Слухняність Богові веде до спасіння». Слухняність Богові — це наш захист.
Ной був чоловік праведний і слухняний волі Божій.
« І зробив Ной усе,- так як звелів йому Бог, так зробив він.»
Буття 6:22
В цих біблійних словах дана найкраща похвала Ноєві Богом!
Вірою Ной, повчений об'явленням небесним про те, чого не бачено ще, збудував богобоязно ковчег, щоб спасти дім свій; нею він осудив світ і став спадкоємцем праведності, яка з віри.» Євреям 11:7
Згадай та запиши назви гір:
На них зупинився ковчег Ноя: На ній Авраам приніс жертву Богові:
 |
Встав пропущені слова:
1. « І пожалував був Господь, що______________________________» (Буття 6:6)
2. « І _____________ Він у серці Своєму.» (Буття 6:7)
3. « І побачив Господь, що велике _______________ людини на землі, і весь нахил думки серця її - __________________________ повсякденно» (Буття 6:5)
4. « Але Ной знайшов ________________ у Господніх очах» (Буття 6:8)
5. «Ной ______________ ходив» (Бытие 6:9)
6. «Бо плата за гріх __________, а дар благодаті Божої - _________________ в ____________________________» (Римлян 6:23)
Склади ланцюжок імен:
1. Ім’я першої жінки на Землі (Буття 3:20)
2. Ім’я чоловіка першої жінки (Бут.2:16)
3. Син Яфета (Бутття 10:2)
4. Один із синів Ноя (Бутття 9:18)
5.Син Куша, онук Хама, який
розпочав на землі велетнів
(Буття10:8)
6. Син Раами, онук Куша
(Буття 10:7)
 |
 |
Цикл 2.Початок життя на землі
Урок №5
Тема уроку:
Мета: Показати дітям, на прикладі Ноя, що слухняність Богові
привела його та всю його сім’ю до спасіння, а гріхи та
бунтарство інших людей – до загибелі.
Золотий вірш: «О, коли б ти прислухувався до Моїх заповідей, то був би
твій спокій, як річка, а твоя справедливість, немов
морські хвилі!» Ісаї 48:18
Хід уроку
Привітання.Молитва.
Опитування домашнього завдання.
Запитання:
1. Яка була тема минулого уроку?
2. Як звали перших дітей Адама та Єви?
3. Хто из братів був рільником?
4. Хто з братів приніс Богові жертву від перворідних з отари?
5. На чию жертву Господь зглянувся і чому?
6. Як відреагував Каїн, коли Господь не вподобався його дар?
7. До чого привели Каїна гнів та злість?
8. Чому Бог не зглянувся на жертву Каїна?
9. Чи признався Каїн у вбивстві?
10. Який перший крок для того, щоб отримати прощення? Другий?
11. Що розлучило Каїна з Богом?
Конспект уроку:
Ця історія трапилася насправді, у нашому селі.
Хлопчик, - назвемо його Володя, з друзями гралися на вулиці біля двору, коли до них підійшли однокласники і запропонували піти разом погратися у недобудований двоповерховий будинок. Діти вже не раз там гралися в «схованки» та інші ігри.
Почало накрапати, здійнявся вітер і хлопцям ця ідея видалася дуже вдалою.
- Я не можу піти з вами, - мені мама не дозволяє. Минулого разу вона насварила мене і я їй пообіцяв, що більше не буду там гратися.
- Та ми недовго, і батьки не дізнаються, що ми там були. Нам теж не дозволяють.
Ось побачиш – ніхто не дізнається…
Володя вагався спочатку, бо дуже кортіло піти разом з друзями. Але потім він згадав розмову між ним та мамою і вирішив все-таки послухатися материного прохання.
- Ні, я не піду. Я пообіцяв мамі, - твердо відповів він друзям.
- Ну, як хочеш. А ми підемо! – відповіли друзі.
- Тю-ююю… Боягуз. – тихенько додав хтось.
Увечері того дня Володя дізнався, що трапилася біда: у пусте, без вікон приміщення будинку залетіла велика кулевидна блискавка, діти злякалися; один хлопчик, що сидів на підвіконні протилежного вікна ненароком впав звідти на вулицю, на каміння і вбився, а інші діти бігли в паніці і отримали різні травми.
- Якби я не послухався маму і пішов з ними, то міг би також постраждати. Добре, що я дотримав свого слова і послухався маму, - сказав сестричці Володя.
- Ой, добре. Бачиш, слухатися батьків - це виявляється важливо! – відповіла вражена сестра.
Після цього випадку Володя на все своє життя запам’ятав, що слухняність одного разу зберегла його від біди, а можливо і спасла життя.
