Розділ 2. Аналіз досліджень впливу молодіжної субкультури на формування особистості

2.1 Результати досліджень впливу молодіжної субкультури на становлення та розвиток особистості в період ранньої юності

Дослідження музичних уподобань та належності до молодіжних субкультур учнів 10 класів Київської середньої школи №70. Дослідження проводилось методом анкетування, в якому прийняли участь 28 учнів, з яких було 16 хлопців та 12 дівчат віком 14-15 років. В анкеті було поставлено 7 запитань:

– Скільки тобі років?

– Стать (чоловіча/жіноча)

– Чи подобається тобі слухати музику?

– Який стиль музики тобі подобається більше всього?

– Який твій улюблений гурт чи виконавець?

– Чи вмієш ти грати на якомусь музичному інструменті?

– Чи відносиш ти себе до якоїсь із молодіжних субкультур?

На питання «Чи подобається тобі слухати музику?» – зі 100% опитуваних 89,28% відповіли «так», а 10,71% – «дивлячись яку». Це було дуже передбачуване питання, оскільки, часто підлітки не уявляють без музики свого життя і це – одне з найпоширеніших їхніх захоплень.

На питання «Чи вмієш ти грати на якомусь музичному інструменті?» – 75% відповіли «ні» (з них 35,71% хлопців та 39,28% дівчат), 25% відповіли «так» (з них 17,85% дівчат та 7,14% хлопців). Серед інструментів переважало фортепіано, гітара; зустрічались також – скрипка, акордеон, ударні. Саме на таких музичних інструментах учні найчастіше вчаться грати в музичній школі, або ж – самостійно. Для останнього варіанту найчастіше використовують гітару.

На запитання «Чи відносиш ти себе до якоїсь із молодіжних субкультур?» – 71,42% відповіли «ні» (з них 50% дівчат та 24,42% хлопців), 17,85% відповіли «так» (з них 14,28% хлопців та 3,57% дівчат), 10,7% відповіли «ні, але хотів (-ла) би» (з них 7,14% хлопців та 3,5% дівчат). Серед найбільш популярних молодіжних субкультур – емо, рокери, репери, рейвери, металісти, панки. З відповідей видно, що серед підлітків мало прихильників молодіжної субкультури, тому що найбільш впливовими її учасниками є юнацтво.

Запитання: «Який стиль музики тобі подобається більше всього?» та «Який твій улюблений гурт чи виконавець?» передбачали довільну відповідь. Опитувані вказали іноді по декілька стилів та назв гуртів. На основі їх відповідей складені наступні таблиці (див. Додаток 2). Кількість названих гуртів та виконавців дорівнює тридцяти трьом та демонструє різноманітність музичних шляхів підлітків. Названі ними молодіжні субкультури також вказують на різні напрями самоствердження та вибору життєвих цінностей, відповідно до ідей цих субкультур.

Дослідження вибору ціннісних орієнтацій у житті, проведене студентами кафедри загальної та соціальної педагогіки Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника.

Дослідження було проведене навесні 2001 р. для нього було взято три групи школярів західного регіону України: А – 438 респондентів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів обласних центрів І-ІІІ ступеня, В – 576 учнів такого ж типу навчальних закладів, але районних і сільських, і С – 488 учнів 8-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІ ступеня (переважно сільських шкіл). У ході дослідження було звернено увагу на проблеми, що найбільше цікавлять шкільну молодь. Важливо було з’ясувати інформаційний простір старшокласників, коло їхніх інтересів. Крім того, вивчався стан самовиховання старшокласників, їхню участь у громадській роботі.

Особливий інтерес викликало питання з приводу того, чи читають старшокласники твори сучасних українських письменників. Проте отримані результати виявилися невтішними. Практично кожний другий респондент групи С за останній рік не прочитав жодної книжки. Аналогічну картину (різниця у 5% у кращий бік) отримали й у школярах групи А і В. Свою позицію в даному питанні вони пояснили так: «немає часу», «нецікаво», «немає цікавих книжок» тощо.

Аналіз телепрограм, які дивляться старшокласники, показав, що основна маса учнів групи А (65%) і групи В (49%) надають перевагу розважальним програмам. На одному рівні в усіх групах залишається інтерес до перегляду телевізійних новин, які регулярно дивиться тільки кожний п’ятий старшокласник, а це свідчить про політичну байдужість певної частини шкільної молоді.

У відповідь на питання «Які головні цінності людського життя ви можете назвати?» великий відсоток опитаних надав перевагу матеріальним. Менше половини не могли назвати інших цінностей, «заради яких варто народитися і жити у цьому світі» [3;3] .

На запитання «Чи займаєтесь ви самовихованням?» ствердну відповідь дали 84% опитаних. Це є свідченням того, що практично всі учні старших класів основної і старшої ланок середньої загальноосвітньої школи розуміють значення самовиховання у формуванні особистості. За твердженнями учнів, займатися самовихованням потрібно, щоб «у майбутньому правильно приймати рішення, самостійно і добре виконувати свою роботу» (28%), «бути вихованою людиною» (19%), «краще спілкуватися з людьми» (10%) тощо.

