Аргументи – це докази, доводи, підсилювальні міркування, а отже, повинні виконувати ці свої функції.

При формулюванні аргументів треба завжди контролювати, щоб вони посилювали думку висловлену в тезі, а не дублювали її чи, ще гірше, спростовували, заперечували або робили ще менш зрозумілою, ніж вона була до того.

Аргументи – це докази, доводи, підсилювальні міркування, а отже, повинні виконувати ці свої функції.

Типовими вадами при формулюванні є такі:

· «вплітання» у тезу (наприклад, шляхом використання в тезі речень зі сполучникомтому що, який відповідає за аргументацію);

· «переливання з пустого в порожнє», тобто переінакшення того самого аргументу (це часто виникає, коли аргументи уводяться у власне висловлення поряд, в одному місці/абзаці);

· сплутування аргументу й прикладу (автор забуває, що аргумент – це теоретичне положення, абстрактне міркування, а приклад – це перевірка виправданості аргументу на практиці);

· надання аргументів, які насправді не доводять тезу, а заперечують її;

· надання «розмитих» аргументів, тобто доказів, які не можна зрозуміти.

Увага! Для подолання більшості з цих вад достатньо пам’ятати, що аргументи – це відповіді на такі два питання:

· ЧОМУ я (автор висловлення) уважаю, що моя теза (погляд на проблему, ідея) правильна?

· ЧОМУ я (автор висловлення) дотримуюся саме такої позиції стосовно порушеної проблеми, а не якоїсь іншої?

Пам’ятаючи ці питання, варто намагатися знаходити адекватні відповіді на них – тоді аргументація виявиться успішною.

Ч

Відповідно до умови відкритого тестового завдання, у власному висловленні має бути щонайменше два приклади:

· щонайменше один із художньої літератури (або з іншого виду мистецтва: кінематографічного, театрального, музичного, образотворчого та ін.);

· щонайменше один з історії, суспільного або особисто досвіду автора.

Увага! У вигаданих світах мистецьких творів усе: люди, предмети, події – образи. Про це не можна забувати, щоб не з’являлися абсурдні за своєю суттю формулювання, як, наприклад, таке: За приклад хочу взяти Марусю Чурай із однойменного роману у віршах Ліни Костенко. За приклад у цьому разі треба було б узяти образМарусі, у якому (образі) автор утілив певні риси людини (реальної). Набагато кращим було б, скажімо, таке формулювання: Прикладомукраїнки, яка здатна всю себе віддати на вівтар кохання, може бутиголовна героїняроману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай». Поетеса втілила вобразі Марусівсі найкращі уявлення про жіночу відданість у коханні. Увага! У вигаданих світах мистецьких творів усе: люди, предмети, події – образи. Про це не можна забувати, щоб не з’являлися абсурдні за своєю суттю формулювання, як, наприклад, таке: За приклад хочу взяти Марусю Чурай із однойменного роману у віршах Ліни Костенко. За приклад у цьому разі треба було б узяти образМарусі, у якому (образі) автор утілив певні риси людини (реальної). Набагато кращим було б, скажімо, таке формулювання: Прикладомукраїнки, яка здатна всю себе віддати на вівтар кохання, може бутиголовна героїняроману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай». Поетеса втілила вобразі Марусівсі найкращі уявлення про жіночу відданість у коханні.

Зразок власного висловлення на тему «Поразка – це наука, ніяка перемога так не вчить»

Схема логіки викладу думок у власному висловленні(за третім варіантом структурування змісту)