Етапи еволюції Сонця і Сонячної системи

Відповідно до теорії акреції, Сонячна система утворилася з хмари розрідженого газу і пилу. Газова хмара складалася в основному зі згущень водню.

Гравітаційні сили поступово викликають стиск хмари. Його щільність і маса в центра зростають. Газова хмара починає здобувати форму правильного диска. Сонце в зародковій стадії починає світитися завдяки енергії гравітаційного стиску.

Матеріал, вилучений від Сонця, поступово концентрується в солярну хмару, згущення якого стають усе більш явними.

Сонце стискується і продовжує випромінювати променисту енергію. Усе велика частина сонячної хмари конденсується в окремі згустки.

Сонце, оточене системою що сформувалися протопланет (згущення холодної розсіяної матерії - протопланетна хмара), стискується приблизно до сучасного розміру, але його світність складає лише половину сучасної величини. Сонячна система близька до сучасного стану, хоча Сонце ще має жовтогаряче світіння і продовжує повільно стискуватися.

Внутрішня частина Сонця нагрілася до критичної температури. Залишилося порівняно небагато протопланет.

У міру того як Сонце досягає стану стійкого випромінювання, протопланети здобувають сферичну форму. Чотири гіганти: Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун - вилучені від Сонця на відстань близько 650 млн. км.

У наші дні Сонячна система складається із Сонця, що представляє собою залишок центральної частини первісної хмари, дев'яти основних планет і більш дрібних тел.

В міру вигоряння водню в ядрі Сонця область термоядерного "горіння" буде зрушуватися до поверхні. Зі зниженням температури поверхні при загальному збільшенні випромінюваної енергії розміри Сонця будуть збільшуватися.

Сонце продовжує еволюціонувати. З ростом випромінюваної енергії значно підвищиться температура планет.

Розширення Сонця продовжується. Область термоядерного "горіння" досягає поверхні. Через 600 млн. років діаметр Сонця збільшиться в 50 разів.

Коли в центрі Сонця буде досягнута критична температура, почне "горіти" гелій, відбудеться так називаний гелієвий спалах.

Після тимчасового стиску діаметр Сонця збільшиться в 400 разів.

До цього часу усі внутрішні планети будуть зруйновані. Сонце стане нестабільним, досягши критичного етапу свого розвитку. Воно перетвориться в червоного гіганта з величезної, щодо холодною поверхнею і розпеченим щільним ядром.

Під дією сили ваги усередині Сонця відбудеться різка перебудова його структури, і Сонце усього лише за 50 тис. років перетвориться в понад щільний білий карлик.

Як білий карлик Сонце буде продовжувати слабко випромінювати необмежено довго. Зрештою випромінювання припиниться. І Сонце буде існувати як мертва чорна куля - чорний карлик.

Будова Сонячної системи: планети, комети, метеорити, метеори, астероїди. Місяць - супутник Землі. Вплив Місяця на Землю. Фази Місяця. Вплив небесних тіл на природні процеси на Землі.

Сонячна система - це Сонце і небесні тіла, що звертаються довкола нього: планети і їх супутники (місяця), кам'яні і крижані брили, а також величезна кількість пилу. На сьогоднішній день у Сонячній системі виявлено 9 планет.

Існує декілька гіпотез про те, як виникла Сонячна система. Одні вчені вважають, що це сталося в результаті космічної катастрофи, соли із Сонцем стикнулася комета, і тоді з розпеченої сонячної речовини утворилися згустки, які, поступово охолоджуючись, сформувалися у кулі й стали планетами.

Інші вчені вважають, що Сонце і планети виникли з тієї ж самої розжареної хмари газу. Інші стверджують, що планети взагалі ніколи не були розжареними кулями і виникли з холодної речовини, яка складалася з газів і пилу навколо Сонця.

Наше життя на Землі можливе тільки завдяки Сонцю. Люди ро­зуміли це ще в давнину і вважали Сонце божеством. Його називали по-різному: у Давній Греції — Геліос, в Єгипті — Ра, а у давній Русі — Ярило.

Сонце - небесне тіло, розташоване в центрі нашої сонячної системи. Це найближча до Землі зірка. Сонце має кулясту форму і складається з розпечених газів, діаметр Сонця в 109 разів більше діаметра Землі. Маса Сонця в 330 тисяч разів більша, ніж маса Землі. Земля серед дев'яти планет Сонячної системи сяде п'яте місце за розмірами, а за відстанню від Сонця - третє.

Узагальнююча схема

Тіла Сонячної системи
10 великих тіл   Численні дрібні тіла
1 зірка - Сонце 9 планет та їх супутники   Астероїди Комети Метеори Метеорити
  4 планети земної групи 5 планет-гігантів      
             

Планета - це велике сферичне тіло, що звертається навколо зірки. У своєму русі по орбіті планета обертається також навколо своєї осі (уявлюваної прямої, що проходить через центр планети).