Проте, слід зауважити, що у ході проведеного дослідження були отримані й протилежні результати, які свідчать, що частина молодих людей старшого шкільного віку (16%) не вважають за обхідне постійно займатися самовихованням. Свою точку зору вони обґрунтували такими твердженнями «... не займаюсь самовихованням, тому що за мною доглядають батьки» (33%), «... тому, що ми ще неповнолітні» (10%) тощо. Результати даних досліджень вказали на те, що більшість учнів старших класів обмежені у спілкуванні зі світом, у здобутті знань, у формуванні планетарної свідомості.

Отже, дані дослідження визначають, що головними учасниками молодіжних субкультур є саме юнацтво, а не підлітки. Вплив молодіжної субкультури на формування особистісного «Я» в період ранньої юності визначається домінуванням авторитету друзів перед авторитетом батьків. Належність до певної субкультури також впливає на самооцінку особистості, яка, зазвичай, підвищується. Мають місце також інші зміни, пов’язані з міжособистісними стосунками молоді між собою та з дорослими. Якщо ж молода людина є учасником певної течії, то молодіжна субкультура має пріоритетне значення в її житті.

2.2 Дослідження впливу молодіжної субкультури на формування індивідуальності в період ранньої юності на базі школи

Дослідження поводилось серед учнів 9-11 класів за допомогою таких методів: бесіда, анкетування, збір незалежних характеристик, метод експертних оцінок та вивчення шкільної документації.

Серед учнів 10-их класів була проведена бесіда на тему: «Молодіжні субкультури та їх вплив на суспільство». Метою бесіди була актуалізація та впорядкування учнівських знань про субкультури, їх назви, ознаки, класифікацію, історію виникнення потенціальну небезпечність окремих субкультур (деструктивних) та вивчення впливу молодіжної субкультури на особистість старшокласника.

У ході бесіди з’ясувалося, що учні володіють достатньою інформацією про особливості, ознаки найбільш поширених сучасних субкультур, але мало хто знає факти з історії виникнення тої чи іншої молодіжної субкультури. Учні розрізняють учасників молодіжних субкультур, здебільшого, за їх зовнішнім виглядом. Не всі учні мають достатній рівень знань про ідеї, погляди чи принципи існування субкультур. Здебільшого такою інформацією володіють безпосередньо самі учасники молодіжних субкультур, або ж учні, які цим цікавляться.

Учні розуміють соціальну небезпеку таких субкультур, як, наприклад, скінхеди, гопники, проте, на жаль, деякі учні навіть розділяють їхні погляди. Це говорить про те, що сучасні діти та молодь схильні до насилля, жорстокості, тому що схвалюють її, і, можливо, самі живуть за такими принципами. Крім того, такий високий рівень агресії, як вербальної, так і фізичної, може спровокувати їх подальшому навіть на кримінальні вчинки (бійки тощо).

З метою дослідження впливу молодіжних субкультур, серед учнів 11-А та 11-Г класу було проведене анкетування, яке дало змогу визначити знання старшокласників про субкультури, та їхнє розуміння ідей, цілей, необхідності окремих молодіжних течій. Кількість опитаних старшокласників – 41 учень. В анкеті було поставлено 10 наступних запитань:

1) Що таке молодіжна субкультура?

2) Які молодіжні субкультури є в твоєму місті?

3) Які молодіжні субкультури тобі подобаються? Чим саме?

4) Чи відносиш ти себе до якоїсь молодіжної субкультури?

5) Як ти став членом молодіжної субкультури?

6) Який вплив молодіжна субкультура має на тебе?

7) Який вплив молодіжна субкультура має на суспільні відносини?

8) Які молодіжні субкультури ти заборонив би?

9) Яку молодіжну субкультуру ти створив би?

10) Яких відомих людей ти знаєш, що відносять себе до певної молодіжної субкультури?

У відповідь на перше питання, учні дали такі визначення молодіжної субкультури: «це група людей зі своїми переконаннями, стилем життя» – 19,5%; «молодіжне захоплення» – 17%; «напрям молодіжної культури» – 12%; «виховання молоді» - 9,7%; «молодіжний рух» – 7,3%; «спосіб вираження себе» – 7,3%; «молодіжна філософія» – 4,8%; «напрям сучасної творчості» – 4,8%; «стан душі» – 2,4%; «те, що найбільше допомагає в житті» - 2,4%; «спосіб життя» – 2,4%. Не дали жодної відповіді 9,7% опитаних. Із відповідей учнів видно, яку роль субкультура грає в їхньому житті та як вони до неї ставляться. Вони вказують на те, що в учнів, які є членами певної субкультури, формування світогляду, особистісного «Я», відбувається через призму ідей, цінностей, способу життя цієї субкультури.

Відповіді на друге питання анкети: «Які молодіжні субкультури є у вашому місті?» були наступними. Найпоширенішими (за кількістю членів, прихильників) є емо – 100% опитаних, панки – 97,5%, металісти – 43,9%, репери – 41,4%. Менш поширеними у місті є такі субкультури як готи – 75,6%, скінхеди – 29,2%, , гопники - 4,8%, та сатаністи – 9,7%.

