РЕКТОРСЬКА КОМПЛЕКСНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА

УДК 141.319.8; 7

У навчально-методичному посібнику на допомогу студентам, вивчаючим курс Антропологія мистецтва, визначені тематика та плани семінарських занять з методичними вказівками, теми рефератів, а також подані ключові слова, поняття і терміни, вказана відповідна література до кожної теми.

Автор-укладач:

Шкіль Л.Л.–к. філос. н., доцент кафедри філософської антропології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова .

Рецензенти:

Кириченко М.С. – кандидат філософських наук, доцент кафедри історії філософії Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Кириченко В.Г. - кандидат філософських наук, доцент кафедри кафедри історії та філософії історії Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова .

І. ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ІІ. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Сучасний етап у розвитку суспільства характеризується поширенням гуманістичних тенденцій, що зумовлює зростання ролі філософсько-антропологічного знання в системі педагогічної освіти. Саме на цьому базується важливий у практичному відношенні висновок: для зміни людини недостатньо тільки доброї волі, моральності і прагнення до досконалості. Європейська цивілізація спромоглася зробити ривок уперед там і тоді, де і коли удавалося сполучити земне і небесне, тілесне і духовне, моральне і правове, економічне й етичне, де цінності перепліталися, а не виключали один одного. Необхідність людиномірної орієнтації навчального процесу продиктована як культурною спадщиною нашого народу, так і майбутніми задачами. Проблема людини за традицією займала в українському національному світогляді центральне місце і тому осягнення цієї проблеми саме по собі представляє найважливіше завдання. Воно є конче актуальним і з точки зору європейської орієнтації України. Як відомо, антропологічна спрямованість європейської культури має тривалу історію. Саме вивченню проблеми людини в європейському світогляді присвячений запропонований навчальний курс, який орієнтований на послідовне вивчення історії європейського мистецтва від античності до сьогодення.

Метою лекційних та семінарських занять є набуття та закріплення базових теоретичних знань з антропології мистецтва, набуття практичних умінь у роботі з першоджерелами та коментуючою літературою, а також навичок аналізу термінів та концептів антропології мистецтва у перспективі майбутнього використання засвоєного матеріалу у процесів вивчення історичних віх розвитку світової філософської думки. Вони передбачають засвоєння основних ідей антропології мистецтва, їх компаративний аналіз та критичне осмислення, а також формування навичок використання засвоєного матеріалу у майбутньому.

Мета курсу — сформувати у студентів розуміння глибокої цілісності і характерності кожної епохи в історії європейського мистецтва та уміння побачити цілісний світогляд епохи за розмаїтістю її художніх пам'яток, а також сприяння тому, щоб майбутні педагоги збагатили свій інтелектуальний потенціал світоглядним освоєнням феномену людини, розумінням того, що українська ментальність, національний світогляд органічно “вплетені” в загальноєвропейську світоглядну традицію. Запропонована програма складена з урахуванням міждисциплінарних зв’язків. Вона повинна допомогти студентській молоді в основному – сформувати світоглядне мислення як знарядді для пошуку та відкриття істини. Без світоглядних орієнтирів особистість не завершена у своєму інтелектуальному становленні.

У результаті опанування курсу студенти повиннісформувати компетенціїз виявлення способів структурування творів мистецтва; організації процесу самостійної роботи з освітньою та науковою літературою; формування уміння аналізувати особливості розвитку історії західного та вітчизняного мистецтва та вирішення в умовах навчання творчих задач, а отже і вміння критично осмислювати основні ідеї в розвитку європейського мистецтва та формувати власну теоретичну позицію.

Підсумковий контроль за результатами вивчення курсу здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Головною складовою частиною такого контролю є регулярне виконання завдань викладача та накопичення студентами певної кількості балів за спеціально розробленими «Критеріями рейтингового оцінювання студентів», одне модульне тестування, а також підсумкове оцінювання укладеного кожним студентом власного конспекту першоджерел. За кількістю набраних балів наприкінці курсу студенти отримують оцінку за шкалою ECTS та національною шкалою.

Для студентів денної форми навчання спеціальності 6.020301 «філософія та суспільствознавство» дисципліна «Антропологія мистецтва» читається у 5 семестрі на 3 курсі у загальному обсязі 60 годин, з яких 34 години – аудиторні (8 години – лекції, 16 годин – семінарські заняття, 10 годин – індивідуальна робота) та 26 годин самостійна робота студентів. Формою контролю є залік у 5 семестрі.

Для студентів заочної форми навчання спеціальності 6.020301 «філософія та суспільствознавство» дисципліна «Антропологія мистецтва» читається у 5 і 6 семестрах на 3 курсі у загальному обсязі 60 годин, з яких 12 годин – аудиторні (4 годин – лекції, 8 годин – семінарські заняття) та 48 годин самостійна робота студентів. Формою контролю є залік у 5 семестрі.

ІІІ. Структура навчальної дисципліни

IV. Зміст програми

Змістовий модуль ІІ. Мистецтво в його соціальному бутті

Тема 5.Мистецтво в його соціальному бутті

Зміст теми. Мистецтво і середовище (у тому числі і соціальне). Структура громадських зв'язків. (класи, стани, соціальні прошарки, соціальні групи) у їх взаємодії і критерії їх розрізнення. Міжособова комунікація і рівні соціальної активності індивідуума. Символізм і конвенціоналізм соціальних стосунків. Соціально-колективне функціонування мистецтва. Гендер як соціальне поняття. Мистецтво з феміністичної точки зору. Мистецтво як дія і творчість як поведінка. Практика і прагматика мистецтва. Мистецтво і його рецепція. Мистецтво і форми його використання. Проблема інтересів і мотивів в мистецтві (їх реалізація і задоволення або конфлікт). Художня діяльність як спосіб їх реалізації (у тому числі і неусвідомлений). Мистецтво і культура. "Життєвий простір" художника. Поняття художнього життя і художнього середовища. Форми навчання і організації художньої діяльності (цехи, майстерні, ательє і так далі). Відношення майстер і учень. Традиція і спадкоємність. Мистецтво і аудиторія (публіка). Замовники, донатори, покупці. Соціально-економічні аспекти художньої діяльності. Феномен аматорства. Збирач і колекціонування. Художній ринок і його вимоги. Поняття громадського смаку (соціальні конвенції і очікування) і взаимодейстьвие з ним індивідуальної творчості (пристосування і опір). Геній і суспільство. Музейна і виставкова діяльність як чинники художнього життя. Поняття "Музейного духу". Мистецтво, ідеологія, політика і пропаганда. Мистецтво і держава (у їх історичній різноманітності і з точки зору політичного устрою). Мистецтво і революція (авангард як форма радикалізму і асоціальності, естетика протесту і провокації). Консерватизм в мистецтві. Феномен тоталітарного мистецтва (його формальні і іконографічні параметри і питання про його художній статус). Мистецтво і структури повсякденного досвіду. Низові і популярні форми мистецтва.

Терміни та поняття: ідеологія, кіч, аматорство, тоталітарне мистецтво, художня діяльність, колекціонування.

Семінарське заняття на тему:

«Мистецтво, культура, політика»

План:

1. Мистецтво і середовище.

2. Мистецтво і аудиторія (публіка).

3. Мистецтво і культура.

4. Мистецтво і структури повсякденного досвіду.

5. Мистецтво, ідеологія, політика і пропаганда.

Методичні рекомендації для підготовки до семінарського заняття

В першому питанні слід показати вплив мистецтва на середовище людини (у тому числі і соціальне). Зокрема слід показати вплив на кожну групу зі структури громадських зв'язків. (класи, стани, соціальні прошарки, соціальні групи.

В другому питанні слід показати взаємозв’язок між мистецтвом і аудиторією (публікою), а саме потрібно показати які твори мистецтва зараз користуються попитом серед різних соціальних верств населення. Розкрити соціально-економічні аспекти художньої діяльності. Показати яку роль відіграє аматорське мистецтво в сучасному житті людини. Охарактеризувати сучасний художній ринок та його вимоги. Розкрити поняття громадського смаку (соціальні конвенції і очікування) і взаємодію з ним індивідуальної творчості (пристосування і опір).

В третьому питанні потрібно проаналізувати музейну і виставкову діяльність як чинники художнього життя, розкрити поняття "Музейного духу". Проаналізувати останні сучасні виставки та культурні заходи, які проходили за останні 5 років в Україні.

В четвертому питанні слід дати визначення спочатку самого поняття «повсякденність», а потім і охарактеризувати і структури повсякденного досвіду. Охарактеризувати низові і популярні форми мистецтва. Проаналізувати вплив інтернету (а саме вільний доступ до візуального відображення та сприйняття творів мистецтва) на життя сучасної людини.

В п’ятому питанні слід показати взаємозв’язок мистецтва і революціяї (зокрема розкрити стиль авангард як форму радикалізму і асоціальності, як естетику протесту і провокації). Показати як впливає на розвиток мистецтва консерватизм в мистецтві. Розкрити феномен тоталітарного мистецтва (його формальні і іконографічні параметри і питання про його художній статус). Навести приклади ідеологічної, політичної та релігійної пропаганди за допомогою творів мистецтва.

Література:

Основна:

1. Выготский Л. / Психология искусства. / Л.С. Выготский. - М. : Астрель, 1987. – С. 23- 40

2. Юнг К., Найман Э. / Психоанализ и искусство. / Юнг К.Г., Найман Э. – М. : Психотерапия, 1996.

3. Каган М. / Эстетика как философская наука. / Михаил Каган. - СПб. : Деан, 1997. – С. 34 – 56.

4. Лебон Г. / Психология народов и масс. / Г.Лебон. - СПб. : Гиперион, 1995. – С. 39 – 58.

Допоміжна: [13, 17, 19, 24, 27].

Самостійна робота:

1. Форми буття мистецтва в різних соціально-культурних контекстах.

2. Консерватизм в мистецтві.

3. Поняття громадського смаку.

4. Мистецтво з феміністичної точки зору.

5. "Мистецтво для мистецтва", елітарне мистецтво і естетизм як соціально-ідеологічне явище.

6. Поняття "Дегенеративного мистецтва".

7. Мистецтво і аудиторія (публіка).

8. Мистецтво і ідеологія.

9. Мистецтво і повсякденність.

Література: [4, 6, 9, 10, 13, 17, 19, 21, 25, 29].

Індивідуальне навчально-дослідне завдання:

Доповідь на тему: Мистецтво і революція.

Есе: Мистецтво художників-любителів ("наївне мистецтво").

Аналітична розвідка на тему: Феномен моди. Кіч: його естетичний і етичний статус.

Реферативна доповідь: Феномен тоталітарного мистецтва.

Тема 6.Мистецтво як сукупність вищих досягнень генія

Зміст теми. Німецька класична філософія. Г. Гегель про фантазію та уяву. І. Кант про талант та геніальність. Геніальність як прояв природних дарувань в людині. Талант як уміння створювати щось таке, що не може визначатися ніякими правилами. Старанність та наслідування. Кант про розмежування мистецтва та науки. Метод роботи художника Характерною особливістю мистецтва в порівнянні з наукою Кант рахував природну обдарованість його творця. Мистецтво специфічне, засноване на природженій неповторній особливості художнього генія. Характер творчого процесу в мистецтві. Мистецтво та мова образів. Ч.Ломброзо та його книга "Геніальність і божевілля". Зв'язок безумства і натхнення, божевілля і пророцтва. Характерні ознаки генія.

Терміни та поняття: талант, геніальність, шизофренія, безумство, фантазія, уява, натхнення, обдарованість.

Семінарське заняття на тему:

«Талант та геніальність в мистецтві».

План:

1. Геній і суспільство.

2. І.Кант про талант в науці та геніїв в мистецтві.

3. Г.Гегель. Фантазія як найвища художня властивість людини.

4. Геніальність і хвороба. Теорія Ч.Ломброзо.

Методичні рекомендації для підготовки до семінарського заняття

В першому питанні слід розкрити поняття геніальності як прояву природних дарувань в людині, а також талант як уміння створювати щось таке, що не може визначатися ніякими правилами. Навести приклади, коли талановиті люди випереджали свою епоху, даючи пророцтва на майбутнє у творах мистецтва.

В другому питанні розкрити розуміння І. Кантом таланту та геніальністі. Показати як І. Кант розмежовув мистецтво та науку, адже характерною особливістю мистецтва в порівнянні з наукою Кант рахував природну обдарованість його творця.

В третьому питанні розкрити розуміння Г.Гегелем фантазії як найвищої художньої властивості людини.

