Самостійна робота студентів. Проректор з навчальної роботи
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА
КАФЕДРА УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ТА ЕКОНОМІКИ ПРАЦІ
"ЗАТВЕРДЖУЮ"
Проректор з навчальної роботи
________________ Колот А.М.
"___" _________ 2010 р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
щодо змісту та організації самостійної роботи студентів,
поточного і підсумкового контролю їх знань з дисципліни
«Управління поведінкою персоналу»
для спеціальності 6.030505 - «Управління персоналом і економіка праці»
Укладачі: Щетініна Л.В., к.е.н., доцент кафедри управління персоналом та економіки праці
Декан факультету
________________ В.Я. Кардаш
"___" _________ 2010 р.
Заступник завідувача кафедри
______________ В.М. Петюх
"___" _________ 2010р.
Київ КНЕУ 2010
ЗМІСТ
1. Перелік питань, що охоплюють зміст робочої програми дисципліни «Управління поведінкою персоналу»……………………………………………3
2. Самостійна робота студентів…………………………………………………..7
2.1. Виконання індивідуальних (обов’язкових і вибіркових) завдань студентами денної і вечірньої форм навчання.....................................................9
3. Порядок поточного та підсумкового контролю.............................................17
3.1. Порядок поточного оцінювання студентів денної і вечірньої форм навчання.................................................................................................................17
3.2. Порядок поточного оцінювання студентів заочної форм навчання..........21
3.3. Умови переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу ECTS............................................................................................................21
4. Плани практичних (семінарських занять).......................................................22
Рекомендована література....................................................................................24
1. Перелік питань, що охоплюють зміст робочої програми дисципліни «Управління поведінкою персоналу»
1. Зміст і наукові основи управління поведінкою персоналу.
2. Поняття "поведінка персоналу".
3. Об’єкт і предмет вивчення управління поведінкою персоналу.
4. Типи поведінки людини.
5. Проблематика управління поведінкою персоналу.
6. Міждисциплінарні зв’язки управління поведінкою персоналу.
7. Методичне забезпечення управління поведінкою персоналу.
8. Тенденції розвитку управління поведінкою персоналу.
9. Історичні передумови розвитку управління поведінкою персоналу як навчальної дисципліни.
10. Науковий менеджмент.
11. Адміністративний менеджмент.
12. Бюрократичний менеджмент.
13. "Школа людських відносин".
14. Критерії ефективності управлінської діяльності.
15. Ефективний менеджер.
16. Успішний менеджер.
17. Поняття "особистість" і теорії її розвитку.
18. Стадійна теорія розвитку Д. Левінсона.
19. Теорія "зрілості" К.Арджіріса.
20. Самосприйняття особистості – самоповага, самоефективність.
21. Індивідуальні особливості працівників: їх значення і характеристика.
22. Демографічні характеристики.
23. Компетентність (здібності і схильності).
24. Особистісні риси (самооцінка, локус контролю, авторитаризм, макіавеллізм, орієнтація по типу А і Б, орієнтація на досягнення, схильність до ризику, догматизм, самомоніторинг).
25. Модель індивідуальності "Велика п’ятірка".
26. Цінності і установки як регулятори поведінки працівника в організації.
27. Класифікація цінностей Рокіча.
28. Система життєвих цінностей Адлера.
29. Класифікація цінностей Олпорта.
30. Критерії зрозумілості цінностей.
31. Ціннісна конгруентність.
32. Сутність установки і її складові.
33. Функції установок.
34. Зміна установок: шляхи і перешкоди.
35. Задоволеність працею.
36. Теорії задоволеності працею.
37. Залученість до роботи.
38. Відданість організації.
39. Сутність і стадії сприйняття.
40. Зовнішні (інтенсивність впливу, розміри, контраст, повторення, рух, новизна, і пізнавальність) і внутрішні (стереотипи, мотивація, досвід, я-концепція) фактори сприйняття.
41. Принципи організації сприйняття.
42. Типові викривлення сприйняття.
43. Сутність і стратегії управління враженнями.
44. Стратегії недопущення пониження у посаді(обґрунтування, вибачення, відсторонення).
45. Стратегії збільшення шансів на просування (приписування, нарощування, виявлення перешкод, асоціювання).
46. Сутність і елементи процесу мотивації.
47. Класифікація мотивів поведінки.
48. Сутність і стратегії підкріплення.
49. Класичне формування умовних рефлексів.
50. Відпрацювання інструментальних умовних рефлексів (підкріплення).
51. Критичний огляд теорій мотивації (змістовні, процесуальні і сучасні теорії)
52. Трудова мотивація через проектування робочого місця.
53. Поняття "лідерства" і його складові.
54. Організаційне лідерство. Відмінності між лідером і менеджером.
55. Джерела і класичні дослідження лідерства.
56. Загальновизнані теорії лідерства.
57. Нові теоретичні підходи до лідерства.
58. Стилі лідерства.
59. Класична "управлінська решітка" Блейка і Моутона.
60. Життєвий цикл (ситуаційний підхід) Херсі і Бланшара.
61. Чотири системи менеджмента Лайкерта.
62. Замінники і нейтралізатори лідерства.
63. Підходи до визначення сутності влади (біхевіоризм, структуралізм.
64. Відмінності між владою, повноваженнями і впливом.
