Вартість та функції грошей

Розвиток економічних відносин та еволюція грошей.

Двадцяте століття внесло багато змін в усі сфери суспільного життя. Було впроваджено нові економічні вчення та форми власності. З часу Першої світової війни зростає тенденція до припинення розміну банкнот на золото. Відомо, що паперові гроші в собі корисної вартості не несуть, вони є всього лиш символами, знаками вартості. Пояяснення: паперові гроші насамперед зручні в користуванні, їх легко носити із собою. В обігу монети стираються, частина благородного металу пропадає, та зростає в ньому потреба. Та товарооборот в масштабах, який вичислюють у грошових одиницях, не під силу золоту. Крім того, паперові гроші, банкноти і казначейські білети, – обов’язкові до прийому в якості платіжного засобу на території даної держави.

Неометаталісти вважали, що оскільки золото не обезцінюється, як паперові купюри.

У наш час золото все ж може позитивно впливати на грошовий обіг шляхом державного продажу по цінах світового ринку, що у свою чергу дозволяє закупити товари і підвищити їх пропозицію всередині країни.

XX ст. відзначило себе переходом до обігу паперових грошей і перетворення золота і срібла у товар, який можна купити за ринковою ціною.

Новим етапом еволюції грошей стала поява “електронних грошей ”. Це система яка за допомогою новітніх коп’ютерних та систем зв’язку дозволяє легко переводити кошти з одного рахунку на інший. До таких засобів відносяться кредитні та дебетні картки. На сьогодні це найбільш економічний і зручний носій грошових функцій. Основна зручність в тому, що не доводиться носити готівку зі собою, а у разі втрати карточки ніхто не зможе нею скористатись.

Кредитні картки є двох форм: індивідуальні (вони можуть бути стандартними і золотими) та корпоративні (бізнес-картки). “Золоті” картки обслуговують осіб з високою кредитоспроможністю і передбачають численні пільги для користувачів.

Дебетні поділяються на картки об’єднаних і регіональних систем.

За технологічними особливостями картки двох видів – з магнітною смужкою та з вбудованою мікросхемою.

Найпоширенішою із систем є VISA (приймаються у 220 країнах, у 13 мільйонах підприємств, готівку можна отримати у 257 тис. банкоматів та 320 тис. відділень банків)

Широко поширені такі міжнародні системи як EUROCARD/MASTERCARD, DINERSCLUB, JGB, AMERICANEXPRESS.

У 90-х у світі налічувалось понад 400 мільйонів утримувачів карток VISA, 280 млн. – EUROCARD/MASTERCARD, 80 млн. – DINERSCLUB.

В Україні система електронних платіжних розрахунків прогресивно розвивається. Восени 1995 р. було створене АТ “Укркарт”, під керівництвом якого здійснюється проект впровадження національних платіжних карток. Це вигідно, адже використання карток прискорює взаєморозрахунки й обіг товарів і грошей.

Західні економісти схиляються до думки, що в майбутньому паперові гроші (банкноти і чеки) повністю зникнуть, їх замінять електронні міжбанківські трансакції. Гроші залишаться, але стануть “невидимими”.

 

 

Вартість та функції грошей

Повноцінні гроші мають реальну вартість, неповноцінні гроші визначаються тією вартістю товарів котрі можна купити за ці гроші на ринку, тобто їх вартість формується у процесі обміну товарів.

Функції грошей:

1. міра вартості є центральною у системі грошових відносин.

Міра вартості - це грошова одиниця, що використо­вується для вимірювання та порівняння вартостей товарів та послуг.

На основі міри вартості встановлюється ціна, що є грошовим виразом вартості товару. Ціни на товари змінюються прямо пропорційно до вартості товарів і обернено пропорційно до вартості грошей.

Гроші реалізують свою функцію міри вартості через взаємодію з масштабом цін. Масштаб цін - рахункова функція грошей, що відображає вартість товарної маси в грошових одиницях.

З масштабом цін пов'язані девальвація і ревальвація грошових одиниць.

2. засіб обігу

Процес товарного обігу виражається формулою: Т – Г – Т1, тобто продаж здійснюється заради купівлі. У цьому процесі гроші відіграють роль посередника між продавцем та покупцем.

Основою функціонування грошей як засобу обігу є рух товарів. Роль грошей тут тимчасова. Виконавши свою функцію гроші переходять від одного суб'єкта до іншого.

Кількість грошей, що повинна бути в обігу (М), визначається сумою цін товарів та послуг, що підлягають реалізації протягом певного періоду.

Цю залежність можна представити за допомогою формули:

М = Рі * qі

Рі – ціна і-ого товару,

qі – кількість і-ого товару.

Кількість грошей мала б дорівнювати цій величині за умови, що кожна грошова одиниця використовувалася лише один раз. Але кожна грошова одиниця використовується більше одного разу. Тому суму цін товарів необхідно поділити на середнє число оборотів кожної купюри (V).

3. засіб платежу

відображає особливості кредитного господарства, тобто купівлі-продажу товарів у кредит з відстрочкою оплати. Гроші у цій функції – це засіб погашення боргу.

Цю функцію можуть виконувати лише реальні гроші. Для ефективного виконання цієї функції вони повинні бути стійкими.

4. засіб нагромадження

обслуговує нагромадження вартості, що знаходиться в розпорядженні суб'єктів економіки у процесі відтворення.

Для виконання цієї функції гроші повинні бути реальними.

Нагромадження грошей - необхідна умова безперервного розвитку товарного виробництва.

Формування нагромаджень та збережень призводить до певних втрат для їх власників (не отримують доходів від своїх грошей). Такі втрати називають зумовленими витратами зберігання грошей.

Зумовлені витрати зберігання - це сума доходу, який власник грошей не одержує тому, що зберігає їх у ліквідній формі, а не вкладає у фінансові активи.

5. світові гроші

Розвиток міжнародних політичних і економічних відносин обумовлює функціонування грошей на світовому ринку.

У такому разі за виразом К. Маркса "гроші скидають з себе національні мундири".

В середині окремої країни можуть обертатися не тільки повноцінні гроші, а й неповноцінні. На світовому ринку знаки вартості, які є обов'язковими до прийому в даній державі, за виключенням грошових одиниць провідних держав світу, втрачають свою силу.

Світові гроші спочатку виступали у вигляді злитків благородних металів.

Сучасний розвиток ринкових відносин у світі призвів до виникнення різноманітних міжнародних засобів розрахунків. Одним з таких засобів є національні валюти економічно найсильніших країн світу - долар США, німецька марка, англійський фунт стерлінгів, японська ієна та ін., тобто вільно конвертовані валюти.

Золото також залишається досить надійним резервним активом центральних банків провідних країн світу. Не зменшуються масштаби приватної тезаврації (нагро­мадження приватними особами золота як скарбу). Золото сьогодні - досить високоліквідний актив.