БАЛАДА ПРО СОЛДАТСЬКИЙ СОН

РОБОЧА ПРОГРАМА

з дисципліни «Вступ до літературознавства»

статус дисципліни – нормативна дисципліна циклу фундаментальних дисциплін

для напряму підготовки 6.020303 «Філологія (українська)»,

8.030507 «Переклад»

АВТОР ПРОГРАМИ:

доктор філологічних наук,

професор, завідувач кафедри української філології теорії та історії літератури

Даниленко Ірина Іванівна

«___»________________ 2016 р.

Миколаїв 2016

Лист погодження робочої програми

Робочу програму схвалено:

на засіданні кафедри української філології та світової літератури

Протокол № ____ від «___»_____________ 2016 р.

Завідувач кафедри ____________________ І.І. Даниленко

на засіданні методичної ради факультету іноземної філології

Протокол № ____ від «___»_____________ 2016 р.

Голова ____________________ О.В. Пронкевич

Робочу програму погоджено за формами навчання:

Денна форма навчання:

Декан факультету іноземної філології_________________ О.В. Пронкевич

Начальник навчально-

методичного відділу ____________________________

«___»________________ 2016 р.

Перший проректор _________________ О.М. Трунов

«___»_______________ 2016 р.

1. Концепція викладання дисципліни

Навчальна дисципліна «Вступ до літературознавства» орієнтована на студентів напрямів підготовки 6.020303 «Філологія (українська)», 8.030507 «Переклад» першого року навчання і передбачає ознайомлення студентів з основними функціональними напрямками, принципами, категоріями, поняттями, термінологічним апаратом і підходами до аналізу художнього твору в літературознавстві.

Метою дисципліни є набуття студентами основних знань про: 1) літературознавство як науку, 2) специфіку красного письменства як виду мистецтва, 3) літературний твір як форму існування мистецтва слова, 4) теорію літературного процесу; 5) основні підходи у вивченні літературного твору у тісному взаємозв’язку його семантики і поетики (змісту і форми).

Завдання курсу:

· ознайомити студентів з основним категоріальним апаратом літературознавства;

· розкрити феномен мистецтва і природи художнього образу;

· з’ясувати місце мистецтва слова серед інших видів мистецтв;

· ознайомити студентів з основами теорії жанрів;

· розкрити закони композиції літературних творів;

· показати складові частини мовної структури художніх текстів;

· ознайомити студентів з основами версифікації;

· ознайомити студентів з основними закономірностями літературного процесу;

· навчити основним підходам щодо аналізу літературного твору (іманентного, контекстуального) та його інтерпретації.

Після завершення курсу студенти повинні знати:

· основні літературознавчі поняття та терміни;

· специфіку та функції літератури як одного з видів мистецтва;

· основи теорії жанрів;

· закони композиції літературних творів;

· складові частини мовної структури художніх текстів;

· основи версифікації;

· основні закономірності літературного процесу.

Окрім теоретичних знань, під час вивчення курсу студенти мають працювати над формуванням і розвитком навичок аналізу, опису і літературознавчої інтерпретації художніх текстів. Отже, після завершення курсустуденти повинні вміти:

· визначати жанр;

· виокремлювати змістові чинники твору (тему, ідею, проблему/ проблематику, конфлікт, пафос, тенденцію);

· аналізувати основні фази сюжету, виокремлювати позасюжетні елементи;

· виокремлювати і аналізувати мовно-композиційні форми;

· аналізувати позицію автора щодо художнього світу, створеного ним;

· характеризувати мовностильовий аспект художнього твору;

· застосовувати контекст і ситуацію під час інтерпретації художнього тексту;

· розпізнавати основні фонетичні засоби організації художнього тексту та їхню естетичну функцію у конкретному творі;

· аналізувати систему віршування, метр, ритм, розмір віршів, характеризувати риму і строфіку поезій.

2. Витяг з навчального плану спеціальності

Форма навчання	Курс	Триместр	Всього годин	В тому числі	Форма підсумкового контролю
Аудиторних	самостійна робота студента	Іспит	залік
лекцій	практичних	консультацій
триместрова робота по дисципліні	курсова робота (проект)
Денна		1,2[1]				-	+

3. Зміст навчальної дисципліни – тематичні плани дисципліни

№ з/п	Назви розділів та тем	Всього годин	За формами занять, годин	Форми контролю
Аудиторні	Самостійна робота студента
Лекційні	Практичні
	Літературознавство як наука. 1) Літературознавство і мистецтво. 2) Літературознавство і інші наукові дисципліни. 3) Основні й допоміжні літературознавчі дисципліни.			-	контрольне опитування
	Літературно-художня творчість як окремий вид мистецтва. 1)Література як вид художньої творчості. 2) Літературно-художній образ. 3) Літературно-художній твір.				контрольне опитування
	Класифікація літературних творів на роди і жанри. 1) Епічний рід літератури. 2) Драматичний рід літератури. 3) Ліричний рід літератури.				контрольне опитування
	Формозмістова єдність літературного твору. 1)Змістова організація літературно-художнього твору (тема, проблема, ідея, пафос). 2) Внутрішня форма (сюжет, система образів) літературного твору. 3) Зовнішня форма літературного твору (художнє мовлення). 4) Композиція літературного твору.				контрольна робота № 1 самостійна робота № 1
	Версифікація. 1) Вірш і проза як два типи тексту. 2) Віршові системи 3) Принципи аналізу поетичного твору				контрольна робота № 2 самостійна робота №2
	Поняття про літературний процес. 1) Художній метод і індивідуальний стиль письменника. 2) Внутрішні фактори розвитку літературного процесу. 3) Види художньої взаємодії.				контрольне опитування
	Стадіальність літературного процесу. 1) Архаїчний період розвитку літератури. 2) Художні системи періоду традиціоналізму (I ст. до н. е. – середини XVIII ст. н.е.) 3) Художні системи періоду індивідуально-авторських стилів ( другої половини XVIII - ХХ ст.). 4) Основні тенденції розвитку сучасної літератури				презентація
	Основні підходи до вивчення літературних явищ.		-
Разом

Аудиторна робота

4.1. Лекційні заняття

№	Тема	Номер тижня	Кільк. годин	Реком. літ-ра

	І триместр
	Предмет літературознавства. Літературознавство серед інших мистецтвознавчих наук. Зв’язок літературознавства з іншими гуманітарними науками. Характеристика літературознавчих дисциплін: історія літератури, теорія літератури, літературна критика, компаративістика. Інші літературознавчі і дотичні дисципліни. Феномен мистецтва. Види мистецтва, їх походження, класифікація. Феномен літературної (мистецької) творчості.			1, 2, 3, 4, 6
	Література як система.Основи класифікації літературних творів на роди і жанри. Поняття «жанру» і «жанрового різновиду». Жанротвірні чинники. Процес трансформації й дифузії (атрофії) жанрів у сучасній літературі.			1, 2, 3, 4, 6
	Класифікація літературних творів на роди і жанри.Принципи класифікації художніх творів на окремі жанри.Класифікація ліричних творів. Види епосу. Драма як явище літератури і як основа театрального мистецтва. Суміжні змістоформи.			1, 2, 3, 4, 6
	Формозмістова єдність літературного твору. Змістові чинники словесного твору.Поетика як одне з розгалужень літературознавства. Категорії «змісту» і «форми». Змістові чинники художньої форми (тематика, проблематика, ідея, пафос, характери; система образів: образ автора тощо). Формальні чинники художньої форми. Стиль як особливість організації формозмісту. Композиція і сюжет твору.			1, 2, 3, 4, 6
	Система образів у літературному творі.Образ автора, читача, образи персонажів (засоби створення), образи речового, природного оточення. Зміст понять ліричний герой, ліричний суб’єкт.
	Основи наратології.Сутність наратології, основні поняття (наратив, нарація, наратор, нарататор). Три основні типи образу наратора (гомодієгетичний, гетеродієгетичний, екстрадієгетичний; співвіднесеність з поняттями «оповідач» і «розповідач»). Арістортелівське розуміння оповіді. Структура оповіді за В. Проппом. Оповідний дискурс Ж. Женетта; Р. Барта («п’ять кодів» для репродукції оповіді) та ін.
	Художня мова.Поняття про художню мову. Образність у широкому і вузькому сенсі. Лексичний рівень художньої мови. Тропи та їх різновиди. Синтаксичний рівень художньої мови. Стилістичні фігури. Фоніка. Поняття евфонії (милозвучність) і какофонії.			1, 2, 3, 4, 6
	ІІ триместр
	Особливості віршової мови. Віршоване мовлення як надзвичайно складне мовне явище. Дискусія навколо визначних чинників віршової мови. Верс (рядок) як мінімальна одиниця поезії. Чергування співмірних елементів поезії як джерело ритмічності тексту непризового характеру. Особливості лексичного складу, специфіка граматичної будови віршової мови. Додаткові (власне віршові) засоби виразності.			1, 2, 3, 4, 6
	Системи віршування. Квантитативне віршування, або музично-мовленнєве (античне віршування, аруз, деякі різновиди фольклору). Квалітативне віршування (силабічний та силабо-тонічний вірш). Проміжні системи (некласичний вірш): дольник, тактовик, акцентний вірш. Фольклорне віршування. Верлібр.			1, 2, 3, 4, 6
	Звукові можливості вірша. Явища алітерації, асонансу, анафори, епіфори. Рима як «канонізації» складної алітерації з асонансом в епіфорі. Типи римування. Строфіка. Різновиди строф.
	Літературний процес. Стадіальність літературного процесу. Поняття літературного процесу. Закономірності та рушійні чинники літературного процесу: спадкоємність; літературна традиція і новаторство; відштовхування і запозичення; наслідування і пародіювання тощо.Співвідношення понять стиль і метод; напрям, течія, угруповання, школи. Індивідуальний стиль письменника і великий стиль доби. Типи художньої творчості (міметичний і неміметичний) та мистецькі напрями. Стадії розвитку літератури за С.С. Аверинцевим. Архаїчний період розвитку літератури. Художні системи періоду традиціоналізму (I ст. до н. е. – середина XVIII ст. н. е.). Художні системи періоду індивідуально-авторських стилів (друга половина XVIII - ХХ ст.). Основні тенденції розвитку сучасної літератури.	7, 9
	Модернізм і постмодернізм в літературі: соціальні й філософські основи, естетичні особливості.Соціальні й філософські основи модернізму. Співвідношення понять модернізм і авангардизм.Авангардизм як антитрадиційне відгалуження модернізму (експресіонізм, дадаїзм, сюрреалізм, футуризм). Власне модерністські напрями: імажизм і імажинізм, екзистенціалізм, імпресіонізм, символізм, акмеїзм тощо. Постмодернізм в літературі.Постмодернізм як цілісний комплекс мистецьких, філософських, епістемологічних науково-теоретичних уявлень (погляди Ж. Дерріди, Ж. Батая, Ж.-Ф. Ліотара, М. Фуко). Принципи повторюваності та сумісності форм буття і стиль художнього мислення з притаманними йому рисами еклектики, тяжінням до стилізації, цитування, переінакшення, ремінісценції, алюзії. Романи У. Еко «Ім'я троянди» (1980), П. Зюскінда «Запахи» (1985), Д. Апдайка «Версія Роджерса» (1985) як перші виразно постмодерністські. (Студентські презентації)
	Основні підходи до вивчення літературних явищ.Опис та аналіз. Літературознавчі інтерпретації (читацькі, есеїстські, художньо-творчі інтерпретації та власне літературознавчі). Дискусія навколо інтерпретації літературного твору. Ф.В. Шеллінґ про безконечну можливість інтерпретацій художніх творів («Система трансцендентального ідеалізму»). Формалісти і структуралісти про опозицію між поетикою та інтерпретацією (Цв. Тодоров про наукову поетику, Ю. Лотман, М. Гаспаров про літературознавство і інтерпретаторську діяльність тощо). Контекстуальне студіювання літературно-художнього твору.
	Підсумкове заняття.Тестування.
Разом за І триместр	14 годин
Разом за ІІ триместр	14 годин
Разом за навчальний курс	28 годин