Так ось, тема нашого уроку сьогодні«Слухняність Богові веде до спасіння»
ЧИ ХОТІЛОСЯ б тобі робити все, що заманеться? Чи бажаєш ти іноді, щоб ніхто, жодна людина тобі нічого не наказувала? Скажи чесно, чи виникають у тебе такі бажання? (...)
Але подумай, що для тебе краще? Чи дійсно мудро робити все, що тобі зама-неться? А може, краще слухатися батьків? Бог каже, що батьків треба слухатися, і для цього є вагомі причини. Подивімося, чи вдасться нам зрозуміти ті причини.
Скільки тобі років?.. А скільки років твоїм батькам?.. Скільки років, бабусі та дідусю?.. Це значить, що вони живуть набагато довше, ніж ти. А чим довше живе людина, тим більше у неї часу для навчання, більший життєвий досвід. І цей досвід є дуже корисним. Іноді трапляється, що він міг бути дуже болючим. Тому є така приказка: «розумний вчиться на чужих помилках, а дурень – на своїх». Тому-то мо-лоді можуть вчитися від старших.
А хто існує довше за всіх людей? (...)Бог. Він знає більше, ніж ти, ніж я, і бі-льше ніж усі люди разом взяті!
Коли Бог говорить нам людям щось робити, не сумнівайтеся — так треба роби-ти! Слухняність Богові веде до спасіння.
Я розповім тобі історію про людей, які врятували своє життя завдяки слухня-ності Богові. Ці люди – Ной та його сім’я.
Перші люди не послухались Бога і згрішили. Гріх ввійшов у світ…
Час ішов і люди все більше і більше творили зло. Люди так сильно разбести-лись, що був «весь нахил думок сердець їх – тільки зло повсякденно».
Дуже сумна на картина…
Господь Бог побачив, наскільки була велика гріховність людей на землі, і Він по-шкодував про те, що взагалі створив людей. І сказав Господь: «я винищу людство з лиця землі – і людей, і тварин» (1Б 6:5-7).
Бог знав, що людські істоти продовжуватимуть творити беззаконня і, нарешті, зни-щать самі себе! Він вирішив, що планета повинна бути очищеною і відновленою від зла і гріха.
Бо якби цього не зробити, то у час, коли на землю мав прийти Спаситель, щоб вря-тувати людство від вічної загибелі, Йому б не було через кого воплотитися. Могло
не знайтися на той час ні однієї праведної людини, раз на час, коли стався потоп на Землі залишився праведним один лише Ной!
Вихід, який знайшов Бог, був більш милосердним. Після потопу людство ніби отримало другий шанс на спасіння. Минули тисячоліття, і в час коли на планету Земля у людському тілі був явлений Син Божий через праведну діву Марію, у нього був земний названий батько Йосип, який піклувався про Нього, Його народження чекали праведний муж Симеон і благочестива вдова Анна, шлях для служіння Ісуса був приготований Іоаном Хрестителем… Багато людей повірили вістці Хрестителя і прийнявши від нього хрещення в Йордані, відкрили свої серця для проповіді Христа-Спасителя…
Як я вже казала, у той час Бог бачив лише одну людину на світі, яка хотіла продовжувати жити за Його законами. Цю людину звали Ной, що означає «утіха». Батько Ноя, Ламех, передбачав, що саме через його сина Господь дасть утіху народу, що живе на проклятій і грішній землі (1М 5:28-29).
У віці 500 років, Ной дав життя трьом синам (1М 5:32): Наймолодшому Сіму, се-редньому Хаму, і Іафету.
«Ной був чоловік праведний» і «з Богом ходив» (Буття 6:9). Праведному чоловікові нелегко жити серед неправедних людей. Їхня поведінка і слова, ймовірно, дуже пригнічували Ноя.
І промовив Господь до Ноя: «Прийшов кінець кожному тілу перед лицем Моїм, бо наповнилася земля насильством від них.»
ВАЖЛИВІ новини більшість з нас пам’ятає довго. Ми можемо пригадати не лише те, де ми їх почули і чим тоді займались, але і як на них реагували. Ной, безсумнівно, також запам’ятав на все життя той день, коли Бог, Володар Всесвіту, повідомив йому цю важливу новину.
Ной отримав завдання побудувати велетенський ковчег, в якому мали б урятува-тися він з родиною та всякого роду тварини (Буття 6:9—21).
Як Ной сприйняв цю важливу звістку? Він зрадів чи, навпаки, обурився? Як він розповів цю новину дружині та рідним? У Біблії про це нічого не згадується. Там лише сказано, що «зробив Ной усе,— як звелів йому Бог, так зробив він» (Буття 6:22).
З цих слів видно, що Ной здобув прихильність у Божих очах, оскільки охоче слу-хався Бога (Буття 6:8).
