ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД. 1. Алешина И. В. Поведение потребителей

Основна

1. Алешина И. В. Поведение потребителей. — М.: Фаир-пресс, 1999. — 376 с.

2. Войчак А. В. Маркетинговий менеджмент. — К.: КНЕУ, 1998.

3. Дайан А., Букерель Ф. Академия рынка: маркетинг. — М.: Экономика, 1993. — 572 с.

4. Дорин А. В. Экономическая социология. — Минск: Высшая школа, 1997.

5. Котлер Ф. Маркетинг. Менеджмент. — СПб.: Питер, 2000. — 752 с.

6. Красовский Ю. Д. Организационное поведение. — М.: Наука, 1999.

7. Ламбен Жан-Жак. Стратегический маркетинг. Европейская перспектива. / Пер. с франц. — М.: Наука, 1996 — 589 с.

8. Мескон М. Альберт М. Основы менеджмента. — М.: Дело, 2000. — 704 с.

9. Немов Г. С. Психология. — М.: Просвещение, 1995.

10. Старостина А. О. Маркетингові дослідження: практичний аспект. — К.: Вільямс, 1998 — 263 с.

11. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности (основные положения, исследования и применение). — СПб.: Питер Ком, 1998. — 608 с .

12. Шафалюк О. К. Поведінка споживачів: Курс лекцій. — К.: КНЕУ, 2003 — 68 с.

13. Энджел Дж. Блэкуэл Г. Поведение потребителей. — СПб.: Питер Ком, 1999 — 768 с.

Додаткова

1. Ануфриева Р. А. и др. Стиль жизни личности: теоретические и методологические проблемы. — К., 1982.

2. Байбурин А. К. Ритуал в традиционной культуре. Структурно-семантический анализ восточнославянских обрядов. — СПб.: Наука, 1993.

3. Барт Р. Избранные работы. Семиотика. Поэтика. — М, 1989.

4. Барт Р. Мифологии. — М.: Изд. им. Сабашниковых, 2000.

5. Бодрийяр Ж. Соблазн. — М.: Ad Marginem, 2000.

6. Бодрийяр Ж. Система вещей. — М.: Рудомино, 1999.

7. Бурдье П. Социология политики. — М.: Socio-Logos, 1993.

8. Бурдье П. Начала. — М.: Socio-Logos, 1994.

9. Вебер М. Избранные произведения. — М.: Прогресс, 1990.

10. Вебер М. Основные социологические понятия // М. Вебер. Избранные произведения. — М.: Прогресс, 1990.

11. Гантер Б. и Фернхам А. Типы потребителей. Введение в психографику. — СПб.: Питер, 2001.

12. Глебкин В. В. Ритуал в советской культуре. — М.: Янус-К, 1998.

13. Гофман И. Представление себя другим в повседневной жизни. — М.: Канон-пресс-Ц, Кучково Поле, 2000.

14. Дорфман Л. Я., Дружинин В. Н., Коростелина К. Стиль человека: психологический анализ. — М., 1998.

15. Здравомыслов А. Г. Проблема интереса в социологической теории. — Л., 1964.

16. Ильин В. И. Поведение потребителей: Краткий курс. — СПб.: Питер, 2000.

17. Ионин Л. Г. Социология культуры. — М.: Логос, 1996.

18. Кейнс Дж. М. Избранные произведения. — М., 1993.

19. Козырьков В. П. Освоение обыденного мира. — Н. Новгород: Нижегородский университет, 1999.

20. Лебон Г. Психология народов и масс. — СПб., 1896.

21. Маслоу А. Г. Мотивация и личность. — СПб.: Евразия, 1999.

22. Уорнер У. Живые и мертвые. — М. — СПб.: Университетская книга, 2000.

23. Холмс Дж. Нарциссизм. — М.: Проспект, 2002.

24. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности. Основные положения, исследования и применение: Учеб. пос. — СПБ.; М.; Харьков; Минск, 1997.

25. Шибутани Т. Социальная психология. — М., 1969.

26. Штомпка П. Социология социальных изменений. — М.: Аспект, Пресс, 1996.

ПЛАНИ ТА ЗАВДАННЯ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1. Поведінка споживача в умовах економічного обміну

1. Споживач і сучасні концепції споживання в маркетингу.

2. Види і характеристики обміну.

3. Закони і закономірності в систематизації знань про поведінку споживачів.

Тема 2. Поняття, структура і сутність поведінки споживачів

1. Поведінка споживача як об’єкт маркетингового управління.