4.2. Практичні заняття

№	Тема, мета, план, завдання	Номер тижня	кількість годин	Рекомендована літ-ра

	Література з-поміж інших видів мистецтв. 1. Мистецтво, його види, принципи класифікації видів мистецтва за різними критеріями. Завдання: знайти висловлювання видатних діячів культури про мистецтво. 2. Література та інші види мистецтва (пор.: живопис, музика, танок, архітектура). Специфіка й можливості словесного образу. Завдання: знайти висловлювання видатних діячів культури про літературу як мистецтво слова. 3. Художня література:об’єкт зображення; функції, критерії художності. 4. Особливості сприйняття літературно-художнього твору (автор і читач).			1, 2, 3, 4, 6
	Класифікація літературних творів на роди і жанри. План: 1. Основи класифікації літературних творів на роди. 1.1. Вчення Аристотеля як основа класифікації літературних творів за родовим принципом (див. «Поетика», конспект). 1.2. Г.В.Ф. Гегель про особливості епосу, лірики, драми і роману («Естетика») (конспект). 1.3. Й.В. Гете і Ф. Шиллер про епічну і драматичну поезію (конспект). 2.Міжродові й позародові форми в літературі: лірична драма, епічна драма, лиро-епос; нарис тощо. 3. Жанр як стійка формально-змістовна цілісність. Жанр у межах певного роду: принципи класифікації. 2.1. Н. Буало про жанрові різновиди творів (див. «Мистецтво поетичне», конспект, можна у переказі). 2.2. Романтики про жанри й жанрову ієрархію.			1, 2, 3, 4, 6, 8
	Поетика літературного твору. Змістовий рівень. План: 1. Значення терміну поетика. Зміст поняття літературний твір. 2. Суть понять зміст і форма щодо словеснох творчості. Гегель про єдність змісту і форми (конспект). 2. Змістові чинники художньої форми: тема й проблема, фабула (співвідношення з поняттям сюжет) і конфлікт, літературний характер, художня ідея і тенденція, пафос (тип авторської емоційності), види пафосу (героїка, вдячне прийняття світу і сердечна журба, ідиліка, сентиментальність, романтика, трагічне і драматичне, комічне і смішне, сатира, іронія). Характеристика понять. Приклади.			1, 2, 3, 4, 6, 8
	Композиція і сюжет літературного твору. План: 1. Архітектоніка і композиція словесного твору: зміст понять. 2. М. Бахтін про «змістовність форми» («Проблема содержательности формы в словесном художественном творчестве», конспект). 3. Суб’єктна організація твору: «точка зору» і різні типи оповіді у творі. 4. Просторово-часова організація твору. 5.Сюжетяк засіб втілення змісту. 5.1. Змістова опора сюжету. Співвідношення понять сюжет і фабула у сучасному літературознавстві. 5.2. Типи сюжетів: хронікальні й концентричні, цікаві й розважальні, зовнішні й внутрішні; мандрівні й традиційні. Синтез різних видів сюжету. Приклади. 5.3. Зв'язок сюжету з композицією. Елементи сюжету і сюжетні елементи композиції (експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка). 6.Ліричний сюжет і своєрідність його розгортання. Співвідношення понять сюжет і мотив. О.Веселовський про мотив і сюжет (конспект). 7. Позасюжетні елементи композиції та їх види. (перелічити види цих елементів, схарактеризувати їх та навести приклади з літератури, що вивчається.			1, 2, 3, 4, 6, 8
	Мова художнього твору. Специфіка словесного образу. План: 1.Художнє мовлення з-поміж інших стилів мови. Пор. з мовою повсякденного спілкування, з мовою науки тощо. Завдання: знайдіть визначення слів вітер/море/степ (і т.п.)в енциклопедичному словнику і опис цих явищ у творах письменників/поетів вітчизняної або світової літератури.Порівняйте й зробіть висновок про стильову відмінність. 2. Джерело художньої мови письменника. Взаємодія різних функціональних стилів (перелічити їх) мовлення у його творі залежно від художнього задуму. 3. Ю. Лотман про мистецтво як вторинну моделюючу систему; про поетичну мову в праці «Аналіз поетичного тексту» (1. «Мистецтво.«Мистецтво як мова»). Конспект. 4. Пряме (денотативне) значення лексики художньої мови. Її можливості художнього увиразнення (див.: синоніми, антоніми, пароніми, архаїзми, діалектизми, жаргонізми, вульгаризми, неологізми, розмовно-побутова лексика). Завдання: Схарактеризуйте запропоновані нижче тексти (або див. Додаток наприкінці програми) з точки зору лексики прямого значення, що тут використано (2 вірші різних авторів на вибір, решту – за бажанням). · Іван Драч. «Бабусенція». «Балада про солдатський сон». Майк Йогансен. Уривки з утопічної поеми «Комуна» (VI-VII). · Ліна Костенко. «Скифська баба». · Володимир Маяковський. «Вам!». Поясніть відповідність особливостей лексики творів тематиці твору, авторській ідеї, його настрою.			1, 2, 3, 4, 6
6-7	Переносне значення слова: тропи і фігури як лексико-синтаксичні засоби увиразнення мови. План: 1. Переносне (конотативне) значення слова (тропіка): загальній механізм утворення, функції у тексті. О. Потебня про властивості слова і про теорію тропів (конспект). 2. Характеристика найголовніших тропів з прикладами: порівняння, епітет, метафора, метонімія з її різновидами (перифраз, синекдоха), алегорія, гіпербола, літота, символ. 3. Стилістичні фігури: суть поняття. Принципи класифікації (від античності до сьогодні). Характеристика найголовніших фігур: анафора, епіфора, градація, полісиндетон, плеоназм, тавтологія; еліпсис, асиндетон; паралелізм, інверсія, хіазм; риторичне питання, риторичний оклик). Завдання (письмове): 1. Скласти докладний словник/таблицю тропів і фігур з прикладами (письмово у власному Термінологічному словнику). 2. Зробити лексико-стилістичний аналіз однієї із запропонованих поезій (або поезій власного вибору; див. Додаток): Юрій Клен. «Під арками твоїх високих брів…» (Із циклу «Лесбія») Андрій Малишко. «Летять, пливуть і сурмлять ув імлі…» · Ліна Костенко. «Осінній день березами почавсь…»	11, 13		1, 2, 3, 4, 6, 8, 14
	ІІ триместр
8-9	Системи віршування. Метр і ритм. План: 1. Значення понять вірш і верс/рядок. Залежність віршового ритму від графічного чинника. 2. Слово у поезії. Вчені про особливі можливості слова у вірші (Ю. Тинянов, Ю. Лотман, М. Гаспаров тощо). 3. Системи віршування. Принцип їх розрізнення: 3.1. Силабічна і силабо-тонічна; українська силабіка і силабо-тоніка (за І. Качуровським, конспект). 3.2. Тонічна, Вільний вірш у його відношенні до традиційних систем віршування. Г. Сидоренко про верлібр («Від класичних нормативів до верлібру», конспект). 4. Поняття метр, розмір, ритм в силабо-тонічному вірші. 5. Вірш і синтаксис. Вплив синтаксису на ритм вірша. Явище переносу. Завдання: 1) Практичний аналіз розміру силабо-тонічних віршів, знайти 2-3, визначити розмір (див. Додаток у цій програмі або в книзі І. Даниленко «Теорія віршування. Аналіз поетичного тексту. Практикум»). 2) Аналіз поезій з точки зору особливостей поетичного синтаксису: М. Винграновський. «Ти так далеко, аж нема…»; М. Цвєтаєва. «Минута».	1, 3		1, 2, 3, 4, 6, 7, 14, 15, 19, 21
10-11	Фонетичні засоби увиразнення поетичної мови. 1. Зміст поняття фоніка. Мова як база фоніки, її завдання, зв’язок з можливостями національної мови. (за І. Качуровським, конспект). Поняття евфонії, какофонії. 2. Звуковий повтор як основний елемент фоніки. Класифікація таких повторів за різними ознаками слова (алітерація, асонанс, анафора, епіфора, стик, кільце, зяяння тощо). 3. Рима як канонізована форма повторів. Функції у вірші. Погляди М. Ковалевського на риму, ритмічні засоби українського вірша (конспект). 4. Принципи класифікації рим (чоловічі/жіночі/дактилічні/гіпердактилічні, багаті/бідні, точні/неточні, прості/складні тощо). 5. Питання про акустичний аспект твору та його зв’язок зі стилістичними, семантичними властивостями усього твору (див. поети про це: А.Рембо, В. Маяковський, Б. Пастернак та ін.). Явище ономатопеї: В. Вейдле про це у праці «Ембріологія поезії. Вступ до семантики поетичного мовлення» (1980). (Конспекти) Завдання: Здійснити аналіз поезії з урахуванням звукових особливостей вірша. Зробити висновок щодо зв’язку фонетичних засобів із семантикою вірша (поезія на вибір студента: див. Додаток). Домашня самостійна робота : спираючись на концепцію змістовності форми, здійснити цілісний аналіз поетичного твору (самостійний вибір поезії із книги: Даниленко І.І. Теорія віршування. Аналіз поетичного тексту. Практикум»). Термін здачі – 13 тиждень.	5, 7		1, 2, 3, 4, 6, 7, 10-13, 16-18
	Літературний процес як художня взаємодія. 1.Зміст поняття літературний процес. 2.Зовнішні чинники, що стимулюють розвиток літературного життя. 3. Внутрішні фактори розвитку літературного процесу: літературна традиція і новаторство; літературні зв’язки (відштовхування і запозичення; наслідування, стилізації, ремінісценції, алюзії, пародіювання тощо). 4. Парадокси літературного процесу. Приклади. Завдання: 1. Прочитати поезію Юрія Клена «Луна позолотила иней…». Визначте тип зв’язку з першоджерелом. 2. Прочитайте «Давидові псалми» Ліни Костенко. Визначте першоджерело і тип зв’язку з ним. Поясніть звернення поетки до сакрального джерела. 3) Спробуйте пояснити існування у різних поетів творів під однаковою назвою «Ars poeticа». Див.: цикл твори М. Зерова, Є. Маланюка, М. Ореста.			1, 2, 3, 4, 6,10-13
	Стадіальність і типологія літературного процесу. 1. Літературні типи творчості класичний, реалістичний, романтичний). 2. Поняття стилю. 2.1. Індивідуальний стиль письменника: його складові, чинники його формування. 2.2.Стиль доби: характеристика поняття, співвідношення з поняттям літературний напрям, літературна течія. 2.3.Періодизація світової літератури. С.С. Аверинцев про три етапи у розвитку світової літератури («Категории поэтики в смене литературных эпох»), конспект.			1, 2, 3, 4, 6,10-13
	Принципи розгляду літературного твору. 1. Опис і аналіз. 2. Літературознавчі інтерпретації. 3. Контекстуальне вивчення. Представлення кращих студентських робіт (Див. домашня контрольна робота), присвячених аналізу поетичного твору з рекомендацією їх до друку в студентському науковому збірнику.			1, 2, 3, 4, 6
	РАЗОМ

5. Самостійна робота

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

з дисципліни «Вступ до літературознавства»

кількість годин СРС згідно з навчальним планом складає 24 год.

Види самостійної роботи	Трудо- місткість (годин)	Планові терміни виконання	Форми контролю	Максимальна кількість Балів
1.	2.	3.	4.	5.
Денна форма навчання
І-ІІ триместри
І. О б о в ’ я з к о в і
Види робіт на практичних заняттях
Підготовка до практичного заняття		Протягом триместру	Усне опитування	5 (середнє арифметичне)
За виконання контрольних завдань
Підготовка до контрольної роботи № 1		13-й навчальний тиждень (І тр.)	Перевірка контрольної роботи
Підготовка до контрольної роботи № 2		13-й навчальний тиждень (ІІ тр.)	Перевірка контрольної роботи
За виконання завдань самостійного опрацювання та інших завдань
Конспектування теоретичних матеріалів за першоджерелами		Протягом курсу	Перевірка конспектів першоджерел
Написання домашньої самостійної роботи (аналіз поетичного тексту)		12-й тиждень (ІІ тр.)	Перевірка роботи
Створення термінологічного словника, ілюстрованого прикладами з художніх текстів.		Протягом курсу	Перевірка словника
Разом балів за обов’язкові види СРСР
ІІ. В и б і р к о в і
За виконання творчих завдань для самостійного опрацювання
Підготовка доповіді з тематики занять		Не пізніше 13-го (ІІ тр.)	Перевірка письмового тексту роботи
Написання реферату з теми лекції або практичного заняття		Не пізніше 13-го (ІІ тр.)	Перевірка тексту роботи
Разом балів за вибіркові види СРСР
Всього балів за СРС у І триместрі

Вказівки до виконання завдань

1. Під час створення письмового варіанту доповіді необхідно дотримуватися таких вимог: з’ясувати причини, за яких визначилася проблема, чітко сформулювати тезу, відібрати аргументи, сформулювати висновок, вміти зробити аналіз щодо наукової значимості поданої інформації, подати список використаної літератури.

2. Самостійна робота № 1.Для виконання требаскласти докладний словник/таблицю тропів і фігур з прикладами (письмово у власному Термінологічному словнику).

3. Самостійна робота № 2. Необхідно зробити багаторівневий аналіз поетичного тексту з урахуванням формальних (зокрема власне віршових) і семантичних властивостей тексту.

4.Триместрова контрольна робота № 1.Проводиться на 13 тижні І триместру у вигляді тестування з теми «Стилістика художнього тексту».

5. Триместрова контрольна робота №2. Проводиться на 13 тижні ІІ триместру у вигляді тестування з теми «Поетика літературного твору. Віршування».

Приблизна схема цілісного аналізу художнього твору[2]

І. Генерика:

1. Літературний рід;

2. Вид;

3. Жанр;

а), б), в) … - різновиди.

ІІ. Метрика:

А) система віршування;

Б) метр;

В) розмір.

Г) вид строфи.

ІІІ. Фоніка:

А) спосіб римування.

Б) види клавзул та рим з погляду наголошеності;

В) види рим з погляду якості співзвуччя;

Г) інші засоби евфонії/ какофонії (алітерація, асонанс, звуконаслідування)

IV. Стилістика:

А) лексика проста і «маркована»,

Б) денотація/ конотація (номінативний/ переносний слововжиток);

В) тропи;

Г) фігури.

V. Формозмістова єдність:

А) композиція/ сюжет/ безсюжетність, художня мова як змістовна форма;

Б) тема, ідея, проблематика, тональність (пафос), колізії як формований зміст;

В) формозміст жанру;

Г) єдність, взаємообумовленість, взаємопроникнення змістових і формальних характеристик.

VI. Іконіка, ейдологія:

А) ключові образи;

Б) основна тема і мотиви;

В) мистецька ідея.

5. Реферат оформлюється згідно з загальноприйнятими вимогами до оформлення такого типу робіт (титульна сторінка, план, три елементи структури тексту – вступ, основна частина, висновок, список використаних джерел). Творча робота є альтернативою до написання реферату й містить елементи самостійного аналізу окремих літературознавчих концепцій.

Теми рефератів

Тематика рефератів з теми «Розвиток західноєвропейської теоретико-літературної думки від античності до ХХ ст.»

1. Аристотель як один із основоположників літературознавчої теорії.

2. «Дуалістична» концепція мистецтва Платона в його діалозі «Держава».

3. Погляди на літературу Квінта Горація Флакка.

4. «Поетичне мистецтво» Н.Буало як нормативна поетика епохи класицизму.

5. «Лаокоон, або про межі живопису та поезії» Лессінга як перша спроба обґрунтування художнього реалізму.

6. «Трактат про прекрасне» Д. Дідро.

7. Теоретичне обґрунтування романтизму Шілером («Листи про естетичне виховання людини», «Про наївну та сентиментальну поезію»).

8. Ідеї історизму в естетичних поглядах Гердера («Критичні ліси, або Міркування, що стосуються науки про прекрасне та мистецтва, за даними новітніх досліджень»).

9. І. Кант про мистецтво в «Критиці здібності судження».

10. Ф. Шелінг про мистецтво в «Філософії мистецтва».

11. Н.Буало та його «Мистецтво поетичне».

12. Теорія літературних родів у Гегеля.

13. Основні положення поетики М. Довгалевського.

14. Основа класифікація мистецтва за Г.Е. Лессінгом.

15. Й.В.Гете і Ф. Шиллер про епічну і драматичну поезію.

16. Конструювання окремих видів поезії за Ф. Шеллінгом.

17. І. Кант про мистецтво в «Критиці здібності судження».

18. Ф. Шелінг про мистецтво в «Філософії мистецтва».

19. Ф. Ніцше про «діонісійську» і «аполонівську» первини в «Походженні трагедії із духу музики».

20. Фройдівський підхід до розуміння природи мистецтва.

21. Ідеї А. Бергсона як чинник модернізації літературознавчої науки.

22. Теорія «колективного несвідомого» К.Г. Юнга та її значення для розуміння природи мистецтва.

23. Традиція і новаторство та елітарність мистецтва слова в критичній спадщині Т.С.Еліота.

24. Ігрова концепції культури Й. Гейзінги та її застосування до теорії літератури.

25. Х. Ортега-і-Гассет та його теорія «дегуманізації мистецтва».

26. Теорія роману Х. Ортеги-і-Гассета.

27. Основи літературознавчої теорії Н.Фрая.

28. Погляди на мистецтво слова М.Гайдеггера.

29. Ж.П. Сартр про мистецтво слова.

30. Погляди Л. Виготського на природу мистецтва.

31. У. Еко та його розуміння мистецтва слова.

32. К.Г. Юнг про відношення аналітичної психології до літературно-художньої творчості.

33. З. Фройд про джерела фантазування митця.

34. Теорія «нової драми» у висловлюваннях Б. Шоу про Г. Ібсена.

35. Проблема жанру в праці Цвєтана Тодорова «Поняття літератури та інші есе».

36. Роберт Барт про загальну міфологізацію літератури.

37. Концепція смерті автора в працях Р. Барта.

38. Концепція автора у праці М. Фуко «Що є автор?».

39. Ж.-П. Сартр про літературно-художню творчість.

40. М. Хайдеггер про джерела художньої творчості.

41. У. Еко про розвиток ідеї Прекрасного у середньовічній філософії («Еволюція середньовічної естетики»).

42. Проблема розуміння та інтерпретації в герменевтиці Г.Г. Гадамера.

Тематика рефератів з питань теорії літератури в роботах українських та російських дослідників

43. О. Потебня як теоретик літератури.

44. Погляди О. Веселовського на поетику сюжетів.

45. І.Франко як теоретик літератури.

46. М. Бахтін та його погляди на епос і роман.

47. Вчення М. Бахтіна про хронотоп та його роль для розуміння сутності категорії «художнього світу».

48. Співвідношення «мистецтво – життя» як магістральна проблема естетики Бахтіна.

49. Проблема мовленнєвих жанрів в естетиці Михайла Бахтіна.

50. Теорія походження літературних родів О.М. Веселовського.

51. Жанрова теорія Г. М. Поспєлова.

52. Проблема літературного стилю у працях Д. Лихачова.

53. Проблема літературного стилю у працях Г.М. Поспєлова.

54. Проблема літературного стилю у працях В.В. Виноградова.

55. Проблема літературного стилю у працях О.Ф. Лосєва.

56. Проблема часу у науковій рецепції Бориса Успенського («Етюди про російську історію»).

57. Роль російської “формальної школи” у розвитку теорії літератури.

58. Філософсько-естетична концепція діалогічності мистецтва М.М.Бахтіна.

59. Концепція безособової психології мистецтва Л.С. Виготського.

60. І. Качуровський як віршознавець.

61. І. Качуровський як перекладач поетичних творів.

62. М. Гіршман про художню цілісність літературно-художнього твору.

6. Презентація виконується в комп’ютерній програмі Power Point Presentation і передбачає ілюстрований виклад певного фрагменту матеріалу. Всі види робіт виконуються в межах тематики курсу. Тема роботи обирається і формулюється студентом самостійно у межах матеріалу, передбаченого програмою навчальної дисципліни.

Питання для самоконтролю

Літературознавство як наука. Предмет, мета, завдання.
Комплекс основних літературознавчих дисциплін.
Комплекс допоміжних літературознавчих дисциплін.
Мистецтво та його види.
Мистецтво слова серед інших мистецтв (за класифікацією Лессінга).
Мистецтво слова серед інших мистецтв (за класифікацією Гейзінги).
Мистецтво слова серед інших мистецтв (за рецепторною класифікацією мистецтв).
Художня література (красне письменство) як особливий вид мистецтва. Функції художньої літератури.
Класифікація літератури на роди і види за Арістотелем, Гегелем, Бєлінським.
Літературний рід.
Літературний вид/жанр.
Епос і епічні жанри.
Лірика і ліричні жанри.
Драма і драматичні жанри.
Міжродові і позародові жанри.
Тема, проблема, художня ідея, тенденція літературного твору.
Пафос та його види.
Фабула й сюжет. Співвідношення понять. Стадії розгортання сюжетує
Композиція. Сюжетні й позасюжетні елементи композиції.
Поняття художньої мови. Значення цього аспекту для вивчення творів красного письменства.
Тропи та їх основні різновиди: метафора, метонімія, епітет, синекдоха, гіпербола, літота, порівняння, перифраз, алегорія, олюднення (персоніфікація), іронія.
Стилістичні фігури. Основні класифікації фігур.
Фонічні засоби художньої мови (канонізовані і неканонізавані).
Віршування як розгалуження літературознавства.
Специфіка віршової мови. Багатозначність поняття «вірш».
Віршовий рядок як мінімальна одиниця віршової мови.
Віршовий ритм. Співвідношення понять «ритм» і «метр».
Системи віршування. Поняття «метр».
Силабічна та тонічна системи віршування. Ознаки.
Силабо-тонічна система віршування. Ознаки. Двоскладові і трискладові метри в силабо-тонічній системі віршування.
Міжсистемні форми віршування. Верлібр.
Рима та її різновиди. Функція рими у художньому тексті.
Строфа. Функції строфи в поетичному тексті.
Різновиди строф.
Літературний процес. Внутрішні чинники його розвитку.
Літературний процес. Зовнішні чинники розвитку літератури (літературні напрями, течії, угрупування тощо).
Стадіальність літературного розвитку. Періодизація.
Типи художньої творчості: міметична й неміметична.
Класицизм у літературі.
Бароко у літературі.
Романтизм у літературі.
Реалізм у літературі.
Натуралізм у літературі.
Модернізм і його три стадії розвитку (декаданс, власне модернізм, авангардизм).
Модернізм (у вузькому сенсі слова) і його стильові течі (символізм, імпресіонізм, акмеїзм).
Авангардизм і його стильові течії (абстракціонізм, кубізм, футуризм, дадаїзм, сюрреалізм, конструктивізм, експресіонізм.)
Символізм як літературна течія.
Імпресіонізм як літературна течія.
Акмеїзм як літературна течія.
Футуризм як літературна течія.
Експресіонізм як літературна течія.
Сюрреалізм як літературна течія.

7. Підсумковий контроль

Іспит з курсу «Вступ до літературознавства» проводиться в усній формі. Студенти отримують питання до іспиту у вигляді білетів (загальна кількість – 30). Кожен білет має три питання: 1) теоретичне питання, 2) питання по першоджерелах. 2) бліцопитування з термінології курсу: 5 термінів.

Наприклад:

Білет № 1.

Літературознавство як наука. Комплекс літературознавчих дисциплін.
О. Потебня про внутрішню форму образу.
Дайте визначення термінів: метафора, трагікомедія, антитеза, асонанс, рубаї.

Відповідь на кожне питання оцінюється у 15 балів (третє питання – 10 балів). При цьому враховується повнота розкриття питання, знання змісту аналізованих творів та вміння орієнтуватись у загальній літературній ситуації та культурному контексті означеного в іспитових білетах періоду.

Питання до іспиту

І. Теоретичні питання.

1. Літературознавство як наука предмет вивчення, мета, комплекс літературознавчих дисциплін.

2. Література як мистецтво слова: художня специфіка (об’єкт зображення, функції, критерій художності).

3. Принципи традиційної класифікації літературних творів на роди і жанри.

4. Лірика та її жанри. Класифікація за різними жанровими ознаками.

5. Епос та епічні жанри. Принцип жанротворення.

6. Драма як рід: генезис та основні жанри.

7. Трагедія як драматични жанр.

8. Комедія як драматичний жанр.

9. Драма як літературний жанр.

10. Міжродові та суміжні утворення (поема, байка, балада, дума, билина).

11. Тема, проблема, художня ідея, тенденція літературного твору.

12. Система образів у літературно-художньому творі (перелік, загальна характеристика).

13. Пафос, або тип авторської емоційності. Види пафосу.

14. Художній конфлікт. Типи конфліктів.

15. Фабула і сюжет. Співвідношення понять. Різні стадії розгортання сюжету.

16. Композиція. Сюжетні й позасюжетні елементи композиції.

17. Поняття художньої мови. Значення цього аспекту для вивчення творів красного письменства.

18. Лексика у літературному творі: можливості використання її у прямому значенні (синоніми, антоніми, пароніми, архаїзми, діалектизми, жаргонізми, вульгаризми, неологізми).

19. Переносне значення слова (тропіка): загальній механізм утворення, функції, характеристика найголовніших тропів з прикладами (порівняння, епітет, метафора, метонімія, алегорія, символ).

20. Стилістичні фігури: суть поняття. Принципи класифікації (від античності до сьогодення).

21. Фоніка. Фонічні засоби увиразнення художньої мови.

22. Віршування як розгалуження літературознавства: предмет вивчення, завдання.

23. Силабічна системи віршування. Визначні чинники. Український силабічний вірш.

24. Силабо-тонічна система віршування: визначні чинники, основні метри. Силабо-тонічний вірш в українському поетичному дискурсі: місце, особливості.

25. Тонічна система віршування: визначні чинники, основні види вірша. Тонічний вірш і верлібр: співвідношення явищ і понять.

26. Строфа у віршовому тексті: суть поняття, функції, різновиди простих строф.

27. Строфа канонізована: суть поняття, види, характеристика найбільш популярних до сьогодні форм.

28. Рима у віршовому тексті: суть явища, функція (поети, дослідники про це), різновиди (принципи класифікації за різними ознаками). Поняття білого віршу.

29. Нарація (оповідь) і наратор (оповідач/розповідач) в епічному літературному творі: зміст поняття; чинники, що впливають на характер оповіді.

30. Літературний процес. Внутрішні й зовнішні чинники його розвитку.

31. Стадіальність літературного розвитку. Принципи періодизації світової літератури.

32. Типи художньої творчості і їх характеристика (символічний, романтичний, сентиментальний, аналітично-реалістичний).

33. Індивідуальний стиль письменника: його складові, чинники його формування. 34. Стиль доби: характеристика поняття, співвідношення з поняттям літературний напрям, літературна течія. Приклади. 35. Найголовніші принципи вивчення літературного твору: аналіз іманентний, контекстуальний, інтерпретація.

