Тема 4. Розлади мислення та мовлення 4 страница

· особливості свідомої і несвідомої мотивації до релігійності;

· емоційні, вольові, пізнавальні, уявно-фантазійні процеси;

· особистісні особливості віруючих;

· властивості темпераменту і характеру віруючих;

· вчинки, поведінку віруючих;

· спілкування віруючих;

· групова динаміка у віруючих;

· невротичні і психічні зрушення у віруючих;

у м і т и:

· давати визначенняпсихологічних понять у сфері релігії та розкривати їх зміст;

· орієнтуватися в системі психологічних знань з релігійної проблематики, визначати в ній місце окремих психічних явищ;

· працювати з літературними джерелами з психології релігії: здійснювати інформаційний пошук, складати бібліографію, аналізувати теоретичний матеріал і здійснювати його узагальнення, формулювати висновки;

· добирати адекватні методи психотерапії, психокорекції і психогігієни для роботи з вірянами.

· використовувати конкретні методики психологічного дослідження для вивчення психічних явищ у сфері релігії, робити адекватні висновки;

· вербалізувати свої знання та використовувати їх на практиці.

Основними формами роботи в процесі вивчення дисципліни є лекції, семінари, практичні заняття, самостійна робота, індивідуальна робота з викладачем, підготовка курсової роботи.

На лекційних заняттях студенти засвоюють знання з тем, визначених програмою. На семінарських заняттях на основі самостійного опрацювання психологічної та довідникової літератури студенти набувають нових знань; закріплюють, розширюють та поглиблюють знання, отримані на лекціях, розкривають суть понять, питань, проблем, пов’язаних з темами, що вивчаються. При підготовці до семінарських занять студенти набувають умінь та навичок працювати з літературними джерелами: конспектувати, аналізувати, узагальнювати та викладати суть аудиторії; розвивають свої мислительні та мовленнєві можливості, професійні здібності.

У процесі самостійної роботи студенти опрацьовують лекційний матеріал, здійснюють словникову роботу, підготовку до семінарських та практичних занять на основі використання основних та додаткових літературних джерел.

Індивідуальна робота зі студентами проводиться у формі індивідуальних консультацій в позанавчальний час і передбачає надання допомоги студентам, що мають труднощі у вивченні дисципліни.

Основними формами контролю за процесом та результатами засвоєння програмного матеріалу успішності й участі в усіх видах роботи є поточний модульний контроль та залік.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

* Індивідуальна робота не планується розкладом занять ** МК планується розкладом занять та враховується у тематичному плані в колонці для практичних занять останньої у змістовому модулі теми

Основні терміни дисципліни

Анімізм— віра в існування духів, душ, які керують людьми, іншими живими істотами, предметами, явищами, процесами матеріального світу. Основу становить віра в душу — невидимого двійника людини, кожної живої істоти, предмета, явища, функцією якої є їх оживлення, рухання, активізація.

Видіння — особливий психічний стан, перебуваючи в якому, віруючий бачить і чує Бога, святих, ангелів, картини надприродного світу. В. характерні для містичних екстазів, хоча можливі й поза екстатичними станами.

Віра — впевненість у істинності чогось такого, що з раціонально-мисленнєвих позицій вважається непереконливим, сумнівним. В. є ціннісно-орієнтаційним ставленням, диспозицією суб'єкта, сповненням його інтересом, зацікавленістю. Емоційне ядро релігійної віри зароджується з осмислення і усвідомлення людиною своєї ситуації на землі, що й скеровує її емоційні переживання до Бога.

Галюцинації — хворобливе порушення психічної діяльності, яке полягає у появі в психіці суб'єкта образів об'єктів, котрі в цей час не перебувають у сфері його сприймання, але самому суб'єкту здаються такими.

Гуманістична релігія — віра в надприродне, яке закликає людину вдосконалюватись відповідно до ідеалів добра, краси, свободи, шукати істину і любити, бути духовно вільною, здобути високу радість буття. Гріхом у гуманістичній релігії є нелюбов, аморальність, бездуховність, ухиляння від пошуку істини.