На третє питання анкети «Які молодіжні субкультури тобі подобаються?» опитувані відповіли так: панки – 31,7%, ніякі не подобаються – 29,2%, репери – 12,1%, емо – 12,1%, готи – 12,1%; металісти – 9,7%, скінхеди – 2,4%. Подобаються молодіжні субкультури через їхню музику, погляди на життя, стиль одягу, поведінку; були і такі відповіді, як «тому, що вони всі індивідуальності» та «через те, що там панує культ сильної особистості» (у субкультурі металістів). Більшість учнів вважають субкультури беззмістовним захопленням, на яке не варто гаяти часу, а дехто вважає, що люди, які є учасниками субкультур не знайшли собі в житті кращого заняття, не знають, куди діти свій вільний час, або ж, живучи у світі субкультури, відмовляються від оточуючого світу, суспільства.

На четверте питання «Чи відносиш ти себе до якоїсь молодіжної субкультури?» 82,9% (34 учні) відповіли негативно. Деякі з них уточнили свої відповіді чи пояснили, чому вони не належать до жодної із субкультур, такими фразами: «я нормальна людина», «мені не вистачає часу на дурниці», «я не займаюсь дурницями», «я взагалі цього не поважаю» тощо. Багато хто написав, що захоплюється лише музикою чи стилем, але до субкультури не входить. Лише 7 учнів є учасниками молодіжних субкультур: 9,7% (4 учні) – панки; 4,8% (2 учні) – металісти; 2,4% (1 учень) – емо. Це також вказує на своєрідний рейтинг субкультур та їхнє поширення серед молоді.

На питання «Чому ви стали членом молодіжної субкультури?», відповідно, 7 учнів дали такі відповіді: «подобається музика цієї субкультури» - 2 учні, «через надію знайти друзів», «тому, що це круто», «бажання віднайти самого себе», «друзі порадили», «розумію і підтримую ідеї субкультури». Як видно з відповідей учнів, мотиви до вступу в молодіжні субкультури в кожного різні. Найпоширеніший – це захоплення музикою, з якої починається зацікавлення стилем субкультури, її ідеями і так далі. Є такі, що прагнуть краще пізнати себе, або ж, просто розуміють та підтримують ідеї чи погляди субкультури.

Шосте питання «Який вплив має молодіжна субкультура на тебе?» визначило наступні відповіді учнів. Більшість учнів стверджує, що субкультура не має на них ніякого впливу - 68,2%. На деяких учнів, молодіжна субкультура впливає негативно - 7,3%, чи майже не впливає - 4,8%, дехто розцінює такий вплив як великий - 4,8%, чи помірний – 2,4%. Є також учні, які не можуть визначити силу чи ступінь впливу молодіжних субкультур – 4,8%, а деякі старшокласники визначають, у чому саме проявляється цей вплив, наприклад: вплив друзів – 2,4%, молодіжна субкультура чомусь навчає - 2,4%, або ж навіть визначає життєву позицію – 2,4%.

Вплив молодіжних субкультур на суспільні відносини учні визначили в наступних відповідях: 39% учнів вважають, що молодіжні субкультури негативно впливають на суспільні відносини; 12,1% не можуть визначити, як впливає субкультура на відносини в соціумі, тому не дали жодної відповіді. Окремі учні розцінюють цей вплив як великий - 12,1%, складний - 2,4%, позитивний - 2,4%, агресивний - 2,4%; вважають, що субкультури не мають ніякого впливу - 7,3%, або ж мають вплив лише деякі субкультури - 4,8%; «провокують сутички між субкультурами» - 9,7%, «нав’язують свої ідеї» - 2,4%, «погіршують відносини батьків та дітей» - 2,4%, «неповага до оточуючих» - 2,4%. З відповідей старшокласників видно, що не всі вони можуть об’єктивно судити про вплив молодіжної субкультури, визначаючи лише його найсильніші сторони.

З відповідей на питання «Яку молодіжну субкультуру ти заборонив би?» видно, що більшість учнів негативно ставляться до субкультури емо – 41,4%. Це пояснюється тим, що підліткам та молоді не імпонують хлопці та дівчата, які відкрито виражають свої емоції, можуть плакати, а ще, як вважають опитувані, вони схильні до самогубства. Заборонили б субкультуру скінхедів – 21,9%. Це говорить про те, що сучасна молодь більш сприйнятлива до насилля, ніж до відкритого вияву емоцій. 31,7% учнів заборонили б всі субкультури, оскільки вони не розуміють їхнього значення, або вважають їх зайвими в суспільстві. 9,7% не заборонили б нічого, мотивуючи це словами «вони мені не заважають» тощо. Окремі учні не хочуть бачити в числі діючих субкультур сатанистів – 7,3%, пояснюючи це їхніми протиправними діями, наприклад жертвоприношення; а також субкультури готів - 7,3%, реперів – 7,3% та гопників – 2,4%. З цих відповідей видно, як ставляться підлітки до своїх однолітків-неформалів, та як їхнє ставлення впливає на формування особистості останніх.

