Теми для підготовки доповідей та рефератів
1. Роль економічного аналізу в сучасних умовах господарювання.
2. Місце економічного аналізу в системі управління бюджетною установою.
3. Етапи розвитку економічного аналізу.
4. Фактори, які впливають на прийняття управлінських рішень.
5. Місце аналізу в пізнанні економічних явищ
Бібліографічний список до теми
[1,2,3,4,5,6,7,9,23,25,26,27,38,40,44,46,47,48,49,52,53,54,55,56,60,64,65,73,74,76,77,78,79,80,81,82,83,85,86,90,91,93,94,97,99,102,103,108,112,115,118,119,122,123,127,128,130,131,134]
Модуль I. Аналіз діяльності бюджетних установ
Змістовий модуль 1. Сутність і роль аналізу в управлінні бюджетними установами
Тема 2. Організація і техніка аналізу діяльності бюджетних установ
| Мета: | поглибити, систематизувати та закріпити знання студентів про організацію і техніку аналізу діяльності бюджетних установ |
План вивчення теми
1. Зв'язок економічного аналізу з іншими науками та дисциплінами.
2. Організація проведення аналізу господарської діяльності.
3. Методи та прийоми здійснення фінансовогоаналізу бюджетних установ.
Методичні рекомендації до самостійної роботи
Розглядаючи перше питання слід розуміти, що економічний аналіз тісно пов'язаний з багатьма економічними та неекономічним дисциплінами: політичною економією, бухгалтерським обліком, аудитом, статистикою, плануванням, галузевими економіками, маркетингом, організацією виробництва та управління, фінансування і кредитування підприємств, економіко-математичними методами.
В основу аналізу покладено діалектичний метод дослідження, який створює необхідний простір для абстрактно-логічних висновків. Основні принципи діалектики (рух, розвиток, саморозвиток, взаємозумовленість, взаємозалежність, причинно-наслідкова підпорядкованість, необхідність, випадковість, перехід кількості в якість) є базовими в економічному аналізі.
Аналіз як метод пізнання реальної дійсності безпосередньо пов'язаний із мисленням, усвідомленим активним сприйняттям людиною реальної дійсності, що також передбачає використання синтезу та інших категорій і законів діалектики.
Економічний аналіз базується на політичній економії, яка розкриває економічні закони розвитку суспільства, допомагає оцінити тенденції розвитку господарської діяльності.
Політична економія — загальнометодологічна наука, яка розкриває основи суспільного виробництва, розподілу, обміну, споживання матеріальних благ, закони функціонування і розвитку виробництва за конкретних умов господарювання. Ці закони — специфічні, загальні, особливі — визначають економічні процеси господарювання в будь-якому суспільстві, виражаючи типові, стійкі причинно-наслідкові зв'язки та залежності.
Базис, яким є політична економія, озброює аналітиків відповідною системою економічних показників і понять, таких як ціна, прибуток, собівартість тощо.
Численні аналітичні дослідження нагромаджують статистичні дані про прояв різних економічних законів.
Найтісніші зв'язки існують між економічним аналізом і бухгалтерським обліком.
Значення бухгалтерського обліку для економічного аналізу випливає з його головної функції: відображати всі ресурси підприємств, господарські засоби, а також їхній рух, зміну, використання в процесі здійснення господарських операцій. Обсяг інформації, що отримується для економічного аналізу через систему бухгалтерського обліку, перевищує 70 %.
Зв'язок економічного аналізу зі статистикою виявляється у застосуванні методології визначення багатьох показників, певних статистичних прийомів і статистичної інформації для аналітичних розрахунків.
Економічний аналіз використовує середні та відносні величини, показники динамічного ряду, теоретичні основи яких розробляє статистика.
Зв'язок фінансових і кредитних дисциплін з економічним аналізом виявляється в застосуванні методичних положень аналізу для вивчення фінансових можливостей, способів зміцнення фінансових позицій, обґрунтування сум кредитів.
Бухгалтерський облік, аудит, економічний аналіз перебувають у безперервному розвитку, є взаємозв'язаними в загальній інформації системи управління підприємством.
Економічний аналіз є важливою частиною науково обґрунтованого планування, регулювання та управління.
Планування є економічною наукою зі своїм специфічним предметом і методом.
На стадії виконання плану аналіз забезпечує визначення рівня цього виконання в кожний конкретний момент, виявлення вад і причин їх виникнення.
Отже, економічний аналіз можна назвати синтезованою наукою, яка сформувалася внаслідок інтеграції багатьох наук і об'єднала окремі їх елементи. У свою чергу, результати аналізу використовуються іншими науками. Всі ці зв'язки є багатоплановими, реальними, об'єктивними і сприяють розвитку діяльності установ, їхніх підрозділів.
При вивченні другого питання необхідно звернути увагу на те, що у системі управління економічним і соціальним розвитком країни на всіх рівнях суспільного виробництва важливе значення має економічний аналіз. Організаційна структура суспільного виробництва, відносна розрізненість і самостійність основних господарських ланок — установ (малих, середніх, великих) у межах системи більш високого рівня зумовили виділення з економічного аналізу (у широкому розумінні) аналізу господарської діяльності.