65. Характеристики схильності об’єкту до впливу.
66. Класифікація форм влади.
67. Набуття і використання влади.
68. Формування влади позиції і особистої влади. Експерименти Мілгрема.
69. Природа комунікацій.
70. Концепція «мостика» Файоля.
71. Концепція повноважень Барнарда.
72. Процес комунікацій.
73. Функції комунікацій.
74. Комунікаційні стилі.
75. Класифікація комунікацій.
76. Вибір підходящого комунікаційного середовища: інформаційна насиченість і нові інформаційні технології.
77. Комунікаційні потоки і їх напрямки. Комунікаційні мережі.
78. Міжособистісні комунікації.
79. Ефективні і продуктивні комунікації.
80. Невербальні комунікації. Види і техніка слухання.
81. Комунікаційні бар’єри.
82. Процес прийняття рішень.
83. Рішення і навколишнє середовище.
84. Типи рішень.
85. Поведінкові моделі прийняття рішень.
86. Креативність і групове прийняття рішень.
87. Переваги і недоліки групового прийняття рішень Групове мислення. Метод Дельфі. Метод номінальної групи.
88. Управління процесом прийняття рішень.
89. Класичні теорія і будова організації. Бюрократична модель. Дисфункції бюрократії.
90. Сучасна теорія організацій. Організація як відкрита система.
91. Ситуаційна і екологічна теорії організацій.
92. Теорія навчання організації.
93. Сучасні способи побудови організацій.
94. Визначення і характеристики організаційної культури. Складові організаційної культури.
95. Властивості організаційної культури.
96. Сильні і слабкі культури. Домінантна культура, субкультури і контркультури.
97. Імпортування субкультури.
98. Профілі організаційної культури.
99. Управління організаційною культурою. Створення, підкріплення і зміна культури.
100. Фактори, що впливають на формування організаційної культури.
101. Безперервне удосконалення організаційної культури.
102. Формування репутації організації.
103. Складові репутації організації. поняття бренда товару.
104. Управління репутацією організації.
105. Сутність і значення змін в організації. Заплановані і незаплановані зміни. Еволюційні і революційні зміни.
106. Управління змінами: аналіз дій. Стадії реалізації змін. Стратегії запланованих змін (сила примусу, раціональне переконання, розподіл влади).
107. Стилі проведення змін. Критерії успішних змін.
108. Опір змінам. Причини опору. Методи подолання опору змінам.
109. Організаційний розвиток.
110. Переваги і обмеження організаційного розвитку.
111. Принципи організаційного розвитку.
112. Модель управління організаційним розвитком Л. Гейнера.
113. Вплив національної культури на особливості поведінки персоналу.
114. Модель національної культури Хофстеде.
115. Модель ціннісних орієнтацій А.Клукхона і Ф. Стродтбека.
116. Параметри міжкультурних відмінностей.
117. Порушення в міжкультурних комунікаціях.
118. Відмінності в мотивації у різних культурах.
119. Управлінське лідерство в різних культурах.
120. Компетенції менеджера для роботи в транснаціональних корпораціях.
121. Підготовка транскультурних менеджерів.
122. Адаптація організацій в міжкультурному середовище..
123. Мультикультуралізація.
124. Фактори, що протидіють і підтримують культурну адаптацію.
125. Культурний шок.
126. Культурна емпатія. Міжкультурна сприйнятливість.
Самостійна робота студентів
Самостійна робота студентів - один з основних засобів оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від аудиторних навчальних занять.
Головною метою самостійної роботи є закріплення, розширення та поглиблення набутих у процесі аудиторної роботи знань, вмінь та навичок, а також самостійне вивчення та засвоєння нового матеріалу під керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі.
Питання, що виникають у студентів стосовно виконання запланованих завдань, вирішуються на консультаціях, які проводяться згідно з графіками, затвердженими кафедрою.
Самостійна робота студентів над навчальною дисципліною “Ринок праці”:
- підготовка до семінарських (практичних) занять;
- підготовка до виконання модульних (контрольних) завдань;
- виконання домашніх (розрахункових) завдань;
- виконання завдання дослідницького характеру;
- критичний огляд наукових публікацій за обраною проблематикою;
- розробка пропозицій щодо вирішення виявлених проблем;
- розробка прогнозів з обраної проблематики;
- презентація результатів дослідження на задану тематику, в т.ч. виступ на конференції.
Всі завдання самостійної роботи студентів поділяються на обов’язкові та вибіркові, виконуються у встановлені терміни, з відповідною максимальною оцінкою та передбачають певні форми звітності щодо їх виконання. Обов’язкові завдання виконуються обов’язково кожним студентом у процесі вивчення дисципліни, вибіркові завдання є альтернативними.
Перелік завдань для самостійної роботи представлені у Карті самостійної роботи студентів, яка включається до “Методичних матеріалів щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань”, що розміщуються на сайті КНЕУ.
Кожен студент повинен роздрукувати для себе Карту самостійної роботи та на власний розсуд визначитись з вибірковим елементом самостійної роботи, щоб набрати необхідну кількість балів.
Після виконання обов’язкових та вибіркових завдань у встановлені терміни студент звітує викладачеві, а набрані ним бали проставляються у Журналі обліку поточної успішності студентів та враховуються як кількість балів за поточну успішність в навчальній роботі.