Догматика — сукупність основних положень релігійного віровчення, які мають безапеляційно прийматися на віру його послідовниками. Сумніви щодо істинності догматів церква розглядає як єресь.

Екзистенційний абсурд — фруструючий (такий, що вселяє розпач, відчай) конфлікт між прагненням людини до нескінченності, до вічної невід'ємності від світу, до розуміння сенсу свого існування у Всесвіті і усвідомленням своєї відчуженості від нього, своєї скінченності, смертності; між поривом до гармонії, досконалості, величі і досвідом недосконалості світу та своєї слабкості, неспроможності; між бажанням бути прийнятою, ідентифікованою, «всиновленою» суспільством, соціумом, найближчим оточенням та досвідом неприйняття, нерозуміння, відкинутості, радикальної самотності; між потребою жити, волею до життя і тягарем існування та усвідомлюваної неминучості смерті. Всілякий абсурд виникає з диспропорції між намірами суб'єкта і об'єктивною реальністю, в якій він перебуває, з невідповідності між його реальними можливостями і поставленою ним метою.

Екстаз — найвищий ступінь захоплення, що доходить до несамовитості.

Емоційна динаміка культу — катарсис (очищення), перехід від душевного страждання до радісного звільнення від нього, трансформація негативно забарвлених, гнітючих, мордуючих емоційних станів у позитивно забарвлені, світлі, радісні, стенічні (оптимістично бадьорі, сповнені психічною енергією). Е. д. к. є психорелаксаційним, психотерапевтичним і зміцнюючим релігійність, віру впливом.

Індивідуальний релігійний досвід — емоційне, чуттєве та мисленнєве перетворення суб'єктом концептуально-догматичних положень релігії з позиції їх цінності особисто для нього. Розрізняють містичний і звичайний І. р. д. Для містичного характерна поява вражень, переживань, станів, образів, радикально відмінних від звичайних психічних процесів, що сприймається суб'єктом як зустріч із Богом. Звичайним І. р. д. є індивідуальні особливості релігійних думок, суджень, емоційних переживань, вражень віруючого.

Катарсис— очищення душі від негативно забарвлених, тривожно-гнітючих емоційних переживань шляхом їх трансформації у позитивно забарвлені, радісно-оптимістичні.

Кордоцентризм — визнання провідної ролі, домінуючого впливу емоційних переживань, умовно-образним центром яких є серце, у функціонуванні індивідуальної, групової, зокрема національної, психіки.

Культове таїнство — культові відправи у християнстві, проголошені церквою священними, утвердженими Богом, у яких «під видимим образом повідомляється віруючим невидима благодать Божа». Православ'я і католицизм визнають сім таїнств: хрещення, причастя, священство, сповідь, миропомазання, шлюб, єлеосвячення (соборування).

Логотерапія — галузь психотерапії, в основу якої покладено автентичний, рефлексивний пошук особистістю з допомогою психотерапевта високого екзистенційного смислу свого життя. Заснована В. Франклом.

Медитація — розумові зусилля людини, спрямовані на досягнення глибокої зосередженості її психіки, що є передумовою самоспоглядання, самозаглиблення, самоаналізу тощо.

Моральність — духовна, автентична, безкорислива доброчинність, яка є самодостатньою винагородою для суб'єкта в тому сенсі, що його доброчинні акти самі собою, без жодної зовнішньої платні приносять йому вдоволення, радість. Вершиною М. є братня любов.

Навернення— одноразовий акт інтенсивного, афективного становлення віри суб'єкта; процес коригування та зміцнення вже наявної у суб'єкта релігійності, який називають метаноєю, або конверсією.

Предмет психології релігії — психічні явища і психологічні впливи з релігійним змістом, основою якого є віра в існування надприродних сил, від волі яких цілком залежить земне життя: свідома і несвідома мотивація; емоційні, вольові, пізнавальні, уявно-фантазійні процеси; особистісні особливості; властивості темпераменту і характеру; вчинки, поведінка; спілкування; групова динаміка; невротичні і психічні зрушення; психотерапія, психокорекція, психогігієна.

