Міжнародний трибунал по Руанді.
1. Міжнародний кримінальний трибунал по колишній Югославії. Міжнародний трибунал щодо колишньої Югославії (МТКЮ, повна назва — Міжнародний трибунал для судового переслідування осіб, відповідальних за серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, здійснені на території колишньої Югославії з 1991 року) був створений Радою Безпеки ООН 25 травня 1993 року на основі резолюції № 827 Ради Безпеки ООН. Ініціатором резолюції виступила Франція.
Трибунал має мандат Ради Безпеки ООН. Цим він відрізняється від класичних міжнародних судів, які створюються міжнародним договором.
Мета трибуналу — переслідування осіб, відповідальних за тяжкі порушення міжнародного гуманітарного права (грубе знехтування Женевських конвенцій 1949 року, порушення законів і звичаїв війни, геноцид і злочини проти людяності) на території колишньої Югославії в період з 1991 року і по дату, яка буде визначена Радою Безпеки після відновлення миру.
Взагальному компетенція Трибуналу стосується злочинів щодо: серйозних порушень Женевських конвенцій 1949 року, порушень законів або звичаїв війни, геноциду, злочини проти людяності. Юрисдикція Міжнародного трибуналу поширюється на фізичних осіб відповідно до положень його Статуту.
Максимальне покарання, яке може винести трибунал — довічне ув'язнення. Судом не приймаються посилання на "виконання обов'язків" або "підпорядкування наказам". Суд не може початися у відсутність обвинуваченого. Трибунал не має права ухвалювати смертний вирок. Засуджені МТКЮ особи відбувають свій термін в одній з держав, що підписали відповідну угоду з ООН.
У штаті трибуналу близько 1200 співробітників з 77 країн.
Цілі МКТЮ:
• притягнути до судової відповідальності осіб, імовірно винних у порушенні міжнародного гуманітарного права;
• встановити справедливість по відношенню до потерпілих;
• запобігти новим злочинам;
• сприяти відновленню миру шляхом сприяння примиренню в колишній Югославії.
Держави співпрацюють з Міжнародним трибуналом у питаннях розслідування і судового переслідування осіб, обвинувачених у скоєнні серйозних порушень міжнародного гуманітарного права. Згідно Статуту МТКЮ, держави без жодних невиправданих затримок виконують будь-які прохання про надання допомоги чи накази Судової камери, включаючи такі дії, перелік яких не є вичерпним:
а) впізнання і встановлення місцезнаходження осіб;
b) зняття показань свідків і здійснення дій зі збирання доказів;
з) вручення документів;
d) арешт чи затримання осіб;
е) видача або передача обвинувачених Міжнародному трибуналу.
Місцем перебування Міжнародного трибуналу є Гаага.
Витрати Міжнародного трибуналу відносяться на рахунок регулярного бюджету Організації Об'єднаних Націй відповідно до статті 17 Статуту Організації Об'єднаних Націй. Робочими мовами Міжнародного трибуналу є англійська та французька.
2. Юрисдикція Трибуналу визначається ст.1-5 Статуту МКТЮ.
Так, Міжнародний трибунал повноважний здійснювати судове переслідування осіб, відповідальних за серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, скоєні на території колишньої Югославії з 1991 року.
Ст.2 Статуту визначає, що Міжнародний трибунал повноважний здійснювати судове переслідування осіб, які здійснюють або віддають наказ про скоєння серйозних порушень Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, а саме таких дій, спрямованих проти осіб або майна, які користуються захистом положень відповідної Женевської конвенції:
а) умисне вбивство;
b) тортури і нелюдське поводження, включаючи біологічні експерименти;
с) навмисне заподіяння тяжких страждань або серйозного каліцтва або нанесення шкоди здоров'ю;
d) незаконне, свавільне і таке, що проводиться у великому масштабі, руйнування і привласнення майна, що не викликаються військовою необхідністю;
е) примус військовополоненого або цивільної особи служити в збройних силах ворожої держави;
f) навмисне позбавлення прав військовополоненого або цивільної особи на неупереджене і нормальне судочинство;
g) незаконні депортації, переміщення або арешт цивільної особи;
h) взяття цивільних осіб в якості заручників.
