Які з наведених ліній використовуються, в основному, для мобільного зв’язку?

Що не являється причиною виникнення мультиплікативної завади?

А) несправність АРП;

Б) помилкові дії персоналу;

В) перемикання генераторного обладнання;

Г) фон устаткування електроживлення.

Що не являється причиною виникнення мультиплікативної завади?

А) перемикання дистанційного живлення;

Б) грозові розряди;

В) перемикання генераторного обладнання;

Г) порушення контактів в місцях з’єднання.

 

Що не являється причиною виникнення мультиплікативної завади?

А) перемикання дистанційного живлення;

Б) перемикання станційного живлення;

В) магнітні бурі;

Г) порушення контактів в місцях з’єднання.

 

Що не являється причиною виникнення мультиплікативної завади?

А) фон устаткування електроживлення;

Б) несправність АРП;

В) перемикання генераторного обладнання;

Г) порушення контактів в місцях з’єднання.

 

Що не являється причиною виникнення мультиплікативної завади?

А) порушення контактів в місцях з’єднання;

Б) помилкові дії персоналу;

В) перемикання генераторного обладнання;

Г) грозові розряди.

 

Що не являється причиною виникнення мультиплікативної завади?

А) помилкові дії персоналу;

Б) перемикання станційного живлення;

В) магнітні бурі;

Г) несправність АРП.

 

12. До власних завад відносять:

А) фон устаткування електроживлення ;

Б) дробовий шум;

В) мікрофонний ефект;

Г) магнітні бурі.

 

13. До власних завад відносять:

А) фон устаткування електроживлення ;

Б) мікрофонний ефект;

В) напівпровідниковий шум;

Г) магнітні бурі.

 

14. Дробовий шум, як правило, виникає в:

А) транзисторах;

Б) симетричних кабелях;

В) коаксіальних кабелях;

Г) резисторах.

 

15. Тепловий шум, як правило, виникає в:

А) транзисторах;

Б) діодах;

В) варикапах;

Г) резисторах.

 

16. Дробовий шум, як правило, виникає в:

А) транзисторах;

Б) радіочастотних кабелях;

В) коаксіальних кабелях;

Г) конденсаторах.

 

17. Джерелом зовнішніх завад є:

А) діоди;

Б) промислове устаткування;

В) лінійні підсилювачі;

Г) транзистори.

 

Що не являється джерелом зовнішніх завад?

А) фон устаткування електроживлення;

Б) атмосфера;

В) перевантаження лінійного тракту;

Г) мікрофонний ефект.

 

Що не являється джерелом зовнішніх завад?

А) фон устаткування електроживлення;

Б) атмосфера;

В) мікрофонний ефект;

Г) вузли з нелінійними елементами.

 

20. В залежності від форми завади поділяються на:

А) неперервні;

Б) трапецеподібні;

В) косинусоподібні;

Г) дискретні.

До направляючих ліній зв’язку входять.

А) радіорелейні лінії;

Б) супутникові лінії;

В) стільникові лінії;

Г) повітряні лінії.

 

22. Довжина дециметрових хвиль знаходиться в діапазоні:

А) 0,1…1 км;

Б) 1…10 м;

В) 0,1…1 м;

Г) 1…10 мм.

 

23. Довжина сантиметрових хвиль знаходиться в діапазоні:

А) 0,1…1 м;

Б) 1…10 см;

В) 1…10 мм;

Г) 0,1…10 мкм.

 

24. Довжина міліметрових хвиль знаходиться в діапазоні:

А) 0,1…1 м;

Б) 1…10 см;

В) 1…10 мм;

Г) 0,1…10 мкм.

 

25. Довжина оптичних хвиль знаходиться в діапазоні:

А) 0,1…1 м;

Б) 1…10 см;

В) 1…10 мм;

Г) 0,1…10 мкм.

 

26. До радіоліній відносять:

А) радіорелейні лінії;

Б) радіочастотні лінії;

В) волоконно-оптичні лінії;

Г) повітряні лінії.