2. Методи та засоби моделювання поведінки споживачів.

3. Особливості поведінки індивідуальних і організаційних споживачів

Тема 3. Фактори зовнішнього впливу на поведінку споживачів

1. Структура елементів біологічного і соціокультурного впливу на поведінку споживачів.

2. Концепція культури.

3. Соціальна структура суспільства.

Тема 4. Фактори внутрішнього впливу на поведінку споживачів

1. Спрямованість особистості в структурі впливу внутрішніх факторів поведінки споживачів.

2. Вплив знань, умінь і навичок споживачів на їхню поведінку.

3. Фактори індивідуально-типологічної детермінації поведінки споживачів.

Тема 5. Процес прийняття рішень індивідуальним споживачем

1. Основні етапи процесу споживчого рішення.

2. Типи процесів рішень.

3. Правила прийняття рішень споживачами.

Тема 6. Процес прийняття рішення організаційними споживачами

1. Специфіка процесів прийняття рішення організаційними споживачами.

2. Організаційний стиль як фактор прийняття рішень споживачами на промислових ринках

3. Центр закупівлі, його структура і роль у процесі прийняття рішень.

Тема 7. Поведінкова реакція покупців

1. Поняття про поведінкову реакцію та її рівні.

2. Пізнавальна й емоційна реакція.

3. Ставлення, структура і шляхи модифікації.

Тема 8. Розвиток системного підходу в організації ринкових взаємодій за принципами маркетингу

1. Теорія систем у вивченні та модифікації параметрів розвитку споживання.

2. Властивості та особливості розвитку складних соціально-економічних систем.

3. Методи системного аналізу і проектування ринкових взаємодій.

Тема 9. Маркетингові стратегії та інструменти впливу на поведінку споживачів.

1. Сутність і типологія маркетингових інструментів впливу на поведінку споживачів.

2. Методи модифікації поведінки споживачів в маркетингу.

3. Сучасні тенденції забезпечення та захисту прав споживачів

Тема 10. Ефективність організації ринкових взаємодій і маркетингу.

1. Методи та принципи управління ефективністю в системах створення цінності для споживачів.

2. Моделі аналізу ефективності економічної діяльності споживачів і підприємств.

3. Конкретизація та оцінка ефективності маркетингових планів щодо оптимізації розвитку систем ринкових взаємодій.

Тематика тренінгів з дисципліни:

Тема 1—8. Систематизація параметрів і моделювання поведінки споживачів цільового ринку.

Тема 3—8. Розробка концепції товару для нових ринків з урахуванням особливостей соціокультурного і економічного середовища, а також психографії споживачів.

Тема 7—10. Дослідження поведінкових реакцій і параметрів лояльності споживачів, виявлення можливостей їх модифікацій.

Тема 7—10. Подолання конфліктів взаємодії в роботі зі споживачами.

4. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

4.1. ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Самостійна робота студентів над навчальною дисципліною “Поведінка споживачів” включає:

— опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу;

— вивчення окремих питань, що передбачені для самостійного опрацювання;

— підготовку до виступу на семінарських (практичних) заняттях;

— систематику вивченого матеріалу перед іспитом;

— виконання завдань на практичних заняттях, з карти самостійної роботи студента;

— виконання індивідуальних завдань на базах практики (за місцем роботи студента).

Для самостійної роботи над темами студенту потрібно:

· опрацювати теоретичні аспекти кожної теми відповідно до програми вивчення дисципліни;

· дати розгорнуті відповіді на поставлені запитання;

· виконати завдання.

Усі завдання самостійної роботи студентів поділяються на обов’язкові та вибіркові, виконуються у встановлені терміни, з відповідною максимальною оцінкою та передбачають певні форми звітності щодо їх виконання. Обов’язкові завдання виконуються кожним без винятку студентом у процесі вивчення дисципліни, вибіркові завдання є альтернативними.

Перелік завдань для самостійної роботи представлені у Карті самостійної роботи студентів.

4.2. Карта самостійної роботи студента

з дисципліни «Поведінка споживачів»

Види самостійної роботи	Планові терміни виконання	Форми контролю та звітності	Максимальна кількість балів
Денна та вечірня форми навчання
І. Обов’язкові
За результатами перевірки теоретичних знань та практичних навичок
1.1.Вивчення обов’язкової та додаткової літератури, лекційного матеріалутощо. Підготовка до семінарських (практичних) занять	Згідно графіка навчального процесу	1.1. Систематичність та успішність участі у семінарських (практичних) заняттях. Перевірка правильності виконання завдань.
За результатами перевірки виконання індивідуальних практичних завдань
1.2. Підготовка контрольних робіт та інших форм поточного контролю	Згідно графіка навчального процесу	1.1. Підготовка презентацій за затвердженою тематикою
Разом балів за обов’язкові види СРС
ІІ. Вибіркові
За результатами перевірки теоретичних знань
За результатами перевірки виконання індивідуальних практичних завдань
2.1. Аналіз конкретної виробничої ситуації та підготовка аналітичної записки і презентації (Case study)	Згідно графіка навчального процесу і проведення ІКР	1.1.Розгляд підготовлених матеріалів під час аудиторних занять або ІКР 1.2.Написання проблемно-орієнтованого есе
2.2. Пошук (підбір), огляд літературних джерел, вивчення прогресивного досвіду і підготовка презентації за затвердженою тематикою	Згідно графіка навчального процесу і проведення ІКР	1.1. Розгляд підготовлених матеріалів під час аудиторних занять або ІКР. 1.2. Обговорення результатів проведеної роботи під час ІКР
Разом балів за вибіркові види СРС
Всього балів за СРС
Види самостійної роботи	Планові терміни виконання	Форми контролю та звітності	Максимальна кількість балів
Заочна форма навчання
І. Обов’язкові
За результатами перевірки виконання індивідуальних практичних завдань
1.1. Підготовка контрольних робіт та інших форм поточного контролю	Згідно графіка навчального процесу	Написання контрольної роботи тощо
ІІ. Вибіркові
За результатами перевірки виконання індивідуальних практичних завдань
2.1. Аналіз конкретної виробничої ситуації та підготовка аналітичної записки (Case study)
2.2. Пошук (підбір), огляд літературних джерел, вивчення прогресивного досвіду і підготовка презентації за затвердженою тематикою
Разом балів за вибіркові види СРС
Всього балів за СРС

4.3. Завдання для виконання на матеріалах підприємств

Завдання 1

Провести серед споживачів тестування:

· концепції продукту;

· продукту;

· упаковки і назви продукту;

· ціни продукту.

Завдання 2

За допомогою проективних методик (асоціативних, завершення завдання, конструювання, експресивних або ранжування) визначити чинники, які впливають на процес прийняття рішень споживачами та ефективність розвитку підприємства.

Завдання 3

Проаналізувати диспозиційні конфліктні зони в процесі організаційної закупки продукції підприємства.

Для практичного виконання студент вибирає одне завдання, що найбільш відповідає специфіці його бази практики. Робота має містити три розділи:

1) аналіз проблем в діяльності підприємства у контексті організації взаємодії зі споживачами (3-4 стор.);

2) дослідження потенціалу розвитку підприємства та визначення резервів вдосконалення його роботи (5-6 стор.);

3) розробка рекомендацій щодо вдосконалення діяльності підприємства, маркетингової практики (5-6 стор.).

При викладенні матеріалу необхідно обґрунтувати актуальність обраної проблеми, розкрити теоретичну значущість питань, що розглядаються в студентом у своїй роботі, зробити аналіз фактичного матеріалу, який допоможе з'ясувати причини, що стосуються обраної проблеми, обґрунтувати шляхи її вирішення, зробити відповідні висновки.

Таблиці мають супроводжуватися висновками, які випливають з аналізу наведених у них даних. При цьому основну увагу слід звернути на пошук резервів підвищення рівня економічної ефективності підприємства.

Вирішення завдань студентами передбачає таку логічну структур викладу матеріалу:

- Постановка проблеми: формулювання проблем підприємства у вибраному аспекті його діяльності, визначення цілі вирішення та завдань, для досягнення цієї цілі.

- Дослідження проблеми: характеристика проблематики підприємств у обраній сфері діяльності за наступною схемою:

- Вирішення проблеми: послідовність конкретних дій, що повинні призвести до досягнення поставлених цілей та розв’язання сформульованих проблем діяльності підприємства. Матеріал у цій частині слід викладати у такій послідовності:

Критерії оцінювання письмових завдань:

—0 балів — завдання не виконано або не відповідає нормативному варіанту тем;

—10 балів — при виконанні завдання допущено принципові помилки у викладені передбаченого програмою учбового матеріалу, виявлено невідповідність матеріалу критеріям валідності, репрезентативності та ін.;

—20 балів — робота відбиває повні, різнобічні та глибокі знання навчально програмного матеріалу, вивчення основної, додаткової та допоміжної літератури, розуміння взаємозв’язку основних понять дисципліни та їх значення для фахової діяльності, кваліфіковане подання матеріалів дослідження, системність і обгрунтованість висновків, коректність у виконанні розрахунків

4.4. Орієнтовна тематика наукових робіт з дисципліни „Поведінка споживачів”

1. Яким чином в сучасному маркетингу використовуються відмінності між „споживачем” та „людиною – суб’єктом потреб”?

