Дії взводу управління в наступі
Дії взводу управління і робота кву залежать від отриманого завдання. Завдання командир взводу отримує від командира батареї (начальника розвідки), як правило, на місцевості.
Після цього командир взводу управління ставить завдання з ведення розвідки противника і визначення координат цілей. Далі він розбиває смугу розвідки на сектори і доводить завдання розвідникам.
Командир взводу управління у ході ведення розвідки доповідає про розвідані цілі командирові батареї і начальнику розвідки дивізіону, обмінюється розвідувальними даними з сусідами.
До початку артилерійської підготовки атаки кву уточнює розвідникам на місцевості цілі, які призначені батареї, і доводить сигнали виклику та перенесення вогню, ставить завдання щодо спостереження за результатами вогню батареї, за діями противника і своїх атакуючих підрозділів; перевіряє готовність засобів зв’язку, знання сигналів радіотелефоністами, уточнює порядок вмикання радіостанцій та час зняття дротяних ліній зв’язку.
У ході наступу КСП батареї переміщується стрибками від одного рубежу до другого, з яких надійно спостерігаються цілі, що подавлюються, і атакуючі підрозділи. Командир взводу управління за наказом командира батареї організовує і керує роботою особового складу при згортанні КСП, переміщенні і розгортанні КСП на наступних рубежах.
Для забезпечення безперервності ведення розвідки противника і управління вогнем командир батареї може довести завдання на розгортання ПСП.
Очолює ПСП командир взводу управління. На ПСП командир взводу управління організовує спостереження за діями противника, результатами вогню батареї, за наказом командира батареї управляє вогнем батареї (одного з вогневих взводів). На КСП у цьому випадку керує розвідкою командир відділення управління.
З початком артилерійської підготовки атаки весь особовий склад взводу управління знаходиться на своїх місцях. Командир взводу контролює проходження сигналів і команд на відкриття вогню по цілі першого вогневого нальоту, а далі і по других вогневих нальотах. Після відкриття вогню кву особисто спостерігає за розривами снарядів батареї і про результати доповідає командирові батареї. Розвідники ведуть спостереження за діями противника, засікають цілі, що з’являються знову, і доповідають командирові взводу. Радіотелефоністи приймають команди (сигнали) від командира дивізіону, передають команди (сигнали) на ВП, приймають доповіді старшого офіцера батареї і передають доповіді командира батареї командирові дивізіону; підтримують зв’язок з загальновійськовим командиром.
З переходом загальновійськових підрозділів в атаку починається артилерійська підтримка військ, що наступають. Завданнями розвідників у цей період є спостереження за розривами снарядів своєї батареї, спостереження за діями атакуючих підрозділів і сигналів, що подаються ними для припинення вогню та його перенесення; розвідка та засічка вогневих засобів противника, у першу чергу - протитанкових, що ведуть вогонь по атакуючих (наступаючих) підрозділах.
Основне завдання радіотелефоністів у цей період – безперебійне підтримання зв’язку, своєчасна і чітка передача усіх команд і доповідей. Крім того, частина радіотелефоністів може знімати дротяну лінію зв’язку з вогневими взводами.
Командир взводу під час артилерійської підтримки військ, що наступають, ставить завдання розвідникам по засічці цілей, доповідає їх координати командирові батареї, допомагає йому в управлінні вогнем батареї.
При участі батареї у веденні РВгЗ, ПЗВ або ВгВ найважливішими завданнями розвідників є спостереження за сигналами, що подає загальновійськовий командир для перенесення вогню з одного рубежу на інші, положенням своїх атакуючих підрозділів і діями противника.
У подальшому кву організовує розвідку живої сили і вогневих засобів противника, перешкоджаючих просуванню загальновійськових підрозділів, резервів, що висуваються для контратаки, артилерійських та мінометних батарей; керує переміщенням особового складу і техніки КСП (ПСП), а за необхідності, за наказом командира батареї, управляє вогнем батареї (взводу).