 

27. До радіоліній відносять:

А) коаксіальні лінії;

Б) супутникові лінії;

В) волоконно-оптичні лінії;

Г) повітряні лінії.

 

28. До хвилеводів направляючих ліній зв’язку відносять:

А) надпровідні кабелі;

Б) світловоди;

В) смужкові лінії;

Г) повітряні лінії.

 

Які з наведених ліній зв’язку мають направляючі структури з двома провідниками?

А) супутникові;

Б) повітряні

В) волоконно-оптичні;

Г) кабельні.

 

Які з наведених ліній зв’язку мають направляючі структури з двома провідниками?

А) кабельні;

Б) повітряні;

В) волоконно-оптичні;

Г) радіорелейні.

 

Які з наведених ліній використовуються, в основному, для мобільного зв’язку?

А) кабельні;

Б) радіорелейні;

В) волоконно-оптичні;

Г) повітряні.

32. Частота дециметрових хвиль знаходиться в діапазоні:

А) 0,3…3 МГц;

Б) 3…30 МГц;

В) 0,3…3 ГГц;

Г) 3…30 ГГц.

 

33. Частота сантиметрових хвиль знаходиться в діапазоні:

А) 0,3…3 ГГц;

Б) 3…30 ГГц;

В) 30…300 ГГц;

Г) 0,3…3 ТГц.

 

34. Частота міліметрових хвиль знаходиться в діапазоні:

А) 0,3…3 ГГц;

Б) 3…30 ГГц;

В) 30…300 ГГц;

Г) 0,3…3 ТГц.

 

35. Частота оптичних хвиль знаходиться в діапазоні:

А) до 300 кГц;

Б) до 300 МГц;

В) до 300 ГГц;

Г) до 300 ТГц .

 

36. Довжина наддовгих хвиль знаходиться в діапазоні:

А) 10…100 км;

Б) 1…10 км;

В) 0,1…1 км;

Г) 10…100 м.

 

37. Довжина довгих хвиль знаходиться в діапазоні:

А) 10…100 км;

Б) 1…10 км;

В) 0,1…1 км;

Г) 10…100 м.

 

38. Довжина середніх хвиль знаходиться в діапазоні:

А) 10…100 км;

Б) 1…10 км;

В) 0,1…1 км;

Г) 10…100 м.

 

39. Довжина коротких хвиль знаходиться в діапазоні:

А) 10…100 км;

Б) 1…10 км;

В) 0,1…1 км;

Г) 10…100 м.

 

40. Довжина ультракоротких хвиль знаходиться в діапазоні:

А) 0,1…1 км;

Б) 1…10 м;

В) 0,1…1 м;

Г) 1…10 мм.

41. Симетричні кабелі використовують на частотах:

А) до 1МГц;

Б) до 10МГц;

В) до 1ГГц;

Г) до 10ГГц.

 

42. Коаксіальні кабелі використовують на частотах:

А) до 1МГц;

Б) до 10МГц;

В) до 1ГГц;

Г) до 10ГГц.

 

43. Надпровідні кабелі використовують на частотах:

А) до 1МГц;

Б) до 10МГц;

В) до 1ГГц;

Г) до 10ГГц.

 

44. Повітряні лінії зв’язку використовують на частотах:

А) до 1кГц;

Б) до 10кГц;

В) до 1МГц;

Г) до 10МГц.

 

45. Волоконно-оптичні лінії зв’язку працюють на частотах:

А) до 100ГГц;

Б) до 1000ГГц;

В) до 10000ГГц;

Г) до 100000ГГц.

 

46. Супутникові лінії зв’язку використовують:

А) сантиметровий діапазон хвиль;

Б) дециметровий діапазон хвиль;

В) метровий діапазон хвиль;

Г) міліметровий діапазон хвиль.


47. Пропускна спроможність повітряних ліній зв’язку складає:

А) 8 каналів ТЧ;

Б) 12 каналів ТЧ;

В) 20 каналів ТЧ;

Г) 24 каналів ТЧ.