2. У чому відмінності в організації маркетингової співпраці зі споживачами, як представниками певних соціальних груп, та, як суб’єктами масових форм людської діяльності?

3. Відображення цілісних форм ефективності споживачів у ефективності маркетингу.

4. Можливості використання здобутків теорії поля для моделювання та прогнозування реальної поведінки споживачів.

Методичні рекомендації:

Загальний обсяг - не більше 15 000 знаків.

Змістовна структура роботи: обгрунтування вибору теми та погляду на проблематику; аналітика та передумови ефективності авторської точки зору; висновки та рекомендації.

Висловивши судження будь-якого характеру частіше за все слід потурбуватися про встановленні його істинності. Аналітичні технології обґрунтування суджень, що дозволяють визначити їх істинність називають доказами. Суть таких аналітичних прийомів полягає в тому, що ми певним чином співвідносимо висловлене у судженні з реальністю або з іншими судженнями, істинність котрих не викликає сумнівів. Залежно від способу встановлення істини виділяють два способи існування доказів: безпосередній та опосередкований. Перший з них означає, що істинність судження встановлюється на основі безпосереднього співвіднесення з реальними подіями, фактами, явищами. Другий, визначається істинністю судження на основі співставлення з вже доведеними судженнями.

Практична діяльність людей породжує необхідність у новому знанні для пояснення раніше незрозумілих явищ чи фактів, зв’язків між ними, для подальшого аналітичного використання. Основною формою розвитку знання людини є гіпотеза, під якою розуміють окреме судження чи їх сукупність, істинність котрих в даний момент часу недоведена. Процес розвитку гіпотез умовно можна розділити на дві основні стадії:

1. Висунення гіпотези на основі наявних фактів чи окремих постулатів науки.

2. Перевірка гіпотези, яка передбачає її уточнення чи виправлення.

Критерії оцінювання наукових робіт:

—0 балів — завдання не виконано або не відповідає нормативному варіанту тем;

—5 балів — при виконанні завдання допущено принципові помилки у викладені передбаченого програмою учбового матеріалу, виявлено невідповідність матеріалу критеріям валідності, репрезентативності та ін.;

—10 балів — робота відбиває повні, різнобічні та глибокі знання навчально програмного матеріалу, вивчення основної, додаткової та допоміжної літератури, розуміння взаємозв’язку основних понять дисципліни та їх значення для фахової діяльності, кваліфіковане подання матеріалів дослідження, системність і обгрунтованість висновків, коректність у виконанні розрахунків.

4.5. Підготовка презентацій з дисципліни „Поведінка споживачів”

Головні вимоги, у т.ч. тематика і особливості оформлення презентацій, доводяться викладачами до студентів під час лекційних і практичних занять. Робота має містити три розділи:

1) науковий базис та ключові гіпотези визначенної теорії/концепції у вивченні (моделюванні) поведінки споживачів (4-5 слайдів);

2) базові положення і результативність підходів в рамках обраної теорії (4-5 слайдів);

3) маркетингові прийоми, що передбачають використання здобутків теорії у практиці модифікації параметрів поведінки споживачів, їх результативність у конкретних ринкових ситуаціях для вітчизняних і закордонних підприємств (5-6 слайдів).

Критерії оцінювання наукових робіт:

—0 балів — завдання не виконано або не відповідає нормативному варіанту тем;

5 . СИСТЕМА ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ З ДИСЦИПЛІНИ

Контроль знань студентів є органічною складовою навчального процесу. За його допомогою оцінюється рівень засвоєння студентами програмного матеріалу, здійснюється інформування слухачів щодо якості вивчення дисципліни, забезпечується підвищення рівня індивідуалізації навчання, посилюються мотиваційні стимули самостійної роботи студентів. Оцінювання знань студентів з дисципліни “Поведінка споживачів” здійснюється для студентів денної форми навчання на основі результатів поточно-модульного контролю знань, а для студентів заочної та вечірньої форм навчання на основі результатів поточного і підсумкового контролю.

