Прогнозування можливих утрат людей.

Для прогнозування можливих втрат людей необхідно визначити зону хімічної поразки. Для цього по нанесеній на карту (схему) обстановці обчислимо графічним або іншим методом можливу площу поразки S_п - площа частини населеного пункту (міста і т.п.), "накритою" зоною можливого зараження.

Очікувані втрати людей залежать, насамперед, від кількості людей N, що знаходяться (проживаючих, працюючих) у зоні поразки. Ця кількість N визначається по формулі:

N=		S · Рнас – для територій;
Nспис – для об’єкту.

де S – площа зони зараження, км²;

Р_нас– щільність населення в зоні поразки, чол/м²;

N_спис – кількість працюючих на об'єкті згідно списку.

Очікувані втрати людей N_п у зоні поразки дорівнюють:

 

, чол. (2.21)

 

де k_e – коефіцієнт, що враховує евакуацію населення, k_е < 1;

k_n – коефіцієнт, що враховує умови перебування людей (відкрито, у квартирах, в укриттях) k_n < 1;

k₃ – коефіцієнт, що враховує забезпеченість населення (що працюють на об’єкті) індивідуальними засобами захисту, k₃ < 1.

Максимальні втрати будуть при рівності всіх коефіцієнтів (k_e, k_n, k₃) одиниці і при цьому N_п = N. При інших значеннях коефіцієнтів k_e, k_n, k₃ можливі втрати у відсотках від числа N визначається по таблиці 5.

 

Таблиця 5

Можливі втрати від НХР, %

Умови перебування людей	Забезпеченість протигазами, %
Відкрито	90-100
Найпростіші укриття, будинки

 

Структура втрат людей в осередках поразки:

25% – поразки людей легкого ступеня;

35% – поразки людей середнього і важкого ступеня;

40% – поразки людей зі смертельним результатом.

За результатами прогнозу приймаються рішення по обсягу необхідної медичної допомоги населенню, а також оцінюється індивідуальний і соціальний ризик хімічної поразки.

3. Розрахунок сил і засобів для ізоляції джерела аварії та обмеження зони зараження

 

Розрахунок сил і засобів для гасіння пожежі і виконання аварійно-рятувальних робіт на ХНО проводиться до аварії - при розробці оперативних планів гасіння пожеж і розробці карток хімічної небезпеки об'єкта, а також при підготовці навчань і рішень тактичних задач. У процесі гасіння пожежі і виконання аварійно-рятувальних робіт такі розрахунки уточнюються.

Розрахунок сил і засобів проводиться по трьох напрямках:

- для гасіння пожежі;

- для виконання аварійно-рятувальних робіт при витоку НХР;

- для гасіння пожежі в умовах дії НХР.

Розрахунок сил і засобів для виконання аварійно-рятувальних робіт при витоку НХР проводиться з метою визначення кількості особового складу, необхідного для обмеження поширення хмари НХР шляхом постановки водяних перешкод у залежності від обстановки, що склалася в результаті аварій на ХНО, а також визначення типу і кількості технічних засобів, які необхідно застосувати для постановки перешкод. При розрахунку застосовуються прийняті в пожежно-рятувальній службі нормативи виконання робіт.

Водяна перешкода на шляху поширення хмари НХР повинна забезпечити осадження речовини. Для осадження НХР потрібно визначити кількість води, що забезпечують підрозділи ДСНС України. Отже, для визначення необхідних сил і засобів треба знати кількість води, необхідне для осадження НХР, що у свою чергу залежить від:

- питомої витрати води для осаджування НХР;

- швидкість утворення хмари НХР швидкості випару НХР.

Питома витрата води для осадження НХР – це кількість води, необхідна для нейтралізації 1 т отруйної речовини. Питома витрата води залежить від розчинності парів НХР і може бути оцінена по формулі:

 

або , гр. (3.1)

 

деR_m – масова розчинність НХР, показує скількох НХР у грамах розчиниться в 100 гр. води (див. таблицю 6);

R_V – об’ємна розчинність НХР, показує скільки НХР у мілілітрах розчиниться в 100 гр. води (див. таблицю 6).