 

48. Повітряні лінії зв’язку застосовуються в:

А) супутникових мережах зв’язку;

Б) районних мережах зв’язку;

В) зонових мережах зв’язку;

Г) магістральних мережах зв’язку.

 

49. Повітряні лінії зв’язку застосовуються в:

А) супутникових мережах зв’язку;

Б) районних мережах зв’язку;

В) морських мережах зв’язку;

Г) сільських мережах зв’язку.

 

50. Повітряні лінії зв’язку будуються на опорах з профілями:

А) крюкові;

Б) щоглові;

В) канатні;

Г) штирьові.

 

51. Повітряні лінії зв’язку будуються на опорах з профілями:

А) чотирьохштирова траверса;

Б) восьмиштирова траверса;

В) десятиштирова траверса;

Г) дванадцятиштирова траверса.

 

52. Повітряні лінії зв’язку будуються на опорах з профілями:

А) дві восьмиштирові траверси;

Б) три восьмиштирові траверси;

В) чотири восьмиштирові траверси;

Г) п’ять восьмиштирових траверси.

53. Надпровідний кабель має:

А) спіральну конструкцію;

Б) симетричну конструкцію;

В) коаксіальну конструкцію;

Г) одножильну конструкцію.

 

54. Група цифр в марці кабелю означає:

А) рік випуску;

Б) діаметр ізоляційних шайб;

В) діаметр поперечного перерізу;

Г) діаметр жил.

 

55. Коаксіальні кабелі застосовують в лінійних трактах:

А) первинної ЦСП;

Б) вторинної ЦСП;

В) третинної ЦСП;

Г) четвертинної ЦСП.

 

56. Коаксіальні кабелі застосовують в:

А) первинних мережах;

Б) вторинних мережах;

В) третинних мережах;

Г) четвертинних мережах.

 

57. Перший набір літер в марці кабелю означає:

А) тип захисних покриттів;

Б) матеріал оболонки;

В) тип ізоляції;

Г) область застосування.

 

58. Другий набір літер в марці симетричного кабелю означає:

А) тип захисних покриттів;

Б) матеріал оболонки;

В) тип ізоляції;

Г) область застосування.

 

59. Третій набір літер в марці кабелю означає:

А) тип захисних покриттів;

Б) матеріал оболонки;

В) тип ізоляції;

Г) область застосування.

 

60. Четвертий набір літер в марці кабелю означає:

А) тип захисних покриттів;

Б) матеріал оболонки;

В) тип ізоляції;

Г) область застосування.

 

61. До первинних параметрів двопровідного кола відносять:

А) швидкість хвилі;

Б) індуктивність;

В) коефіцієнт фази;

Г) хвильовий опір.

 

62. До первинних параметрів двопровідного кола відносять:

А) довжину хвилі;

Б) коефіцієнт фази;

В) ємність;

Г) хвильовий опір.

 

63. До первинних параметрів двопровідного кола відносять:

А) довжину хвилі;

Б) коефіцієнт фази;

В) коефіцієнт розповсюдження;

Г) провідність ізоляції.

 

64. До вторинних параметрів двопровідного кола відносять:

А) довжину хвилі;

Б) провідність ізоляції;

В) ємність;

Г) індуктивність.

 

65. До вторинних параметрів двопровідного кола відносять:

А) ємність;

Б) провідність ізоляції;

В) хвильовий опір;

Г) індуктивність.

 

66. До первинних параметрів двопровідного кола відносять:

А) довжину хвилі;

Б) коефіцієнт фази;

В) коефіцієнт розповсюдження;

Г) активний опір.

 

67. До вторинних параметрів двопровідного кола відносять:

А) коефіцієнт розповсюдження;

Б) провідність ізоляції;

В) ємність;

Г) індуктивність.

 

68. До вторинних параметрів двопровідного кола відносять:

А) ємність;

Б) коефіцієнт фази;

В) активний опір;

Г) індуктивність.

 

69. До вторинних параметрів двопровідного кола відносять:

А) провідність ізоляції;

Б) ємність;

В) коефіцієнт загасання;

Г) індуктивність.

