ДСТУ 4268:2003 Послуги туристичні. Засоби розміщування

Завдання: на основі матеріалу складіть опорну схему «Класифікація засобів розміщування» та таблицю «Вимоги до засобів розміщування».

Цей стандарт чинний з 01-07-04 згідно наказу №225 від 08-12-03, він поширюється на засоби розміщування, призначені для проживання туристів (далі за текстом – засоби розміщування).

Стандарт встановлює класифікацію засобів розміщування, загальні вимоги до засобів розміщування та до послуг, які надають у засобах розміщування.

Вимоги цього стандарту застосовують суб'єкти господарювання, що надають послуги засобів розміщування.

На підставі цього стандарту можна розробляти нормативні документи, що конкретизують вимоги до окремих видів засобів розміщування. Встановлені вимоги не можуть бути нижчі за вимоги цього стандарту.

Вимоги безпеки та охорони навколишнього середовища викладено в розділах 7 та 8.

Стандарт придатний для застосування з метою сертифікації засобів розміщування.

Нижче подано терміни, вжиті у цьому стандарті, та визначення позначених ними понять:

Турист –особа, яка здійснює поїздку в місце, що знаходиться за межами її постійного місцеперебування, з оздоровчою, пізнавальною, професійно-діловою, спортивною, релігійною або іншою метою без здійснення оплачуваної діяльності в країні (місці) відвідування на строк від 24 год до одного року підряд або здійснює там не менше ніж одну ночівлю.

Примітка. До постійного місцеперебування особи відносять райони, що безпосередньо прилягають до місця її проживання, роботи чи навчання, або до інших місць, які ця особа часто відвідує.

Засоби розміщування – будь-які об'єкти, в яких регулярно або час від часу надають послуги розміщування для ночівлі.

Класифікація засобів розміщування

Засоби розміщування поділяють на колективні та індивідуальні.

Колективні засоби розміщування поділяють на:

а) готелі та аналогічні засоби розміщування:

1) готелі;

2) аналогічні готелям засоби розміщування;

б) інші колективні засоби розміщування:

1) помешкання, призначені для відпочинку;

2) майданчики для кемпінгу;

3) стоянки морського та річкового транспортує

4) інші колективні засоби розміщування;

в) спеціалізовані засоби розміщування:

1) оздоровчі засоби розміщування;

2) табори праці та відпочинку;

3) громадські транспортні засоби;

4) конгрес-центри.

Індивідуальні засоби розміщування поділяють на:

а) орендовані засоби розміщування:

1) кімнати, орендовані в сімейних будинках;

2) житло, орендоване у приватних осіб або через агентства;

б) інші типи індивідуальних засобів розміщування:

1) неосновне власне житло;

2) житло, що його надають безоплатно родичам та знайомим;

3) інші індивідуальні засоби розміщування туристів.

До колективних засобів розміщування відносять засоби розміщування, в яких надають місце для ночівлі в кімнаті чи іншому приміщенні, у яких число місць повинно перевищувати певний мінімум для груп осіб, більших ніж одна сім'я, а всі місця підлягають єдиному керівництву та оплаті відповідно до встановлених цін.

Примітка. Діяльність колективного засобу розміщування може не мати на меті отримання прибутку, наприклад, студентські та шкільні гуртожитки, табори пластунів (скаутів) тощо.

До готелів та аналогічних засобів розміщування відносять колективні засоби розміщування, що складаються більше ніж з семи номерів; мають єдине керівництво; надають готельні послуги, зокрема обслуговування в номерах, щоденне заправляння ліжок та прибирання кімнат і санвузлів; згруповані в класи і категорії відповідно до переліку надаваних послуг та наявного ус-татковання і не входять до категорії спеціалізованих закладів.

До готелів відносять засоби розміщування, в яких надають готельні послуги, не обмежені щоденним заправлянням ліжок, прибиранням кімнат та санвузлів (наприклад, готелі, готелі квартирного типу, мотелі, дорожні готелі, клуби з проживанням, готелі у пристосованих транспортних засобах тощо).

До аналогічних готелям засобів розміщування відносять засоби розміщування, що складаються з номерів і надають обмежені готельні послуги, зокрема щоденне заправляння ліжок, прибирання кімнат та санвузлів (наприклад, пансіонати, будинки відпочинку, туристичні бази тощо).

До інших колективних засобів розміщування відносять засоби розміщування, що можуть бути безприбутковими, мають єдине керівництво, надають мінімум послуг (крім щоденного заправляння ліжок), не обов'язково складаються з номерів, а можуть мати окремі одиниці житлового типу, майданчики для кемпінгу або колективні спальні приміщення.

До помешкань, призначених для відпочинку, відносять колективні засоби розміщування, що мають єдине керівництво і надають обмежені готельні послуги, крім щоденного заправляння ліжок та прибирання житлових приміщень (комплекси будинків, організовані як житло, або бунгало).

