Матеріально-технічне забезпечення
Матеріально-технічне забезпечення - це вид забезпечення підрозділів дивізіону (батареї), яке включає: комплекс організаційно-технічних заходів, що організується і здійснюється з метою підтримання бойової готовності і боєздатності підрозділів дивізіону (батареї) шляхом накопичення до встановлених норм запасів матеріально-технічних засобів і своєчасного забезпечення ними; збереження і підтримання цих засобів у стані, який забезпечує своєчасне приведення їх у готовність до застосування (використання за призначенням); освоєння особовим складом зразків озброєння і військової техніки, а також своєчасного відновлення озброєння і військової техніки при пошкодженнях (несправностях); поповнення запасів матеріально-технічних засобів підрозділів дивізіону (батареї) замість втрачених і витрачених.
Матеріально-технічне забезпечення дивізіону включає:
- технічне забезпечення;
- тилове забезпечення.
Технічне забезпечення є складовою частиною всебічного забезпечення бойових дій. Воно організовується і здійснюється за видами озброєння, бойової та іншої техніки.
Кількість і якість озброєння та техніки, які знаходяться в підрозділах, суттєво впливають на бойові можливості. У зв’язку з цим для підтримання озброєння та техніки у справному стані і у постійній готовності до бойового застосування у дивізіоні (батареї) організовується технічне забезпечення.
Тилове забезпечення також є складовою частиною всебічного забезпечення бойових дій. Воно полягає в організації та виконанні заходів щодо безперервного постачання матеріальних засобів та медичного обслуговування підрозділів [18].
Завдання технічного і тилового забезпечення загальновійськових та артилерійських частин (підрозділів) виконуються силами та засобами технічних і тилових підрозділів цих частин (підрозділів).
До тилових підрозділів загальновійськової частини належать рота матеріального забезпечення і медичний пункт, а до технічних - ремонтна рота.
Рота матеріального забезпечення та медичний пункт частини підпорядковуються заступнику командира частини з тилу.
Ремонтна рота підпорядковується заступнику командира частини з озброєння. Вона призначена для ремонту бронетанкової, автомобільної техніки та озброєння.
Тиловими підрозділами, які входять до складу механізованого батальйону, є взвод матеріального забезпечення та медичний пункт батальйону.
Взвод матеріального забезпечення призначений для матеріального постачання підрозділів батальйону.
Особовий склад медичного пункту батальйону призначений для розшуку поранених, виявлення хворих, збору та вивезення (винесення) їх з підрозділів та вогнищ зараження і руйнування; надання пораненим та хворим першої медичної, а по можливості і долікарської допомоги; підготовки поранених та хворих до подальшої евакуації; проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів у батальйоні, медичної розвідки, а також для отримання, збереження та видачі підрозділам батальйону медичного майна.
Технічне і тилове забезпечення підрозділів артилерійського дивізіону покладається на взвод забезпечення, який складається з відділення технічного обслуговування, автомобільного відділення та господарчого відділення.
Заходи щодо підготовки взводу забезпечення проводяться одночасно з підготовкою бойових підрозділів.
Успішне вирішення завдань технічними та тиловими підрозділами у бою залежить від умілого управління ними.
Зв’язок КСП дивізіону з підрозділами тилового і технічного забезпечення старшого командира здійснюється по радіо і рухомими засобами, а в обороні та при розташуванні на місці, крім того, і дротяними засобами зв’язку.
При організації і веденні бою розгортаються:
- у батареї - пункт технічного спостереження, а в обороні, крім того, пункт бойового постачання і медичний пост батареї;
- у дивізіоні – пункт технічного спостереження, ремонтно-евакуаційна (ремонтна) група, пункт бойового постачання, заправний і продовольчі пункти, а в обороні, крім того, і медичний пункт.