 

70. До вторинних параметрів двопровідного кола відносять:

А) провідність ізоляції;

Б) ємність;

В) активний опір;

Г) швидкість розповсюдження хвилі.

 

71. Хвильовий опір КК визначається за формулою:

А) ;

Б) ;

В) ;

Г) .

 

72. Коефіцієнт розповсюдження хвилі в КК визначається за формулою:

А) ;

Б) ;

В) ;

Г) .

 

73. Коефіцієнт загасання хвилі в КК на ВЧ визначається за формулою:

А) дБ;

Б) дБ;

В) дБ;

Г) дБ.

 

74. Коефіцієнт фази хвилі в КК на ВЧ визначається за формулою:

А) ;

Б) ;

В) ;

Г) .

 

75. Швидкість хвилі в КК визначається за формулою:

А) ;

Б) ;

В) ;

Г) .

 

76. Довжина хвилі в КК визначається за формулою:

А) ;

Б) ;

В) ;

Г) .

 

77. Довжина хвилі в КК визначається за формулою:

А) ;

Б) ;

В) ;

Г) .

 

78. Коефіцієнт загасання в 2 Нп/км відповідає:

А) 14,23 дБ/км;

Б) 15,29 дБ/км;

В) 16,33 дБ/км;

Г) 17,39 дБ/км.

 

79. Швидкість хвилі в КК на ВЧ визначається за формулою:

А) ;

Б) ;

В) ;

Г) .

 

80. Одиниця виміру коефіцієнта фази є:

А) км/с;

Б) рад/км;

В) дБ/км;

Г) км/Ом.

81. Захисний інтервал є характерною ознакою СПІ з:

А) фазовим розділенням каналів;

Б) часовим розділенням каналів;

В) кодовим розділенням каналів;

Г) частотним розділенням каналів.

 

82. «Коротка» ПВП має довжину:

А) ;

Б) ;

В) ;

Г) .

 

83. «Довга» ПВП має довжину:

А) ;

Б) ;

В) ;

Г) .

 

84. В СП з КРК корелятор є елементом:

А) приймача;

Б) передавача;

В) вокодера;

Г) джерела ПВП.

 

85. Тривалість циклу передачі в СП часовим розділенням каналів складає:

А) 145 нс;

Б) 125 мкс;

В 150нс;

Г)125 мс.

 

86. Груповий модулятор являється елементом:

А) каналу зв’язку;

Б) апаратури розділення;

В) лінійного тракту;

Г) приймача.

 

87. Груповий модулятор являється елементом:

А) каналу зв’язку;

Б) апаратури розділення;

В) апаратури ущільнення;

Г) передавального пункту.

 

88. Підсилювальні пункти, що не обслуговуються є елементом:

А) каналу зв’язку;

Б) апаратури розділення;

В) апаратури ущільнення;

Г) передавального пункту.

 

89. Підсилювальні пункти, що обслуговуються є елементом:

А) апаратури ущільнення;

Б) апаратури розділення;

В) каналу зв’язку;

Г) передавального пункту.

 

90. Груповий демодулятор являється елементом:

А) каналу зв’язку;

Б) апаратури розділення;

В) апаратури ущільнення;

Г) приймального пункту.

 

91. Груповий демодулятор являється елементом:

А) лінійного тракту;

Б) апаратури розділення;

В) апаратури ущільнення;

Г) каналу зв’язку.

 

92. Індивідуальні модулятори являються елементом:

А) каналу зв’язку;

Б) апаратури розділення;

В) апаратури ущільнення;

Г) приймального пункту.

 

93. Індивідуальні модулятори являються елементом:

А) каналу зв’язку;

Б) апаратури розділення;

В) лінійного тракту;

Г) передавального пункту.

 

94. Індивідуальні демодулятори являється елементом:

А) апаратури розділення;

Б) каналу зв’язку;

В) апаратури ущільнення;

Г) лінійного тракту.

 

95. Індивідуальні демодулятори являється елементом:

А) передавального пункту;

Б) приймального пункту;

В) апаратури ущільнення;

Г) лінійного тракту.

