Ісýс тлумáчыть фарысéям, шо Вин – Прыдвíчный Сын Бóжый

 

21. І знов сказáв йім Ісýс: «Я отхóджу, і бýдытэ шукáты Мынэ′; і повмырáйітэ в свойíм грыхý. Куды′ Я йду, туды′ вытэ′ ны мóжытэ прыты′».

22. Тоды′ іудéйі казáлы: «Нывжэ′ Вин заб’é Сам Сыбэ′, раз кáжэ: «Куды′ Я йду, туды′ вытэ′ ны мóжытэ прыты′?»

23. А Вин йім сказáв: «Вытэ′ з гэ′того свíта, а Я ны з гэ′того свíта.

24. Бо Я вам сказáв, шо вытэ′ повмырáйітэ в грыхáх вáшых, бо як ны ввíруйітэ, шо гэ′то Я, то в грыхáх вáшых повмырáйітэ».

25. Тоды′ сказáлы Ёмý: «Хто ж Ты?» А йім Ісýс сказáв: «Шо е од почя′тку, як і кажý Я вам.

26. Я мáю мнóго про вас говоры′ты і вас суды′ты; алэ′ Той, хто послáв Мынэ′, правды′вый, і шо Я чув од Ёгó, так і свíтовы кажý».

 

[с. 245↑]

 

27. Ны розобрáлысь, шо Вин казáв йім про Бáтька.

28. То сказáв йім Ісýс: «Як вытэ′ вознысэ′тэ Людськóго Сы′на, тоды′ повíдайітэ, шо гэ′то Я і шо Сам од Сыбэ′ ныц ны роблю′; алэ′ як нагучы′в Мы′нэ Мий Бáтько, так і говорý.

29. А Той, Хто послáв Мынэ′, Вин зо Мнóю; Бáтько ны покы′нув Мынэ′ Самóго, бо Я зáвшы роблю′ тóе, шо трэ′ба Ёмý».

30. Як Вин говоры′в гэ′тэ, то мнóго хто увíрувалы в Ёгó.

 

Сыны′ Авраáма і сыны′ дыя′вола

 

31. Тоды′ сказáв Ісýс іудéям, шо в Ёгó увíрувалы: «Як бýтымытэ в Моё′му слóвы, то вытэ′ напрáвду Мойí учынікы′

32. і повíдайітэ прáвду, і прáвда зрóбыть вас вóльнымы (свобóднымы)».

33. Воны′ одказáлы Ёмý: «Мы рóду Авраáмового, і нычы′йімы рабáмы ны′ґды ныкóму зрóду ны булы′; як жэ гэ′то Ты говóрыш: «зрóбытэсь вóльнымы»?

34. Ісýс йім отказáв: «Напрáвду, напрáвду кажý вам: кáжон, хто грышы′ть, той раб грыхá.

35. Алэ′ раб ны жывэ′ в хáты вíчно; а Сын остаéцьця вíчно.

36. То от, як Сын дасьць вам вóлю, то вóльнымы бýдытэ.

 

Вытэ′ ны Авраáмовы дíты

 

37. Знáю, шо вытэ′ рóду Авраáмового, алэ′ шукáйітэ трапýнку, шоб Мынí смэрть зробы′ты, бо слóво Моé ны прыймáйіцьця вáмы.

38. Я кажý тóе, шо бáчыв в Бáтька Свогó, а вытэ′ рóбытэ тóе, шо бáчылы в вáшого бáтька».

39. Воны′ Ёмý в одкáз сказáлы: «Наш бáтько – гэ′то Авраáм». А Ісýс йім одказáв: «Шоб вытэ′ булы′ Авраáмовы дíты, то творы′лы б ёгó ділá.

40. А допíро от шукáйітэ трапýнку, шоб Мынэ′ забы′ты, Чоловíка, шо сказáв вам прáвду, якýю чув од Бóга. Авраáм гэ′того ны робы′в.

 

[с. 246↑]

 

 

Ваш бáтько дыя′вол

 

41. Вытэ′ твóрытэ ділá свогó бáтька». На гэ′тэ Ёмý сказáлы: «Мы ны з блýду рóджаны; одногó Бáтька мáйімо – Бóга».

42. А Ісýс йім сказáв: «Шоб Биг був вáшым Бáтьком, то вытэ′ любы′лы б Мынэ′, бо Я од Бóга вы′йшов і прышóв; бо Я ны Сам од Сыбэ′ прышóв, а Вин послáв Мынэ′.

43. Чогó вытэ′ ны понімáйітэ (ны розумíйітэ) Мэ′йі мóвы? Бо ны мóжытэ чýты Могó слóва.

44. Ваш бáтько – дыя′вол, і вытэ′ хóчытэ чыны′ты вóлю бáтька вáшого. Вин був з вíку душогýб і ны встóяв в прáвды, бо в ёмý прáвды нымá. Як вин говóрыть ныпрáвду, то говóрыть своé, бо вин мутю′н і бáтько мутнí.

45. А як Я прáвду кажý, то ны вíрытэ Мынí.

46. Хто з вас нáйдэ в Мынí ныпрáвду? А як Я говорý прáвду, то чомý вытэ′ мынí ны вíрытэ?