Технологія ТРВЗ (теорія розв'язування винахідницьких задач) на уроках читання.
• Призначається ведучий, який стежить за напрямом пошуку ідей, акцентує увагу на цікавих ідеях, щоб група не втратила їх, попрацювала над ними. (Приклад: знавці в клубі «Що? Де? Коли?».)
• Вибирається секретар, щоб фіксувати ідеї (ключовими словами, знаками, малюнком).
• Проводиться обговорення завдання.
• Головна мета — напрацювати якомога більше можливих рішень, у тому числі й таких, що на перший погляд здаються «дикими».
• На цьому етапі — жодної критики!
• Група вибирає спікера, озвучує ідеї групи.
• Конкурс ідей (пізніше розбираються переваги і недоліки).
• Якщо різними групами будуть запропоновані однакові ідеї, оцінка «за оригінальність» знижується.
Наприклад: Гурток ТРВЗ
Креативні завдання.
Шановні співробітники! Не секрет, що останнім часом конкурентоспроможність нашої фірми з виробництва валіз стала падати. Споживачі скаржаться на наступні недоліки:
• еластичні стінки валізи — це добре, але випинаються підбори та інші предмети з гострими кутами;
• у багажному відділенні часто відриваються ручки;
• ламаються замки, або господарі забувають цифри коду замка.
Ви єдині, хто може повернути фірмі колишню славу! (Діти запропонували наступні варіанти: зробити одну стінку жорсткою, іншу — еластичною; зробити ручки, що висуваються, оснастити валізу кнопкою, що реагує лише на відбиток пальця господаря валізи.)
Технологія «Створення ситуації успіху» на уроках рідної мови.
З психологічної точки зору, ситуація успіху – це переживання стану радості, задоволення результатами діяльності. З педагогічної точки зору, ситуація успіху – це таке цілеспрямоване організоване поєднання умов, за яких створюється можливість досягти значних результатів у діяльності. Будь-який успіх неможливо розглядати без порушення питання „Для чого?” Саме це означає ситуацію учня. Чотири фактори, які визначають рівень мотивації досягнень успіху:
а) прагнення успіху;
б) надія на успіх;
в) суб’єктивно оцінена імовірність досягнення успіху;
г) об’єктивні втілення оцінки досягнення. Наявність віри в успіх у кожного учня та вміння продемонструвати класу цю впевненість сприяють більш вільному залученню учнів у пізнавальну діяльність.
– Прийом „Авансування” – репетиція майбутньої дії, що створює психологічну настанову на успіх. Заздалегідь оголошуються питання, пробну контрольну роботу.
– Прийом „Даю шанс ” – це заздалегідь підготовлена вчителем ситуація, за якої учень отримує можливість зненацька для себе розкрити свої можливості.
– Прийом „Обмін ролями ”– рольові ігри за зразком.
– Прийом „Навмисна помилка ” – його можна застосовувати з урахування віку і знань учнів на відомому матеріалі.
Техніка «Два-чотири-всі разом» на уроках рідної ммови
Два-чотири-всі разом
Ця технологія є ефективною для розвитку навичок спілкування в групі, вмінь вести дискусію.
Його можна ефективно використовувати як на уроках засвоєння, так і на уроках застосування знань, умінь і навичок. Це може відбуватись одразу ж після викладу вчителем нового матеріалу, замість опитування, на спеціальному уроці, присвяченому застосуванню знань, умінь і навичок, або бути частиною узагальнювального уроку.
Техніка "Карусель" на уроках рідної мови.
Карусель
Цей варіант кооперативного навчання найбільш ефективний для одночасного включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами зі спілкування для обговорення дискусійних питань. Ця технологія застосовується:
• для обговорення будь-якої гострої проблеми з діаметрально протилежних позицій;
• для збирання інформації з якої-небудь теми;
• для інтенсивної перевірки обсягу й глибини наявних знань наприклад, термінів);
• для розвитку вмінь аргументувати власну позицію.
Як організувати роботу
1.Розставте стільці для учнів у два кола.
2. Учні, що сидять у внутрішньому колі, розташовані спиною до центру, а в зовнішньому — обличчям. Таким чином, кожен сидить навпроти іншого.
3. Внутрішнє коло нерухоме, а зовнішнє — рухливе: за сигналом ведучого всі його учасники пересуваються на один стілець вправо і опиняються перед новим партнером. Мета — пройти все коло, виконуючи поставлене завдання.
У першому варіантіорганізації такої діяльності учасники внутрішнього кола є прихильниками однієї точки зору, а зовнішнього — протилежної. Спочатку йде обмін точками зору у перших парах, подаються необхідні відомості (аргументи, оригінальний поворот проблеми тощо). Учні фіксують у себе в записничках усе, що подає протилежна сторона. За сигналом ведучого відбувається зміна партнерів, дискусія продовжується, однак учні намагаються підібрати нові контраргументи. До кінця кола учні, як правило, уже відточують свою систему аргументів, а також здобувають досвід спілкування з різними партнерами.
У другому варіанті використання «Каруселі» кожен учень, який сидить у зовнішньому колі, має листок із конкретним питанням (темою) і під час переміщення збирає максимум інформації, аспектів, поглядів із зазначеної проблеми. Наприкінці відбувається заслуховування окремих відповідей, обговорення того, які питання виявилися особливо складними, продуктивними чи, навпаки, швидко вичерпалися і чому, як працювали партнери тощо. У цьому випадку застосування методу досягається узагальненням наявних в учнів знань, активізацією їх і перетворенням у загальногрупове надбання.
У третьому варіанті застосування «Каруселі» учні заздалегідь готують запитання або поняття й записують його на маленьких аркушах, а на звороті пишуть своє ім'я. Під час роботи партнери ставлять один одному запитання, і у разі правильної відповіді учень одержує від автора запитання цю картку. Наприкінці вправи підраховують кількість зароблених карток і визначається переможець.
Наведемо приклад використання технології «Карусель» на уроці з розвитку зв’язного мовлення в 4 класі: