Мета дослідження: визначити локус суб'єктивного контролю.

Матеріал та обладнання: тест-опитувальник, розроблений Е. Ф. Бажиним й ін. на основі шкали локусу контролю Дж. Роттера, бланк для відповідей, ручка.

Процедура дослідження

Методика дослідження дозволяє порівняно швидко й ефективно визначити рівень сформованості суб'єктивного контролю як в одного, так одночасно й у кількох людей. Кожен випробуваний повинен бути забезпечений індивідуальним текстом опитувальника й бланком для відповідей. Бланк відповідей являє собою нумерацію тверджень, що відповідає тексту опитувальника

Інструкція досліджуваному "Пропонований Вам опитувальник містить 44 твердження. Прочитайте їх і відповідайте, згодні Ви з даним чи твердженням ні. Якщо згодні, то в бланку для відповідей перед відповідним номером поставте знак "+", якщо не згодні - знак "-". Пам’ятайте , що в тесті немає "поганих" і "гарних" відповідей. Свою думку виражайте вільно й щиро. Краща та відповідь, яка перша спала Вам на думку.

Опитувальник

  1. Просування по службі більше залежить від удалого збігу обставин, чим від здатностей і зусиль людини.
  2. Більшість розлучень відбувається через те, що люди не захотіли пристосуватися один до одного
  3. Хвороба - справа випадку , якщо вже маєш занедужати, то нічого не поробиш.
  4. Люди стають самотніми через те, що самі не проявляють інтересу й дружелюбності до оточуючих їх людей.
  5. Здійснення моїх бажань часто залежить від везіння.
  6. Даремно вживати зусилля для того, щоб завоювати симпатії інших людей.
  7. Зовнішні обставини (батьки, добробут) впливають на сімейне щастя не менше, ніж відносини чоловіка й жінки.
  8. Я часто почуваю, що мало впливаю на те, що відбувається зі мною.
  9. Як правило, керівництво виявляється більше ефективним, коли повністю контролює дії підлеглих, а не покладається на їхню самостійність.
  10. Мої оцінки в школі часто залежали від випадкових обставин (наприклад, від настрою вчителя), а не від моїх власних зусиль.
  11. Коли я щось планую , то загалом, вірю, що зможу здійснити свої плани.
  12. Те, що багатьом людям здається удачею або везінням, насправді є результатом довгих цілеспрямованих зусиль.
  13. Думаю, що правильний спосіб життя може більше допомогти здоров'ю, чим лікарі й ліки.
  14. Якщо люди не підходять один одному, то, як би вони не намагалися, налагодити сімейне життя вони однаково не зможуть.
  15. Те добро , що я роблю, звичайно буває по достоїнству оцінене іншими.
  16. Діти виростають такими, якими їх виховують батьки.
  17. Думаю, що випадок або доля не грають важливої ролі в моєму житті.
  18. Я намагаюся не планувати далеко вперед, тому що багато чого залежить від того, як складуться обставини .
  19. Мої оцінки в школі найбільше залежали від моїх зусиль і ступеня підготовленості.
  20. У сімейних конфліктах я часто відчуваю провину за собою, чим за протилежною стороною.
  21. Життя більшості людей залежить від збігу обставин.
  22. Я віддаю перевагу такому керівництву, при якому можна самостійно визначити, що і як робити.
  23. Думаю, що мій спосіб життя ні в якій мірі не є причиною моїх хвороб.
  24. Як правило, саме невдалий збіг обставин заважає людям домогтися успіху у своїй справі.
  25. Зрештою, за погане керування організацією відповідальні самі люди, які в ній працюють.
  26. Я часто почуваю, що нічого не можу змінити в сформованих відносинах у родині.
  27. Якщо я дуже захочу, то зможу привернути до себе майже кожного.
  28. На підростаюче покоління впливає так багато різних обставин, що зусилля батьків по їхньому вихованню часто виявляються марними.
  29. Те, що із мною трапляється - це справа моїх власних рук.
  30. Важко буває зрозуміти, чому керівники діють так, а не інакше.
  31. Людина, що не змогла домогтися успіху у своїй роботі, швидше за все, не доклала достатньо зусиль до цього.
  32. Найчастіше я можу домогтися від членів моєї родини того, що я захочу.
  33. У неприємностях і невдачах, які були в моєму житті, більше були винні інші люди, чим я.
  34. Дитину завжди можна вберегти від застуди, якщо за нею стежити й правильно її одягати.
  35. У складних обставинах я волію почекати, поки проблема розв'яжеться сама собою.
  36. Успіх є результатом завзятої роботи й мало залежить від випадку або везіння.
  37. Я почуваю, що від мене більше, ніж від кого б те не було, залежить щастя моєї родини.
  38. Мені завжди було важко зрозуміти, чому я подобаюся одним людям і не подобаюся іншим.
  39. Я завжди волію прийняти рішення й діяти самостійно, а не сподіватися рятуйте! людей або на долю.
  40. На жаль, заслуги людини часто залишаються невизнаними, незважаючи на всі її старання.
  41. У сімейному житті бувають такі ситуації, які неможливо вирішити навіть при найдужчому бажанні.
  42. Здібні люди, які не зуміли реалізувати свої можливості, мають звинувачувати в цьому тільки самих себе.
  43. Багато моїх успіхів були можливі тільки завдяки допомозі інших людей.
  44. Більшість невдач у моєму житті відбулися від невміння, незнання або від лінощів й мало залежали від везіння або невдачі.

 

 

Обробка результатів

Ціль обробки результатів - одержати показник локусу суб'єктивного контролю, тобто показник загальної інтернальності "Іо". Він являє собою суму збігів відповідей досліджуваного з відповідями на питання, наведеними в ключі.

Ключ

Відповідь Номера питань
"+" згоден 2, 4, 11, 12, 13.15, 16, 17, 19, 20, 22, 25, 27, 29, 31, 32, 34, 36, 37, 39, 42, 44
"-" не згоден 1, 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 14, 18, 21, 23, 24, 26, 28, 30, 33, 35, 38, 40, 41, 43

Аналіз результатів

Стійкою вольовою якістю особистості є локус контролю (від лат. Locus – місце розташування і фр. Controle – контроль). Локус контролю - це характеристика вольової сфери людини, що відображає його схильність приписувати відповідальність за результати своєї діяльності зовнішнім силам або власним здібностям і зусиллям. Приписування відповідальності за результати своєї діяльності зовнішнім силам називається екстернальним , або зовнішнім, локусом контролю.

Приписування відповідальності за результати своєї діяльності власним силам і зусиллям називається інтернальним або внутрішнім, локусом контролю.

Таким чином, можливі два полярних типи особистостей залежно від локалізації контролю: екстернальний та інтернальний. Будь-якій людині властива певна позиція на континуумі, що простирається від екстернального до інтернального типу.

0 _______________:______________ 44

екстернальний інтернальний

Отриманий у процесі обробки результатів показник локусу контролю (Іо) розшифровується в такий спосіб:

Величина Іо Локус контролю
0 – 21 22 – 44 – екстернальний – інтернальний

У цілому, чим більше величина інтернальності , тим менша екстернальність

Локус контролю, характерний для людини, є універсальним стосовно будь-яких типів подій і ситуацій, з якими йому доводиться зтикатися. Один і той же тип контролю проявляється як у разі невдач, так і в разі досягнень, причому це спостерігається в різних сферах життєдіяльності суб'єкта.

Для певного рівня локусу контролю користуються нижченаведеними межами шкали інтернальності:

Показник інтернальності (Іо) Рівень локусу контролю
10 – 11 – низький рівень інтернальності
12 – 32 – середній рівень інтернальності
33 – 44 – високий рівень інтернальності

Принизькому рівні інтернальності люди майже не бачать зв’язку між своїми діями і важливими для них подіями життя. Вони не вважають себе здатними контролювати розвиток таких подій і думають, що більшість їх є результатом випадку або дії інших людей. Тому "екстернали" емоційно нестійкі, схильні до неформального спілкування і поведінки, нетовариські, у них поганий самоконтроль і висока напруженість.

Високий рівень інтернальності відповідає високому рівню суб'єктивного контролю над будь-якими значимими ситуаціями. Люди, що мають такий локус контролю, вважають, що більшість важливих подій в їхньому житті було результатом їхніх власних дій, що вони можуть ними керувати й відчувають відповідальність і за те як складається їх життя в цілому. "Інтернали" з високими показниками суб'єктивного контролю мають емоційну стабільність, вони вперті, рішучі, відрізняються товариськістю, гарним самоконтролем і стриманістю.

Середній рівень інтернальності характерний для більшості людей. Особливості їхнього суб'єктивного контролю можуть трохи змінюватися залежно від того, чи здається людині ситуація складною або простою, приємною або неприємною тощо. Але хоча їхня поведінка й психологічне почуття відповідальності за неї залежить від конкретних соціальних ситуацій, все-таки можна й у них встановити перевагу того або іншого виду локусу контролю.

Таким чином, суб'єктивний локус контролю пов'язаний з відчуттям людини своєї сили, достоїнства, відповідальності за те що відбувається, із самоповагою, соціальною зрілістю й самостійністю особистості. Тому, даючи рекомендації по самовдосконалення, варто врахувати, що:

  • конформне, поступливе поводження в більшій мірі властиво людям з екстернальним локусом контролю; інтернали менш схильні підкорятися тиску (думці, емоції й ін.) інших людей;
  • людина з інтернальним локусом контролю краще працює на самоті;
  • інтернали більш активно шукають інформацію й звичайно більше інформовані чим екстернали;
  • в інтерналів більш активна, чим в екстерналів, позиція стосовно свого здоров'я.

Дослідження показали, що інтернали більш популярні, займають сприятливу позицію в системі міжособистісних відносин, вони більш доброзичливі, впевненіші в собі, й більш терплячі.

Особи з інтернальним локусом контролю надають перевагу не директивними методам виховання й психокорекції. А в роботі з екстерналами важливо подбати про зниження часто виникаючих тривожності й депресії.

Робота по самопізнанню №3