У багатьох планет Сонячної системи є природні супутники - місяця.

Супутник - це небесне тіло, що звертається навколо планети.

Супутник звертається навколо планети точно так само, як планета звертається навколо зірки. У Землі всього один супутник, але є планети, у яких їх набагато більше. Наприклад, у Сатурна не менше тридцяти місяців.

Схема

>+ 60000C => газоподібний стан речовини   водень – 63% гелій 36%; інші елементи (68 – табл. Менделєєва) -1%
Земля
Світло розповсюджується зі швидкістю 300000 км/сек. и прямолінійно  
Світло до Землі іде 8 хв.19 с
Відстань~ 150 млн. км
Сонце – розжарене небесне тіло – зірка.

Ø Центр Сонячної системи

Ø Обертається навколо своєї осі

Ø Єдина зірка, яку можна бачити вдень

Ø Середня за t0, величиною і найблища до Землі зірка

Ø Жовтий карлик,

Ø Джерело тепла і світла

Ø Має корону

Ø Вік - 5 x109 лет

Ø По d Сонця = могли б розміститися більш 100 космічних тіл = Землі

Ø Плями – темні пори, в них охолоджується газ, бо там нижча t0.

Ø Його може заступити Місяць – це затемнення

Ø mC > mЗ у 332000 разів

Ø d Сонця > d Землі у 109 разів

Ø

 

Будова Сонячної системи
Великі планети Малі планети (Астероїди) Супутники Комети (Хвостата зірка) Метеорити Метеори (падаючі зірки)
Ø Меркурій (блища до Сонця планета) Ø Венера (дуже ярка) Ø Земля(життя) Ø Марс(червона) Ø Юпітер (складається з газів і не має твердої поверхні) Ø Сатурн (складається з газів і не має твердої поверхні;навколо кільця з кусків каменя і льоду) Ø Уран (оточений 9 кільцями) Ø Нептун (темно, холодно, гази) Ø Плутон (виявлена останньою 1930) § Церера § Веста § Юнона § Паллада Більш 1600 Астероїди – планети- «крихти», найбільша крихта d=770км, найменша-1 км. Астероїди – тисячин кам’янистих тіл, які утворюються між орбітами Марса і Юпітера Ø Меркурій - немає Ø Венера - немає Ø Земля - Луна Ø Марс - 2 Ø Юпітер - 14 Ø Сатурн - 10 Ø Уран - 5 Ø
Астрономія – наука о небесних тілах.  
Нептун - 2

Ø Плутон - ?

 Небесне тіло, яке складається із льоду, камінів і має довгий хвіст (потік розжарених газів і пилинок) Обломки комет, астероїдів, які впали на Землю Це каміні, які возгоряються при вході в земну атмосферу. Вони колись були часткою комети

q ДИДАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

Проаналізуйте схему і зробіть порівняльну характеристику Сонця і великих планет.

- Чим відрізняються планети від Сонця?

- Що спільне між Сонцем і планетами?

 

Відмінності Загальне Відмінності
Сонце § § § § небесні тіла § форма кулі § обертаються круг своєї вісі Планети § нерозжарені небесні тіла; § рухаються за своїми орбітами на різних відстанях від Сонця; § не великі за розміром; § не випромінюють світло,світять відбитим світлом

ВИСНОВОК:

Сонце - є найбільш важливим небесним тілом Сонячної систем, тому що довкола нього ображаються багато хто небесне тіла, освящаються й обігріваються ім. Навколо Сонця рухається безупинно 9 великих планет, у тому числі і Земля. Больших розмірів, однак це середня по величезна зірка - жовтий карлик.

Послухайте уривок із книги шведської письменниці С. Лагерлеф "Чудесна подорож Нильса з дикими гусаками", у якому розповідається про дурного троля, що побудував будинок у самого Сонця, і поясніть, чому змерзнув дурний троль:

"Побудую будинок ближче до сонця - вирішив дурний троль - нехай воно мене гріє. І троль прийнявся за роботу. Він збирав усюди камені і нагромаджував їх один на одного. Незабаром гора з каменів піднялася ледве не до самих хмар.

- От тепер, мабуть, вистачить!- сказав троль. Буду жити у самого сонця під боком. Уже поруч із сонцем не змерзну. І троль поліз на гору.

Тільки що таке?! Чим вище він лізе, тим холодніше стає. Добрався до вершини.

- Ну,- думає,- звідси до сонця рукою подати!

А в самого від холоду зуб на зуб не попадає.

Троль цей був упертий: якщо вже йому в голову що западе, нічим не виб'єш. Вирішив на горі побудувати будинок - і побудував.

Сонце начебто б близько, а холод усе рівно до кісток пробирає.

Так цей дурний троль і змерзнув".

Чому ж змерзнув дурний троль? Чого він не знав? (Троль не знав, що повітря нагрівається від земної поверхні. Тому, чим вище над нею, тим холодніше.)