Під аналізом господарської діяльності розуміють комплексне вивчення роботи міністерств, відомств, підприємств, установ, організацій та їх структурних підрозділів з метою об'єктивного оцінювання результатів їхньої діяльності та виявлення можливостей подальшого підвищення ефективності господарювання. Досягнуті результати оцінюються відповідно до вимог об'єктивних економічних законів розвитку суспільства, а також господарських і політичних завдань, поставлених перед аналізованим об'єктом. Такий аналіз проводять статистичні органи та відділи міністерств і відомств.
Кредитні, фінансові та інші організації аналізують ті питання, які їх цікавлять. Предметом постійної уваги є платоспроможність, кредитоспроможність, ліквідність, своєчасність повернення кредитів та ін.
Організація проведення економічного аналізу в установі передбачає повне охоплення аналітичною роботою всіх її служб і дільниць. Вона починається з розподілу обов'язків між структурними підрозділами та спеціалістами: враховується кількість і територіальна цілісність структурних підрозділів і систем управління, структура виробництва, структура та технічна оснащеність управлінського апарату, організація планування та обліку тощо.
Відповідальність за організацію аналітичної роботи покладається на служби головного економіста та головного бухгалтера установи. Ці служби є ініціаторами аналітичної роботи.
Керівник установи контролює проведення аналітичної роботи. Об'єктом такого контролю слугує цифровий матеріал, висновки та пропозиції, напрацьовані в результаті аналітичної роботи: узагальнюються результати аналізу, відпрацьовуються заходи щодо поліпшення стану економічної роботи та впровадження виявлених резервів у виробництво.
Організація аналітичної роботи в установі має п'ять етапів і включає розроблення загальних планів і планів (програм) конкретних аналітичних робіт, встановлення порядку проведення аналізу, матеріальне, методичне і наукове забезпечення, загальне керівництво, визначення прийомів виконання аналітичних робіт, їх оформлення та контроль за впровадженням у процес створення послуг.
Перший етап аналізу передбачає: розроблення плану та програми аналізу; вибір і визначення загального стану об'єкта аналізу; перевірку джерел інформації, вивчення матеріалів попередніх обстежень і перевірок; формулювання мети аналізу та напрямів використання його результатів; розподіл роботи між аналітиками; визначення форм аналітичних таблиць, графіків і схем тощо.
Загальний план аналітичної роботи складається на рік. Його структура включає:
Ø розділи господарської діяльності;
Ø об'єкти, що вивчатимуться;
Ø періодичність і терміни проведення аналізу;
Ø коло виконавців та осіб, відповідальних за певні розділи аналізу;
Ø джерела інформації і способи поповнення недостатньої інформації.
Обсяг аналітичної роботи, терміни її проведення, склад виконавців визначають виходячи із завдань аналізу.
Плани конкретних робіт складаються відповідно до загального плану аналітичної роботи і передбачають:
Ø об'єкти та етапи аналізу;
Ø терміни виконання робіт;
Ø конкретизовані завдання;
Ø відповідальних технічних виконавців.
Програма аналізу містить:
Ø розгорнутий та деталізований перелік питань, які передбачено вивчити;
Ø послідовність проведення аналізу;
Ø методику аналізу окремих факторів;
Ø комплект форм, схем, аналітичних таблиць і графіків, обов'язковий до опрацювання під час аналізу.
Якісно розроблена програма аналізу — запорука повноти та якості проведення аналітичного дослідження.
Визначаючи зміст аналітичної роботи та терміни її проведення, необхідно зважати на наявність готового матеріалу для аналізу, трудомісткість збирання та опрацювання додаткової інформації, а також на час, потрібний для виконання окремих робіт за етапами.
На всіх стадіях господарської діяльності установи виконання завдань економічного аналізу вимагає охоплення аналітичною роботою всіх служб і підрозділів, а отже, розподілу обов'язків і відповідальності між структурними підрозділами та окремими спеціалістами (виконавцями). При цьому мають бути враховані кількість, територіальна цілісність структурних підрозділів і систем управління; структура установи, структура і технічна оснащеність управлінського апарату; організація планування та обліку.
Другий етап аналізу включає:
Ø збирання та оброблення матеріалів згідно із планом і програмою;
Ø визначення достовірності та повноти звітних даних;
Ø встановлення наявності підписів відповідальних осіб.
На цьому етапі здійснюється спрощення цифрового матеріалу (округлення цифр, заміна абсолютних величин на відносні), а також арифметичне, логічне і балансове зведення показників.
Третій етап аналізу передбачає визначення загальних відхилень фактичних величин показників виконання планових завдань від базових. Основними завданнями цього етапу є:
Ø визначення повноти і достовірності звітних даних, арифметичне, логічне та балансове зведення показників;
Ø визначення відхилень величини показників від базових, відхилень від плану, групування показників;
Ø виявлення взаємодіючих факторів й обчислення їх впливу на зміну величини показників;
Ø виявлення втрат і невикористаних можливостей (перспективних резервів підвищення ефективності діяльності установи).
