Зміст прав на раціоналізаторські пропозиції

 

Відповідно до ст. 484 ЦК України автори раціоналізаторських пропозицій мають пра­во на добросовісне заохочення (в тому числі на винагороду) від юридичних осіб, яким ці пропозиції подані.

Юридична особа, що визнала пропозицію раціоналізаторською, має право на її ви­користання в будь-якому обсязі. Таким чином вирішуються пи­тання стимулювання творчої діяльності як раціоналізаторів, які наділяються особистими немайновими і майновими правами, так і юридичних осіб, що визнають пропозиції раціоналізаторськими та використовують їх на свою і суспільну користь.

Права раціоналізаторів досить різноманітні і надаються у зв'язку:

· із фактом створення нового і корисного для юридичної особи рішення (право на подання заяви, право на встановлення першості, право на офіційне оформлення пропозиції шляхом ви­дачі на неї посвідчення);

· з офіційною кваліфікацією пропозиції як раціоналізаторсь­кої (право авторства, право на авторське ім'я тощо);

· з використанням раціоналізаторської пропозиції (право на одержання винагороди).

Оскільки більшість із названих прав так чи інакше збігається з відповідними правами авторів винаходів, корисних моделей, промислових зразків, сортів рослин, навряд ми є необхідність до­кладно спинятися на аналізі кожного з них. Розглянемо лише ті особливості, які мають окремі права авторів раціоналізаторських пропозицій.

Одним із найважливіших прав кожного автора раціоналіза­торської пропозиції є право авторства, яким забезпечується мож­ливість особи вважатися та іменувати себе справжнім творцем даної раціоналізаторської пропозиції. Як і будь-яке право автор­ства, воно характеризується нерозривним зв'язком з особою ав­тора, від якого воно не може бути відчужено, а також своєю без­строковістю, абсолютністю і виключністю. Проте на відміну, на­приклад, від права авторства автора винаходу дія права авторства на раціоналізаторську пропозицію обмежена сферою діяльності тієї юридичної особи, якій вона була подана і котра видала авто­ру посвідчення на раціоналізаторську пропозицію. Поза цією сферою діяльності право авторства на тотожну раціоналізаторсь­ку пропозицію може бути закріплено за іншою особою, яка са­мостійно розробила таку ж пропозицію. Відтак авторами тотож­них раціоналізаторських пропозицій, поданих різним юридич­ним особам, можуть бути різні особи, права яких визнаються та охороняються в межах діяльності цих юридичних осіб.

Автор раціоналізаторської пропозиції має право на одержання винагороди за використання його пропозиції упродовж двох років від дати початку її використання юридичною особою, яка видала посвідчення на цю раціоналізаторську пропозицію (п. 53 Тимчасового положення про правову охорону об’єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні, затвердженого Указом Президента України від 18 вересня 1992 р. № 479).

Розмір винагороди визначається умо­вами договору між автором та юридичною особою і не може бу­ти менше:

· 10 % доходу, що одержує щорічно юридична особа від використання раціоналізаторської пропозиції;

· 2 % від частки собівартості продукції (робіт і послуг), що припадає на раціоналізаторську пропозицію, корисний ефект від якої не впливає на одержання доходу.

Винагорода сплачується автору відповідно до договору, але не пізніше трьох місяців після закінчення кожного року викорис­тання раціоналізаторської пропозиції. Автори раціоналізаторсь­ких пропозицій при одержанні винагороди користуються пільга­ми відповідно до чинного законодавства.

Юридичні особи, які приймають раціоналізаторські пропо­зиції до використання, не одержують на них якихось особливих монопольних прав. Однак їхні інтереси можуть охоронятися нормами, що регулюють питання, пов'язані із захистом комерційної таємниці та боротьбою з недобросовісною конкуренцією.