Ідею спорідненої праці» Григорій Сковорода розви­ває у творі «Бджола та Шершень».

Твір Віктора Женченка «Стогін» - зразок поезії візуально - зорової).

Василь Герасим'юк написав поезії «Чоловічий та­нець », «Жива ватра», «Перший сніг».

Відповідь на завдання 25

Оповідання «Вечір проти Івана Купана» Микола Гоголь написав під впливом українських народних легенд про властивість цвіту папороті вказувати на закопаний скарб. Піддаючись впливові нечистої сили, головний герой твору Петро Безрідний спокушається на багатство. Бажаючи роз­багатіти, щоб одружитися з коханою Пидоркою, Петрусь мусить обрати між добром і злом.

Микола Гоголь мовою яскравих фантастичних картин гріхопадіння Петра дає нам зрозуміти, наскільки згубною є сила золота для людини. Звичайно, не завжди в житті події розгортаються настільки драматично, як у творі, але дуже часто людина ставиться в ситуацію морального вибору між багатством і душевною чистотою.

Петрусь обирає багатство, пристає на пропозицію Басаврюка й відступає від Божих Заповідей. Його гріхопадін­ня автор посилює картинами неймовірної жорстокості: щоб довести свою вірність нечистій силі, герой має вбити мало­го братика своєї коханої.

На думку Гоголя, вірного споконвічним українським релігійним уявленням про чистоту душі, ніяке багатство, родинний добробут, гарна оселя не можуть заступити мо­ральних злочинів. Людина, яка оступилася й піддалася злу, не буде щасливою ніколи. Зло в усіх його проявах знайде своє покарання. Саме такий фінал і має оповідан­ня: Петрусь перетворюється на купку попелу. Ніякого щастя на горі й гріху не збудуєш. Тому фінал твору, на мою думку, і є трагічним.

ВАРІАНТ №11

1. Рядки взято з балади, присвяченої оплакуванню заги­белі вдовиного сина.

2. Літописи, наприклад, «Повість минулих літ», донесли до нас відомості про заснування та розвиток Київської Русі.

3. Один з ченців Києво-Печерської лаври уславився чу­додійними вміннями, допомагав людям.

4. Переклад назви цього вірша українською мовою - «Про свободу».

5. Жанр притчі представлений у Біблії, творчості Григо­рія Сковороди, Івана Липи та ін.

6. Олімпійські боги в поемі Івана Котляревського «Енеїда» зображені з багатьма людськими недоліками.

7. Возний погрожує подати в суд їй Наталку, але, за зако­нами просвітницької епохи, відступає й дозволяє Натал­ці одружитися з Петром.

8. Григорій Квітка-Основ'яненко влучно характеризує кінець доби Гетьманщини. Козацька старшина отри­мувала посади аж ніяк не за здібності й заслуги. Тому «смутно й невесело - це про гетьманський устрій Ук­раїни, що поступово зникав під тиском імперської системи.

9. В основі цього оповідання - народний переказ.

10. Цими словами Тарас Шевченко пов'язав значення творчості Григорія Квітки-Основ'яненка з невмиру­щістю історичної пам'яті народу.

11. Цей уривок описує зізнання наймички Ганни своєму дорослому синові.

12. Стосунки Яреми й Оксани є однією з двох сюжетних ліній поеми «Гайдамаки».

13. На думку Тараса Шевченка, Яків де Бальмен загинув на чужій війні за інтереси російських можновладців.

14. Тарас Шевченко розмірковує про трагічну долю Ук­раїни й упевнено пророкує їй відродження.

15. Обидва твори засуджують дрібновласницькі інтереси, що стають на заваді щирим почуттям.

16. Микола Мірошниченко та Віктор Женченко є авторами візу­альних поезій.

17. Автор повісті «Конотопська відьма» розташовує пери­петії твору так, аби зло й невігластво було покаране.

18. Серед усіх характеристик зайвою є портрет героя «Тигроловів» Пятра Дядорова.

19. Зайвим у цьому завданні є зразок анапеста.

20. Серед названих персонажів немає представника реалістичного твору.

21. До родинно-побутових належать пісні «Світи, світи місяченьку», «Місяць на небі, зіроньки сяють»-, «За городом качки пливуть», «В кінці греблі шум­лять верби»