В четвертому питанні на основі книги Ч.Ломброзо "Геніальність і божевілля" показати зв'язок безумства і натхнення, божевілля і пророцтва, спробувати охарактеризувати ознаки генія.

Література:

Основна:

1.Гальтон Ф. / Наследственность таланта. / Ф. Гальтон. – М. : Эксмо, 1990.– С. 116 – 132.

2. Выготский Л. / Психология искусства. / Л.С. Выготский. - М. : Астрель, 1987. – С. 94 – 128.

3. Юнг К. / Феномен духа в искусстве и науке. / К.Г. Юнг. – М. : Психотерапия, 1992. – С. 78 – 96.

4.Еремеев А.Р. / Границы искусства. / А.Р. Еремеев. – М. : Университетская книга, 1987. – С. 48 – 56.

Додаткова: [7, 13, 14, 18, 22, 27, 31].

Самостійна робота:

1. Мистецтво і світ цінностей.

2. Мистецтво і мораль (мистецтво і виховання).

3. Проблема співвідношення техніки і духовної культури

Література: [2, 5, 8, 10, 16, 17,19].

Індивідуальне навчально-дослідне завдання:

Доповідь на тему: А. Бергсон про художню творчість.

Есе: Творчість психічно хворих.

Аналітична розвідка на тему: Протиріччя художника і суспільства.

Реферативна доповідь: Життєвий простір художника і його наповнення.

Тема 7.Формування нового змісту мистецтва. Людська особистість як естетичний ідеал

Зміст теми. Поняття особистість, індивідуальність, характер, їх походження. Відмінність відображення розуміння особистості в мистецтві. Мистецтво як ідеологія. Мистецтво і виховання. Особистість як відображення моделі світу в мистецтві. Академічне мистецтво. Зміна стосунків між публікою і художником.

Терміни та поняття: індивідуальний смак, живопис, деміург, креаціонізм, ментальність, ідеологія, дидактизм мистецтва.

Семінарське заняття на тему:

«Психологізація мистецтва».

План:

1. Внутрішній світ людини як новий предмет мистецтва.

2. Психологізація літератури і мистецтва.

3. Мистецтво як модель суспільних відносин.

4. Моралізація мистецтва.

Методичні рекомендації для підготовки до семінарського заняття

В першому питанні спочатку слід дати характеристику поняття особистість, індивідуальність, характер, їх походження, а потім показати відмінність відображення розуміння особистості в мистецтві. Слід показати як особистість є відображенням моделі світу в мистецтві.

В другому питанні проаналізувати на основі сучасних творів відображення та зображення психологічних проблем людини.

В третьому питанні слід показати вплив мистецтва на суспільство, показати як мистецтво закликає та допомагає вирішувати глобальні проблеми людства (екологічні, політичні, моральні, економічні, соціальні тощо).

В четвертому питанні показати як мистецтво впливає на виховання особистості. Показати моральну та аморальну сторону сучасного мистецтва.

Література:

Основна:

1. Азархин А./ Мировоззрение и єстетическое развитие личности. / А.В. Азархин. – К. : Наукова думка, 1990. – с. 137 – 2013.

2. Акопян П. / О роли интуиции в художественном познании. / П. Акопян. - М. : Эксмо, 1971. – с. 114- 197.

3.Аристотель / Никомахова этика: Соч. в 4 т./ Аристотель - Т. 4. - М.: Астрель, 1984. – с. 23 – 56.

4.Диденко В./ Искусство и философия. / В.Д. Диденко. – М. : Высшая школа, 1986. – с. 87 – 100.

Допоміжна: [3, 9, 11, 13, 15, 19, 29, 38].

Самостійна робота:

1. Художня критика як орган суспільної оцінки художнього твору.

2. Винекнення нової парадигми мистецтва.

3. Естетика як філософія мистецтва

4. Ідея особистості як регулятивні координати відповідальності за себе і перед собою

Література: [14, 28, 33, 37, 40].

Індивідуальне навчально-дослідне завдання:

Доповідь на тему: Естетика як філософія мистецтва

Есе: Художник як творець.

Аналітична розвідка на тему: Мистецтво як відображення інтересу до особистості.

Реферативна доповідь: Художня критика як орган суспільної оцінки художнього твору.