У дивізіоні створюються в установлених розмірах запаси боєприпасів, пального, продовольства, бронетанкового, артилерійського, автомобільного, медичного та іншого майна. Вони поділяються: за належністю – на дивізіонні запаси і запаси батареї; за порядком витрат – на витратну частину і недоторканий (пального – не знижувальний) запас, який витрачається з дозволу старшого командира, а в надзвичайних умовах – з дозволу командира дивізіону з подальшою доповіддю про це старшому командиру.
Дивізіонні запаси утримуються та перевозяться у транспорті взводу забезпечення дивізіону, а запаси батареї – при гарматах, мінометах, пускових установках, у командирських машинах та при особовому складі.
У всіх випадках організовується забезпечення підрозділів водою, а за необхідності - паливом.
Потреба підрозділів у матеріальних засобах, забезпеченість їх та норми витрати визначаються кількісними показниками: у штуках, вагових, об’ємних або розрахунково-постачальних одиницях.
Розрахунково-постачальними одиницями є: щодо боєприпасів – бойовий комплект; щодо пального – заправлення; щодо продуктів харчування – добова видача; щодо запасних частин, інструменту і приладдя, речового та інших видів майна – комплект; щодо спеціальних речовин – зарядження.
Кількісне значення (склад, маса, об’єм і т.ін.) бойового комплекту, заправлення, добової видачі, комплекту та зарядження на одну одиницю озброєння, техніки та особового складу – величина постійна. Величина розрахунково-постачальної одиниці підрозділу змінюється залежно від укомплектованості його озброєнням, технікою та особовим складом.
Бойовим комплектом одиниці озброєння називається кількість боєприпасів (у штуках), яка установлена на одну гармату, міномет, бойову машину, кулемет, автомат, пістолет. Бойовий комплект підрозділу розраховується в штуках та ваговому виразі на все штатне озброєння, а при значному некомплекті (більше 10 %) – тільки на наявне озброєння.
У ході бою можуть бути використані боєприпаси виведеного з ладу озброєння. Ці боєприпаси перерозподіляються між діючим озброєнням за вказівкою і командою командира батареї або взводу.
Заправленням одиниці техніки називається установлене для однієї машини (тягача, автомобіля, бронетранспортера, самохідної гармати) або одного агрегату кількість пального в літрах.
Для самохідних гармат та інших гусеничних машин заправлення пального визначається об‘ємом баків, які належать до паливної системи, а для колісних машин повинна забезпечувати установлений запас руху. Заправлення пального на один агрегат визначається кількістю пального, яке необхідне для забезпечення роботи протягом певного часу. Заправлення пального розраховується на всю облікову техніку підрозділу.
Добова видача на одного військовослужбовця складає кількість продуктів харчування (у ваговому вираженні), яка йому встановлена за нормою для харчування на добу. Розраховується на обліковий склад підрозділу.
Комплект запасних частин, інструменту і приладів до озброєння, техніки, а також речового, медичного та іншого майнаскладається з набору предметів у визначеному переліку та у встановленій кількості.
Зарядженням називається кількість спеціальних речовин, які містяться в основній ємності спеціальних машин та приладів.
Технічне забезпечення
Технічне забезпечення – це комплекс заходів, який проводиться з метою підтримання озброєння, техніки, боєприпасів та військово-технічного майна у справному стані і в постійній бойовій готовності до бойового застосування шляхом укомплектування їх озброєнням і технікою; забезпечення боєприпасами та ракетами всіх видів і військово-технічним майном, відновлення ушкоджених зразків озброєння та техніки і своєчасного повернення їх до ладу.
Обсяг і зміст технічного забезпечення підрозділів залежить від: характеру бойових дій; завдання, яке виконується; місця підрозділу в бойовому порядку; характеру місцевості, пори року та часу доби.
Проте існують загальні принципи, що лежать в основі організації та здійснення технічного забезпечення. Такими загальними принципами є: вирішення задач технічного забезпечення безпосередньо в ході бою.
Основними завданнями технічного забезпечення у дивізіоні (батареї) є технічне обслуговування озброєння і техніки та технічна підготовка озброєння і боєприпасів до бойового застосування.
