Публічний виступ як важливий засіб комунікації переконання. Жанри публічних виступів: доповідь, промова, лекція, бесіда, міжнародний огляд. Мистецтво аргументації. Мовні засоби
Публічне монологічне мовлення є предметом дослідження риторики – теорії ораторського мистецтва, науки красномовства, яку професор Києво-Могилянської академії Ф. Прокопович вважав «царицею душ», «княгинею мистецтв», вказуючи на такі її функції, як соціально-організаційну (засіб агітації), культурно-освітню, а також одержання знань, збудження почуттів, формування громадської думки тощо.
Поняття «ораторське мистецтво», або «красномовство», має два значення: 1) вид громадсько-політичної та професійної діяльності, мета якої – інформувати та переконувати аудиторію засобами живого слова; 2) високий ступінь майстерності публічного виступу, мистецьке володіння словом.
Із моменту свого зародження в античному світі ораторське мистецтво вважалося ефективним засобом переконання людей. Ще 335 р. до н. е. було створено першу теорію ораторського мистецтва, що зберегла своє значення й донині. Ідеться про «Риторику» Арістотеля, у якій він визначає її як мистецтво переконливого впливу, як здатність знаходити різні засоби впливу на кожний об’єкт.
Своєрідність ораторського мистецтва як засобу переконання полягає в тому, що будь-який публічний виступ має на меті викликати духовність аудиторії, певним чином вплинути на неї. Метою переконання, на відміну від інших видів впливу на людей, є передавання інформації в такій формі, щоб вона перетворилась на систему настанов і принципів особистості або істотно вплинула на цю систему. А це можливо лише за активної діяльності аудиторії, її критичного сприйняття думок оратора. Встановлюючи зворотний зв’язок, промовець залучає аудиторію до процесу спільної розумової діяльності. Тому важливо, щоб присутні не просто погодилися з ним, а, критично осмисливши те, про що він говорить, свідомо сприйняли його інформацію. Тоді це буде вже їхній власний погляд, він відповідатиме їхнім цінностям, етичним нормам і правилам, вони керуватимуться ним у практичній діяльності.
Особливим жанровим різновидом мовленнєвої діяльності, своєрідним за своєю природою, місцем серед інших видів мовлення, а також якісними ознаками є публічний виступ. У ньому найповніше реалізується система мисленнєво-мовленнєвих дій – уміле використання форм людського мислення (логічно-образного) та мовних засобів вираження. Діяльність людини, професія якої пов’язана з виголошенням промов, доповідей, читанням лекцій, вимагає набуття певної вправності у виборі відповідного жанру, формулюванні теми, відбору фактичного матеріалу та послідовності його викладу, а також високої культури мовлення та спілкування загалом.
Залежно від змісту, призначення, способу проголошення та обставин спілкування розрізняють такі основні жанри публічних виступів: доповідь (звітна, ділова, політична, наукова), промова (агітаційна, мітингова, ювілейна), бесіда, лекція, репортаж.
Жанри публічних виступів
Доповідь – це прилюдне повідомлення на певну тему, одна з найпоширеніших форм публічних виступів. Розрізняють доповіді політичні, ділові, звітні, наукові.
Політична доповідь стосується важливих аспектів суспільного життя, проблем, які хвилюють суспільство. Виголошується здебільшого керівниками держави, офіційними особами на сесіях, міжнародних форумах тощо. Такими є, наприклад, виступи депутатів Верховної Ради при обговоренні державного бюджету, різноманітних кодексів, проектів законів тощо.
Ділова доповідь містить виклад певних питань із життя та діяльності певного колективу, організації із висновками й пропозиціями. Інформація, що міститься в доповіді, розрахована на підготовлену аудиторію, готову до сприйняття, обговорення та розв’язання проблем. Максимальний результат буде досягнуто, якщо учасники зборів будуть завчасно ознайомлені з текстом доповіді. Тоді можна очікувати активне обговорення, аргументовану критику, доречні доповнення і правильне рішення. Така доповідь вирізняється більшою стриманістю в проявах емоцій, орієнтована на аргументований та логічний виклад фактів.