Примітка. Бунгало – це заміські, окремо розташовані будівлі, що мають окремий вихід, містять одну чи декілька кімнат та розраховані на розміщування однієї або двох сімей (пар).

До майданчиків для кемпінгу відносять колективні засоби розміщування на закритих майданчиках, призначені для розташовування наметів, автофургонів, автопричепів та будинків на колесах, що мають єдине керівництво і надають певні туристичні послуги (інформаційні, продаж товарів у магазинах, відпочинок та розваги).

До стоянок морського та річкового транспорту відносять гавані для суден, призначені для орендування власниками суден стоянки на водній поверхні або місця на березі, а також порти для транзитних суден з оплатою швартування на ніч, устатковані санітарно-технічними системами життєзабезпечування.

До інших колективних засобів розміщування відносять засоби розміщування, що підлягають єдиному керівництву, мають соціальне значення, і у багатьох випадках їх субсидують (наприклад, гуртожитки для молоді, туристичні гуртожитки, будинки відпочинку для людей похилого віку, будинки відпочинку для робітників підприємств, готелі для робітників, студентські та шкільні гуртожитки тощо).

До спеціалізованих засобів розміщування відносять засоби розміщування, що можуть бути безприбутковими, мають єдине керівництво, надають мінімум готельних послуг (крім щоденного заправляння ліжок), не обов'язково мають номери, а можуть мати одиниці житлового типу або колективні спальні приміщення, і, крім розміщування, виконують ще яку-небудь функцію (наприклад, лікування, оздоровлювання, соціальну допомогу, транспортування тощо).

До оздоровчих засобів розміщування відносять лікувальні та оздоровчі заклади, в яких надають послуги розміщування (санаторії, будинки реабілітації, оздоровчі ферми тощо).

Примітка. Оздоровчі засоби розміщування, в яких надають готельні послуги, до яких належать щонайменше щоденне заправляння ліжок, прибирання номерів та санвузлів, класифікують як готелі.

До таборів праці та відпочинку відносять табори, в яких надають послуги розміщування для осіб, які займаються певною діяльністю під час відпочинку (наприклад, сільськогосподарські, археологічні та екологічні табори праці, табори відпочинку, табори пластунів (скаутів), гірські притулки, хижки тощо).

Примітка. До цієї групи відносять також дитячі табори, засоби розміщування при спортивних центрах, в яких не надають готельні послуги.

До громадських транспортних засобів відносять засоби розміщування зі спальними приміщеннями, які належать до колективного громадського транспорту і не відокремлені від.ньо,-го в плані оплати, що стосується в основному поїздів, суден та яхт.

Примітка. Громадські транспортні засоби відрізняються від інших-засобів розміщування тим, що вони не призначені безпосередньо для розміщування туристів (готель, розташований на судні, яке постійно закріплене на одному місці, а не пересувається водними шляхами, класифікують як готель).

До конгрес-центрів відносять заклади, в яких надають послуги розміщування і устат-ковання та послуги для проведення конгресів, конференцій, курсів, професійного навчання, медитацій та релігійних заходів, а також навчання молоді; у цьому разі спальні приміщення надають тільки учасникам спеціалізованих заходів, організованих цим закладом або проведених в його приміщеннях.

До індивідуальних засобів розміщування відносять власне житло, в якому за плату або безоплатно надають обмежену кількість місць; у цьому разі всі одиниці розміщування (кімната, житло) є незалежні і їх займають туристи або господарі, які використовують це житло протягом обмеженого проміжку часу як другий будинок або будинок для відпочинку (дачу).

До кімнат, орендованих є сімейних будинках, відносять засоби розміщування, в яких турист зазвичай живе разом з сім'єю, що проживає в цьому будинку, та сплачує орендну плату.

До житла, орендованого у приватних осіб або за посередництвом агентств, відносять індивідуальні засоби розміщування (квартири, вілли, будинки, котеджі тощо), що їх на тимчасових засадах здають в оренду як повністю устатковані одиниці для проживання туристів на підставі угод між домашніми господарствами.

До неосновного власного житла відносять засоби розміщування (квартири, вілли, будинки, котеджі тощо), які використовують під час туристичної подорожі відвідувачі, що є члени родини власника.

Примітка. До цієї групи належать також помешкання, використовувані по черзі («тайм-шерінг»).

До житла, що його надають безоплатно родичам та знайомим, відносять засоби розміщування, в яких туристам їхні родичі чи знайомі безоплатно дозволяють повністю або частково використовувати свій будинок для розміщування.

До інших індивідуальних засобів розміщування відносять засоби розміщування, які не зовсім відповідають вимогам до індивідуальних засобів розміщування та складаються з наметів на неорганізованих майданчиках і суден на неофіційних стоянках.