Тема 8.Мистецтво як спосіб вираження ірраціональної сутності людини

Зміст теми. Філософські основи мистецтва кінця XIX — початку XX в. (А. Шопенгауер, Ф.Ніцше, А. Бергсон). Мистецтво як спосіб вираження ірраціональної сутності людини. Суб’єктивізація мистецтва і його цінностей. Протиставлення творчої інтуїції і розуму; антиреалістична тенденція в мистецтві. Стиль «модерн» у мистецтві другої половини XIX в. Віталізм як світоглядна основа модерну. Символізм. Відродження романтичних тем у поезії символізму. Постімпрессіонізм і його основні представники. Геометричні форми світу в живописі П. Сезанна і виникнення кубізму (П. Пікассо). Філософія фрейдизму і відображення ірраціональної «надреальності» у живописі сюрреалізму. Від експресіонізму до абстрактного живопису: живопис як вираження суб'єктивного духовного світу художника. Стирання грані між мистецтвом і повсякденним життям у поп-арті. А. Бергсон і філософські джерела літератури «потоку свідомості». Пам'ять як головний «вимір» людської особистості. Романи М. Пруста і Дж. Джойса і традиція психологічної прози в літературі XX в. Театр і література абсурду як втілення абсурдності людського буття. Проблема сутності і існування людини в сучасній літературі.

Терміни та поняття:ірраціональна сутність людини, суб’єктивізація мистецтва, творча інтуїція, антиреалістична тенденція в мистецтві, стиль «модерн», віталізм, символізм, постімпресіонізм, кубізм, філософія фрейдизму, сюрреалізм, експресіонізм, абстрактний живопис, поп-арт.

Семінарське заняття на тему:

«Мистецтво постмодернізму».

План:

1. Філософські основи мистецтва кінця XIX — початку XX в.(А. Шопенгауер, Ф.Ніцше, А. Бергсон).

2. Стиль «модерн» у мистецтві другої половини XIX в. Віталізм. Символізм.

3. Постімпрессіонізм і його основні представники.

4. Від експресіонізму до абстрактного живопису: живопис як вираження суб'єктивного духовного світу художника.

5. Театр і література абсурду як втілення абсурдності людського буття.

Методичні рекомендації для підготовки до семінарського заняття

В першому питанні Філософські основи мистецтва кінця XIX — початку XX в. (А. Шопенгауер, Ф.Ніцше, А. Бергсон). Показати як за допомогою мистецтва виражається ірраціональна сутності людини. Показати протиставлення творчої інтуїції і розуму; розкрити антиреалістичну тенденцію в мистецтві. А. Бергсон і філософські джерела літератури «потоку свідомості». Пам'ять як головний «вимір» людської особистості.

В другому питанні слід розкрити стиль «модерн» у мистецтві другої половини XIX в. Показати, що віталізм та символізм є світоглядними основами модерну. Навести приклади відродження романтичних тем у поезії символізму.

В третьому питанні Постімпрессіонізм і його основні представники. Геометричні форми світу в живописі П. Сезанна і виникнення кубізму (П. Пікассо). В четвертому питанні Від експресіонізму до абстрактного живопису: живопис як вираження суб'єктивного духовного світу художника. Стирання грані між мистецтвом і повсякденним життям у поп-арті.

В п’ятому питанні Театр і література абсурду як втілення абсурдності людського буття. Проблема сутності і існування людини в сучасній літературі. Романи М. Пруста і Дж. Джойса і традиція психологічної прози в літературі XX в.

Література:

Основна:

1. Адамян А. / Вопросы эстетики и теории искусства./ А.А. Адамян. - М. : Искусство, 1978. – С. 37 – 54.

2. Бельтинг. Х. / Антропология образа (главы из книги). / Х.Бельтинг. – М. : Искусствознание, 1996. - С. 68 – 119.

3. Маньковская Н. / Эстетика постмодернизма. / Н. Маньковская. – Спб. : Демо, 2000. – С. 87 – 104.

4.Лук А. / Психология творчества. / А.Н. Лук. – М. : Эксмо, 1978. Лук А.Н. – С. 79 – 114.

Допоміжна: [5, 9, 13, 25, 29, 38].

Самостійна робота:

1. Мистецтво як спосіб вираження ірраціональної сутності людини.

2. Суб’єктивізація мистецтва і його цінностей.

3. Протиставлення творчої інтуїції і розуму; антиреалістична тенденція в мистецтві.

4. Віталізм як світоглядна основа модерну.

5. Символізм. Відродження романтичних тем у поезії символізму.

6.Геометричні форми світу в живописі та виникнення кубізму (П. Пікассо).

7. Філософія фрейдизму і відображення ірраціональної «надреальності» у живописі сюрреалізму.

Література: [9, 15, 19, 21, 26, 34, 38].

Індивідуальне навчально-дослідне завдання:

Доповідь на тему: Віталізм як світоглядна основа модерну.

Есе: Символізм. Відродження романтичних тем у поезії символізму.

Аналітична розвідка на тему: Проблема сутності і існування людини в сучасній літературі.

Реферативна доповідь: Суб’єктивізація мистецтва і його цінностей.

Модульна контрольна робота: 10 балів(у формі тесту).

Варіант 1

Відповісти на питання «Так» чи «Ні». Кожна правильна відповідь – 0,5 балів.

1. Наскельний живопис можна вважати мистецтвом?

2. Виникнення мистецтво пов’язано з виникненням релігії

3. Категорія прекрасного тотожна поняттю естетичного ідеалу?

4. Мистецтво виконує комунікативну функцію?

5. Кубізм є винаходом епохи модерну?

6. Засновником сюрреалізму є Сальвадор Далі?

7. Засновником кубізму є Пабло Пікассо?

8. Кіч є мистецтвом?

9. Архетипи відображаються у мистецтві?

10. Естетичний смак у людини є вродженим?

ІІ. Вирішити тестові завдання. Кожна правильна відповідь – 0, 5 балів

1. В чому полягає ціль художника в давньогрецькому мистецтві?

1) в наслідуванні природи

2) в зображенні природи

3) у втіленні свого ідеалу

2. На думку римських художників людина є:

1) недосконалою

2) досконалою

3) прекрасною

3. Назвіть найважливіший елемент художньої практики Середньовіччя.

1) портрет

2) живопис

3) іконопис

4. Народження європейського психологічного портрету було характерним для мистецтва:

1) Відродження

2) Барокко

3) Класицизму

5. Яка основна ознака архітектури давньогрецького храму?

1) антропоморфність

2) естетичність

3) досконалість

6. Світоглядний оптимізм був характерний для творчості:

1) Ф.Петрарки

2) Шекспіра

3) Ф.Рабле

7. Яку функцію виконують словесні жанри в період Просвітництва?

1) виховну

2) пізнавальну

3) методологічну

4) естетичну

8. Яку назву носить робота Ш.Бодлера?

1) „Квіти зла”

2) „Квіти добра”

3) „Пелюстки зла”

4) „Пелюстки добра”

9. Давньогрецьке мистецтво це –

1) – унікальний зразок гармонії, реалізованій в естетичному ідеалі.

2) – макрокосм і втілення ідеалу

3) – характеристика духовного розвитку особистості

10. Теорія „розумного егоїзму” з’явилась в період:

1) Відродження

2) Середньовіччя

3) Просвітництва

IV. Методи контролю

Навчальна дисципліна “Антропологія мистецтва” оцінюється за модульно-рейтинговою системою, яка складається з 2 модулів в 5-му семестрі для денної форми навчання

1 модуль проводиться на 11 тижні 5-го семестру

2 модуль – 17 тижні 5-го семестру

Оцінювання відбувається за такими формами контролю:

Поточний контроль, модульний контроль, залік.

Критерії оцінювання:

Поточний контроль:

за присутність – 0,5 балів;

доповідь – максимум 5 бал;

доповнення – максимум 0,5 балів;

проблемні запитання – максимум – 1 бал;

за самостійну роботу – максимум – 1 бал;

за індивідуальну роботу (навчально-дослідне завдання) – максимум – 2бали.

Модульний контроль:

Контрольна робота, колоквіум або тестові завдання – 2 змістовних модулі протягом семестру.

За кожен модульний контроль студент має можливість набрати до 10 балів.