Метою контролю є перевірка у студентів рівня набутих на лекціях та шляхом самостійного вивчення програмного матеріалу фахових знань та умінь. Він здійснюється персоніфікованим оцінюванням роботи кожного студента керівником та асистентом курсу. Структура контролю враховує особливості денної, вечірньої та заочної форм навчання.

Поточне оцінювання здійснюється у формі підсумовування позитивних оцінок, отриманих студентом за викониння контрольних робіт, за роботу на семінарських та практичних заняттях, підготовку рефератів та інших завдань, передбачених робочою програмою дисципліни.

Об’єктом підсумкового оцінювання є знання програмного матеріалу дисципліни в повному обсязі.

Підсумкова оцінка з дисципліни складається, як правило, з оцінки за поточну успішність та оцінки за результатами екзамену або заліку.

Порядок оцінювання знань студентів

Перевіряється

— ступінь розуміння та запам’ятовування програмного матеріалу дисципліни;

— уміння самостійно вивчати рекомендовану літературу;

— напрацювання навичок проведення розрахункових робіт;

— здатність осмислення змісту окремого розділу (теми) дисципліни;

— уміння публічно чи письмово подати програмний навчальний матеріал;

— участь і результативність в обговоренні тем дисципліни під час індивідуально-консультативної роботи;

— виконання практичних завдань (вирішення задач) та їх результативність;

— виконання завдань для самостійного вивчення окремих питань (тем) дисципліни;

— участь у студентських науково-навчальних публічних представництвах.

Контроль навчання здійснюється за результатами оцінювання практичної та теоретичної складової.

Організація поточного контролю знань студентів

денної, вечірньої та заочної форм навчання

Організація поточного та підсумкового контролю знань студентів, а також порядок їх оцінювання з дисципліни «Поведінка споживачів» розроблено у відповідності із Ухвалою Вченої ради університету від 28.05.2009 р. (протокол №9) та розпорядженням від 30.03.2010 р.

Метою поточного контролю є перевірка у студентів рівня набутих на лекціях, практичних заняттях та шляхом самостійного вивчення програмного матеріалу фахових знань та умінь. Поточний контроль здійснюється персоніфікованим оцінюванням роботи кожного студента керівником та асистентом курсу. Структура поточного контролю враховує особливості денної, вечірньої та заочної форм навчання.

Максимально можлива оцінка за знання програмного матеріалу нормативної дисципліни дорівнює 100 балів. При цьому за поточну успішність студенти денної та вечірньої форм навчання можуть отримати максимум 50 балів. Максимальна кількість балів за екзамен – 60, однак загальна підсумкова оцінка не може перевищувати 100 балів.

Об’єкти поточного контролю знань студентів денної та вечірньої форм навчання з дисципліни «Поведінка споживачів» поділяються на обов’язкові та вибіркові.

У поточному контролі знань студентів з дисципліни «Поведінка споживачів» оцінюванню підлягають наступні обов’язкові елементи:

1. Системність і активність роботи на практичних та семінарських заняттях (у т.ч. і робота в малих групах).

2. Виконання модульних завдань.

Оцінка системності і активності роботи на практичних та семінарських заняттях передбачає контроль:

1) рівня знань, продемонстрованого студентами у їх виступах чи відповідях на практичних та семінарських заняттях;

2) результатів виконання і захисту контрольних та практичних робіт чи інших завдань, винесених на конкретне практичне (семінарське) заняття;

3) участі у розв’язанні практичних ситуацій, ділових іграх, тренінгах, а також у інших формах роботи студентів у малих групах.

Основою для оцінювання роботи студентів денної та вечірньої форм навчання за даним обов’язковим елементом є визначення викладачами курсу «ціни» одного практичного чи семінарського зайняття і залежно до рівня складності виконуваної студентами роботи. Максимальна загальна кількість балів при оцінюванні даного обов’язкового елемента роботи студентів дорівнює 50 балам (див. картку самостійної роботи студента). Вона вираховується на останньому практичному чи семінарському занятті в семестрі як сума набраних кожним студентом за семестр балів.

Порядок і терміни складання відповідних завдань студентами викладачеві розробляються окремо, але до останнього практичного чи семінарського заняття в семестрі. У разі невиконання (невчасного виконання) завдань поточного контролю з об’єктивних причин студент має право, за дозволом декана, скласти їх до останнього практичного заняття у семестрі. Порядок їх складання визначає керівник курсу чи викладач, який веде практичні заняття.