 

96. Генератор несучої частоти являється елементом:

А) багатоканальної СП з ФРК;

Б) багатоканальної СП з ЧасРК;

В) багатоканальної СП з ЧРК;

Г) багатоканальної СП з КРК.

 

97. Подільники канальних імпульсів являються елементом:

А) багатоканальної СП з ФРК;

Б) багатоканальної СП з ЧасРК;

В) багатоканальної СП з ЧРК;

Г) багатоканальної СП з КРК.

98. Вокодер являється елементом:

А) багатоканальної СП з ФРК;

Б) багатоканальної СП з ЧасРК;

В) багатоканальної СП з ЧРК;

Г) багатоканальної СП з КРК.

 

99. Джерело ПВП являється елементом:

А) багатоканальної СП з ФРК;

Б) багатоканальної СП з ЧасРК;

В) багатоканальної СП з ЧРК;

Г) багатоканальної СП з КРК.

 

100. АЦП в СП-ЧасРК є елементом:

А) лінійного тракту;

Б) приймального пункту;

В) апаратури ущільнення;

Г) апаратури розділення.

 

101. Взаємоузгоджена мережа зв'язку являє собою комплекс:
А) мереж загального користування.
Б) мереж обмеженого користування.
В) мереж загального та обмеженого користування.
Г) спеціально виділених мереж.

 

102. Що не відноситься до мереж зв'язку загального користування?
А) мережі телефонного зв'язку.
Б) мережі телеграфного зв'язку.
В) мережі передачі даних.
Г) мережі відомчого зв'язку.

103. Що не відноситься до мереж зв'язку обмеженого користування?
А) мережі зв'язку для потреб управління.
Б) мережі зв'язку для потреб оборони.
В) мережі розповсюдження програм радіомовлення.
Г) мережі зв'язку для безпеки та охорони правопорядку.

104. Що не входить в трирівневу архітектуру взаємопов'язаної мережі зв'язку?
А) мережі загального користування.
Б) служби електрозв'язку.
В) вторинні мережі зв'язку.
Г) первинні мережі зв'язку.

105. Що не являється елементом первинної мережі зв'язку?
А) лінія передачі.
Б) система передачі.
В) підсилювальна станція.
Г) абонентський термінал.

106. Що не являється елементом вторинної мережі зв'язку?
А) кінцевий комутаційний вузол.
Б) мережева станція.
В) абонентська лінія.
Г) абонентський термінал.

107. Критерієм мережної технології є:
А) вартість мережі.
Б) вартість проектних робіт.
В) вартість абонентської лінії.
Г) вартість абонентського терміналу.

 

108. Що не являється критерієм мережної технології?
А) вартість мережі.
Б) кількість послуг.
В) масштабованість мережі.
Г) надійність і готовність мережі

109. На вхід кодувального пристрою кінцевої станції ЦСП надходить:
А) сигнал управління і взаємодії.
Б) лінійний сигнал.
В) ІКМ - сигнал.
Г) АІМгр - сигнал.

110. На виході кодувального пристрою кінцевої станції ЦСП формується:
А) сигнал управління і взаємодії.
Б) лінійний сигнал.
В) ІКМ - сигнал.
Г) АІМгр - сигнал.

111. На вхід амплітудно-імпульсного модулятора (АИМ2) кінцевої станції ЦСП надходить:
А) АІМ-сигнал.
Б) АІМ1-сигнал.
В) АІМ2-сигнал.
Г) АІМгр - сигнал.

112. На вхід амплітудно-імпульсного модулятора кінцевої станції ЦСП надходить:
А) низькочастотний сигнал.
Б) високочастотний сигнал.
В) імпульсний сигнал.
Г) кодований сигнал.

113. Сигнали СУВ надходять на вхід:
А) амплітудного модулятора.
Б) узгоджувального пристрою.
В) станційного регенератора.
Г) кодувального пристрою.