V. Розподіл балів, що присвоюється студентам

Приклад розподілу балів, які отримують студенти (для заліку)

Шкала оцінювання: вузу, національна та ECTS

VII. Методи навчання

Метод проблемного викладу як метод чіткої постановки пізнавального завдання, що дозволяє сконцентрувати увагу студентів на основній меті лекційного заняття і утримувати її у процесі розгортання аргументації та порівняння точок зору та різних підходів до певної проблеми.

Дискусіяяк метод багатовекторного обговорення суперечливих питань з аудиторією, коли кожен студент має змогу висловити свою точку зору та запропонувати аргументи щодо її обґрунтування шляхом співставлення та критичного аналізу інформації.

Евристичний метод як метод організації активного пошуку варіантів розв’язання висунених у процесі навчання (або сформульованих самостійно) пізнавальних завдань, метод дозволяє активізувати аналітичне мислення студента та спрямувати інтелектуальну активність у напрямі формування креативних мисленнєвих настанов.

Дослідницький метод як метод, що ґрунтується на самостійному вивченні першоджерел та коментуючої літератури, а також сприяє розвиткові ініціативи та самостійності творчого пошуку і розкриває дослідницькі здібності студента.

VIІІ. Методичне забезпечення

1. Адорно Т. / Эстетическая теория. / Теодор Адорно. - М. : Мисль, 2001 – 396 с.

2. Берковский Н. / Романтизм в Германии. / Н.Я Берковский. - Л. : Наука, 1974 – 206 с.

3. Борев Ю. / Эстетика. / Юрий Бореев. – М. : Мысль, 1988 – 192 с.

4. Бычков В. / Эстетика. / В.В Бычков. - М. : Мысль, 2002 – 130 с.

5. Ванслов В. / Эстетика романтизма. / В.В. Ванслов. - М. : Гардарики, 1966 – 400 с.

6. Вейдле В. / Умирание искусства. / В. Вейдле. - СПб. : Искусство, 1996 – 309 с.

7. Вощинина А. / Античное искусство. / А. И. Вощинина. - М. : Наука, 1962. – 234 с.

8. Дворжак М. / История итальянского искусства в эпоху Возрождения. В 2-х т. / М. Дворак. – Т. 2. - М.,1978. – 267 с.

ІХ Рекомендована література

Основна

1. Адамян А./ Вопросы эстетики и теории искусства. / А.А. Адамян. - М. : Искусство, 1978. – 403 с.

2. Адо И. / Свободные искусства и философия в античной мысли. / И. Адо. - М. : Наука, 2002. – 302 с.

3. Адорно Т. / Эстетическая теория. / Теодор Адорно. - М. : Искусство, 1999. – 300 с.

4.Азархин А. / Мировоззрение и єстетическое развитие личности. / А.В. Азархин. – К. : Наукова думка, 1990 – 200 с.

5. Азизян, И.А., Добрицына, И.А.Лебедева, Г.С. / Теория композиции как поэтика архитектуры. / И.А. Азизян., И.А. Добрицына, Г.С. Лебедева. - М. : Абрис, 2002. – 304 с.

6. Акопян П. / О роли интуиции в художественном познании. / П. Акопян. - М. : Эксмо, 1971. – 149 с.

7. Алпатов М. / Истолкование живописных произведений. / М. Алпатов. – М. : Творчество, 1980, № 10. – 29 с.

8.Аникст А. / Теория драмы от Аристотеля до Лессинга. / Аникст А.А. – М. : Наука, 1967 – 206 с.

9. Аристотель / Никомахова этика: Соч. в 4 т. / Аристотель. - Т. 4. - М.: Астрель, 1984. -

10. Баксендолл. М. / Узоры интенции. Об историческом толковании картин./ М. Баксендолл. - М. : Астрель, 2003. – 309 с.

11. Бакушинский А. / Линейная перспектива в искусстве и зрительном восприятии реального пространства. / А.В. Бакушинский. - М. : Эксмо, 1981 – 136 с.

12. Баткин Л. / Итальянские гуманисты: стиль жизни и стиль мышления. / Баткин Л. - М. : Искусство, 1975.

13. Бахтин М./ М.М. Бахтин // Творчество Ф. Рабле и народная культура средневековья и Ренессанса. - М. : Творчество, 1965. – 199 с.

14. Бахтин М./ Философская культура ХХ века / Отв.ред. К.Г. Юсупов. / Бахтин М.М. - СПб., 1991. – 202 с.