Психологія релігії — психологічна дисципліна, галузь психологічного знання і галузь релігієзнавства, яка вивчає психологічні аспекти релігії як форми суспільної свідомості і ціннісно-орієнтаційної діяльності. Базовими з них є мотивація релігійності (що і як привертає суб'єкта до релігії); процес релігійної діяльності (дії, вчинки, соціально-психологічні механізми); психологічні ефекти релігії (впливи на індивідуальну та групову психіку).

Релігієзнавство — комплекс наукових дисциплін, які вивчають релігію. Основними його галузями є історія релігії, філософія релігії, соціологія релігії, психологія релігії.

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. Психологічні витоки релігії

Тема 1. Психологія релігії як наукова дисципліна

Релігія як ціннісно орієнтаційна діяльність. Духовна цінність. Проблематика і предмет психології релігії. Людське мислення і релігійна віра. Предмет психології релігії. Психологія релігії і релігійність. Методи психології релігії: інтерв’ю, спостереження, експеримент. Дедуктивне ядро релігії. Психологічна сутність релігії.

Становлення психології релігії як самостійної наукової дисципліни. Праці Ф. Шлейєрмахера. Оформлення психології релігії як самостійної наукової дисципліни. Внесок В. Джемса до становлення психології релігії. Пастирська психологія у США. Психологія релігії в Росії на початку 20 ст. (В. Бєхтєрєв, П. Ганнушкін). Психологія релігії у Франції (Ж. Шарко, Е. Бутру, Е. Дюркгейм, Л. Арреа). Психологія релігії у Німеччині (В. Вундт, Р. Отто, К. Гіргензон та ін.).

Література: 1; 2; 3; 4; 5; 11; 12; 16; 27; 28; 37

Тема 2. Психологічні аспекти релігійного культу

Психологічні чинники магічної діяльності. Психологічні ефекти магії. Психологічні витоки анімізму. Психорегулятивна функція анімізму. Психологія утворення магічно-анімістичних комплексів і їх трансформації у релігійно-культові ритуали.

Культ як засіб спілкування з надприродним. Мотивація і психологічні функції культу в ранніх формах релігії. Соціально-психологічні механізми культових відправ. Особливості впливу культової символіки і культового мистецтва на психіку віруючих. Емоційна динаміка психіки віруючих у процесі культових відправ. Сповідь як психологічний феномен. Психологічні аспекти молитви. Психологічні особливості медитації.

Трактування З. Фрейдом релігії: як засобу захисту культури від асоціальних потягів у психіці людини; як невротичного феномену і шкідливої ілюзії. Екзистенціалізм і віра в Бога. Інтерпретації релігійної віри А. Камю, Е. Фроммом.

Література:1; 2; 3; 4; 5; 6; 12; 13; 14; 17; 18; 19; 21; 22; 23; 32; 38; 39; 40; 41; 42; 43

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. Психологія релігійних феноменів

Тема 3. Психологія релігійної віри

Релігійна любов як духовно-моральне почуття. Психологічні особливості гуманістичної релігійної моралі. Релігійно-моральний та інші типи мотивації доброчинності.

Раціональне пізнання в структурі релігійної віри. Вплив несвідомих структур психіки людини на її віру. Емоційний елемент віри. Вольовий елемент віри. Психологічні чинники віри. Індивідуальний релігійний досвід. Навернення до віри. Вплив сім’ї на формування віри неповнолітніх. Вікові особливості віри. Основний психологічний зміст і типи релігійної віри.

Література:1; 2; 3; 4; 5; 10; 11; 14; 15; 25; 26; 28; 31; 37

Тема 4. Релігійна особистість

Типи релігійних особистостей. Вплив релігійності особистості на її самопочування та самореалізацію. Особистісні аспекти нетрадиційних культів.

Роль релігії і церкви у збереженні та зміцненні української національної свідомості. Психологічні особливості релігійності українців. Чинники релігійності українців. Психологічні тенденції релігійності в сучасній Україні.

Література:1; 2; 3; 4; 5; 7; 8; 10; 11; 12; 13; 20; 29; 30; 31; 33; 36

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. Психологічні витоки релігії

Тема 1. Психологія релігії як наукова дисципліна

Самостійна робота – 8 год.