Розчинності R_m, R_V залежать від температури води (див. табл. 6).

 

Таблиця 6

Питома витрата води для осадження 1 т НХР при температурі 20 ⁰С

Найменування	Розчинність у 100 гр. води	Витрата води
Холодна	0С	Гаряча	0С
1. Аміак	89,9		7,4
2. Сірчаний ангідрид	22,8		4,5
3. Сірковуглець	0,2		0,014
4. Хлор: а) рідина б) газ	1,46 310 мол		0,57 177 мол

 

ПРИКЛАД:Необхідно оцінити питому витрату води для осадження парів хлору. Щільність хлору (у газоподібному стані) дорівнює d = 0,0033 т/м³. Температура води становить 20 ⁰С. Розрахунки виконаємо по об’ємній розчинності парів хлору R_V. По таблиці 8 визначимо розчинність парів хлору:

R_V (10) = 310 міл – розчинність при температурі 10 ⁰С;

R_V (30) =177 міл. – розчинність при температурі 30 ⁰С.

Шляхом інтерполяції визначаємо розчинність пар хлору при температурі 20 ⁰С:

 

По формулі 2.1 визначаємо питому витрату води q для хлору:

 

 

що практично співпадає з більш точним значенням, наданим у таблиці 6.

 

Швидкість випару НХР залежить від:

- площі випару (площі розливу НХР);

- властивостей НХР;

- швидкості приземного вітру;

- температури повітря.

Відповідно до методики прогнозування хімічної обстановки, швидкість випару V_випвизначається по формулі:

 

, т/год. (3.2)

 

де S_р – площа розливу НХР, м²;

Потрібна витрата води на постановку водяної перешкоди Q_пот дорівнює:

 

, л/с (3.3)

де q – визначається по формулі (3.1) або по таблиці 6.

Необхідна кількість стволів для створення водяної перешкоди дорівнює:

 

, (3.4)

 

де Q_ст - витрата води з одного ствола, визначається по таблиці 7.

 

Таблиця 7

Тактико-технічні дані розпилювачів

Розпилювачі	Кут подачі ствола, град.	Напір, мПа	Витрата води, л/с	Геометричні розміри водяних завіс
Висота, м	Площа, м2	Товщина, м2
Турбінні: НРТ-5 НРТ-10 НРТ-20		0,6 0,6 0,6				1,2 1,5 2,0
РВ-12	-	0,6				1,2

 

При організації активного захисту стволи розташовуються по периметру розливу НХР. Відстань і, між стволами дорівнює:

 

, м (3.5)

 

де Р – периметр розливу НХР.

Забезпеченість водою ХНО здійснюється:

- протипожежним водопроводом;

- пожежними водоймами.

При наявності протипожежного водопроводу необхідно перевірити відповідність можливостей водогінної мережі з необхідною витратою:

 

, (3.6)

 

де Q_водог – водовіддача мережі протипожежного водопостачання, л/с, визначається з урахуванням виду мережі діаметра труб і по напорі в мережі (див. довідник КГП).

При наявності пожежних водоймищ або інших джерел з обмеженим запасом води необхідна кількість води V_заг визначається по формулі:

 

, м³ (3.7)

 

де t_роб – тривалість постановки (або тривалість зрошення) водяної перешкоди, година;

К_зап - коефіцієнт запасу води, що враховує вторинне (після осадження) випаровування НХР, К_зап = 3.

Тривалість постановки водяної завіси tроб залежить від часу випару t_вип і часу вільного поширення хмари НХР t_віл

 

, год. (3.8)

 

Час вільного поширення хмари НХР – t_віл– це час, що минув з початку розливу до подачі першого ствола.

Після визначення необхідної кількості води V_заг необхідно перевірити відповідність з фактичною кількістю води у водоймі V_заг:

 

, (3.9)

 

Приймається 10 % запас води у водоймищі.