Звітна доповідь містить об’єктивно висвітлені факти та реалії за певний період життя й діяльності керівника, депутата, організації чи структурного підрозділу тощо. У процесі підготовки до звітної доповіді доповідач мусить чітко окреслити мету, характер і завдання, до кожного положення дібрати аргументовані факти, вивірені цифри, переконливі приклади, влучні і доречні цитати. Варто також скласти загальний план й усі положення та частини пов’язати в одну струнку систему викладу.
Після обговорення, доповнень і коректив доповідь схвалюють зборами і приймають остаточне рішення, як програму майбутніх дій на подальший період.
Наукова доповідь – узагальнює наукову інформацію, досягнення, винаходи чи результати наукових досліджень. Заслуховується на конференціях, симпозіумах, семінарах тощо.
Промова - це усний виступ, присвячений злободенній, суспільно значущій темі. Виголошується із метою висвітлення певної інформації та впливу на розум, почуття й волю слухачів. Вирізняється логічною стрункістю тексту, емоційною насиченістю та вольовими імпульсами мовця. Давньоримська ораторська схема « що, для чого, у який спосіб» може і нині бути визначальною для промовця. Отже, ураховуючи вид промови, оратор повинен змінювати й характер виступу, і засоби, якими оперуватиме під час її виголошування.
Із промовою виступають на мітингах, масових зібраннях на честь певної події, ювілею тощо.
Мітингова промова зазвичай виголошується на злободенну тему й стосується суспільно значущої проблеми, яка хвилює широкий загал. Цей короткий, емоційний виступ розрахований на безпосереднє сприймання слухачів. Завдання оратора - виявити нові, нестандартні аспекти теми, спонукавши присутніх по-новому сприйняти уже відомі факти і реалії.
Успішність мітингової промови залежить від індивідуального стилю оратора, його вміння доречно використовувати весь арсенал вербальних і невербальних засобів спілкування та майстерності імпровізувати залежно від реакції аудиторії. Палка, заклична, актуальна, майстерно виголошена мітингова промова, як свідчить історія - дієвий чинник впливу на свідомість слухачів.
Агітаційній промові притаманні практично всі складові промови мітингової. Торкаючись актуальних суспільно-політичних проблем, активно впливаючи на свідомість, промовець спонукає слухача до певної діяльності, до нагальної необхідності зайняти певну громадянську позицію, змінити погляди чи сформувати нові. В агітаційній промові, як правило, роз’яснюють чи з’ясовують певні питання, пропагують певні думки, переконання, ідеї, теорії тощо, активно агітуючи за їхню реалізацію чи втілення в життя.
Ювілейна промова присвячується певній даті, пов’язаній з ушануванням людини, групи осіб, урочистостям на честь подій з життя та діяльності організації, установи, закладу тощо. Якщо це підсумок діяльності - до ювілейної промови можна включати в хронологічному порядку найважливіші етапи діяльності та досягнення ювіляра, побажання подальшого плідного розвою та всіляких гараздів.
Доречна пафосність не повинна переходити в заштамповану, нудну одноманітність. Слушними в ювілейній промові будуть експромти й імпровізації, тактовні жарти та дотепне акцентування уваги слухачів на своєрідних рисах ювіляра, спогади про цікаві й маловідомі факти з його життя та діяльності. Форма та зміст ювілейної промови, попри невимушеність і дотепність її викладу, повинні бути морально та етично виважені промовцем, щоб не образити ні ювіляра, ні його близьких, ні слухачів.
На презентаціях, зборах виголошують торгову промову. Мета цієї промови спрямована на увагу, пам'ять, емоції, пізнання, мотиви слухачів. У тексті яскравими словами повинні характеризуватися 2-3 найважливіші якості товару чи послуги, підкреслюватися унікальні їх риси та переваги. Доцільно говорити про результат, наводити аргументи, постійно повторюючи основні з них. Висловлення повинне бути побудоване у формі доброзичливої поради. Не можна «нав'язувати» щось аудиторії і лестити собі, поширюючи торгову інформацію про продукцію свого підприємства.
