Історичні передумови створення Луганської обласної організації національної спілки художників України.
| Запишіть |
Історія організації починається з 1939 року. Саме в цей час до міста приїздить група талановитих випускників Київського художнього інституту - живописці В. Козодоєв, Ф. Костенко, О. Фільберт, скульптори В. Мухін і Л. Блажевич, яких було прийнято до Спілки художників України за результатами дипломних робіт. Вони й засновують на Луганщині відділення СХ України, що існувало тривалий час на громадських засадах. Уповноваженим було обрано О. Фільберта, який згодом стає шанованим живописцем з великою кількістю учнів.
| Прочитайте та законспектуйте |
Водночас почався процес становлення художніх промислів. Робляться спроби налагодити випуск гончарних виробів. У керамічній майстерні міськкомунгоспу працював тоді відомий майстер М. Кирячок, який згодом заснував керамічний завод у м. Фрунзе (Киргизька РСР).
У гончарній майстерні цегельного заводу працювали талановиті керамісти П. Бойко, А. Дудак, І. Шкурко. Саме в ті роки створила чудові розписи декоративних ваз О. Трегубова.
В художньому училищі працює технологічна лабораторія, що розробляє і впроваджує нові технології гончарського ремесла.
На думку одного з дослідників розвитку декоративно-прикладного мистецтва східних слов'ян викладача Луганського художнього училища, а пізніше професора Київського художнього інституту О. Тищенка, народне гончарство Луганщини за умов майже цілковитої спільності з гончарством Харківщини та Полтавщини зуміло створити свої самобутні форми та стиль розписів.
На початку 1940-х років на Луганщині сформувалася генерація художників, які у своїй творчості стояли на позиціях так званого соціалістичного реалізму. На відміну від інших регіонів України, цьому методові не протистояли ніякі інші художні напрями, і він посів панівне становище.
У квітні 1941 р. було підготовлено обласну художню виставку. Велика Вітчизняна війна припинила художнє життя міста, але ненадовго. Вже у червні 1943 року, після визволення Луганська від фашистських загарбників, відкрилася художня виставка. Особливою увагою глядачів користувалися скульптурні композиції В. Мухіна, що були виконані на основі замальовок з натури на окупованій території.
У 1944 році за ініціативою скульпторів В. Мухіна, В. Федченка, В. Агібалова почалася робота по увічненню пам'яті героїв-молодогвардійців. Десять років уся країна спостерігала за створенням пам'ятника у м. Краснодоні Луганської області.
Інтерес широкої громадськості до творчого колективу луганських майстрів стимулював розвиток усіх сфер художнього життя.
Постає питання про створення музею образотворчих мистецтв, до другої річниці визволення Донбасу було відкрито пересувну республіканську художню виставку.
В умовах розрухи в містах і районах області функціонували пересувні художні виставки, що користувалися, як свідчить преса того часу, популярністю у глядачів. У 1952 році у залах художнього музею розгортається 2-а обласна художня виставка, в якій взяли участь 50 художників зі 100 роботами. Серед кращих відзначено твори живописців М. Вольштейна, О. Фільберта, П. Тищенка, М. Шевченка, Т. Капканець, скульпторів П. Кізієва, Г.Смешного, О. Бірюкова.
В обласній виставці, що відбулася у 1954 році, вже брало участь близько 70 учасників. Серед них — живописець Н. Глущенко, скульптори Г. Дідура та Б. Мізін, графік К. Михайлов.
У монументальному жівопису спробували свої сили П Бондаренко, 1. Панич, Є. Полонський. Заслужений успіх приносить вже перша спільна робота цих художників – розпис „Тріумф праці" в Луганському Будинку техніки.
У вересні 1954 року відбулося урочисте відкриття монумента "Клятва" ( В. Мухін, В. Агібалов, В. Федченко, арх. О. Сидоренко). Другий відливок пам'ятника було встановлено у Ленінграді, в парку їм. 20-річчя комсомолу.
У 1956 році скульпторам В. Агібалову, В. Мухіну і В. Федченку було присвоєно звання заслужених діячів мистецтв УРСР.
Значною за кількістю учасників і репрезентованих творів стає VI ювілейна художня виставка, яку було відкрито у 1957 році. На ній експонувалися фундаментальні твори провідних живописців, скульпторів, графіків і майстрів декоративно-прикладного мистецтва. Серед кращих живописних робіт — "Безробітні. Старий Донбас" М. Вольштейна та О. Фільберта, "Дослідник надр Донбасу Лутугін" П. Бондаренка, "У загін до Щор-са" В. Козлова, "Перший тепловоз" І. Панича, "У годину відпочинку" В. Ахвледіані.
М. Можаєв і М. Щербаков представили скульптуру "Орля", що стане згодом відомою на всю країну, В. Федченко — композицію "Прокляття війні", В. Мухін — "Шахтарі після зміни".
У розділі графіки експонувалися роботи І. Жданова, В. Колосова, М. Левченка, Б. Назарова та ін.
Серед творів майстрів декоративно-прикладного мистецтва глядачі високо оцінили кавовий сервіз, виконаний П. Герлей.