Дня забезпечення виконання робіт необхідні пожежні автомашини основного призначення, кількість М_м яким визначається по формулах:

 

або , (3.10)

 

де Q_н – водовіддача пожежного насоса при обраній схемі, л/с;

N_ст.м – кількість стволів, які подаються одним відділенням;

К_о – коефіцієнт запасу:

 

Ко =		1,3 – у літній час
1,5 – у зимовий час

 

Гранична відстань L_nр при подачі води (нейтралізуючих речовин) від пожежних автомашин, установлених на вододжерело, дорівнює:

 

, (3.11)

 

де Н_н – напір на насосі, м;

Н_приб – напір у ствола, м;

Н_р – напір у розгалуження, м;

Z_м – висота підйому місцевості, м;

Z_приб – найбільша висота підйому приладу подачі, м;

S – опір пожежних рукавів;

Q – витрата води в найбільш навантаженій лінії.

Загальна чисельність особового складу визначається шляхом підсумовування числа людей, зайнятих на веденні різних видів бойових дій, з урахуванням обстановки на місці аварії, тактичних умов ліквідації аварії (рельєф місцевості, забудова, наявність людей на об'єкті, що можуть сказатися в зоні зараження, хімічною обстановкою в зоні зараження, що постраждали в зоні зараження і т.п.). Формула для визначення чисельності складу буде мати такий вигляд:

 

, (3.12)

 

де N_о/с – кількість людей, зайнятих на позиціях стволів;

N_м – кількість людей, зайнятих на контролі за роботою насосно-рукавних систем, дорівнює числу автомашин;

N_д – кількість страхувальників на висувних драбинах, дорівнює числу висувних драбин;

N_зв – кількість зв'язкових;

N_кпп – кількість особового складу, задіяного на контрольно-пропускному пункті;

N_пб – кількість людей, зайнятих на постах безпеки, дорівнює числу постів безпеки.

Особовий склад може виконувати і інші, не згадані роботи, наприклад, роботи з припинення викиду НХР, роботи з ліквідації розлитої кількості НХР, роботи по евакуації населення з зони хімічної поразки.

При визначенні кількості особового складу, зайнятого на позиціях стволів, необхідно враховувати умови роботи рятувальників у захисних костюмах і вплив температури. Більш точна кількість особового складу (N_о/с.ст) на позиції стволів визначається:

 

, (3.13)

 

де К_змін – коефіцієнт змінності, характеризує тривалість роботи рятувальника на позиції і залежить від температури навколишнього середовища, засобів індивідуального захисту, що використовуються і фізичного навантаження, К_змін >1.

Необхідна кількість відділень N_від основного призначення визначається по чисельності особового складу N_о.с

 

, (3.14)

 

де 4 – це оперативний розрахунок пожежної автоцистерни без водія і командира відділення.

Номер виклику на ліквідацію аварії на ХНО призначається відповідно до гарнізонного розкладу по кількості відділень основного призначення.

Необхідність залучення спеціальних пожежних автомобілів, допоміжної і господарської техніки визначається по реальній обстановці на ХНО і з урахуванням тактичних можливостей пожежно-рятувальних підрозділів.

Розрахунок сил і засобів для гасіння пожежі в умовах дії НХР проводиться на випадок, коли на ХНО:

- у результаті вибуху або з іншої причини виникає пожежа та одночасно відбувся вихід НХР з утворенням зони хімічного зараження;

- пожежа, що виникла, може привести до руйнування ємностей, технологічних апаратів і трубопроводів з наступним виходом НХР;

- викид або розлиття НХР можуть запалиться і спричинити пожежу (утворенню вогневої кулі).

При одночасному виникненні пожежі і викиду (або розлиття) НХР виконуються 2 розрахунки сил і засобів:

1) для гасіння пожеж;

2) для аварійно-рятувальних робіт.

У зв’язку з неможливістю прогнозування достовірної обстановки при пожежі в зоні хімічного зараження варто застосувати метод найгіршого випадку. Для найгіршого випадку (пожежа і хімічне зараження) розрахунки сил і засобів розглядаються незалежно і загальна кількість сил і засобів визначається їх підсумовуванням. Однак, у залежності від конкретних умов одночасної пожежі і викиду (розлиття) НХР необхідні фактично сили і засоби можуть бути меншими, ніж розраховані простим об'єднанням двох розрахунків. Наприклад, при загорянні розлитої НХР утворення хмари НХР може припинитися і варто організувати тільки захист від температурного впливу полум’я і дати можливість НХР вигоріти (ліквідація НХР шляхом випалювання). Тому:

- при завчасній підготовці – потрібно окремо розраховувати сили і засоби для гасіння пожежі і для виконання аварійно-рятувальних робіт;

- при виникненні аварії або руйнування – за результатами розвідки кількість сил і засобів треба уточнювати в залежності від конкретних умов аварії (руйнування) на ХНО.

