СТВОРЕННЯ СПОРТИВНОГО ГАЗОННОГО ПОКРИТТЯ
Спортивний газон – характеризується наявністю травосуміші, повільним зростанням і стійкістю до витоптування. Через специфічного призначення особливу увагу при створенні спортивних газонів приділяється підготовці поверхні. Спортивний газон найбільш широко використовується в озелененні стадіонів, створення полів для різних спортивних ігор, а також іподромів і інше. Зазвичай сезон експлуатації спортивного газону досить тривалий, тому до нього пред'являються особливі, підвищені вимоги – спортивний газон повинен витримувати великі навантаження, бути максимально рівномірним і однорідним, мати яскравий зелений колір.
Трави для спортивних газонів мають відповідати цілому комплексу вимог: мати високу стійкість до витоптування, високу продуктивність пагоноутворення, конкурентну здатність у фітоценозах, рівномірно розподіляти пагони на поверхні ґрунту, відрізнятись високою енергією проростання насіння та здатністю утворювати високе проектне покриття ґрунту, зимостійкістю та посухостійкістю (в окремих умовах), стійкістю проти пошкоджень шкідниками та хворобами, високою декоративністю травостою (низьким ростом, інтенсивним забарвленням пагонів та вирівняністю або однорідністю трав’яного покриву) та доброю насіннєвою продуктивністю[7].
Не кожна культура підходить для влаштування стійкого спортивного газону. Дослідники рекомендують такі трави для влаштування спортивних газонів: тонконіг лучний (Poa pratensis L.), костриця лучна ((Festuca pratensis Huds.), костриця червона (Festuca rubra L.), мітлиця біла (Agrostis stolonifera L.), а також пажитниця багатоукісна (Lolium multoflorum Lam).
Для влаштування спортивних газонів беруть суміш насіння, що складається з декількох трав (до 8 шт.), Але при цьому переважати на 50-65% відсотків в цій суміші повинна костриця червона(Festuca rubra L.)[3;11].
Перед безпосередньою посадкою газону потрібно провести розпланування та підготовку ділянки до посадки.
3.1. Підготовка ділянки та її планування під посів газону в умовах Кіровоградської області.
Влаштування спортивного газону відрізняється від інших, оскільки він вимагає обов’язкове влаштування дренажу, підґрунтової подушки та агротехнічні заходи, щодо підготовки ґрунту до посіву[10].
1. Дренаж
· Перед початком робіт необхідно підготувати основу і ложе. Спортивні газони зазвичай влаштовують на рівній ділянці. Для початку потрібно зняти ґрунту по всій території майданчика на певну глибину, яка залежить від рівня знаходження грунтових вод. Знімають приблизно 45-100 см грунту.
· Після цього роблять ухил ложа до країв від осьової лінії. На кожен метр довжини - 5-10 мм. Розмітку роблять за допомогою рівня і кілочків, які також виконують функцію маячків.
· На дно ложа укладають перпендикулярно осі через 5 метрів дрени (пластикові труби або із асбестцементу) діаметром до 10 мм. У так званих «дренах» через 30 см довжини проробляють отвори (вікна). Далі прикривають їх спеціальними волокнами. Дрени призначені для виведення непотрібної вологи з газону в колектор[6;7].
· Сам колектор робиться з труб, діаметр яких більше в 2 рази, ніж діаметр дрен. Він укладається поряд з газоном, по його периметру, але нижче, ніж дрени. Розташовують з нахилом в напрямку каналізації.
· Колекторні труби прокладаються в траншеях, підготовлених для цих цілей, нижче дрен. Ухил роблять в сторону водоприймачів. У траншейне дно укладають геотекстиль, що зменшує можливості замулювання території. Далі поміщають в траншею колектор і засипають її щебенем.
· Дрени і колекторні труби можна не з'єднувати між собою. На поверхню щебеню виводять кінці[2;6].
· Сам колодязь для таких цілей являє собою яму, заповнену щебенем, з неукріпленими краями. Параметри колодязя повинні бути наступними: діаметр - 1,5 метра, глибина - до 2 м нижче колектора.
2. Підґрунтова подушка
На дренажній системі зверху розташовується підґрунтова подушка, яка складається з декількох шарів: піску, гравію та щебеню[9;12].
· В для влаштування застосовується гравій і пісок різної зернистості. Укладання шарів виконується в наступному порядку: матеріал великих фракцій внизу, а дрібний - вгорі.
· Дренажна система спочатку засипається гранітним щебенем великої зернистості - розмір фракції 15-25 мм.
· Після цього укладаються один за іншим шари в певній послідовності. Після закінчення шари повинні мати такий вигляд: дрібний щебінь - великий гравій - дрібний гравій - пісок. Чим вище шар, тим менше повинна бути зернистість матеріалу.
· Одне з правил створення підґрунтової подушки - всі комунікації дренажу повинні бути повністю покриті щебенем і гравієм.
· Пісок застосовують для вирівнювання всій поверхні майданчика.
· Шари можуть бути різні як по товщині, так і за кількістю шарів. Але від самої поверхні газону верхня частина подушки повинна розташовуватися на позначці 20-30 см.
· При створенні подушки не рекомендується застосовувати вапняк. Це пов'язано з тим, що через деякий час зменшиться водопроникність всіх шарів спортивного газону.
· Всі шари трамбують і поливають водою. Поверхню вирівнюють таким способом, щоб нахил був в сторону колекторів, призначених для дренажу.
3. Підготовка ґрунту
· На запроектованій ділянці, грунт має слабо кислу реакцію - рівень рН 6,5-7. Щільність - 1,15-1,20 г / см3, водопроникність - 100-500мм / год, для влаштування спортивного газону такі умови прийнятні.
· Для покращення ґрунту, перед посівом пропонуємо застосувати субстрат, в який входять в певних пропорціях наступні елементи: 10-20% дернової землі, 40-65% крупнозернистого піску, 20-35% торфу.
· В якості корисних доповнень до такого ґрунту можна використовувати такі компоненти: керамзит, перегній і т.д. Іноді при влаштуванні спортивного газону використовують кісткову муку[1;8].
· Приготовану суміш потрібно рівномірно розподілити на поверхні підґрунтового шару і вирівняти. Після проведених операцій ділянку потрібно залишити на 4 тижні.
· За такий проміжок часу проростають бур'яни, які, природно, необхідно видалити. Також за цей період стають помітними всі нерівності поверхні майбутнього газону. Недоліки, які складаються в просідання ґрунту, виправляються шляхом підсипання субстрату.
· Далі проводять ущільнення грунту. При цьому ґрунтовий шар поливають водою, виходячи з розрахунку 1-1,5 відра на метр квадратний. Щоб виконати цю роботу, використовують каток.