Серед тих субкультур, які учні створили б, є такі: «Glamour», «Fashion» – відповіли декілька опитуваних-дівчат, орієнтуючись на те, що їм цікаво. Дехто зі старшокласників проекспериментував з об’єднаннями різних, подекуди несумісних субкультур в одне ціле, наприклад: емо-готи, емо-скінхеди, фолк-металісти, метал націоналісти – беручи від кожної субкультури тільки найкращі її сторони. Деякі учні створили б субкультури спортсменів, патріотів, оптимістів, тобто, корисні та цікаві суспільству. 24% опитаних дали відповідь: «не створював би ніякої субкультури», мотивуючи тим, що це нецікаве заняття, або ж власними, вже існуючими вподобаннями, інтересами, ціллю життя. 9,7% старшокласників не дали жодної відповіді. 7,3% відповіли: «те, що мені потрібно – вже створено», що говорить про вагоме значення субкультури в їхньому житті; 4,8% - «всі можливі субкультури вже створені ». Однак, майже всі учасники опитування хотіли б бачити новостворені субкультури цікавими, позитивними, без насилля, жорстокості та корисними для суспільства.

Серед відомих людей, які відносять себе до певної молодіжної субкультури, старшокласники назвали музичні гурти: «Tokio Hotel» (емо) – 14,6%; «Арія» - 12,1%, «Король и Шут» - 7,3%, «Rammstein», «Amatory» , «30 секунд до Марсу» - 4,8%, «Slayer», «Korn», «Slipknot», «Металіка», «ДДТ», «Blog 27» - 2,4% та співаків: Мерлін Менсон, Юра Хой – 17%, Віктор Цой, В.Кіпєлов – 14,6%, Авріл Лавін, Шевчук, А.Князєв – 12,1%, ГоршОк – 9,7%, А.Беркут, Павло Яцин – 7,3%, Курт Кобейн, Наташа Щеглова, Аня Рудньова – 2,4%. Не дали жодної відповіді – 24,3% опитаних. Досить багато учнів не можуть назвати жодного з відомих людей-неформалів, та й інші назвали лише музикантів – співаків чи музичні гурти, які є популярними в середовищі окремих субкультур. Це говорить про недостатню обізнаність учнів у цьому питанні і пояснюється тим, що учасники певних субкультур мають своїх кумирів, фанатів серед тих, хто доносить до них їхню улюблену музику і просто не цікавляться іншими, як і їхні звичайні однолітки, - їм це просто не цікаво.

Отже, результати цього анкетування говорять про те, що більшість старшокласників вважають субкультури захопленням, яке погано впливає на людину, проте серед них є такі, що захоплюються музикою чи стилем одягу деяких субкультур. Частина учнів відноситься до учасників подібних угрупувань нейтрально, або ж мають друзів-неформалів. І лише малий відсоток учнів є членами молодіжних субкультур. Для них субкультура – це «те, що найбільше допомагає в житті», «спосіб життя», «круто», вони живуть за ідеями своєї групи та відносяться до свого захоплення цілком серйозно. Тож на формування особистісного «Я» цих молодих людей субкультура впливає по різному. Для учасників субкультур є дві сторони впливу, одна – у середовищі самої субкультури, друга – в колі однокласників, суспільства. Що ж до молоді, яка не відносить себе до жодного з неформальних об’єднань, то на них субкультура впливає за допомогою таких засобів, як спілкування з однолітками-неформалами, музикою певних субкультур, та і просто наявністю різноманітних молодіжних субкультур в суспільстві.

Ще одне анкетування на тему «Ціннісні орієнтації у житті старшокласника» було проведене серед учнів 11-Б класу. В анкетуванні приймали участь 22 учні. Метою дослідження було визначення факторів, які найбільше впливають на формування особистісного «Я» та індивідуальності у даному віці. Анкета складалась із 16 тверджень, що потребували доповнення:

1. Життя - ...

2. Головним у житті є...

3. У житті можна сподіватися на...

4. У житті мене лякає...

5. Мета мого життя – це...

6. Сенс життя людини в ...

7. У житті я боюся...

8. У критичних ситуаціях мені допомагає...

9. Зараз я боюся...

10. Я почуваюся вільним, коли...

11. Незалежна людина – це та, що...

12. Найкращим способом відпочинку є...

13. Бути щасливим мені заважає...

14. Що потрібно людині, щоб досягти щастя?

15. Моя майбутня професія...

16. Моїм життєвим правилом є...

На перше питання «Життя – це...» учні відповіли так: «існування людини від народження до смерті» – 50%, «дане для добра, допомоги оточуючим» – 9%, «для самореалізації, сім’ї» – 9%, «зміна поколінь» – 9%, не дали жодної відповіді – 9%, «те, що розвивається» – 4,5%, «життєдіяльність людини» – 4,5%, «нескінчений вир захоплюючих подій» – 4,5%, «музика» – 4,5%. З цих відповідей видно, як учні відносяться до життя, чи цінують його, що воно для них значить та як вони використовують те ж саме життя.

Що є головним у житті, старшокласники визначили наступним чином: здоров’я, духовні та моральні цінності – 40,9%, сім’я – 27,2%, друзі, кар’єра – 18,1%, щастя – 13,6%, спілкування, радість, життя, добробут – 9%, кохання, музика, розваги – 4,5%. Отже, головною цінністю, безумовно, є здоров’я, і дуже добре те, що учні це розуміють. Також одними з головних цінностей для них є духовні та моральні цінності. Проте всі вони, звичайно, орієнтувались на ці цінності, які є головними для них сьогодні, зараз, в теперішній період їхнього життя.

