Особливості дій вогневих взводів
У зустрічному бою
Успіх дій вогневих взводів у зустрічному бою характеризується швидкістю розгортання їх у бойовий порядок, широкою ініціативою, сміливістю та рішучістю соб (квв) та командирів гармат. Вогневі взводи при зав’язці зустрічного бою повинні випередити противника у відкритті вогню. Це досягається правильним розміщенням їх у похідному порядку ГПЗ або авангарду, готовністю до швидкого розгортання в бойовий порядок, своєчасним поставленням завдання на відкриття вогню.
Вогневі взводи на марші в передбаченні вступу в бій слідують, як правило, в колоні вогневих підрозділів дивізіону, що діє у складі авангарду (передового загону), або в колоні загальновійськового підрозділу, який становить ГПЗ.
Місце вогневих взводів у похідному (передбойовому) порядку загальновійськового підрозділу в передбаченні зустрічного бою повинно забезпечити швидке розгортання в бойовий порядок після отримання команди (сигналу) на розгортання і випередження противника у відкритті вогню. В усіх випадках вогневі взводи повинні розгорнутися раніше танкових та механізованих підрозділів, прикрити вогнем їх розгортання і вступ у бій.
У зустрічному бою вогневі взводи у складі батареї та дивізіону зосередженим, загороджувальним вогнем і вогнем по окремих цілях знищують і подавлюють артилерійські і мінометні батареї, колони, які підходять, особливо на переправах та на інших ділянках, які ускладнюють розгортання військ, танки, живу силу, пункти управління, протитанкові, радіоелектронні та інші вогневі засоби [18].
Вогневі взводи, які входять до складу ГПЗ, пересуваються з соб у хвості її колони. Для швидкого розгортання вогневих взводів соб (квв) безперервно веде розвідку на маршруті руху, послідовно вибираючи та оцінюючи можливі райони ВП на шляху слідування, підтримує безперервний зв’язок з командиром батареї по радіо.
Із зав’язкою бою за сигналом командира батареї вогневі взводи негайно займають ВП і за його командою відкривають вогонь.
Для забезпечення швидкого відкриття вогню вогневі взводи, які входять до складу похідної охорони, із зав’язкою зустрічного бою повинні розгортатися поблизу маршрутів руху, не зважаючи на зручність району ВП.
Залежно від обстановки та умов місцевості вогневі взводи можуть розгортатися на відкритій ВП і знищувати цілі прямим наведенням. У цьому випадку управління вогнем гармат взводу, розміщення командира вогневого взводу, розподіл радіостанцій між командирами гармат, порядок передачі команд та цілевказань повинно бути погоджено та відпрацьовано завчасно.
Після знищення головною похідною заставою протидіючого противника вогневі взводи за командою (сигналом) командира батареї, займають своє місце в колоні ГПЗ і продовжують рух за наміченим маршрутом.
При зустрічі з противником, що має переваги в силі і засобах, коли він випередив ГПЗ у розгортанні, вогневі взводи, як правило, займають закриту ВП. Соб (квв) негайно розгортає вогневі взводи в бойовий порядок. При цьому він повинен з’ясувати у командира батареї район ВП (по карті), основний напрямок стрільби та місце (координати) КСП батареї. Після готовності хоча б однієї гармати соб (квв) доповідає командиру батареї і за його командою відкриває вогонь. При стрільбі по двох цілях вогнем першого вогневого взводу керує старший офіцер батареї, а вогнем другого вогневого взводу - командир цього взводу.
Жива сила та вогневі засоби похідної охорони противника, які розгортаються в бойовий порядок, вражаються вогневими взводами зосередженим вогнем або вогнем по окремих цілях як самостійно, так і у складі батареї.
Прикриття розгортання своїх підрозділів похідної охорони здійснюється вогневими взводами веденням вогню для подавлення артилерійських і мінометних батарей, ураження танків, протитанкових та інших вогневих засобів противника перед рубежем розгортання і на флангах.