 

ПРИКЛАД ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Вихідні дані

Об’єкт: радіозавод, який розташовано у місті N, кількість працюючих на заводі 200 осіб, на час аварії 90 % працюючих знаходилося у цехах 10 % на території. На заводі сталася аварія з руйнацією ізотермічної ємності 100 м³ в якій знаходився рідинний аміак. Аміак витік в обвалування розміром 12´12´1м. Працівники об'єкту забезпечені протигазами на 50 %.

Місто: густота населення 200 чол/км². На час аварії вдома знаходилося 70 %, на вулицях 30%.

Погода: температура повітря +20 ⁰С, швидкість вітру 1м/с, напрямок вітру 0⁰. Час доби – вечір, стан атмосфери – інверсія.

Протипожежне водопостачання: пожежні гідранти по вул. Радгоспній через 150 метрів, водопровідна мережа кільцева діаметром 200 мм, тиск 0,6 МПа, по вул. Польовій через 100 метрів, водопровідна мережа діаметром 150 мм, тиск 0,4 МПа.

1. Прогноз можливої обстановки.

Метою прогнозування є попереднє та оперативне визначення хімічної обстановки при викидах та розливу НХР, яка утворюється у наслідку аварій на технологічних ємностях та сховищах при транспортуванні автомобільним, залізничним, трубопровідним та іншими видами транспорту, а також при руйнуванні хімічно - небезпечних об'єктів (ХНО).

В результаті прогнозу визначаються:

- глибина зони зараження – Г, км.;

- площа зони хімічного зараження – S, км2;

- час випарювання розлитих НХР – t_вип, год;

- час підходу хмари НХР до жилих будинків – t_підх, год.;

- можливі втрати серед працівників об’єкту та населення міста – N_чол.

1. Визначаємо властивості речовини з довідникової літератури [8]. Аміак NH₃ молярна маса – 17,03 кг/кмоль; густина в скрапленому стані 681,4 кг/м³; граничнодопустима концентрація 0,02 мг/л; летальна концентрація при вдиханні на протязі 5-10 хв. – 3,5 мг/л; концентраційні межи поширення полум’я 15-28 %; температура самоспалахування 650 ⁰С.

2. Визначаємо кількості аміаку, що витік з ємності по формулі (2.3)

т

3. Визначаємо товщину шару розлитого аміаку по формулі (2.5)

м

4. Визначаємо еквівалентну кількість газу у первинній хмарі по формулі (3.7):

k₁ = 0.01 коефіцієнт який залежить від умов зберігання НХР;

k₃ = 0,04 коефіцієнт який дорівнює відношенню порогової токсодози хлору до порогової токсодози іншого НХР;

k₅ = 1 коефіцієнт враховуючий ступінь вертикальної стійкості атмосфери.

k₇ = 1 коефіцієнт враховуючий вплив температури повітря швидкість випарювання та розповсюдження НХР;

G – кількість розлитої речовини.

т

5. Визначаємо еквівалентну кількість газу у вторинній хмарі по формулі (3.8):

k₂ = 0,025 коефіцієнт, який враховує випарювання НХР при відсутності вітру та температурі +20°С;

k₄ = 1 коефіцієнт, який враховує швидкість вітру;

k₆ = 1 коефіцієнт який залежить від часу, що минув від початку аварії;

h – товщина шару розлитої рідини;

r – густина пару

т

6. Визначаємо час випарювання розлитого аміаку по формулі (2.20):

с або 6,05 години

7. Визначаємо глибину зони хімічного зараження первинною хмарою.

Глибину зони хімічного зараження первинною хмарою визначаємо методом лінійної інтерполяції з використанням даних по табл. 3. Визначаємо глибину зони можливого зараження НХР при фіксованої еквівалентної кількості НХР, близьких до еквівалентної кількості газу у первинній хмарі G_е1:

G_е1 = 0,027 т;

G₁ = 0,01 т – для якої Г_(0,01) = 0,38 км.;

G₂ = 0,05 т – для якої Г_(0,05) = 0,85 км.;

км

8. Визначаємо глибину зони хімічного зараження вторинною хмарою.

По табл. 3 визначаємо глибину зони можливого зараження НХР при фіксованої еквівалентної кількості НХР, близьких до еквівалентної кількості газу у вторинній хмарі G_е2:

G_е2 = 0,126 т;

G₁ = 0,1 т – для якої Г_(0,1) = 1,25 км.;

G₂ = 0,5 т – для якої Г_(0,5) = 3,16 км.;

км

9. Визначаємо глибину зони зараження при спільній дії первинної та вторинної хмари:

км

де Г^/ та Г^// відповідно найбільший та найменший з розмірів Г₁ та Г₂.

10. Визначаємо глибину переносу хмари аміаку за 4 години, виходячи з стану інверсії. Швидкість вітру v = 1 м/с або 3,6 км/год. Швидкість переносу переднього фронту зараженого повітря

км/год

км

При введенні водяної завіси через 0,3 години:

Г_τ = 0,3 ∙ 7,92 = 2,4 км

11. Остання глибина

км

12. Визначення можливої площі зони хімічного ураження;

км²,

де f_o – кутові розміри зони можливого ураження f_o = 180.

При введенні водяної завіси через 0,3 години:

S_τ = К₈∙Г²∙τ^0,2 = 0,081∙2,6²∙0,3^0,2 = 0,43 км²

де К₈ – коефіцієнт, який залежить від ступеню вертикальної стійкості повітря, при інверсії дорівнює 0,081.

13. Визначаємо глибину поширення вибухонебезпечної концентрації:

R = К∙Г;

де: Г – глибина зони зараження;

К – коефіцієнт:

де: С_V- об'ємна концентрація аміаку, що відповідає вражаючій токсидозі, і складає 0,25 %.

С_зап.н.- нижня концентраційна межа запалення аміаку в повітрі.

R = 0,067 ∙ 1,66 = 0,111 км.

14. Визначаємо час підходу зараженої хмари до найближчих будинків:

год.,

що приблизно дорівнюється 2 хвилинам.

15. Прогнозування можливих втрат людей:

На об’єкті:

осіб

Оскільки у цехах знаходилося 90 % працівників заводу, тобто 180 осіб. З них отруєння можуть отримати 27 % що складає 49 осіб. На території заводу знаходиться 10 % тобто 20 чоловік з них 50 % або 10 чоловік можуть отримати отруєння різного ступеню. Всього отруєння легкого ступеню можуть отримати 15 чол. Отруєння середнього та важкого ступеню (яким потрібна госпіталізація) можуть отримати 24 чол. Отруєння, що приведе до загибелі людей, можуть отримати 21 чоловік.

В місті:

чол.

З них: отруєння легкого ступеню може отримати 7 чол., отруєння середнього та важкого ступеню може отримати 12 чол., отруєння, що приведуть до загибелі – 9 чол.

2. Розрахунок сил та засобів.

Завданням підрозділів ДСНС України під час ліквідації аварій з викидом НХР є обмеження зони хімічного зараження за допомогою водяних завіс, які встановлюються на шляху розповсюдження хмари отруйних речовин. Визначаємо необхідну кількість сил та засобів для ліквідації аварії:

1. Визначаємо витрати води для нейтралізації 1 тони аміаку по формулі (3.1). Об'ємну розчинність (R_v) при заданій температурі визначаємо методом лінійної інтерполяції з використанням даних по табл. 6. Приймаємо температуру води у водопровідній мережі 10 ⁰С. Визначаємо розчинність аміаку при температурі 0 та 96 ⁰С.

t_ф = 10 ⁰С;

t₁ = 0 ⁰С – для якої R₁ = 89,9;

t₂ = 96 ⁰С – для якої R₂ = 7,4;

мл

Витрати води для нейтралізації 1 тони аміаку

Тобто для розчинення до безпечної концентрації 1т аміаку потрібно 2т води.