Четвертий етап аналізу полягає у проведенні підсумкового оцінювання діяльності підприємства. На цьому етапі розробляють висновки та пропозиції щодо прийняття оптимальних рішень за результатами аналізу.
Висновки та пропозиції залежать від мети і завдань аналізу. Їх оформляють у вигляді пояснювальної записки до звіту чи доповідної записки на ім'я керівника підприємства або особи, за дорученням якої проводився аналіз.
П'ятий етап аналізу включає відпрацювання організаційно-технічних заходів щодо усунення недоліків, підвищення ефективності використання виявлених резервів, упровадження нових технологій, підготовки розпорядчих актів, призначення осіб, відповідальних за виконання прийнятих рішень.
Під час аналітичної роботи окремі складові названих етапів можуть повторюватися. Зокрема така ситуація можлива, коли на якомусь з етапів дослідження виникає потреба у розширенні факторного поля аналізу, а для цього необхідно провести додаткову роботу.
Варто наголосити, що часові межі етапів є умовними і відзначаються своєю рухливістю. Так, за рахунок інтенсифікації робіт на одному з етапів відбувається його скорочення, а отже, вивільнюється час для наступного етапу.
Головна мета прийнятої регламентації — забезпечення дієвого поточного контролю за дотриманням термінів виконання етапів аналітичної роботи.
При вивченні третього питання слід знати, що термін «метод» (гр. methodos — шлях дослідження або пізнання) означає спосіб організації практичного або теоретичного освоєння дійсності, зумовлений закономірностями об'єкта, що розглядається.
Всеохоплюючим методом вивчення законів природи і суспільства є діалектичний метод пізнання процесів.
Діалектичний метод пізнання законів природи та суспільства слугує теоретичною і методологічною основою всіх наукових методів, у тому числі й економічного аналізу.
Метод економічного аналізу — це науково обґрунтована система прийомів і способів комплексного, взаємопов'язаного та безперервного дослідження динамічного розвитку виробничих відносин у нерозривній єдності з продуктивними силами господарської діяльності бюджетних установ, розкриття факторів, тенденцій і закономірностей цього розвитку, обґрунтування і прийняття оптимальних управлінських рішень, виявлення і мобілізації внутрішньогосподарських резервів.
Метод економічного аналізу базується на дедукції та індукції.
Дедукція (від лат. deductio — виведення) — це логічне висновування від загального до часткового, від загальних суджень до часткових або інших загальних висновків.
Індукція (від лат. inductio — збудження, наведення) — це логічне висновування від часткових, поодиноких випадків до загального висновку, від окремих фактів до узагальнення.
Метод економічною аналізу спрямований на:
Ø розчленування предметів і явищ на частини;
Ø вивчення і виявлення внутрішніх зв'язків;
Ø узагальнення і підбиття підсумків господарської діяльності.
В основі методу економічного аналізу лежить система способів і прийомів аналізу господарської діяльності як єдиного цілого та формалізованого опису результатів аналізу у вигляді системи показників.
Питання для самоконтролю
1.Характеристика економічного аналізу як методу.
2.Складові елементи економічного аналізу.
3.Склад робіт підготовчого етапу аналізу.
4.Склад робіт основного етапу аналізу.
5.Склад робіт заключного етапу аналізу.
6.На чому ґрунтується вимога безперервності аналітичної роботи?
7.Сутність системного підходу. Як він виявляється в економічному аналізі?
Тестові завдання
1.Метою економічного аналізу є:
а) всебічне посилення впливу продуктивних сил і виробничих відносин на розвиток установи та поліпшення показників його роботи;
б) комплексне дослідження процесів та явищ в їх взаємозв'язку та взаємообумовленості;
в) підвищення ефективності господарської діяльності, раціоналізація використання виробничого потенціалу, економія ресурсів, удосконалення системи управління установою.
2.Порівняння це:
а) послідовна заміна базової величини фактора фактичною з подальшим відніманням від результату кожного попереднього результату з такою заміною;
б) це зіставлення одного показника з іншим і визначення різниці між ними;
в) обчислення відхилень усіх фактичних показників від базових.
3.Прийом перерахунку показників використовується для:
а) оцінювання впливу факторів обчисленням добутку відносної величини відхилення фактора та планової абсолютної величини результативного показника;
б) систематизації або класифікації первинних даних про явища, процеси, причини і фактори, що їх зумовили, та виявлення закономірностей їх впливу на результати господарської діяльності;
в) досягнення зіставності показників за обсягом, структурою, якістю тощо.
4.Спосіб аналітичних групувань використовується для:
а) систематизації або класифікації первинних даних про явища, процеси, причини і фактори, що їх зумовили, та виявлення закономірностей їх впливу на результати господарської діяльності;
б) для виявлення співвідношення між фактичною та базовою величинами показника.
в) для визначення тісноти зв'язку між факторами, що вивчаються.
5.Метод економічного аналізу базується на:
а) дедукції;
б) індукції;
в) дедукції та індукції.