Діючи в складі авангарду, вогневі взводи йдуть у похідній колоні вогневих підрозділів дивізіону, яку очолює начальник штабу дивізіону. Вогневі підрозділи дивізіону в передбаченні початку бою здійснюють марш, перебуваючи, як правило, у хвості колони авангарду, що дозволяє висунутися їм у зазначений район ВП, розгорнутися в бойовий порядок і своєчасно відкрити вогонь.
Соб (квв) розгортає вогневі взводи в бойовий порядок у зазначеному районі за командою (сигналом) командира батареї.
Перед атакою головних сил противника вогневі взводи в складі батареї (дивізіону) зосередженим вогнем і вогнем по окремих цілях наносять ураження його колонам, які підходять і розгортаються, подавлюють та знищують танки і артилерію, живу силу і вогневі засоби.
Атаку противника вогневі взводи відбивають, як правило, загороджувальним вогнем у складі батареї (дивізіону) і вогнем по окремих цілях. Якщо вогневий взвод виділено для ведення вогню прямим наведенням, то з виходом танків противника із зони загороджувального вогню гармати взводу за командою командира вогневого взводу уражають танки та інші броньовані цілі в тісній взаємодії з іншими протитанковими засобами.
Успішне виконання вогневими взводами завдань у зустрічному бою можливе лише при злагоджених і натренованих діях особового складу обслуг і взводів у цілому, стійкій роботі засобів зв’язку з КСП батареї (ПУВД), а також надійному зв’язку з командирами гармат, випередженні противника у відкритті вогню і прояві командирами усіх ступенів широкої ініціативи та самостійності.
Розпорядження на розгортання вогневих взводів соб (квв) отримує від командира батареї по радіо з використанням таблиці сигналів та кодованої карти. При цьому він повинен з’ясувати район ВП, основний напрямок стрільби, найменші приціли, час відкриття вогню, місце КСП батареї.
Із зайняттям ВП, по готовності до ведення вогню, соб (квв) доповідає про це командиру батареї. За його командою відкриває вогонь у складі батареї (дивізіону) по артилерійських і мінометних батареях, протитанкових засобах противника, не допускаючи виходу його танків і піхоти у фланг головних сил авангарду. Перед атакою головних сил авангарду вогневі взводи повинні бути готовими до участі в короткому, але потужному вогневому нальоті в складі дивізіону по розвіданих цілях противника.
У ході зустрічного бою в міру просування механізованих і танкових підрозділів проводиться зміна ВП, вогневі взводи переміщуються у зазначеному напрямку в готовності підтримувати дії загальновійськових підрозділів.
З виходом головних сил авангарду у фланг і тил противника (при його оточенні) вогневі взводи своїм вогнем забороняють відхід противника і зайняття ним оборони (беруть участь у знищенні оточеного угрупування противника).
При спробі противника перейти до оборони вогневі взводи ведуть вогонь з метою заборони зайняття противником вигідних рубежів та подавлення його вогневих засобів.
У тому випадку, коли противник випередив наші війська в розгортанні та переході в наступ, вогневі взводи у складі батареї (дивізіону) зосередженим і загороджувальним вогнем відбивають атаки противника, розлагоджують його бойові порядки, забезпечують маневр і ведення бойових дій наших підрозділів. При виході противника у фланг або в тил загальновійськового підрозділу вогневі взводи у складі батареї (дивізіону) своїм вогнем затримують висування противника і наносять йому ураження, прикривають проміжки між загальновійськовими підрозділами і відкриті фланги.
Питання для повторення та самоконтролю
1. Які вогневі завдання виконує вогневий взвод у бою.
2. У чому полягає зміст бойового наказу старшого офіцера батареї (командира вогневого взводу).
3. Назвіть порядок вибору і підготовки закритої вогневої позиції артилерійського підрозділу.
4. Назвіть порядок підготовки вогневих взводів до ведення вогню.
5. У чому полягає зміст безпосередньої охорони і самооборони вогневих взводів на вогневій позиції.
6. Назвіть особливості дій вогневих взводів у зустрічному бою.
Розділ 14
БАТАРЕЯ В БОЮ