2. Визначаємо швидкість випарювання:

3. Визначаємо потрібні витрати води для нейтралізації аміаку, якій випаровується

4. Визначаємо потрібну кількість стволів для створення водної завіси:

,

таким чином для постановки водяної завіси на шляху розповсюдження хмари аміаку достатньо подати один ствол “А” з турбінною насадкою НРТ-10. Для зменшення необхідності додаткових маневрів стволом приймаємо два стволи “А” з насадками НРТ-10, які розташовуємо симетрично обвалуванню.

5. Визначаємо тривалість постановки водяної завіси:

6. Визначаємо потрібну кількість особового складу:

7. Визначаємо потрібну кількість відділень на основних пожежних машинах:

Таким чином для ліквідації аварії потрібно зосередження сил та засобів гарнізону по виклику №2.

Висновки: Для постановки водної завіси потрібно подати 2 стволи “А” з насадками розпилювачами НРТ-10, для забезпечення їх роботи потрібно 7 відділень на основних пожежних машинах, що відповідає виклику №2 згідно з розкладом виїздів гарнізону.

3. Рекомендації по організації робіт з ліквідації аварії.

Керівник ліквідації аварії (КГП)

Організація розвідки

Організація пошуку та евакуації постраждалих

При розшуку постраждалих потрібно керуватися наступними правилами:

· постраждалих слід шукати на робочих місцях, шляхах евакуації, на території, починаючи з місць, розташованих поблизу від джерела аварії за вітром;

· якщо речовина, що вийшла, важче повітря, то особливу увагу слід надавати нижче розташованим поверхам будівель та підвалам, а також заниженим ділянкам території;

· якщо речовина легше за повітря, то відповідно верхнім;

· використовувати відомості про кількість робочих, які знаходилися на об’єкті, а також можливим місцям їх знаходження;

· по мірі знаходження постраждалі евакуюються з небезпечної зони найкоротшим шляхом до пункту прийому.

Начальник штабу:

Локалізація зони хімічного зараження

Локалізація полягає в припиненні розповсюдження отруйної речовини в навколишньому середовищі. Це досягається:

·

Рис. 2 – Накриття шаром піни місця розливу НХР

· зменшення концентрації НХР у вторинній хмарі за допомогою водяних завіс з розпилених струменів (рис. 3), які встановлюються на шляху розповсюдження хмари або розпиленням за допомогою димовсмоктувачів;

· нейтралізацією розлитого НХР за рахунок подання нейтралізуючих речовин (наприклад кислота нейтралізується лужним розчином).

Рис. 3 – Постановка водяної завіси тонко розпиленими струменями води

Ліквідація джерела зараження

Ліквідація полягає в припиненні потрапляння НХР в навколишнє середовище. Це досягається:

* перекриттям засувок на трубопроводах по яким подається речовина;

*

Рис. 4 – Перекачування НХР з пошкодженої ємності

* відновленням герметичності пошкоджених ємностей за допомогою бандажів (рис. 5), затискачів (рис. 6), пробок та ін.

Начальник штабу також відповідає за:

· організацію безперебійного зв’язку;

· облік особового складу, якій працює в небезпечній зоні;

· визначення припустимого часу роботи в небезпечній зоні особового складу та організація своєчасної заміни.

Начальник тилу:

Забезпечення безперебійної подачі води для осадження хмари НХР.

Забезпечення у разі необхідності подачі нейтралізуючих речовин у місце розливу.

Організація санітарної обробки особового складу та дегазації техніки та території.

Створення резерву засобів захисту органів дихання та шкіри.

Створення резерву пожежно-технічного обладнання.

розташування сил та засобів при ліквідації аварії

5. Таблиці вихідних даних

Таблиця 8

Тривалість перебування людини в ізолюючих засобах захисту шкіри

Таблиця 9

Розчинність деяких речовин у воді

Таблиця 10

Розклад виїздів

6. Вибір варіанту завдання

Приклад вибору варіанту: індивідуальний план № 12-025

Остання цифра 5 по таблиці 11 – речовина сірковуглець, кількість – 90 т. кількість працюючих на об’єкті 150 осіб, забезпеченість працівників об’єкту протигазами 30%, густота населення в місті 180 осіб на 1 км².

Передостання цифра 2 по таблиці 12 – швидкість вітру 2 м/с, напрямок вітру 40⁰, температура повітря + 35 ⁰С.

Третя цифра 0 по таблиці 18 – стан атмосфери інверсія.

Таблиця 11

Остання цифра індивідуального плану

Примітка: на час аварії в цехах знаходилося 80%, на території 20% працюючих об'єкту.

Таблиця 12

Передостання цифра індивідуального плану

Таблиця 13

Третя цифра індивідуального плану

Література

1. Закон України “Про правові засади цивільного захисту”, № 1859-IV, 24 червня 2004 року.

2. Статут дій у надзвичайних ситуаціях органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту. Наказ МНС №575 від 13.03.2012.

3. Правила безпеки праці в органах і підрозділах МНС України. Наказ МНС України 07.05.2007 р. № 312.

4. Рекомендації щодо захисту особового складу підрозділів оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України під час гасіння пожеж та ліквідації наслідків аварій за наявності небезпечних хімічних речовин (аміак, хлор, азотна, сірчана, соляна та фосфорна кислоти). Наказ МНС України 13.10.2008 р. № 733.

5. Рятувальні роботи при надзвичайних ситуаціях. Частина 1: Навчальний посібник / Аветисян В.Г., Сенчихін Ю.М., Куліш Ю.О. и др. – К: Основа, 2006. – 296 с.

6. Иванников В.П, Клюс П.П. Справочник руководителя тушения пожара. – М.: Стройиздат, 1987. - 288 с.

7. Методика прогнозирования масштабов заражения сильнодействущими ядовитыми веществами при авариях (разрушениях) на химически опасных объектах и транспорте. – М.: ВЦК ГО, 1990. – 28 с.

8. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов и средства их тушения. Справ. Изд.: в двух книгах; А.Н.Баратов, А.Я.Корольченко, Г.Н. Кравчук и др.- М., Химия, 1990. – 496с.

9. Ю.А. Иванов , И. И. Стижевский. Хранение и транспортировка жидкого аммиака. М.: Химия, 1991. – 70 с.

10. Учебник спасателя, Под общ. ред. Ю.Л. Воробьева . - 2-е изд., перераб. и доп. . - Краснодар : Сов. Кубань, 2002 . - 528 с.

11. В.А. Владимиров, А. Г. Лукьянченко Методические рекомендации по ликвидации последствий радиационных и химических аварий. М.: МЧС РФ Департамент гражданской защиты, 2004. – 335 с.

12. Рекомендації ГУДПО МВС України щодо захисту особового складу підрозділів пожежної охорони під час гасіння пожеж з наявністю хлору. – Київ: 2000, 41 с.

13. Рекомендації з захисту особового складу під час гасіння пожеж, що пов'язані з наявністю аміаку. – К.: УкрНДІПБ, 1997. - 42 с.

14. В.К. Воробъев, А.В. Врублевский. Сильнодействующие ядовитые вещества. Ликвидация аварий и тушение пожаров. – Минск.: ВИПТУ МВД РБ, 1997. – 197 с.

15. Справочник Средства индивидуальной защиты под ред. С.Л. Каминского. Ленинград.: Химия, 1989. – 398 с.

Методичні вказівки по виконанню модульної роботи №1 з дисципліни «Аварійно-рятувальні роботи з радіаційного та хімічного захисту в надзвичайних ситуаціях»

Укладачі: Грицина Ігор Миколайович

Куліш Юрій Олексійович

Тригуб Володимир Віталійович

Підп. до друку 15.06.13 р. Формат 60 90/16

Друк ризограф. Умовно-друкар. арк. 1,5

Тираж 100 прим. Вид. № 102 Зам. № 5/13

НУЦЗУ, 61023, Харків, вул. Чернишевського, 94

• ⇐ Назад
• 12