15. Бачаник В. / Искусство и мифология. / В.А. Бачаник. - М. : Искусство, 1987. – 299 с.

16. Бельтинг. Х. / Антропология образа (главы из книги). / Х.Бельтинг. – М. : Искусствознание, 1996. – 106 с.

17. Беньямин. В. / Произведение искусства в эпоху его технической воспроизводимости. Избранные эссе. / В. Беньямин. - М., 1996.

18. Бергсон. А. / Творческая эволюция. / Анри Бергсон. - М. : Искусство, 1998. – 130 с.

19. Бердяев Н. / Кризис искусства. / Николай Бердяєв. - М. : Искусство, 1918. – 180 с.

20. Бодлер Ш. / Об искусстве. / Шарль Бодлер. - М. : Искусство, 1986. – 209 с.

21. Бородай Ю. / От реальности к фантазии. / Юрий Бородай. - М. : Высшая школа, 1995. – 190 с.

22. Буркхард Я. / Культура Возрождения в Италии. / Якоб Буркхард. - М. : Искусство, 1996. - 107 с.

23. Бычков В. / Эстетическое значение цвета в восточно-христианском искусстве. //сб. “Вопросы истории и теории эстетики”. / В.В. Бычков. - М. : Творчество, 1975. – 209 с.

24.Бычков В./ Византийская эстетика: теоретические проблемы. / В.В. Бычков. – М. : Таворчество, 1977. – 301 с.

Допоміжна

1. Буркхардт. Т. / Сакральное искусство Востока и Запада. Принципы и методы. / Т.Буркхардт. - М. : Искусство, 1998. – 321 с.

2. Валери П. / Об искусстве. / Поль Валерии. - М. : Искусство, 1977. – 311 с.

3. Ванслов В. / Проблема синтеза искусств. / “Эстетика романтизма”. / В.В. Ванслов. – М. : Искусство, 1966. – 201 с.

4.Виппер Б./ Введение в историческое изучение искусства. / Б.Р. Виппер. – М. : Искусство, 1985. – 273 с.

5. Выготский Л. / Психология искусства. / Л.С. Выготский. - М. : Астрель, 1987. – 182 с.

6. Г.Юнг, Э.Нойман / Психоанализ и искусство. / Г.Юнг, Э.Нойман. – М. : Мысль, 1966. – 206 с.

7.Гадамер Г.-Г. / Актуальность прекрасного. / Гадамер Г.-Г. – М. : Наука, 1991. – 180 с.

8.Гальтон Ф. / Наследственность таланта. / Ф. Гальтон. – М. : Эксмо, 1990. – 107 с.

9.Диденко В. / Искусство и философия. / В.Д. Диденко. – М. : Высшая школа, 1986. – 402 с.

10. Дизраэли Исаак. / История гения. / Дизраэли Исаак. - Вильнюс. : Дубно, 2000. – 140 с.

11. Дмитриева Н. / Краткая история искусств. Вып. II. Северное Возрождение; страны Западной Европы XVII и XVIII веков; Россия XVIII века. / Н. А. Дмитриева. - М. : Гелиос, 1991. – 390 с.

12. Дюбо Ж.Б. / Критические размышления о поэзии и о живописи. / Ж.Б. Дюбо. - М. : Астрель, 1976. – 182 с.

13.Еремеев А. / Границы искусства. / А.Р. Еремеев. – М. : Университетская книга, 1987. – 203 с.

14. Ильин И. / Одинокий художник. / Ильин И.А. - М. : Академ-книга, 1993. – 167 с.

15. Каган М. / Эстетика как философская наука. / Михаил Каган. - СПб. : Деан, 1997. – 205 с.

16. Кант И. / Критика способности суждения. Соч. В 6-томах. / Иманнуил Кант. -Т.5. - М. : Генезис, 1994. – 459 с.

17. Колпинский Ю. /Великое наследие античной Эллады и его значение для современности. / Ю. Д. Колпинский. - М. : Астрель, 1977. – 384 с.

18. Куликова И./ Философия и искусство модернизма. / И.С. Куликова. -М. : Академ-книга, 1974. – 208 с.

19. Лебон Г. / Психология народов и масс. / Г.Лебон. - СПб. : Гиперион, 1995. – 239 с.

12
• Далее ⇒