За відповідями на третє твердження можна дізнатися, на що в житті сподіваються учні, тобто, яким чином вони планують своє життя в майбутньому. Отож, 27,2% учнів відповіли, що в житті можна сподіватися на все, тобто, іншими словами, життя для них непередбачуване. Ще 27,2% відповіли, що сподіватися можна тільки на себе. 13,6% учнів сподіваються в житті на диво, а ще 13,6% – на удачу Лише 9% учнів розраховує на батьків, родичів, близьких, від яких, напевно, чекають вирішення своїх проблем чи допомоги. Всього 4,5% опитаних розраховує на друзів. Отже, учні розуміють важливу роль друзів для спілкування, спільного проведення вільного часу, але разом з тим, знають, що розраховувати повністю вони на них не можуть. Ще 4,5% учнів в житті сподівається на пригоди. Отже, ці відповіді вказують на те, яким чином учні будуть вирішувати свої проблеми та до кого звернуться чи не звернуться за допомогою, в чому шукатимуть розраду.

Досить непередбачуваними були відповіді учнів на питання, яке визначало, що їх лякає в житті. 36,3% відповіли, що це – відповідальність за свої вчинки чи за інших людей. 22,7% старшокласників лякає відсутність грошей; 13,6% – самотність; 9% – самостійність, що вказує на те, що вони ще не готові до дорослого самостійного життя. Ще 9% учнів лякає криза в країні, інших 9% – подальше навчання, пошук роботи. Також 9% учнів відповіли, що їх нічого не лякає. Були також і такі відповіді, як «лякає те, що не зможу досягти мети» – 4,5%; «нові люди» – 4,5%; «відсутність підтримки» – 4,5%; «ставлення оточуючих» – 4,5% опитаних. Отож, старшокласники не зовсім готові відповідати за свої вчинки, а тим більше, нести відповідальність за інших людей.

У відповідь на п’яте питання, учні визначили мету свого життя наступним чином. Для 50% опитаних мета життя полягає в тому, щоб освоїти добру професію та знайти гарну роботу. 18,1% метою життя вважають добробут, гроші. 13,6% старшокласників за мету життя мають створення сім’ї; знайти своє призначення – це мета 4,5% опитаних; здобути незалежність – 4,5%; принести користь суспільству – 4,5; грати на гітарі – мета життя 4,5% учнів, та ще 4,5% мета – досягнути всесвітньої слави, стати героєм. Ці відповіді прямо вказують на ціннісні орієнтації учнів, на основі яких формується їхнє особистісне «Я». Переважно, це – матеріальні цінності.

На питання «В чому полягає сенс життя людини?» старшокласники відповіли так: «залишити по собі слід та хороші спогади» – 27,2%; «досягнути цілі та прожити життя не марно» – 22,7%; «продовжити рід, створити сім’ю» – 13,6%; не змогли визначити, а тому і не дали жодної відповіді – також 13,6%; «насолоджуватись кожною хвилиною життя» – 9%, «у кожного сенс життя різний» – 4,5%; «допомагати іншим» – 4,5% опитаних. Дане питання було спрямоване на те, щоб визначити, чи розуміють старшокласники сенс життя людини та визначити на які цінності вони орієнтують своє життя.

Наступне питання визначало, чого бояться старшокласники. Відповіді були дуже різноманітними. Наприклад, 22,7% учнів бояться в житті втратити батьків, близьких; 13,6% бояться самотності; 9% – не досягнути успіху в житті, ще 9% не дали відповіді на питання; 9% - смерті; 9% - тварин; інші 9% дали відповідь – «боюсь багато чого»; 4,5% бояться зради; 4,5% - кризи; 4,5 – смертельних хвороб; 4,5 – покарань від Бога.

У відповідь на питання «Що тобі допомагає в скрутні хвилини?» учні визначили по декілька факторів. Так, 68,1% відповіли, що це – друзі. Цим пояснюється велике значення дружби в такому віці. Проте, у відповідь на третє питання, на друзів може сподівається в житті лише 4,5% опитаних. Це говорить про те, що учні розуміють, що з віком значення дружби зменшується. 36,3% старшокласників в скрутні хвилини розраховують на батьків. Ще 36,3% опитаних допомагає музика. 18,1% старшокласникам в скрутні хвилини допомагає кохана людина. 9% в критичних ситуаціях розраховують лише на себе. 4,5% допомагає телевізор, 4,5% - школа, 4,5% - впевненість, 4,5% - комп’ютерні ігри, 4,5% - Інтернет, 4,5% - оптимізм.

На наступне питання «Чого ти боїшся зараз?» одинадцятикласники відповіли так: «втратити рідних, друзів» – 45,4%; «не здати ЗНО, не вступити до вузу» – 40,9%; «втратити здоров’я» – 9%; «бути непотрібним суспільству» – 4,5%; «армії» – 4,5%; «злих людей» - 4,5%; «нічого не боюсь» – 4,5% . Виходячи з цих відповідей, можна сказати, що найбільшим страхом старшокласників є самотність, втрата людей, які завжди допоможуть та підтримають. Страх не вступити до вузу – передбачуваний, тому що щороку чекає на одинадцятикласників. Страх бути непотрібним суспільству спрямовує на позитивну діяльність на користь суспільства, хоча, може бути і зовсім навпаки. В такому випадку, людина просто буде себе жаліти, а це вже негативний фактор індивідуальності.

У відповідь на десяте питання учні писали, за яких умов вони почуваються вільними. Проаналізувавши ці відповіді, можна побачити, що незалежними старшокласники почуваються у колі друзів, коли вони без батьківської опіки. Саме так відповіли 40,9% опитаних учнів. Почуваються вільними учні і тоді, коли займаються улюбленою справою – 22,7% учнів. Серед улюблених справ назвали такі, як гра на гітарі, заняття паркуром, програмування веб-дизайну, мотоцикол, скейт. Завжди почуваються вільними 13,6% учнів. 9% вільні, коли проводять час з коханою людиною. 4,5% – під час сну; ще 4,5% – коли на самоті; інші 4,5% – коли слухають музику; та 4,5% – коли ні у кого з близьких немає проблем. Ці відповіді вказують також на те, що майже всі старшокласники відчувають гостру залежність від батьків, а коло друзів чи субкультура дає їм право бути там вільними. Саме через це у юнацькому віці так високо цінується дружба, адже в цьому середовищі вони знаходять те, що їм найбільше потрібно – незалежність.

На наступне питання учні мали визначити, яка це – незалежна людина. Отож, отримали наступні відповіді. 22,7% опитаних вважає незалежною таку людину, яка не має ні перед ким обов’язків. Для 18,1% учнів – це така людина, яка живе сама. Ще 18,1% вважає незалежною людину, яка має здоров’я, гроші та роботу. 13,6% за незалежну мають людину, яка самостійно приймає рішення, на все має особисту думку. 9% не можуть сказати, яку людину варто вважати незалежною, а ще 9% опитаних справедливо зазначають, що незалежних людей взагалі немає. 4,5% учнів вважає, що незалежна – це людина, яка почуває себе вільною, а ще 4,5% відповідають, що це така людина, яка сама планує своє життя.

У дванадцятому питанні учні визначали, що для них є найкращим видом відпочинку. Отож, 50% відповіли, що це – відпочинок на природі чи у колі друзів. Для 18,1% найкращим видом відпочинку є дискотека; для 13,6% – сон; для 9% – спорт, а для ще 9% – комп’ютер чи Інтернет. Ці відповіді прямо вказують на те, як проводять старшокласники свій вільний час та як люблять відпочивати.

Відповідь на тринадцяте питання передбачала визначення того, що саме опитуваним заважає бути щасливими. На це питання 36,3% відповіли, що вони повністю щасливі, і це дуже добре, оскільки вони розуміють цінність життя. 18,1% опитаних бути щасливими заважають проблеми; а 13,6% учнів самі заважають своєму щастю. Для 9% це – батьки, а ще 9% заважає суспільство. 4,5% учням бути щасливими заважає страх. У відповідях лише подекуди відчувається юнацький максималізм, в цілому ж вони справедливі та об’єктивні.

Наступне питання передбачало визначення понять, які необхідні людині для досягнення щастя. Отже, 36,3% опитаних визначили, що це – наполегливість, і це визначення є досить справедливим. Однак, 18,1% учнів необхідною умовою досягнення щастя вважають оптимізм, адже, коли людина посміхається, вона вже щаслива; а ще 18,1% стверджують, що це – сім’я. 13,6% вважають, що без грошей людина не може бути щасливою, а інші 13,6% старшокласників думають, що для досягнення щастя потрібно працювати над собою. Позитивним у цих відповідях є те, що учні розуміють складові щастя та прагнуть їх дотримувались в теперішньому та майбутньому житті.

П’ятнадцяте питання – про майбутню професію одинадцятикласників. Воно також, певним чином, визначало своєрідні орієнтири юнацтва, їхнє бачення свого подальшого життєвого шляху, соціальну адаптованість. Отож, 13,6% учнів хотіли б, щоб це була престижна професія та добре оплачувана, ще 13,6% – щоб приносила радість, але не можуть її назвати через невизначеність. Інші 13,6% хочуть бути вчителями, 9% учнів – менеджерами, ще 9% – філологами, інші 9% – лікарями та 9% – не можуть взагалі нічого сказати про свою майбутню професію. Інші учні назвали такі професії, як бухгалтер, економіст, програміст, біолог, механік, слідчий, журналіст, дизайнер, візажист, музикант, рок-музикант та веб-дизайнер.

У відповідь на шістнадцяте питання учні мали визначити свої життєві правила. Отож, серед правил, якими керуються учні, переважають такі, як оптимізм, наполегливість, рішучість, розсудливість, повага до батьків, досягнення успіху, самоповага, прощення, чесність. В загальному, ці цінності є позитивними, і учні, хоча і, можливо, не дотримуються їх у повсякденному житті, але дуже прагнуть до того, щоб саме ці цінності були головними в їхньому особистісному «Я», визначали їхню індивідуальність та відмінність від інших людей.

Отже, більшість старшокласників формує своє особистісне «Я» на основі таких факторів як дружба, прагнення до незалежності, оптимізм та наполегливість у досягненні успіху. Дружба в цьому віці має надзвичайно велике значення, оскільки дає підлітку почуття потрібності, незалежності від старших. З друзями старшокласники весело та цікаво проводять свій вільний час, від друзів чекають оцінки, яка, зазвичай, значно вища зв власну самооцінку. Іноді дружбу заміняє середовище молодіжної субкультури, проте і там, де всі – як одна сім’я, всі друзі, підліток потребує одного – найближчого друга, якому може відкритися, який його повністю зрозуміє та обов’язково щось порадить.

