957. – Т. 28. – Вып. 2.
2. Андерш Й. Ф. До питання про семантичну структуру речення // Мовознавство. – 1984. – №5.
3. Арполенко Г. П., Забєліна В. П. Структурно-семантична будова речення в сучасній українській мові. – К.: Наук. думка, 1982.
4. Баган Л. Функціональні параметри подвійного заперечення в сучасній українській мові // Українська мова: Науково-теоретичний журнал. – 2006. – №4. – С.58-66.
5. Балко М.В. Словосполучення української мови, побудовані за структурою «іменник + іменник у форму родового відмінка»: семантика і функціонування// Філологічні науки. – Суми: СумДПУ, 2011. – С.3-12.
6. Брицин В. М. Односкладні речення в українській мові: до питання методології їхнього дослідження // Мовознавство. – 2001. – №3. – С. 81.
7. Гаврилюк О. Неповне речення. тренувальні вправи // Українська мова і література в школі. – 2006. – №4. – С.38-39.
8. Голоюх В. І. Еліптичні речення з невербалізованими головними членами // Мовознавство. – 1982. – №1.
9. Дудик П. С. Неповні речення в сучасній українській літературній мові // Дослідження з синтаксису української мови. – К., 1968.
10. Дудик П.С. Питальні речення і питальні слова-речення // УМЛШ. – 1971. – № 9.
11. Дудик П.С. Спонукальні речення і слова-речення // УМЛШ. – 1971. – № 9.
12. Іваненко З. І. Односкладні речення як синонімічні паралелі двоскладних // УМЛШ. – 1985. – №8. – С. 38 – 44.
13. Іваницька Н. Л. Двоскладне речення в українській мові. – К.: Вища школа, 1986.
14. Іваницька Н. Л. Непоширене речення в українській мові // УМЛШ. – 1984. – №2.
15. Іваницька Н. Л. Синтаксична структура простого речення // УМЛШ. – 1971. – №1.
16. Іваницька Н. Л. Синтаксична структура двоскладного речення // УМЛШ. – 1986. –№1. С. 36 – 40.
17. Коструба П. П. До питання про поняття і класифікацію неповних речень // Питання українського мовознавства. – Львів, 1960. – №4.
18. Кухарчук І. Особливості вивчення неповних речень// Дивослово. – 2007. – №10. – С.34-37.
19. Лапіна А. Характеристика простого речення// Дивослово. – 2008. – №9. – С.6-10.
20. Матезиус В. О так называемом актуальном членении предложения // Пражский лингвистический кружок. – М.: Наука, 1967.
21. Михайлюк Л.М. Структурні особливості двоскладних бездієслівних речень, обумовлені їх семантикою (за матеріалами української поезії ІІ половини ХХ століття)// Філологічні науки. – Суми: СумДПУ ім. А.С.Макаренка, 2002.– Вип.2. – С.46-57.
22. Морозова М. Б. Еліптичні речення в діалозі // Мовознавство. – 1988. - №4. – С. 39.
23. Плющ М. Я. Категорія суб’єкта й об’єкта у структурі речення. –
    К.: Вища школа, 1978.
24. Располов И. М. Строение простого предложения в современном русском языке. – М.: Просвещение, 1970.
25. Скобликова Е. С. Современный русский язык: Синтаксис простого предложения. – М.: Просвещение, 1979.
26. Слинько І.І. Парадигматика простого речення української мови (двоскладне речення) // Мовознавство. – 1978. – № 3. – С. 23-31.
27. Хомич В.І. Функціональна диференціація прийменниково-відмінкових форм у структурі простого речення: Автореф. дис. канд філолог. наук. – К., 2006. – 20с.
28. Шульжук К. Ф. Розмежування типів простого речення // УМЛШ. – 1982. – №11.

Практичне заняття № 5

Тема: ТИПОЛОГІЯ РЕЧЕНЬ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

І. Питання для теоретичного опрацювання:

1. Класифікація речень за метою висловлювання (модальністю) та емоційністю (інтонацією).

2. Поділ речень за характером співвідношення змісту речення з дійсністю.

3. Формально-синтаксична типологія речень.

4. Повні і неповні речення.

5. Еквіваленти речення ( слова-речення, незакінчені речення, звертання-речення).

ІІ. Завдання для практичного виконання:

1. Із посібника Кобилянської М. Ф., Гуйванюк Н. В. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис: Збірник вправ (К.: Вища школа, 1992) виконати впр. 173, 174, 181.

2. Із творів сучасної української літератури підібрати по три видільних та обірваних неповних речень.

3. Складіть діалог, увівши в нього такі нечленовані прості речення (на вибір):

а)Ні. Ні в якому разі. Неправда. О ні! Та ні! Ні-ні.

б) Так. Атож. Авжеж. Аякже. Добре. Правильно.

4. Із української класики підібрати по 2 речення: звичайних заперечних, цілком заперечних, частково заперечних, заперечно-стверджувальних, загальних питальних, конкретних питальних, питально-риторичних, питально-спонукальних, перепитувальних.

5. Підготувати реферативне повідомлення на тему: “Розмежування повних і неповних простих речень” (за бажанням).

6. Опрацювати статті Дудика П.С. (ІІ, №4,5 ), Іваницької Н.Л. (ІІ, № 7), Слинько І.І. (ІІ, №9); підготувати тези (див. Хрестоматію).

Література

Дивіться літературу до попереднього практичного заняття.

Практичне заняття № 6

Тема: ПРОСТЕ ДВОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ.

ГОЛОВНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

І. Питання для теоретичного опрацювання:

1. Загальна характеристика підмета і присудка як предикативного центру простого двоскладного речення.

2. Підмет. Структурно-семантична та граматична характеристика підмета.

3. Різновиди підметів: простий і складений. Форми вираження підметів.

4. Тире між підметом і присудком.

ІІ. Завдання для практичного виконання:

1. Підібрати із творів О. Гончара по два приклади на всі форми вираження підметів (підмет у реченні підкреслити).

2. Скласти речення, використавши подані нижче підмети-словосполучення.

• ⇐ Назад
• 123
• 4
• 5
• 6
• Далее ⇒