За організацію утримання (зберігання), технічно правильного використання, технічного обслуговування, ремонту і евакуації озброєння і техніки відповідають ті командири підрозділів, у розпорядженні яких це озброєння і техніка перебувають.
Технічне обслуговування озброєння і техніки проводиться для підтримання їх у постійній технічній готовності, своєчасного попередження, виявлення і усунення пошкоджень. Воно проводиться у встановлений командиром дивізіону (батареї) час перед боєм (маршем) і після виконання завдання та здійснюються обслугами гармат, командирських машин, водіями (механіками-водіями) і особовим складом підрозділу технічного забезпечення під безпосереднім керівництвом заступника командира дивізіону з озброєння (старшого техніка батареї) і командирів взводів.
Підрозділом технічного забезпечення в дивізіоні є відділення технічного обслуговування, яке має на озброєнні МТО-АТГ.
Технічне обслуговування передбачає: заправлення (дозаправлення) машин ПММ; перевірку справності та готовності до використання озброєння, приборів, агрегатів, механізмів, їх очищення, змащення, вивірення та регулювання, усунення дрібних пошкоджень і виконання кріпильних робіт; заряджання (дозаряджання) акумуляторних батарей; перевірку укомплектованості та поповнення озброєння і техніки запасними частинами, інструментом і приладдям, засобами підвищення прохідності та іншими табельними засобами; перевірку наявності і справності обладнання на автомобілях та тягачах, призначених для перевезення особового складу, озброєння, техніки і майна. За необхідності під час технічного обслуговування може здійснюватися поповнення боєкомплекту озброєння ракетами та боєприпасами.
Обсяг, періодичність та тривалість робіт з обслуговування техніки різні для кожного типу марки машин.
Для бронетанкової техніки та автомобілів встановлені чотири види технічного обслуговування: контрольний огляд (КО); щоденне технічне обслуговування (ЩТО); технічне обслуговування 1 (ТО-1); технічне обслуговування 2 (ТО-2).
Тилове забезпечення
Тилове забезпечення дивізіону (батареї) є однією з основних умов успішного ведення бою. Воно організовується і здійснюється у всіх видах бою і у повсякденній діяльності з метою підтримання підрозділів у боєздатному стані, створення сприятливих умов для виконання поставлених завдань. Підготовка підрозділів тилу до забезпечення бою проводиться одночасно з підготовкою бойових підрозділів і залежить від характеру бойового завдання, наявності, стану підрозділів тилу, а також умов ведення бойових дій.
Будучи нижчою ланкою військового тилу, тил дивізіону виконує завдання: з безпосереднього забезпечення батарей боєприпасами, пальним, засобами захисту, речовим майном та іншими матеріальними засобами; щодо приготування і видачі особовому складу гарячої їжі; щодо здійснення технічного обслуговування, ремонту і евакуації озброєння і техніки; щодо збирання поранених і хворих та надання медичної допомоги, евакуації їх з поля бою, запобігання поширенню хвороб серед особового складу.
Основним видом тилового забезпечення підрозділів є матеріальне забезпечення. Потреби підрозділів у матеріальних засобах на бій (марш) або на якийсь певний період бойових дій визначаються, як правило, відповідним начальником служби частини, а також командирами дивізіонів та батарей.
Потреби дивізіону (батареї) визначаються як сума потреб усіх його підрозділів на відновлення витрат і встановлених запасів наприкінці бою (маршу).
Витрата матеріальних засобів – величина непостійна. Вона залежить від характеру завдань дивізіону (батареї), умов ведення бойових дій, бойового і чисельного складу підрозділу, ступеня його підготовленості, стану озброєння і техніки, бойових якостей військ противника, а також від умов місцевості, пори року та часу доби.
Підрозділи не можуть витрачати матеріальні засоби в необмеженій кількості. За будь-яких обставин використання матеріальних засобів повинно суворо лімітуватися шляхом встановлення старшим командиром визначених норм витрат.
Задоволення потреб дивізіону в матеріальних засобах здійснюється насамперед за рахунок його запасів.