З метою дослідження впливу молодіжної субкультури на формування особистісного «Я» в період ранньої юності було також проведене педагогічне спостереження та вивчення шкільної документації, яке полягало в тому, щоб порівняти навчальну та громадську діяльність учнів, які належать до певної молодіжної субкультури з учнями, які не є учасниками молодіжних течій. Вивчення шкільної документації полягало в аналізі звітів психолога та соціальних педагогів по роботі з учнями-старшокласниками. Ця робота проходила в таких напрямках, як вивчення рівня тривожності дитини, самооцінки учнів, виявлення їхньої вербальної та фізичної агресії. Після проведення даних форм роботи, відмінність учнів-«неформалів» від звичайних старшокласників можна проаналізувати наступним чином. В старшокласників, які є носіями певних молодіжних течій, часто завищена самооцінка, адже вони почувають себе вищими за своїх однолітків, в дечому кращими за них. Через завищену самооцінку в цих учнів проявляється така риса характеру як негативізм. Зазвичай, негативізм призводить до девіантної поведінки, яка проявляється у фізичній та вербальній агресії. Порівнюючи навчальну діяльність учнів, не можна сказати, що представники молодіжної субкультури вчаться гірше. В них розвинені творчі здібності, проте вони не часто беруть участь у громадському та культурному житті школи. Це пояснюється тим, що в них вже є певне середовище, в якому вони можуть, не боячись осуду чи різкої критики, проявляти свої здібності – середовище субкультури. Також в учнів, які є учасниками молодіжних течій – невисокий рівень тривожності, порівняно з їхніми однолітками, адже вони більш пристосовані до самостійного, в деякій мірі, вирішення справ та впевнені в підтримці друзів із середовища субкультури.

Отже, на формування особистісного «Я» в період ранньої юності молодіжна субкультура впливає в деякій мірі позитивно, тому що вирішує для молоді частину їхніх проблем та переживань: забезпечує підтримку друзів, підвищує самооцінку, адже в період юнацтва більшість молодих людей недооцінює себе та свої здібності. Також молодіжна субкультура розвиває творчі здібності та нахили, зменшує рівень тривожності в молоді, сприяє становленню особистості в суспільстві, її соціалізації. Проте, залишаються і негативні фактори впливу. Тобто, вплив молодіжної субкультури на формування особистісного «Я», соціального «Я» в період ранньої юності залежить від того, яку течію субкультури обере молода людина та в чому полягатиме характер та зміст її діяльності в середовищі молодіжної субкультури.

молодіжна субкультура підліток юність.

Висновки

Курсова робота досліджувала одну з актуальних проблем сучасної психолого-педагогічної науки і практики – проблему впливу молодіжної субкультури на формування особистісного «Я» в період ранньої юності. У ході дослідження було з’ясовано сутність та процес розвитку сучасної молодіжної культури, визначено зміст, напрямки та характер впливу молодіжної субкультури на молодь. Також було проведене експериментальне дослідження серед старшокласників, яке виявляло характер впливу молодіжної субкультури на формування особистісного «Я» у період ранньої юності, формування соціального «Я» молоді, адаптації до життя в суспільстві, формування індивідуальності юнацтва. Вивчення та аналіз літературних джерел, педагогічне спостереження та дослідження впливу молодіжної культури на старшокласників дало змогу зробити такі висновки та узагальнення:

1. Молодіжна субкультура, яка являється частиною загальної культури суспільства і є системою норм, цінностей, поглядів, переконань, принципів молоді, має два прояви свого впливу на юнацтво. Перший тип прояву – це прямий вплив молодіжної субкультури на формування особистісного «Я» у період ранньої юності. Він має місце у тому випадку, якщо особистість безпосередньо сама є представником чи носієм молодіжної субкультури. Другий тип прояву – це непрямий вплив субкультури, який проявляється у відношення молоді, яка не належить до течій молодіжної субкультури до своїх однолітків-неформалів чи самої молодіжної субкультури. Змістом цього впливу є судження чи ставлення цієї ж молоді до самих течій молодіжних субкультур та до їх представників, сприйняття чи неприйняття їхньої діяльності.

2. Про вплив молодіжної субкультури на формування особистісного «Я» та індивідуальність особистості у період ранньої юності, а також на вибір нею ціннісних орієнтацій у житті, не можна судити однозначно, оскільки він багатогранний і стосується різних аспектів життєдіяльності юнацтва. Проте, узагальнено можна визначити характер цього впливу як позитивний та негативний. Дослідивши та проаналізувавши напрями впливу молодіжної субкультури на формування особистісного «Я», можна виділити такі позитивні аспекти даного впливу, як:

· самоствердження та самореалізація молодої людини в середовищі молодіжної субкультури;

· формування об’єктивної самооцінки та вибір ціннісних орієнтацій в житті;

· розвиток творчих здібностей;

· формування почуття приналежності до колективу, спілкування, метою якого є саморозкриття та самопізнання;

· формування та розвиток дружніх стосунків, юнацької дружби, яка виступає як своєрідна форма «психотерапії»;

· вироблення свого, суб’єктивного погляду на світ, формування світогляду, особистої думки;

· активна соціалізація та адаптація до життя в суспільстві.