Міжнародний трибунал повноважний піддавати судовому переслідуванню осіб, які порушують закони і звичаї війни. Такі порушення включають перелічені нижче, однак цей перелік не є вичерпним:
а) застосування отруйних речовин або інших видів зброї, призначених для заподіяння зайвих страждань;
b) безглузде руйнування міст, селищ або сіл чи розорення, не виправдане військовою необхідністю;
з) напад на незахищені міста, села, житла або будівлі або їх обстріл із застосуванням яких би то не було коштів;
d) захоплення, руйнування або навмисне пошкодження культових, благодійних, навчальних, художніх і наукових установ, історичних пам'яток та художніх і наукових творів;
e) розграбування громадської чи приватної власності.
Міжнародний трибунал повноважний здійснювати судове переслідування осіб, які вчиняють геноцид або здійснюють будь-які інші діяння, перераховані Статутом.
Територіальна юрисдикція Міжнародного трибуналу поширюється на територію колишньої Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії, включаючи її сухопутну територію, повітряний простір і територіальні води. Тимчасова юрисдикція Міжнародного трибуналу поширюється на період, який починається 1 січня 1991 року.
3. Міжнародний трибунал по Руанді. Історія створення Міжнародного кримінального трибуналу щодо Руанди. За створенням Трибуналу по колишній Югославії було створено аналогічний орган у зв'язку з ситуацією, що склалася в Руанді. 30 квітня 1994 року Голова РБ ООН в своїй заяві засудив порушення міжнародного гуманітарного права в Руанді та поставив питання про необхідність розслідування серйозних порушень міжнародного гуманітарного права. В резолюціях 918 (1994) та 925 (1994) Рада Безпеки ООН знову засудила масові вбивства, які продовжувались на території Руанди. 1 червня 1994 року в своїй резолюції 935 (1994) Рада Безпеки постановила, що геноцид та інші, систематичні та широкомасштабні порушення міжнародного гуманітарного права загрожують міжнародному миру та безпеці. Згідно цієї резолюції була затверджена комісія експертів для розслідування порушень.
У вересні 1994 року було вирішено створити міжнародний трибунал, не дивлячись на початкові наміри обмежитися національними судами. До Ради Безпеки ООН надійшло прохання від руандійського уряду про створення трибуналу, з урахуванням якого й було створено в 1994 році Міжнародний карний Трибунал по Руанді.
У зв'язку з масовими вбивствами представників народу тутсі руандійською армією та збройними формуваннями народу хуту 8 листопада 1994 р. Радою Безпеки ООН було прийнято Резолюцію 955, якою створено Міжнародний трибунал по Руанді та затверджено його Статут. Місцеперебування трибуналу — м. Аруша (Танзанія). Будучи субсидіарним органом Ради Безпеки ООН, він одночасно є судовою інституцією.
За статтею 1 Статуту Міжнародного карного трибуналу по Руанді: «Міжнародний трибунал по Руанді повноважний згідно з положеннями даного Статуту здійснювати судове переслідування осіб, відповідальних за серйозні порушення міжнародного права, скоєні на території Руанди, і громадян Руанди, відповідальних за подібні порушення, скоєні на території сусідніх держав, у період з 1 січня 1994 року по 31 грудня 1994 року» .
Спочатку комісія експертів по Руанді запропонувала розширити юрисдикцію Трибуналу по колишній Югославії, включивши до неї злочини, скоєні в Руанді. Однак це викликало побоювання того, що так зникне різниця між постійним судом та механізмом ad hoc. Щоб не створювати прецедент по розповсюдженню Радою Безпеки юрисдикції органу ad hoc на зовсім нову ситуацію, було прийнято рішення про створення окремого органу. Проте, Трибунал по Руанді є точною копією Трибуналу по колишній Югославії з деякими відмінностями в статуті. Це зробило непотрібною підготовку спеціального проекту Статуту. Таке рішення є цілком логічним, адже трибуналам потрібно було розглядати однакові процесуальні проблеми. Виходячи з міркувань практичності та адміністративної ефективності було вирішено, що Прокурором Трибуналу по Руанді призначено Прокурора Трибуналу по колишній Югославії з додатковим персоналом, включаючи додаткового заступника Прокурора. Члени Апеляційної камери Трибуналу по колишній Югославії стали членами Апеляційної камери Трибуналу по Руанді.
Юрисдикція Міжнародного трибуналу по Руанді.