Ной повинен був побудувати ковчег і попередити людей про потоп, що насувається. Сто років, два ювілеї по п'ятдесят років кожний, було дано людству, щоб покаятися.
Ной будує ковчег
Бог дав Ною пояснення щодо того, як саме потрібно було будувати ковчег.
Ной не ремствував і не говорив Богу, що йому це не під силу. Він був слухняний і слідував всім вказівкам Бога. Його віра була велика, і він довіряв Господові, навіть коли ще не бачив кінцевий результат. Ною вдалося врятувати свою сім'ю, в той час, коли весь світ був знищений, саме завдяки своїй слухняності (Євр 11:7). І саме віра спонукала його на споруду ковчега в пустелі, де наявність води здавалася маловірогідною.
Коли сини Ноя підростали, вони так само допомагали батькові в споруді ковчега і заготовці запасів для людей і тварин.
Роки йшли, а ковчег ставав все більшим. Ковчег був вище за чотириповерхову бу-дівлю, а в довжину був вдесятеро більш ніж у висоту. Він був споруджений на зразок величезного плаваючого зоопарку. Всередині він був обладнаний клітками і стійлами для тих тварин, які повинні були в ньому знаходитися. Там були загородки для пта-хів, вентиляційні люки, годівниці і все, що могло знадобитися для перевезення цього дивного живого вантажу.
Чим ближче було закінчення роботи, тим більша кількість роззяв приходила, щоб підняти на сміх наполегливість Ноя і його синів. І весь цей час Ной продовжував говорити насмішникам про грядущий потоп, викликаний людським непослухом, і про те, що врятується лише той, хто покається і буде з Богом. Але ніхто, окрім членів йо-го сім'ї, не вірив Ною.
Роззяви, що одного разу прийшли,- застигнули в подиві, спостерігаючи за тим, що відбувається. З худоби чистої, і з худоби нечистої, і з птахів, і із всіх плазунів на землі по парі, чоловічого роду і жіночого увійшли до ковчега (1М 7:8-9). По велінню Бога тварини інстинктивно шукали притулку, вони входили в ковчег по черзі, не дивля-чись на те, що деяким за їх природою подібна миролюбність не була властива!
Після цього на десятий день сьомого місяця Ной, його дружина, а також їх сини з своїми дружинами увійшли до ковчега (1М 7:7).
Пройшов тиждень (1М 7:4). Аж через 7 днів Бог Сам зачинив двері за ними (1М 7:16). Через сім днів після того, як Господь повелів Ною увійти до ковчега, «відкрилися всі джерела великої безо-дні, і розчинилися небесні розтвори» (1М 7:11). Безодні небесні розкрилися, і з них хлинули потоки води.
Це і стало початком тієї катастрофи, про яку Ной попереджав людство! Ця біда стала найстрашнішою катастрофою, яка відбувалася на планеті з того часу, коли грі-хопадіння Сатани привело до того, що сама поверхня землі була знищена, і ніщо не могло існувати на ній.
В своїй милості Бог дав людям сто років (або два ювілеї) для того, щоб вони пока-ялися і слухалися пророцтв Ноя. Як нам вже відомо, люди ігнорували Ноя, що озна-чало, що вони ігнорували і їх Творця.
Почався всесвітній потоп. Зараз вже було пізно мінятися або благати про проще-ння. Як і говорив Бог, загинули всі люди і тварини на землі, виключаючи тих, хто знаходився на ковчезі (2Пет 2:5). Тільки вісім чоловік врятувалися водою, і ця ж вода символізує собою хрещення, яке врятує і нас(1Пет 2:5).
Ной і його ковчег продовжували своє безпечне плавання, подібно тому, як паса-жирські літаки летять над хмарами.
Ще сто п'ятдесят днів рівень води підіймався (1М 7:24). Протягом всього цього часу люди на ковчезі не залишалися без роботи… І навів Бог вітер на землю, і хвилі зупинилися (1М 8:1). І закрилися джерела безодні, і перестав дощ з неба (1М 8:2).
Вода спадає
Нарешті, вершини найвищих гір почали показуватися з-під води. І зупинився ко-вчег на горах Араратських (1М 8:4). Ковчег зупинився через 5 місяців після початку потопу.
Ной чекав, поки вода почне спадати, ще 2 місяці. Після 40 днів Ной відкрив зроблене ним вікно ковчега і випустив ворона. Також він випустив голуба, але «голуб не знай-шов спокою для ніг своїх і повернувся до Ноя» (1М 8:6-9).
