Журнал розвідки і обслуговування стрільби

Журнал розвідки і обслуговування стрільби (рис. 12.4) є робочим документом, в який записують результати спостережень за противником, відліки при обслуговуванні стрільби. У ньому здійснюється облік і систематизація отриманих розвідданих. По кожній цілі (об’єкту) зазначається: від кого отримані дані; час отримання даних і знаходження цілі; номер; назва; характер; координати; засіб розвідки і точність координат.

Запис у журналі розвідки і обслуговування стрільби здійснюється розвідником відразу ж після виявлення цілі, або з’ясуванні тих чи інших дій противника. Запис повинен коротко і точно відображати результати спостереження.

Якщо при спостереженні не визначені явні розвідувальні ознаки тієї чи іншої цілі, то для того щоб зробити у подальшому точний висновок, розвідник у журналі розвідки і обслуговування стрільби лише фіксує замічене або записує попередній висновок.

Журнал розвідки і обслуговування стрільби систематично проглядається командиром відділення для узагальнення добутих розвідувальних даних. Записи, які стосуються однієї й тієї самої цілі, вивчають і аналізують для визначення назви цілі, характеру інженерного обладнання, ступеня достовірності і точності.

Журнал розвідки і обслуговування стрільби, як правило, веде: в командирській машині – командир відділення-старший топогеодезист; у відділенні управління – підготовлений до цієї роботи радіотелефоніст.

Рисунок 12.3 - Картка топогеодезичної прив’язки КСП

Основний напрямок	a = 35-00	КСП (правий)	Х=		У=
			H=
Спосіб орієнтування приладів	за загальним орієнтиром	БСП (лівий)	Х=		У=	13950

Рисунок 12.4 - Журнал розвідки та обслуговування

стрільби взводу управління 2 сабатр

Схема орієнтирів

Схема орієнтирів (рис. 12.5) призначена для: швидкого пошуку орієнтирів (місцевих предметів) на місцевості; швидкого і надійного передавання (приймання) цілевказівок; визначення положення розвіданих цілей на місцевості стосовно орієнтирів; а також для приймання і передавання

Рисунок 12.5 - Схема орієнтирів 2 сабатр

доповіді про розвідані цілі.

Схему орієнтирів, як правило, виконує командир відділення управління або один з розвідників за його дорученням. При розміщенні КСП в командирській машині схема орієнтирів складається старшим розвідником-далекомірником.

Схема орієнтирів являє собою креслення довільного масштабу, на якому в перспективній формі наносять у смузі (секторі) розвідки орієнтири справа наліво по рубежах, починаючи з ближнього, із збереженням їх виду і відносного розташування на місцевості.

Великомасштабний планшет

Великомасштабний планшет (рис. 12.6) – є робочим документом кву, який служить для обробки і вивчення розвідувальних даних.

Необхідність ведення великомасштабного планшету викликана тим, що на робочу карту, насамперед, масштабу 1:50000 неможливо нанести умовними тактичними позначеннями усі розвідані цілі, неможливо встановити місцезнаходження кожної цілі.

Відомо, що розміри ротного опорного пункту противника становлять до 1,5 км по фронту і до 1 км в глибину. У ротному опорному пункті три взводних опорних пункти, у кожному з яких можуть бути: 1-2 танки; 2-4 ПТРК типу „ТОУ”; 3 ПТРК типу „Дракон”; 4 БМП (БТР); декілька гранатометів і кулеметів; між взводними опорними пунктами можуть бути установки ПТРК, танки; в ротному опорному пункті можуть бути 4-5 спостережних пунктів.

Таким чином, у ротному опорному пункті може бути до 50 окремих цілей, які можуть бути об’єктами ураження для батареї. Навіть якщо розвідано 50% цілей, то у квадрат 2×2 см неможливо нанести 25 цілей.

Рисунок 12.6 - Великомасштабний планшет

Тому великомасштабний планшет, як правило, складають на аркуші паперу у масштабі 1:10000. На нього наносять координатну сітку, найбільш характерні місцеві предмети для загального орієнтування, спостережні пункти, усі розвідані цілі із зазначенням їх номерів та засобів розвідки, якими вони були виявлені, час виявлення. Великомасштабний планшет повинен графічно відображати журнал розвідки і обслуговування стрільби, наочно демонструючи взаємне положення цілей та їх положення стосовно місцевих предметів.

На великомасштабний планшет також наносять положення взводних опорних пунктів, а також інших цілей.

Після визначення положення взводних опорних пунктів, а також інших цілей їх переносять з планшета на робочу карту.

Цілі, положення яких визначено неточно або які потребують додаткової розвідки і уточнення, при нанесенні на схему (карту) обводяться пунктирним колом.

Схема цілей

Схема цілей (рис. 12.7) оформляється, як правило, на кальці, на якій нанесена координатна сітка. На схему цілей наносять з карти об’єкти (цілі), які були розвідані за певний проміжок часу із зазначенням їх координат. Її складає кву, і вона є одним із основних документів, які ведуться на КСП.

Рисунок 12.7 - Схема цілей 2 сабатр

Список координат цілей

Схема полів невидимості

Схема полів невидимості (рис. 12.8) призначена для визначення ділянок місцевості, які не спостерігаються із СП. Вона складається шляхом порівняння карти з місцевістю. На карті з точки СП у межах смуги розвідки проводять прямі лінії через висоти та характерні предмети, які є на карті і які спостерігаються на місцевості.

Рисунок 12.8 - Схема полів невидимості

Спостерігаючи місцевість послідовно в кожному напрямку, відмічають на них межі неспостережуваних із СП ділянок місцевості. Відмічені на лініях кордони неспостережуваних ділянок, ретельно порівнюючи з місцевістю, з’єднують лінією. Отримані таким чином на карті поля невидимості заштриховують, межі смуги розвідки і полів невидимості, які нанесені на карту, копіюють (переносять) на восківку (папір). На восківку також переносять координатну сітку, точку СП, характерні місцеві предмети і передній край своїх військ і противника. Таким чином отримують схему полів невидимості з даного пункту.

На КСП може складатися зведена схема полів невидимості, на яку наносять смугу розвідки, передній край своїх військ та спостережні пункти. Для кращого розуміння кожен СП і його поля невидимості наносять відповідним кольором, таким самим кольором легко штрихуються неспостережувані райони місцевості. Схему полів невидимості, як правило, складає кву.

За результати розвідки кву доповідає командиру батареї усно, з показуванням на місцевості або по карті, а начальнику розвідки дивізіону (начальнику штабу) – технічними засобами зв’язку або наданням схеми цілей із зазначенням координат.

Питання для повторення та самоконтролю

1. Дайте призначення взводу управління артилерійської батареї (дивізіону). Назвіть завдання, які виконує взвод управління.

2. Які види спостережних пунктів Ви знаєте, їх призначення.

3. Назвіть порядок роботи командира взводу управління з організації бойових дій.

4. У чому полягає зміст бойового наказу командира взводу управління.

5. У чому полягають дії взводу управління і робота командира взводу в наступі.

6. Назвіть особливості дій взводу управління в зустрічному бою.

7. Назвіть бойові документи, які розробляють і ведуть на спостережних пунктах, їх зміст.

Розділ 13

• ⇐ Назад
• 3
• 4
• 5
• 6
• 7
• 8
• 91011
• 12
• 13
• 14
• 15
• 16
• 17
• 18
• Далее ⇒