Згідно зі ст.2 Статуту Міжнародний трибунал по Руанді здійснює судове переслідування осіб, що вчинили геноцид або здійснили будь-які інші діяння, перераховані в цій статті. Під геноцидом в Статуті розуміються наступні дії, вчинені з наміром знищити, повністю або частково, яку-небудь національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку:
а) вбивство членів такої групи;
б) заподіяння серйозних тілесних ушкоджень чи розумового розладу членам такої групи;
в) навмисне створення для групи таких умов життя, які розраховані на її повне або часткове фізичне знищення;
г) заходи, розраховані на запобігання дітородінню в середовищі такої групи;
д) насильницька передача дітей з такої групи в іншу.
Статутом визнаються караними наступні діяння:
а) геноцид;
б) змова з метою здійснення геноциду;
в) пряме і публічне підбурювання до здійснення геноциду;
д) замах на здійснення геноциду;
є) співучасть у геноциді.
Міжнародний трибунал по Руанді повноважний здійснювати судове переслідування осіб, відповідальних за такі злочини, коли вони здійснюються в межах широкомасштабного або систематичного нападу на цивільне населення за національними, політичним, етнічним, расовими чи релігійними мотивами:
а) вбивство;
б) знищення;
в) поневолення;
д) депортація;
є) запроторення до в'язниці;
ж) катування;
з) згвалтування;
й) переслідування з політичних, расових чи релігійних мотивів;
к) інші нелюдські акти.
Міжнародний трибунал по Руанді повноважний здійснювати судове переслідування осіб, які здійснюють або віддають наказ про скоєння серйозних порушень статті 3, Женевської конвенції від 12 серпня 1949 року про захист жертв війни та Додаткового протоколу II до них від 8 червня 1977 року. Такі порушення включають перелічені нижче, однак цей перелік не є вичерпним:
а) посягання на життя, здоров'я і фізичне або психічне благополуччя осіб, зокрема вбивство, а також жорстоке поводження, як, наприклад, катування, каліцтва або будь-які форми тілесного покарання;
б) колективні покарання;
в) взяття заручників;
г) акти тероризму;
е) посягання на людську гідність, зокрема образливе і принижуюче поводження, згвалтування, примусова проституція;
ж) мародерство;
з) засудження і застосування покарання без попереднього судового рішення, винесеного належним чином створеним судом, за наявності судових гарантій, визнаних необхідними цивілізованими націями;
и) погрози вчинення будь-якого з перерахованих вище діянь.
Трибунал має повноваження переслідувати лише фізичних осіб на основі принципу індивідуалізації покарання. Посадове становище обвинуваченого в якості глави держави чи уряду чи відповідального державного чиновника не звільняє цю особу від кримінальної відповідальності і не є підставою для пом'якшення покарання.
Той факт, що будь-яке з перерахованих караних діянь, було скоєно підлеглим, не звільняє його начальника від кримінальної відповідальності, якщо він знав чи повинен був знати, що підлеглий збирається вчинити або вчинив таке діяння, і якщо начальник не прийняв необхідних і розумних заходів для запобігання таких діянь або покаранню осіб, що їх скоїли.
Той факт, що обвинувачувана особа діяла за наказом уряду або начальника, не звільняє його від кримінальної відповідальності, однак може розглядатися як підстава для пом'якшення покарання, якщо Міжнародний трибунал по Руанді визнає, що цього вимагають інтереси правосуддя.
Метою створення Міжнародного трибуналу по Руанді визначено територіальну та часову юрисдикцію суду. Територіальна юрисдикція Міжнародного трибуналу по Руанді поширюється на територію Руанди, включаючи її сухопутну територію і повітряний простір, а також на територію сусідніх держав щодо серйозних порушень міжнародного гуманітарного права, скоєних громадянами Руанди. Тимчасова юрисдикція Міжнародного трибуналу по Руанді поширюється на період, який починається 1 січня 1994 року і закінчується 31 грудня 1994 року.
Міжнародний трибунал по Руанді і національні суди мають паралельну юрисдикцію щодо судового переслідування осіб за серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, скоєні на території Руанди, і судового переслідування громадян Руанди за подібні порушення, скоєні на території сусідніх держав, в період з 1 січня 1994 року по 31 грудня 1994. Однак, юрисдикція Міжнародного трибуналу по Руанді має пріоритет по відношенню до юрисдикції національних судів усіх держав. На будь-якому етапі судового розгляду Міжнародний трибунал по Руанді може офіційно просити національні суди передати йому провадження у справі згідно з цим Статутом та правилами процедури і доказування Міжнародного трибуналу по Руанді.