Завдання:

1. Здійснити словникову роботу (занести до термінологічного словничка та вивчити зміст понять): релігія, духовна цінність, предмет психології релігії, віра, релігійність, дедуктивне ядро релігії, промисел Божій, мінімум релігії та ін. Підготуватися до словникової роботи в аудиторії.

2. Опрацювати лекційний матеріал за конспектом та підручником.

3. Підготуватися до семінарського заняття: проаналізувати та порівняти підходи запропонованих у списку літератури авторів до проблемних питань винесених для обговорення, законспектувати відповіді на поставлені запитання.

Семінарське заняття - 2 год.

1. Релігія як ціннісно-орієнтаційна діяльність.

2. Проблеми психології релігії.

3. Основні методи психології релігії.

4. Проблематика психології релігії у період становлення і її національні відмінності у США, Англії, Франції, Росії, Німеччині.

Література: 1; 2; 3; 4; 5; 11; 12; 16; 27; 28; 37

Тема 2. Психологічні аспекти релігійного культу

Самостійна робота – 8 год.

Завдання:

1. Здійснити словникову роботу (занести до термінологічного словничка та вивчити зміст понять): магія, анімізм, релігійний культ, ритуал, надприродне, культові відправи, таїнства, сповідь, молитва, медитація, ілюзія, екзистенція та ін. Підготуватися до словникової роботи в аудиторії.

2. Опрацювати лекційний матеріал за конспектом та підручником.

3. Підготуватися до семінарського заняття: проаналізувати та порівняти підходи запропонованих у списку літератури авторів до проблемних питань винесених для обговорення, законспектувати відповіді на поставлені запитання.

Семінарське заняття – 4 год.

1. Психологічні функції культу в релігії.

2. Сугестивна сила проповіді.

3. Культові символи і культове мистецтво.

4. Психологічні особливості сповіді і молитви.

Література:1; 2; 3; 4; 5; 6; 12; 14; 17; 18; 21; 22; 23; 32; 39; 40;41;42;43

Семінарське заняття – 4 год.

1. Способи релігійного захисту культури від асоціального впливу.

2. Релігія в контексті невротизму та шкідливої ілюзії.

3. Сутність гріха з релігійної точки зору.

4. Соціальна „інцестуальність” в релігійних культах.

Література:1; 2; 3; 4; 5; 6; 12; 14; 17; 18; 21; 22; 23;32;39;40;41; 42;43

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. Психологія релігійних феноменів

Тема 3. Психологія релігійної віри

Самостійна робота – 8 год.

Завдання:

1. Здійснити словникову роботу (занести до термінологічного словничка та вивчити зміст понять): віра, несвідоме, архетип, релігійні почуття, релігійна любов, релігійна мораль, доброчинність, релігійний досвід, навернення до віри, типи релігійної віри, воля, містицизм та ін. Підготуватися до словникової роботи в аудиторії.

2. Опрацювати лекційний матеріал за конспектом та підручником.

3. Підготуватися до семінарського заняття: проаналізувати та порівняти підходи запропонованих у списку літератури авторів до проблемних питань винесених для обговорення, законспектувати відповіді на поставлені запитання.

Семінарське заняття – 4 год.

1. Несвідомі утворення психіки суб’єкта та його віра.

2. Психологічна характеристика містичного екстазу.

3. Релігійна криза і релігійне навернення.

4. Психічні і соціально-психологічні чинники схильності до релігійної віри кожного вікового періоду людини.

Література: 1; 2; 3; 4; 5; 10; 11; 14; 15; 25; 26; 28; 31; 37.

Тема 4. Релігійна особистість

Самостійна робота – 8 год.

Завдання:

1.Здійснити словникову роботу (занести до термінологічного словничка та вивчити зміст понять): релігійна зрілість, логотерапія, ананкастичність, самотрансцендування, нетрадиційні культи, національна самосвідомість, етнічна ідентичність, інтровертизм, емотивність, індивідуалізм, та ін. Підготуватися до словникової роботи в аудиторії.

2. Опрацювати лекційний матеріал за конспектом та підручником.