Ной почекав ще 7 днів і знов вислав голуба. Голуб повернувся увечері з гілкою оливи. Це означало, що вода з поверхні землі зійшла до такого ступеня, що на ній вже існує рослинність, і на її поверхні знову можна жити. Ной чекав ще 7 днів і вислав ще одного голуба, але той вже не повернувся (1М 8:12).
В 1 день 1 місяцяНой відкрив крівлю ковчега і побачив, що поверхня землі вже обсохла (1М 8:13). В Новому році Божого Календаря був Новий місяць.
Початок нового життя
На 27 день Другого місяця земля висохла, і Бог сказав Ною: «вийди з ковчега," «Виведи з собою всіх тварин, які з тобою. Хай розійдуться вони по землі, і хай пло-дяться і розмножуються на землі» (1М 8:14-17).
Величезні двері ковчега були відкриті навстіж, і від них до землі протягнулися широкі сходини. Всі тварини були випущені із загорож і стійл, щоб зустріти нове життя серед нової рослинності на землі.
Проте Ной звільнив не всіх тварин і птахів. Він був такий вдячний Господові за те, що Він врятував його і його сім'ю, що на вершині гори він спорудив вівтар і вчи-нив всеспалення, принісши в жертву Богу деяких чистих тварин (1М 8:20).
Богу були до вподоби дії Ноя. Він поблагословив його і його дітей: Сима, Хама і Іафета. Вони повинні були будувати будинки і ростити дітей, щоб безліч людей знову населила землю, на якій непослуху вже не було б місця.
«Жодне тіло не буде вже знищене водою потопу», - сказав Бог Ною і його синам (1М 9:11). «Я веселку Свою дав у хмарі, і стане вона знаком заповіту між Мною та між землею» (вірші 12-17).
І тоді Всевишній створив прекрасну різнокольорову веселку, яка тягнулася від одного краю землі до іншого. І зараз, дивлячись на цю дугу, яку вони назвали весел-кою, ми знаємо, що це – знак Божого заповіту. Веселка стала символом того, що по-топ більше ніколи не знищить людей і тварин, що живуть на землі.
Ной вмирає
Після потопу Ной прожив ще 350 років (1М 9:28). І весь цей час при першій-ліпшій можливості він ніс слово Боже людям (2Пет 2:5). Саме завдяки йому багато людей дізналися про задум Божий і про Його закони.
Господь дав Ною ще багато років прекрасного життя.Всього ж днів Ноєвих було 950 років, і він помер (1М 9:28-29).
Слухняність Ісуса Христа.
Коли Бог у Слові Своєму говорить нам людям щось робити, не сумнівайся — так треба робити, навіть якщо це нелегко.
Чи знаєш, що одного разу навіть Ісусу Христу було важко слухатися? Так, це я зга-дую молитву Христа в Гефсиманії перед стражданнями на хресті та смертю. Ісус молився про це: «Отче! Якщо хочеш,— забери від мене цю чашу».
Ці слова Ісуса показують, що виконувати Божу волю не завжди легко. Але якими словами Ісус закінчив молитву? Вам відомо?
Так, діти, Ісус завершив свою молитву так: «Отче! Не Моя, а Твоя нехай ста-неться воля» (Луки 22:41, 42).
Авжеж, Ісус хотів, щоб виконувалася воля Бога-Отця, а не Його. Тому він робив не те, що сам вважав найкращим, а те, чого від нього очікував Бог-Отець.
Чого можна навчитися з молитви Ісуса? Ми навчаємося, що треба завжди ро-бити те, що каже Бог, навіть коли це нелегко.
Коли ми слухаємося Бога, то показуємо, що любимо Його. У Біблії читаємо: «Любити Бога — означає виконувати його заповіді» (1 Івана 5:3). Як бачиш, нам усім треба слухатися Бога, якщо ми хочемо любити Його по-справжньому.
Підсумок
Підведемо підсумок нашого уроку. Його можна висловити в таких словах:
Слухняність Богові веде до спасіння». Слухняність Богові — це наш захист.
Слухатися буває нелегко, але слухняність може врятувати нам життя.
А для того,щоб слухатися Бога треба Йому довіряти і знати Його Слово.
Ось, чи багато людей на землі пам'ятають, дивлячись на веселку, що вона озна-чає? Нажаль ні. Є такі, що не знають цього, бо не читають Слово Боже. А є ті, хто знає, але не думає про необхідність покаяння і примирення з Богом.
У Біблії сказано, що Всесвітній потоп був «прикладом того, що станеться». Як саме? Ми читаємо: «Теперішні небеса і земля, згідно з тим самим словом, призначені для вогню та зберігаються на день суду й знищення безбожних людей». У майбут-ньому, як і за днів Ноя, будуть ті, хто переживе знищення, якщо не повірять Божому Слову.
Бог все зробив для того, щоб дати людству шанс спастися від загибелі: