ДІЇ ВЗВОДУ УПРАВЛІННЯ АРТИЛЕРІЙської батареї В БОЮ
Загальні положення
Взвод управління батареї (дивізіону) призначений:
- для ведення розвідки;
- обслуговування стрільби;
- забезпечення зв’язку.
Так, наприклад, взвод управління самохідної артилерійської батареї 2С1 складається з екіпажу командирської машини і відділення управління. Склад КМУ 1В14: командир відділення – старший топогеодезист; старший розвідник-далекомірник; старший радіотелефоніст; радіотелефоніст; механік-водій. Склад відділення управління: командир відділення – старший розвідник; старший радіотелефоніст; радіотелефоністи (два); водій-радіотелефоніст.
(До складу відділення управління батареї 2С3М, крім того, входить розвідник).
Основними завданнями взводу управління в бою є:
- вибір і підготовка місця розгортання КСП (СП), їх топогеодезична прив’язка;
- розгортання і підготовка до роботи КСП (СП);
- ведення розвідки з метою добути відомості про противника і місцевість;
- інженерне обладнання місць КСП (СП);
- організація зв’язку.
Завданнями розвідки є:
- виявлення і визначення координат тактичних засобів ядерного і хімічного нападу, артилерійських і мінометних батарей (взводів), протитанкових засобів, танків та інших вогневих засобів противника;
- визначення місць розташування передових підрозділів противника, його переднього краю та опорних пунктів, оборонних споруд і загороджень;
- виявлення і визначення координат КСП (СП) противника, його радіоелектронних засобів, наземних елементів систем високоточної зброї;
- спостереження за діями противника і своїми військами;
- вивчення прийомів і способів застосування противником артилерії, танків, ПТЗ, іншого озброєння, особливо його нових зразків [15].
Завданнями з організації зв’язку є:
- організація і підтримання зв’язку з: вогневими взводами; командиром дивізіону (штабом дивізіону); командиром загальновійськового підрозділу, якого батарея (дивізіон) підтримує або якому вона додана; командиром підрозділу, що обслуговує стрільбу батареї (дивізіону); з ПСП (БСП);
- приймання і передавання команд, розпоряджень, сигналів, доповідей.
Спостережні пункти, їх види та призначення
І вимоги до них
У батареї (дивізіоні) розгортається командно-спостережний пункт і за необхідності спостережний пункт (передовий, боковий).
Кількість СП, їх призначення і взаємне розташування залежать від виду бою, характеру місцевості, завдань, поставлених артилерійському підрозділу, від кількості засобів розвідки, що знаходяться у цьому підрозділі. У кожному випадку кількість СП повинна забезпечувати розвідку противника на максимальну глибину по всій смузі розвідки.
КСП призначається для управління вогнем та маневром батареї (дивізіону), ведення розвідки противника і місцевості, спостереження за діями загальновійськових підрозділів і підтримання взаємодії з ними.
До складу КСП входять: командир артилерійського підрозділу з необхідними для управління силами і засобами.
КСП розміщується в командирській машині, спеціально обладнаній і оснащеній засобами спостереження та визначення координат цілей, підготовки установок для стрільби, топогеодезичної прив’язки, а також засобами радіозв’язку, або розгортається на місцевості разом із СП (КСП) командира загальновійськового підрозділу, якому батарея (дивізіон) додана або якого підтримує.
ПСП призначається для ведення розвідки противника і місцевості безпосередньо перед фронтом передових загальновійськових підрозділів, підтримання більш тісного зв’язку з ними і коректування вогню по цілях, що не спостерігаються з КСП.
БСП призначається для ведення розвідки противника, обслуговування стрільби, спостереження за місцевістю та діями загальновійськових підрозділів у районах, що не спостерігаються з КСП на флангах, а також для організації спряженого спостереження.
Спостережні пункти повинні:
- забезпечувати виконання поставлених бойових завдань;
- мати добрий огляд місцевості попереду, по фронту і в глибині;
- мати приховані підступи;
- бути непомітними для спостереження противника;
- забезпечувати розміщення особового складу, приладів і засобів зв’язку.
Найбільш вигідними місцями для розгортання СП можуть бути:
- передні та бокові схили висот і пагорбів, що звернені до противника;
- ділянки місцевості, що знаходяться на 200-300 м попереду лісу, саду або гаю;
- високі дерева що знаходяться у глибині лісу або на узліссі;
- горища, верхні поверхи споруд і фабричні (заводські) труби.
Місце КСП повинно бути, крім того, зручним для роботи командира, забезпечувати зв’язок з підлеглими і старшим командиром, мати захисні якості, забезпечувати самооборону.
Для забезпечення маскування та безперебійного зв’язку спостережні пункти доцільно розташовувати в системі траншей, якщо це забезпечує огляд противника у заданій смузі розвідки.
По можливості спостережні пункти доцільно розташовувати у місцях, не доступних або малодоступних для танків та інших броньованих машин противника.
Автомобілі і технічні засоби розташовуються переважно у найближчих укриттях (ярах, балках, кущах, лісах) у тилу СП.
Порядок роботи і підготовки спостережних пунктів до роботи містить:
- вибір місця СП та його розгортання;
- орієнтування приладів;
- топогеодезичну прив’язку СП;
- вибір орієнтирів і складання схеми орієнтирів;
- встановлення зв’язку з ВП і старшим командиром;
- інженерне обладнання СП;
- маскування СП.