ІІ. Терміни з тематики курсу, що потребують засвоєння (для термінологічного словника)

1. Літературні роди і жанри. Епос, лірика, драма, ліро-епос, ліро-драма; епопея, оповідання, повість, новела, роман; лірика, пісня, вірш, ода, гімн, псальма, елегія, послання, сонет, епіграма, епітафія; поема, балада, байка, дума, билина; трагедія, комедія, драма (жанр), трагікомедія, водевіль, фарс.

2. Стилістика. Тропи. Метафора, метонімія, епітет, синекдоха, симфора, гіпербола, літота, порівняння, перифраз, евфемізм, антономазія, алегорія, персоніфікація, іронія.

3. Стилістика. Фігури. Анаколуф, еліпсис, асиндетон, полісиндетон, плеоназм, тавтологія, синтаксичний паралелізм, хіазм, анафора, епіфора, анепіфора, анадиплосис (епанастрофа), ампліфікація, градація (клімакс, антиклімакс, зламаний клімакс), парономазія, антитеза, оксюморон, риторичні фігури (риторичне звертання, питання, заперечення, оклик), інверсія, рефрен, симплока, силепсис, паліндром, анаграма, алюзія;

4. Стилістика. Інтертекстуальність (Текст у тексті). Парафраз, ремінісценція, стилізація, травестія, бурлеск, пародіювання, запозичення, наслідування, аплікація, колаж, центон, компіляція, плагіат.

3. Віршування. Вірш, стопа, метр, ритм, розмір, віршова константа, клаузула, цезура, ямб, хорей, амфібрахий, анапест, дактиль, білий вірш, верлібр (вільний вірш), довільний вірш, пірихій, спондей, гекзаметр; строфа, види строф (елегійний дистих, акростих, дистих, терцина, тріолет, катрен, пентаметр, секстина, октава, нона, вінок сонетів, хвостатий сонет), рима, види рим (чоловіча, жіноча, дактилічна, гіпердактилічна; багата, бідна; точна, неточна; проста, складна; йотована, нейотована; оригінальна, банальна), римування (типи: перехресне, суміжне, кільцеве, з різними інтервалами, неврегульоване, монорим),

4. Літературний процес. Напрям, течія, стиль, метод художній, бароко, класицизм, романтизм, реалізм, соцреалізм, декаданс, модернізм (символізм, імпресіонізм, акмеїзм), авангардизм (футуризм, дадаїзм, сюрреалізм, експресіонізм), постмодернізм.

ІІІ. Питання по першоджерелах (праці для докладного опрацювання у формі конспекту).

1. О. Потебня про внутрішню форму образу.

2. Обґрунтування класифікації літературних творів в «Поетиці» Аристотеля

3. Н. Буало про жанрові різновиди творів.

4. Й.В. Гете і Ф. Шиллер про епічну і драматичну поезію.

5. Ф. Шеллінг про конструювання окремих видів поезії.

6. Г.В.Ф. Гегель про особливості епосу, лірики, драми і роману.

7. М. Бахтін про епос і роман.

8. Х. Ортега-і-Гассет та його погляди на жанр роману.

9. Аристотель про трагедію та комедію.

10. Обґрунтування жанру драми в роботах Г.Е.Лессінга і Д.Дідро.

11. Ф. Шиллер про патетичне.

12. Ф. Шиллер «наївну» і «сентиментальну» поезію.

13. Гегель про єдність змісту і форми.

14. Гегель про манеру, стиль, оригінальність.

15. Теорія стилів за Д.Чижевським.

16. М.Чернишевський про форми комічного у поезії.

17. І. Франко про поетичну ідею.

18. Б.Шоу про типи дії в драмі («Квінтесенція ібсенізму»).

19. О.Веселовський про мотив і сюжет.

20. О.Білецький про зображення типів і речей у літературному творі.

21. Поетика вставної новели (за Г. Майфетом «Природа новели»).

22. О. Потебня про властивості слова і про теорію тропів.

23. М. Довгалевський про слов’янський силабічний вірш.

24. І.Франко як дослідник коломийкового розміру.

25. Погляди М. Ковалевського на риму, ритмічні засоби українського вірша.

26. Вільний вірш у його відношенні до традиційних систем віршування. Г. Сидоренко про верлібр («Від класичних нормативів до верлібру»).

27. Мова як база фоніки (за І. Качуровським).

28. Українська силабіка і силабо-тоніка (за І. Качуровським).

29. М. Зеров про новаторство романтизму.

30. Особливості реалізму як новочасного художнього мислення (за М. Ігнатенком).

31. Ю. Лотман про мову як вторинну моделюючу систему («Структура художественного текста»).

32. М. Бахтін про змістовність форми у літературно-художньому творі.

33. Артюр Рембо у сонеті «Голосні» про акустичні можливості вірша.

34. Футуристи про «самовите слово». Б. Пастернак про семантичну значущість сполучення різних звуків (ономатопея).

35. С.С. Аверинцев про три етапи у розвитку світової літератури («Категории поэтики в смене литературных эпох»)

8. Система оцінювання роботи студентів з дисципліни

№	Форми контролю	Тиждень	Кількість балів
	Усне опитування студентів за питаннями, які виносяться на практичне заняття	2-14
	доповідь на практичному занятті	2-14
	контрольна робота № 1
	контрольна робота № 2
	контрольна робота № 3
	перевірка реферату/ творчої роботи/ презентації	10-14
	Разом за триместр
	Іспит
	Загальна кількість балів

9. Список рекомендованої літератури

Картка інформаційного забезпечення дисципліни