Забезпечення підрозділів матеріальними засобами здійснюється, як правило, за схемою: частина – дивізіон – батарея – солдат (екіпаж, обслуга, відділення); речове майно видається за схемою: частина – батарея – солдат.
Отримання для дивізіону пального, бронетанкової, автомобільної техніки та майна, артилерійського озброєння організовує заступник командира дивізіону з озброєння, а боєприпасів, продуктів харчування та інших матеріальних засобів – начальник штабу дивізіону.
Батареям (солдатам, сержантам, екіпажу, обслузі, відділенню) матеріальні засоби видають за усними заявками їх командирів також з урахуванням установлених норм витрат і наявності запасів. Розпорядження на видавання їм матеріальних засобів дає командир дивізіону (батареї) особисто, а також через начальника штабу, своїх заступників (відповідальних посадових осіб батареї). Забезпечення дивізіону предметами артилерійського озброєння та майна організовує начальник служби артилерійського озброєння частини на основі плану, затвердженого його командиром, та заявок дивізіону.
Боєприпаси всіх видів надходять до дивізіону, як правило, із частини, а озброєння – безпосередньо зі складу вищої ланки тилу.
Витрачені запаси боєприпасів, пального, провіанту та інших матеріальних засобів завжди поповнюються до встановлених норм.
Медичне забезпечення
Медичне забезпечення є складовою тилового забезпечення. Медичне забезпечення на марші, в бою та при розташуванні на місці організовується для зберігання боєздатності та зміцнення здоров’я особового складу, своєчасного надання медичної допомоги пораненим та хворим, їх евакуації, подальшого лікування та повернення до строю, попередження виникнення та поширення хвороб. Медичне забезпечення полягає у здійсненні лікувально-евакуаційних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних заходів і заходів медичної служби із захисту підрозділів від ЗМУ.
Відповідальність за медичне забезпечення підрозділів несе командир дивізіону (батареї) і його начальник штабу. Безпосередньо організовує медичне забезпечення: у дивізіоні – фельдшер дивізіону (начальник медичного пункту), у батареях – санітарні інструктори батареї, в інших підрозділах – їх командири.
Перша медична допомога надається на місці поранення або в найближчому укритті самим військовослужбовцем або його товаришем, санітарами та санітарними інструкторами підрозділів, а також особовим складом підрозділів, виділеним для рятувальних робіт і здійснення лікувально-евакуаційних заходів в місцях масового ураження.
Долікарська (фельдшерська) допомога надається фельдшером дивізіону, перша лікарська допомога – у медичній роті (пункті) бригади (полку), а також на медичних пунктах загальновійськових батальйонів, очолюваних лікарями. Всі медичні підрозділи і частини повинні приймати поранених і хворих, надавати їм необхідну медичну допомогу незалежно від приналежності.
За наявності в дивізіоні значної кількості поранених і хворих евакуації насамперед підлягають тяжкопоранені, що потребують невідкладної допомоги. Легкопоранені, що не потребують госпіталізації, після надання їм медичної допомоги прямують в свої підрозділи.
Питання для повторення та самоконтролю
1. У чому полягає зміст всебічного забезпечення бойових дій артилерійських підрозділів.
2. У чому полягає зміст технічного забезпечення.
3. У чому полягає зміст тилового забезпечення.
4. Які види бойового забезпечення Ви знаєте.
5. Назвіть мету та зміст артилерійська розвідки.
6. Назвіть мету та зміст безпосередньої охорони та самооборони вогневих взводів на вогневій позиції.
7. Назвіть мету та зміст захисту від зброї масового ураження.
8. Назвіть мету та зміст маскування.
9. Назвіть мету та зміст інженерного забезпечення.
10. Назвіть мету та зміст радіаційного, хімічного, біологічного захисту.
11. Назвіть мету та зміст топогеодезичного забезпечення.
12. Назвіть мету та зміст гідрометеорологічного (метеорологічного) забезпечення.
13. Назвіть мету та зміст балістичної підготовки.
14. Назвіть мету та зміст радіоелектронної боротьби.
Розділ 16