До вибіркових належать завдання з підготовки тематичних презентацій, написання проблемно-орієнтованого есе, а також пошуку (підбору) і конструктивного огляду літературних джерел за проблематикою курсу та інші, передбачені картою самостійної роботи студетів. Усі завдання, у разі їх успішного самостійного розв’язання студентами і презентації отриманих результатів викладачеві, який проводить практичні (семінарські) заняття, забезпечують можливість отримання балів за успішність (див. картку самостійної роботи студента).

Для студентів заочної форми навчання поточна успішність оцінюється за 20-бальною шкалою. Сума балів диференційовано визначається і виставляється за виконання студентами завдань на практичних і семінарських заняттях, одного із запропонованих на самостійний вибір студента тем практичних завдань, що реалізується у письмовій формі на фактичних матеріалах базової організації, а також завдань з написання проблемно-орієнтованого есе; пошуку (підбору) і конструктивного огляду літературних джерел за проблематикою курсу тощо. Усі завдання, у разі їх успішного самостійного розв’язання студентами, вчасного подання на перевірку і презентації отриманих результатів викладачеві, який проводить практичні (семінарські) заняття, забезпечують можливість отримання балів за успішність (див. картку самостійної роботи студента).

Результати поточного контролю заносяться викладачами, які проводили заняття в академічній групі, до заліково-екзаменаційної відомості на останньому занятті в семестрі.

Порядок підсумкового оцінювання знань студентів

Підсумкове оцінювання знань студентів з дисципліни «Поведінка споживачів» здійснюється на основі результатів поточного і підсумкового контролю знань у формі іспиту. Об’єктом контролю знань студентів у формі іспиту є результати виконання письмових екзаменаційних завдань, які складено у відповідності до вимог програми щодо аудиторного і самостійного опрацювання матеріалів лекцій, основних і додаткових літературних джерел. На іспит виносяться вузлові теоретичні питання курсу, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати набуті у циклі професійної підготовки знання для вирішення практичних завдань.

Екзаменаційний білет для студентів денної та вечірньої форм навчання містить 6 завдань, кожне з яких оцінюється за шкалою 0, 6, 8, 10 балів залежно від рівня знань студентів:

Оцінка відповіді на питання	Рівень знань студента
	відмінний
	добрий
	задовільний
	незадовільний

Максимальна кількість балів на іспиті для студентів денної та вечірньої форм навчання становить 60 балів, однак підсумкова оцінка не може перевищувати 100 балів.

Для студентів заочної форми навчання у екзаменаційному білеті міститься 10 питань, які оцінюються за аналогічною шкалою. Максимальна кількість балів на іспиті становить 100 балів, однак підсумкова оцінка не може перевищувати 100 балів.

Критерії оцінювання відповідей на екзаменаційні питання:

Оцінка «10 балів» ставиться за умови, якщо студент дав правильну і вичерпну відповідь на поставлене запитання, при цьому показав високі знання понятійного апарату, чинних нормативно-правових актів, спеціальної літератури, уміння аргументувати своє ставлення до відповідних категорій, понять, залежностей, явищ тощо; доповнив свою відповідь короткими прикладами з господарської практики чи статистичними даними.

Оцінка «8 балів»ставиться, якщо студент у достатньому обсязі виклав зміст теоретичних питань, показавши при цьому високі знання понятійного апарату дисципліни, але не спромігся переконливо аргументувати свою відповідь чи не навів конкретних прикладів, які здатні були проілюструвати його думки.

Оцінка «6 балів»виставляється, якщо студент неповністю розкрив зміст поставленого питання, помилився у використанні понятійного апарату, показав недостатні знання літературних джерел, господарської практики, статистичної інформації або записав необхідні для розв’язання задачі формули, але допустив істотні технічні помилки.

Оцінка «0 балів» ставиться за умови, що студент дав неправильну або неповну відповідь на поставлене запитання лише в загальних виразах, показав незадовільні знання понятійного апарату, спеціальної літератури, господарської практики або взагалі нічого не відповів на поставлене запитання.

Примітка. У разі використання заборонених джерел та підказок студент видаляється з аудиторії та одержує загальну незадовільну оцінку за результатами іспиту. При цьому підсумкова оцінка складатиметься із кількості балів, набраних ним під час проведення поточного контролю.

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається із суми балів за результатами поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на іспит (за умови, що студент набрав при складанні іспиту не менше 30 балів). У тому разі, коли відповіді студента оцінені менше, ніж у 30 балів, він отримує загальну незадовільну оцінку за результатами іспиту та незадовільну загальну підсумкову оцінку. При цьому загальна підсумкова оцінка включає лише оцінку за поточну успішність.

До екзаменаційної відомості заносяться сумарні результати в балах поточного контролю та іспиту (загальна підсумкова оцінка). Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється у такому порядку:

Оцінка за шкалою ЕCTS	Оцінка за бальною шкалою, що використовується в КНЕУ	Оцінка за 4-бальною шкалою
А	90-100	5 (відмінно)
В	80-89	добре
С	70-79
D	66-69	задовільно
E	60-65
FX	21-59	2 ( незадовільно)
F	0-20	2 ( незадовільно )

У випадку отримання студентом незадовільної оцінки (F чи FX) на державному іспиті з дисципліни «Маркетингові дослідження», перескладання такої заборгованості здійснюється відповідно до «Положення про екзаменаційну сесію» та «Положення про ліквідацію академічних заборгованостей».

Перелік питань, які охоплюють зміст робочої програми дисципліни ”Поведінка споживачів” та виносяться на іспит

1. Асоціативні розмови.

2. Біологічно-фізіологічна, виробничо-технологічна і соціально-організаційна детермінація обміну.

3. Біхейвірізм.

4. Види і характеристики обміну.

5. Визначення мотивації. Модель процесу мотивації.

6. Визначення пізнавальної, емоційної та поведінкової реакції споживачів.

7. Вплив знань, умінь і навичок споживачів на їхню поведінку.

8. Вплив референтних груп на споживчу поведінку.

9. Динамічна природа мотивації.

10. Дисонанс після купівлі.

11. Домашнє господарство, його життєвий цикл.

12. Емоції та їх вплив на ПС.

13. Емоційний стан і пам’ять.

14. Ефективність організації ринкових взаємодій і маркетингу.

15. Завдання маркетингових досліджень поведінки споживачів.

16. Загальна схема маркетингового дослідження поведінки споживачів.

17. Захист прав споживачів.

18. Зацікавленість, її типи.

19. Інтегрована модель поведінки споживачів.

20. Кількісні дослідження поведінки споживачів

21. Класифікація мотиваційних теорій.

22. Класифікація потреб

23. Класифікація референтних груп.

24. Конкретизація та оцінка ефективності маркетингових планів щодо оптимізації розвитку систем ринкових взаємодій.

25. Контент-аналіз.

26. Концепція культури та її значення в маркетингу.

27. Культурні цінності і споживча поведінка.

28. Маркетингові стратегії та інструменти впливу на поведінку споживачів.

29. Методи корекції поведінки споживачів із застосуванням соціально-економічних факторів.

30. Методи психологічної корекції поведінки споживача.

31. Методи сегментування.

32. Методи та засоби моделювання поведінки споживачів.

33. Методи та інструменти модифікації діяльнісних алгоритмів і реальної поведінки учасників ринкових взаємодій.

34. Методики впливу на когнітивні процеси споживачів.

35. Моделі організаційної споживчої поведінки.

36. Моделі споживача і поведінки споживача

37. Модель LOV.

38. Модель АІО. Модель VALS i VALS-2.

39. Модель Верблена.

40. Модель Маршала.

41. Модель Павлова.

42. Модель процесу прийняття рішень про купівлю.

43. Модель Фрейда.

44. Моделювання споживчої діяльності і поведінки споживача.

45. Норми. Цінності. Їх вплив на ПС

46. Обмежений (комплексний), внутрішній (зовнішній), формальний (неформальний) та реляційний обміни.

47. Організаційний стиль як фактор прийняття рішень споживачами на промислових ринках

48. Основні етапи процесу споживчого рішення.

49. Основні методи та підходи до вивчення поведінки споживачів.

50. Особливості поведінки індивідуальних і організаційних споживачів

51. Оцінка і вибір альтернатив.

52. Підходи та етапи аналізу споживчої поведінки.

53. Пізнавальна й емоційна реакція.

54. Поведінка споживача в умовах економічного обміну

55. Поведінка споживача як об’єкт маркетингового управління.

56. Поведінкова реакція покупців

57. Поведінкова сегментація.

58. Позиційні управлінські цінності.

59. Поняття про поведінкову реакцію та її рівні.

60. Поняття, структура і сутність поведінки споживачів

61. Правила прийняття рішень споживачами.

62. Принципи та еволюція підходів маркетингу до організації ринкових взаємодій.

63. Проективні тести.

64. Процес організації закупівлі.

65. Процес прийняття рішення індустріальним споживачем

66. Процес прийняття рішення організаційними споживачами

67. Процеси після купівлі.

68. Ретроспективні розмови.

69. Референтні групи.

70. Рівень зацікавленості і процес прийняття рішень про купівлю.

71. Розмови на підставах творчого уявлення.

72. Розробка переліку пошукових питань для діагностики процесу прийняття рішень споживачами.

73. Рольова теорія.

74. Сегментація за вигодами.

75. Сегментування ринку за результатами досліджень поведінки споживачів. Сегментування і задоволення потреб споживачів.

76. Ситуаційні чинники ПС.

77. Сім’я як центр закупки.

78. Соціалізація споживачів та її значення в маркетингу.

79. Соціальна стратифікація і маркетинг.

80. Соціальна структура суспільства.

81. Соціальні чинники ПС.

82. Соціально-демографічна сегментація.

83. Соціально-культурна сегментація.

84. Специфіка організаційної споживчої поведінки.

85. Специфіка процесів прийняття рішення організаційними споживачами.

86. Споживач в стратегіях маркетингу.

87. Споживач і сучасні концепції споживання в маркетингу.

88. Споживач. Потреби. Обмін.

89. Сприйняття. Етапи процесу сприйняття.

90. Спрямованість особистості в структурі впливу внутрішніх факторів поведінки споживачів.

91. Ставлення, структура і шляхи модифікації.

92. Стиль життя.

93. Стратегії фірми, які націлені на зміну ставлення.

94. Стратегічна і тактична споживча поведінка організацій.

95. Сутність поведінки споживачів.

96. Теорії, які використовуються для пояснення формування ставлення

97. Теорія справедливості і обмін.

98. Типи емоцій. Цінності.

99. Типи процесів прийняття рішень.

100. Типи ситуацій у споживчому циклі організацій.

101. Типи ситуацій.

102. Типи ставлення до марки товару.

103. Трьохкомпонентна модель ставлення.

104. Усвідомлення та пошук інформації.

105. Фактори внутрішнього впливу на поведінку споживачів

106. Фактори зовнішнього впливу на поведінку споживачів

107. Фактори індивідуально-типологічної детермінації поведінки споживачів.

108. Фокус-групи і Глибинні інтерв’ю.

109. Характеристики “економічного обміну”.

110. Характеристики покупців і вибір місця купівлі.

111. Центр закупівлі, його структура і роль у процесі прийняття рішень.

112. Центр закупки.

113. Чинники культурного характеру та їх вплив на ПС.

114. Чинники організаційного стилю купівлі.

115. Чинники, які обумовлюють мотиви.

116. Якісні дослідження поведінки споживачів

5.1.Зразок екзаменаційного білета

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Вадима Гетьмана

Спеціальність 6108 — Маркетинг.

Навчальний предмет «Поведінка споживачів».

Білет № ______

1. Характеристики “економічного обміну”. Особливості врахування в оцінках кон’юнктури ринків і поведінки індивідуальних споживачів.

2. Рольова теорія моделях поведінки і стратегіях маркетингу

3. Чинники організаційного стилю купівлі, їх зв’язок з корпоративною культурою і стратегією компаній.

Чинники прийняття рішень споживачами, які обумовлюють мотиви.

4. Основні етапи процесу споживчого рішення у концепції життєвого циклу товарів і ринків.

5. Задача.

Здійснити моделювання переваг споживачів декомпозиційним методом за характеристиками, що визначають вибір конкуруючих марок готових сніданків вагою 250 г:

Марка: «Start»; «Cheerios»; «Быстров».

Калорійність: 297,8 ккал; 374 ккал; 305 ккал.

Збагачення корисними речовинами: вітаміни; вітаміни та мінерали, незбагачені.

Ціна: 6,00 грн; 7,25 грн; 5,50 грн.

6. Задача:

На основі даних, наведених у таблиці, визначте, які правила рішень може використати споживач для вибору і купівлі одягу.

Показник	Рейтинг показника	Марка А	Марка В	Марка С
Якість		Відмінно	Відмінно	Добре
Ціна		Добре	Задовільно	Дуже добре
Зручність		Добре	Відмінно	Відмінно

Затверджено на засіданні кафедри маркетингу

протокол № _________ від «____» 2012 р.

Зав. кафедрою __________ д-р. екон. наук., проф. Павленко А. Ф.

Екзаменатор _________