3. Підготуватися до семінарського заняття: проаналізувати та порівняти підходи запропонованих у списку літератури авторів до проблемних питань винесених для обговорення, законспектувати відповіді на поставлені запитання.

Семінарське заняття - 6 год.

(проводиться на території

Михайлівського Золотоверхого монастиря)

1. Вплив релігії і церкви на збереження та зміцнення української національної свідомості.

2. Основні особливості релігійності як риси українського національного характеру.

3. Особливості формування релігійності українців.

4. Психологічні тенденції релігійності в сучасній Україні.

Література: 1; 2; 3; 4; 5; 7; 8; 10; 11; 12; 13; 20; 29; 30; 31; 33; 36

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ

Індивідуальна робота – 4 год.

Завдання:

1. Здійснити аналіз визначених студентами проблемних питань з тем змістового модулю.

2. Надати консультації студентам, що за результатами поточного контролю навчальних досягнень потребують допомоги у засвоєнні знань, умінь та навичок, передбачених змістом дисципліни.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДО ДИСЦИПЛІНИ

Підручники, посібники:

1. Академічне релігієзнавство: Підручник / За. ред. А. Колодного. – К., 2000.

2. Лубський В.І., Предко О. І., Горбатенко Т. Г., Піддубна С. М. Психологія релігії: Навч. посіб. і хрестоматія. – К., 2002.

3. Москалець В.П. Психологія релігії: Посіб. для студ. вищих навч. закл. – К.: Академвидав, 2004.

4. Предко О.І. Психологія релігії: Підручник. – К.: Академвидав, 2008.

5. Сафронов А.Г. Психология религии. – К., 2002.

Монографії, збірники:

6. Аксаков А.Н. Анимизм и спиритизм: Крит. исслед. – М.: Аграф, 2001.

7. Іванько О.О. Взаємозв’язок фізичного виховання та релігії // Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту. – 2003. – № 15. – С. 106-110.

8. Суятінова Л.К. Вплив релігії на процес соціалізації особистості // Соц. психологія. – 2006. – № 1. – С. 84-93.

9. Берестова Ю.Є. Вплив світових релігій на розвиток науки // Наук. зап. Харк. ун-ту Повітр. сил. Соц. філос., психологія. – 2006. – Вип. 1. – С. 143-147.

10. Голованов М.В. Вера как ощущение опоры в быту, науке и религии / М. В. Голованов. – М.: ЛЕНАНД, 2007.

11. Джеймс У. Воля к вере. – М., 1997.

12. Джеймс У. Многообразие религиозного опыта. – СПб.: Питер, 1993.

13. Парошина Р. До питання пізнання сутності людини // Соц. психологія. – 2008. – № 1. – С. 39-50.

14. До питання про психологічні джерела релігії / А.П. Квачов, Ю.О. Рябенко // Пед. пробл. техн. і гуманіт. освіти. – Миколаїв, 2000. – Вип. 1. – С. 88-91.

15. Погромская А.И. Духовность: Понятие и факторы формирования // Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту. – 2004. – № 18. – С. 25-31

16. Зенько Ю.М. Основы христианской антропологии и психологи. – СПб.: Речь, 2007.

17. Злиаде М. Шаманизм: архаические техники экстаза. – К., 1998.

18. Ильин И.А. Аксиомы религиозного опыта: исследование. – М.: АСТ, 2006.

19. Камю А. Бунтующий человек. – М., 1990.

20. Колодний А.М., Филипович Л.О. Релігійна духовність українців. – Львів, 1996.

21. Куртц П. Искупление потусторонним. – М., 1999.

22. Кьеркегор С. Страх и трепет. – М., 1993.

23. Леві-Строс К. Первісне мислення. – К., 2000.

24. Маслоу А. Новые рубежи человеческой природы. – СПб.: Питер, 1999.

25. Мень О. Син людський. – Львів, 1994.

26. Колісник О.П. Психологія духовного саморозвитку особистості: – Луцьк: ВВВ "Вежа" Волин. держ. ун-ту ім. Л.Українки, 2007.

27. Психологія релігії: стан і перспективи розвитку / О. Предко // Укр. релігієзнавство. – 2005. – № 1. – С. 69-78.

28. Психологія: З викладом основ психології релігії / Ред.: Ю. Макселон; Пер.: Т. Чорновіл. – Л.: Свічадо, 1998.

29. Релігійність як фактор запобігання девіантній поведінці особистості / О. Дурманенко // Соц. Психологія. – 2009. – № 2. – С. 160-166

30. Суятінова Л. Молодь, релігія і трансформація суспільства // Соц. психологія. – 2005. – № 1. – С. 114-121.

31. Моральне виховання на християнських цінностях / Під ред. І.Д. Пасічник. – Острог, 2001.

32. Москалец В.П. Религиозный культ. – К., 1987.

33. Москалець В.П. Особистісний аспект християнства в сучасній Україні // Українознавчі студії. – 2001.

34. Щедрін А.Т. Нетрадиційні релігії, окультно-містичні течії та "вторинна" міфотворчість: (пошуки місця у соціокультурному реформуванні суспільства) // Наук. зап. Харк. ун-ту Повітр. сил. Соц. філос., психологія. – 2005. – Вип. 1. – С. 55-74.

35. Церковный А.А. Особенности формирования религиозного самосознания на территории постсоветских государств // Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту. – 2003. – № 1. – С. 53-63.

36. Щедрін А.Т. Парадоксографія постмодерну, нетрадиційні релігії та "вторинна" міфотворчість (філософсько-культурологічні виміри) // Наук. зап. Харк. ун-ту Повітр. сил. соц. філос., психол. – 2005. – Вип. 2. – С. 58-73.

37. Предко О.І. Психологія релігії: історія, теорія, релігієзнавчі виміри. – К.: Центр навчальної літератури, 2005.

38. Сидорова Е.Г. Буддизм и психоанализ в пространстве межкультурного взаимодействия. – СПб.: Нестор, 2005.

39. Франкл В. Основы логотерапии. Психотерапия и религия. – СПб.: Речь, 2000.

40. Фрейд 3. Психический генезис религиозных представлений. – Религия и общество. – В 2 ч. – Ч. 1. – М., 1994.

41. Фрейд 3. Тотем и табу. Психология первобытной культуры и религии. – М., 1995.

42. Фромм 3. Судзуки Д., Мартино де Р. Дзен-буддизм и психоанализ. – М., 1997.

43. Юнг К. Г. Бог и бессознательное. – М., 1998.

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ

1. Релігія як ціннісно-орієнтаційна діяльність.

2. Проблеми психології релігії.

3. Предмет психології релігії.

4. Основні методи психології релігії.

5. Проблематика психології релігії у період становлення.

6. Національні відмінності психології релігії у США та Росії.

7. Національні відмінності психології релігії в Англії та Франції.

8. Ілюзії як основа магії.

9. Психологічні ефекти магії.

10. Психологічні ефекти анімізму.

11. Психорегулятивна функція анімізму.

12. Трансформація магічно-анімістичних комплексів у релігійно-культові ритуали.

Метою навчальної дисципліни є розширення та поглиблення інтересу студентів до політики, до осмислення як позитивних, так і негативних сторін розвитку політичного процесу, забезпечення їх знаннями про теоретико-методологічні засади “Політичної психології” як науки, її місце в системі психологічних дисциплін та понятійний апарат, сучасне бачення політичного.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні

знати:

· предмет, методи та завдання політичної психології;

· психологічний зміст політичної свідомості;

· психологічні аспекти політичної діяльності;

· психологію політичного лідерства;

· психологічні основи політичної взаємодії;

· психологічний зміст політичного насилля;

вміти:

· застосовувати отримані знання в практичній діяльності;

· здійснювати психологічний аналіз політичної свідомості, політичної діяльності, політичного лідерства, політичної взаємодії, політичного насилля;

· на основі психологічного аналізу політичних явищ розробляти рекомендації щодо їх врахування в практичній діяльності.

• ⇐ Назад
• 3
• 4
• 5
• 6
• 7
• 8
• 91011
• 12
• 13
• 14
• 15
• 16
• 17
• 18
• Далее ⇒