114. На вхід часових селекторів кінцевої станції ЦСП надходить:
А) сигнал управління і взаємодії.
Б) лінійний сигнал.
В) ІКМ - сигнал.
Г) АІМгр - сигнал.

115. Сигнали СУВ надходять від:
А) ФНЧ.
Б) АІМ.
В) АТС.
Г) УНЧ.

116. Декодер є елементом:
А) приймальної частини кінцевої станції ЦСП.
Б) передавальної частини кінцевої станції ЦСП.
В) генераторного обладнання кінцевої станції ЦСП.
Г) лінійного тракту кінцевої станції ЦСП.

117. Кодер є елементом:
А) приймальної частини кінцевої станції ЦСП.
Б) передавальної частини кінцевої станції ЦСП.
В) генераторного обладнання кінцевої станції ЦСП.
Г) лінійного тракту кінцевої станції ЦСП.

118. Формувач циклів є елементом:
А) приймальної частини кінцевої станції ЦСП.
Б) передавальної частини кінцевої станції ЦСП.
В) генераторного обладнання кінцевої станції ЦСП.
Г) лінійного тракту кінцевої станції ЦСП.

119. Формувач циклового сигналу є елементом:
А) приймальної частини кінцевої станції ЦСП.
Б) передавальної частини кінцевої станції ЦСП.
В) генераторного обладнання кінцевої станції ЦСП.
Г) лінійного тракту кінцевої станції ЦСП.

120. Станційний регенератор є елементом:
А) приймальної частини кінцевої станції ЦСП.
Б) передавальної частини кінцевої станції ЦСП.
В) генераторного обладнання кінцевої станції ЦСП.
Г) лінійного тракту кінцевої станції ЦСП.

121. Часовий селектор є елементом:
А) приймальної частини кінцевої станції ЦСП.
Б) передавальної частини кінцевої станції ЦСП.
В) генераторного обладнання кінцевої станції ЦСП.
Г) лінійного тракту кінцевої станції ЦСП.

122. Цифровий сигнал на виході формувача циклів є:
А) уніполярним.
Б) біполярним.
В) амплітудно-модульованим.
Г) фазо-модульованим.

123. Цифровий сигнал на виході перетворювача коду є:
А) Уніполярним.
Б) Двополярним.
В) Амплітудно-модульованим.
Г) Фазо-модульованим.

124. Чому дорівнює тривалість канального інтервалу, якщо відомо, що цикл передачі тривалістю 125 мкс складається з 5 службових і 20 інформаційних канальних інтервалів?
А) 31,25 мкс.
Б) 5 мс.
В) 0,005 мс.
Г) 3,125 мс.

125. Відношення Тки/Тц дорівнює 0,04. Чому дорівнює кількість інформаційних канальних інтервалів, якщо кількість службових канальних інтервалів – 10?
А) 15.
Б) 20.
В) 10.
Г) 25.

126. Режим зовнішньої синхронізації генераторного обладнання здійснюється за допомогою:
А) Високостабільного автономного ЗГ.
Б) Зовнішнього ЗГ.
В) Внутрішнього ЗГ.
Г) ФАПЧ.

127. Режим внутрішньої синхронізації генераторного обладнання здійснюється за допомогою:
А) Високостабільного автономного ЗГ.
Б) Зовнішнього ЗГ.
В) Внутрішнього ЗГ.
Г) ФАПЧ.

128. Режим зовнішнього запуску генераторного обладнання здійснюється за допомогою:
А) Високостабільного автономного ЗГ.
Б) Зовнішнього ЗГ.
В) Внутрішнього ЗГ.
Г) ФАПЧ.

129. До режиму роботи генераторного обладнання не відноситься:
А) Режим внутрішньої синхронізації.
Б) Режим зовнішнього запуску.
В) Режим внутрішнього запуску.
Г) Режим зовнішньої синхронізації.

130. Тактова синхронізація забезпечує:
А) Правильний розподіл і декодування кодових груп цифрового сигналу.
Б) Рівність швидкостей обробки цифрових сигналів в лінійних регенераторах.
В) Розподіл декодованих відліків по відповідним каналам.
Г) Правильний розподіл СУВ по відповідним телефонним каналам.