Проте вплив молодіжної субкультури характеризується також і негативними сторонами, які часто мають перевагу над позитивними факторами впливу. Характер впливу та те, яким він буде, залежить від напрямку діяльності та змісту молодіжної субкультури, представником чи носієм якої є молода людина. Отож, до негативних факторів впливу молодіжної культури на формування особистісного «Я» в період ранньої юності належать такі, як:

· нівелювання авторитету батьків та заміна його авторитетом друзів;

· емансипація від влади дорослих;

· завищена самооцінка, на основі якої часто виникає така риса характеру як негативізм;

· фізична та вербальна агресія, як наслідок, девіантна, асоціальна поведінка;

· в деяких течіях молодіжних субкультур негативною рисою є інфантильність;

· десоціалізація, невміння жити та працювати в суспільстві;

· протиставлення себе суспільству;

· нездоровий спосіб життя;

· у деструктивних течіях молодіжної субкультури негативним наслідком діяльності є кримінальна відповідальність.

Отже, як мають вести себе дорослі, люди, які виховують молоде покоління – батьки та вчителі з феноменом молодіжної субкультури та її представниками. Перш за все, не варто відразу осуджувати та проявляти своє негативне ставлення. Це лише буде для юнацтва приводом нового протесту проти дорослих, суспільства. Але і повністю схвалювати діяльність молодіжної субкультури не варто. По-перше, не всі течії молодіжної субкультури є суспільно-прийнятими, такими, щоб їхню діяльність можна було б дозволити. А по-друге, самі представники молодіжної субкультури не схвалять та не сприймуть такого ставлення. Тому залишається лише діалог. Потрібно вчитися жити та працювати в неформальному суспільстві, серед неформальної молоді та вміти її виховувати.

Сучасний педагог, навіть якщо він є справжнім професіоналом, ні в якому разі не може чинити опір проявам молодіжної субкультури, так само, як і повністю схвалювати її діяльність. Йому потрібно добре знати, вміти розбиратись в діяльності тих чи інших течій молодіжної субкультури, щоб зрозуміти молодь, зменшити негативний вплив деяких проявів субкультури та направити культурний розвиток юнацтва у потрібне русло. Адже основне завдання педагога – виховувати мислячих, висококультурних, духовних людей.

Список використаної літератури

1. Волкова Н.П. Педагогіка. – К.: Академія, 2001.

2. Заїка Н. Бути собою – головний принцип неформалів. // Прес-центр. - №7 (137) від 13.02.08р.

3. Завгородня Т. Штрихи до портрету сучасного старшокласника. // Завуч. – 2001. - №3. – С. 3-5.

4. Історія культури // За ред. І. Крип’якевича. – К., 1994.

5. Карп’як Вадим. Молодіжні субкультури // Спілка української молоді. – http://www.cym.org/ua/content/subcult1.asp.

6. Молодь і субкультури. Виховна бесіда. //Завуч. - № 1 (331). – С. 23-25.

7. Підласий І. Ідеали українського виховання. // Рідна шк. – 1999. - №3; 2000. – №2, 4.

8. Піча В.М. Культурологія. – Львів: Магнолія, 2003.

9. Рибалка О.Я. Формування моральних цінностей у між статевих стосунках підлітків // Пост методика. – №5-6.- 2001. – С. 146-149.

10. Сінькевич Н. Особливості формування морально-ціннісних орієнтацій у дівчат-підлітків // Рідна школа. – №12. – 2000. – С.22-23.

11. Яременко О.О. Молодіжний рух в Україні. – К.,1996..

12. Базаров М. Современная молодежь – кто есть who? // Газета «Ринок» № 37 (511) від 29.09.2007р

13. Верная А. О субкультурах // Субкультуры http://www.subcult.ru

14. Д’яконова Б., Оплат Н. Ди-джей: культ или мыльный пузырь? // Art Line. - №7-8. – 1999. – С.44-46.

15. Ерасов Б.С. Социальная культурология. Пособие для студентов высших учебных заведений. – М., 1996. – 591 с.

16. Житомирский Д. Бунт и слепая стихия (в мире поп-музыки) // Исскуство и массы в современном буржуазном обществе. Науково-популярне видання. М., 1989, С. 69-107.

17. Ионин Л.Г. Социология культуры. Учебное пособие. – М., 1996. – 280 с.

18. Козерог О.В. Книга и/или компьютер // Наук. Записки Харків. держ. пед. ун-ту ім. Г.С. Сковороди. Серія літературознавства. – Харків, 2001.

19. Кон И.С. Психология ранней юности // Книга для учителя. – М.: Просвещение, 1989. – С. 149-184.

20. Новейший философский словарь. Научное издание. – Минск, 1999.

21. Полякова А. Откуда берутся «неформалы»?// Завуч. – 2008. – №15 (345). – С. 9-10.

Додатки

Додаток 1.

Складові та ознаки субкультури

Додаток 2

Таблиця 1.

Таблиця 2.

• ⇐ Назад
• 12