Історія виникнення торгової промови пов’язана із закликами глашатаїв, що ходили по вулицях давніх Афін і повідомляли про продаж рабів, худоби, виробів. Відомі також старі жанри усної реклами Київської Русі – заклики, вигуки, гострослів’я. У них як засіб залучення уваги використовувалися римування і мовна гра. Серед вуличних торговельників - балакунів у містах особливо виділялися продавці газет і книг. Цікаво, що у наш час усна торгова реклама повертається. На вулицях сучасних населених пунктів все частіше звучать голоси людей, що розхвалюють товар, закликаючи покупців.
Лекція є однією з форм пропаганди, передачі, роз’яснення суто наукових, науково-навчальних, науково-популярних та інших знань шляхом усного викладу навчального матеріалу, наукової теми, що має систематизований характер. Ця форма публічного виступу вимагає більшої офіційності й академічності викладу. Як правило, лекція має традиційно чітку структуру - вступ, основна частина, висновки.
Навчально-програмові лекції становлять систематизований виклад певної наукової дисципліни. Обов’язковою складовою частиною цих лекцій має бути огляд і коментар наукової літератури, акцентування уваги на ще не розв’язаних питаннях і проблемах.
Настановчо-вступна лекція має на меті ввести слухача в коло питань певної дисципліни, познайомити з її основними положеннями, зацікавити у подальшому вивченні запропонованого матеріалу.
Оглядові лекції, як правило, читають після вивчення всього курсу. Вони мають на меті систематизувати знання слухачів із певного предмета, наштовхнути на подальше самостійне опрацювання якоїсь проблеми, активізувати думку.
Лекції зі спеціального курсу зазвичай присвячені певній вузькій галузі науки. Вони дають широкі можливості ввести слухачів у курс певної спеціалізації.
Бесіда – це типово агітаційний виступ: проводиться вона звичайно з невеликою кількістю учасників і охоплює порівняно незначне коло питань. Агітатор просто, стисло й дохідливе викладає основні положення своєї теми, відповідає на запитання, які виникають у слухачів під час бесіди, намагається викликати їх самих на розмову. Бесіда - форма усного спілкування, розмова двох і більше осіб, спрямована на отримання інформації, вирішення певних завдань, виробничих питань і проблем. Ділові бесіди поділяють на: кадрові(співбесіди під час прийому на роботу чи звільнення) та дисциплінарні(зумовлені фактами порушення дисципліни на виробництві або відхиленнями від встановлених норм і правил).
Огляд (міжнародний огляд) — це публічний виступ, у якому освітлюються події за певний — порівняно невеликий — час. Такий виступ має інформаційно-коментаторський характер. Тут окремі події, факти, державні та політичні діячі та ін. згадуються досить побіжно; важливим є створення загальної картини того, що є предметом огляду.
Незважаючи на те, що між видами публічних виступів є значні відмінності, вони мають і багато спільного. Це передусім вимога добре знати предмет виступу, чітко аргументувати і послідовно викладати свої думки, доносити їх до адресатів, тому до кожного виступу слід ретельно готуватися, враховуючи особливості висвітлюваної теми, комунікативну мету, специфіку аудиторії.
Мовні засоби
1. Заміна складних речень простими
а) Крім програмного забезпечення інформаційних систем важливу роль відіграє інформаційний складник, що визначає структуру, атрибутику й типи даних, а також тісно повязаний з логікою керування даними.
б) Крім програмного забезпечення інформаційних систем важливу роль відіграє інформаційний складник. Він визначає структуру, атрибутику й типи даних. Також він тісно пов'язаний з логікою керування даними.
2. Використання звертань до слухачів
Шановні колеги! Дорогі друзі! Шановні панове! Вельмишановна аудиторіє! Шановні слухачі! (можна використовувати протягом виступу для привернення уваги слухачів або підкреслення важливої думки).
3.Вживання вставних слів, що допомагають:
а) впорядкувати послідовність викладу думок;
б) висловити власну оцінку повідомлюваного;
· по-перше, по-друге, наступне, нарешті, наприклад.
Напр.: Технологія – це спосіб вивчення людиною матеріального світу з допомогою соціально організованої діяльності. Така діяльність включає три компоненти: по-перше, інформаційний (наукові принципи та узагальнення), по-друге, матеріальний (знаряддя роботи) і, по-третє, соціальний (спеціалісти, що мають професійні навички).
· на нашу думку, як бачимо, можна сказати, на жаль.
Напр.: На жаль, поняття «інформаційні технології» настільки загальне та всеохоплююче, що до цього часу спеціалісти не прийшли до чіткого формулювання.
в) зберігати смислові причинно-наслідкові зв’язки.
· отже, внаслідок цього, таким чином, можна зробити висновок, загалом.
Напр.: Таким чином, можна сказати, що велика кількість результатів у теорії ймовірностей є логічним висновком формули Байєса.
4. Використання риторичних питань
Напр.: Якими професійними якостями має володіти фахівець комп’ютерної галузі? (пауза) Визначальну роль у діяльності програміста відіграють здатність розв’язувати складні нестандартні завдання, відповідальність, ініціативність та комунікативні якості. (Можна використовувати не більше 1 – 2 питань під час виступу; використовуються для переходу до іншої частини виступу, для привернення уваги аудиторії до змісту висловлювання).
5. Уникнення надмірного вживання слів іншомовного походження та вузькоспеціальних слів-термінів (в іншому випадку потрібне стисле пояснення змісту незрозумілих аудиторії слів)
а) Було накладено ембарго на імпорт товару з Польщі. – Було заборонено ввозити товар з Польщі. б) У роботі інформаційної системи можна виокремити етап «виникнення даних». На цьому етапі формуються повідомлення, які фіксують результати певних операцій, властивості суб’єктів та об’єктів керування, а також параметри процесів тощо.
в) Засоби відображення даних ( маються на увазі засоби, що забезпечують доступність інформації для людини) є компонентами обчислювальної техніки.
6.Заміна віддієслівних іменників дієсловами, що роблять усне мовлення динамічним
а) Метою інформатики як науки є описання, осмислення, узагальнення та використання знань для пошуку нового знання.
б) Інформатика як наука описує, осмислює, узагальнює та використовує знання для пошуку нового знання. У цьому полягає її мета.
7. Заміна дієприслівникових зворотів окремими реченнями
а) Теорема Геделя, завдаючи нищівного удару по аксіоматичному підходу, зруйнувала надії учених побудувати дедуктивну математику.
б) Теорема Геделя водночас завдала нищівного удару по аксіоматичному підходу й зруйнувала надії учених побудувати дедуктивну математику.
8. Спрощення формулювань
а) Цей факт можна оцінити як нагадування. – Цей факт є нагадуванням.
б) Здійснювати контроль за дотриманням правил техніки безпеки. – Контролювати дотримання правил техніки безпеки.
в) З метою посилення контролю за якістю виконаної роботи було створено комісію. – Щоб посилити контроль за якістю виконаної роботи, було створено комісію.
9. Обмежене використання цифрових даних. Якщо це неможливо, то слід будувати речення так, щоб числівники були у формі називного відмінка.
Дефіцит вимірюється 6 мільйонами 924 тисячами 549 гривнями. – Дефіцит становить 6 мільйонів 924 тисячі 549 гривень.
10. Використання речень, в яких автор висловлює власну оцінку, емоції
Напр.: Під час практики дізнався багато нового й цікавого, наживо відчув складність і відповідальність професії системного адміністратора.
11. Використання вдало підібраних прикладів, афоризмів, метафор, порівнянь, аналогій для підкреслення основної думки виступу
а) Інтернет можна порівняти з "інформаційною магістраллю". Це розподілена, із багатьма гілками мережа шляхів, до складу якої входять швидкісні траси, шосе, невеликі стежини. На кожному перехресті встановлений комп'ютер, через який можна добратися до іншого комп'ютера, поки не буде досягнутий пункт призначення.
б) Як говорить народна мудрість, старий друг краще нових двох. Втішно, якщо він до того ж стає досконалішим. Чи не тому користувачі протягом багатьох років з інтересом стежать за розвитком добре відомих програм? Сьогодні ми перевіримо справедливість подібних міркувань на прикладі нещодавно випущеного Лабораторією Касперського пакета для комплексного захисту персонального комп'ютера від шкідливого коду й численних інтернет-погроз.
12. Залучення слухачів до виступу за допомогою зворотів
Напр.: Зараз ми з вами …. Давайте розмірковувати разом…. Ви можете заперечити…. Звернімо увагу на… тощо.
13. Дотримання форм мовленнєвого етикету (подяка, комплімент аудиторії).