131. Тактова синхронізація забезпечує:
А) Правильний розподіл і декодування кодових груп цифрового сигналу.
Б) На прийомі правильний розподіл СУВ по відповідним телефонним каналам
В) Розподіл декодованих відліків по відповідним каналам.
Г) Рівність швидкостей обробки цифрових сигналів в кодеках.

132. Циклова синхронізація забезпечує:
А) Правильний розподіл і декодування кодових груп цифрового сигналу.
Б) Рівність швидкостей обробки цифрових сигналів в лінійних регенераторах.
В) Рівність швидкостей обробки цифрових сигналів в кодеках.
Г) Правильний розподіл СУВ по відповідним телефонним каналам.

133. Циклова синхронізація забезпечує:
А) Правильний розподіл СУВ по відповідним телефонним каналам.
Б) Рівність швидкостей обробки цифрових сигналів в лінійних регенераторах.
В) Рівність швидкостей обробки цифрових сигналів в кодеках.
Г) Розподіл декодованих відліків по відповідним каналам.

134. Надциклова синхронізація забезпечує:
А) Правильний розподіл і декодування кодових груп цифрового сигналу.
Б) На прийомі правильний розподіл СУВ по відповідним каналам.
В) Розподіл декодованих відліків по відповідним каналам.
Г) Рівність швидкостей обробки цифрових сигналів в кодеках.

135. Характерною ознакою порушення циклової синхронізації є:
А) Довільне зміщення меж циклів на прийомі.
Б) Порушення порядку лічби циклів у надциклі.
В) Зміщення меж надциклу.
Г) Порушення тактової синхронізації.

136. Порушення циклової синхронізації призводить до:
А) Порушення тактової синхронізації.
Б) Порушення надциклової синхронізації.
В) Одночасного порушення тактової і надциклової синхронізації.
Г) Зміщення меж надциклу.

137. Порушення тактовою синхронізації призводить до:
А) не правильного розподілу СУВ по відповідним каналам.
Б) порушення надциклової синхронізації.
В) одночасного порушення циклової і надциклової синхронізації.
Г) порушення циклової синхронізації.

138. Виділення тактової частоти проводиться способом:
А) активної фільтрації.
Б) вибіркової фільтрації.
В) завадостійкої фільтрації.
Г) перемножуванням частоти.

139. Виділення тактової частоти проводиться способом:
А) крос - мультиплексування.
Б) пасивної фільтрації.
В) завадостійкої фільтрації.
Г) перемножуванням частоти.

140. Лінійний тракт цифрової системи передачі складається з:
А) задавального генератора.
Б) перетворювача коду передавальної частини.
В) формувача циклів.
Г) фільтра нижніх частот.

141. Лінійний тракт цифрової системи передачі складається з:
А) генераторного обладнання.
Б) АІМ - модулятора.
В) перетворювача коду приймальні частини.
Г) ІКМ - модулятора.

142. Лінійний тракт цифрової системи передачі складається з:
А) фільтра нижніх частот.
Б) АІМ - модулятора.
В) задавального генератора.
Г) регенератора.

143. Лінійний тракт цифрової системи передачі складається з:
А) узгоджувального трансформатора.
Б) АІМ - модулятора.
В) задавального генератора.
Г) ІКМ - модулятора.

144. Лінійні спотворення імпульсів першого роду пов'язані з:
А) заглушенням СЧ компонент імпульсних сигналів.
Б) заглушенням НЧ компонент імпульсних сигналів.
В) заглушенням ВЧ компонент імпульсних сигналів.
Г) заглушенням ВЧ і НЧ компонент імпульсних сигналів.

145. Лінійні спотворення імпульсів другого роду пов'язані з:
А) заглушенням СЧ компонент імпульсних сигналів.
Б) заглушенням НЧ компонент імпульсних сигналів.
В) заглушенням ВЧ компонент імпульсних сигналів.
Г) заглушенням ВЧ і НЧ компонент імпульсних сигналів.