Підготовка переліку документів, що містять комерційну таємницю

Поняття комерційної таємниці у чинному законодавстві

Комерційна таємниця належить до різновидів конфіденційної інформації, що не є власністю держави. У частині 1 статті 36 Господарського Кодексу України поняття «комерційна таємниця» визначається як відомості, що не є державною таємницею, пов’язані з виробництвом, технологією, управлінням, фінансовою та іншою діяльністю підприємства, розголошення яких може завдати шкоди інтересам цього підприємства. Таким чином, до комерційної інформації можна віднести досить широкий спектр питань у різноманітних сферах життєдіяльності суб’єктів правовідносин.

Отже, комерційною таємницею можуть бути відомості організаційного, комерційного, технічного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які згідно з чинним законодавством не можуть бути віднесені до комерційної таємниці (додаток).

Звертаємо увагу керівників підприємств на те, що вони зобов’язані надавати зазначені у додатку відомості органам державної виконавчої влади, контролюючим і правоохоронним органам, іншим юридичним особам відповідно до чинного законодавства за їх вимогою.

Відомості, які за рішенням керівництва можуть належати до комерційної таємниці підприємства, повинні мати такі ознаки:

- не містити державної таємниці;

- не завдавати шкоди інтересам суспільства;

- стосуватися виробничої діяльності підприємства;

- мати дійову або потенційну комерційну цінність і створювати переваги в конкурентній боротьбі;

- мати обмеження в доступі.

Оскільки чинним законодавством України не встановлено, які саме грифи обмеженого доступу слід використовувати на матеріальних носіях інформації, що містить комерційну таємницю, то, вибираючи грифи, слід пам’ятати, що вони не повинні збігатися з грифами, використовуваними у сфері захисту державних таємниць.

Зазвичай на документах, що містять комерційну таємницю, проставляють гриф «Комерційна таємниця» («КТ») або «Конфіденційно» («Конф.»).

 

Підготовка переліку документів, що містять комерційну таємницю

Визначати перелік відомостей, що становлять комерційну таємницю, доручають експертній комісії (далі — ЕК) підприємства, до складу якої бажано залучати фахівців, що знаються на фінансових питаннях, кон’юнктурі ринку та інформації щодо діяльності фірм-конкурентів, досконало обізнані з виробничою діяльністю в цілому, її особливостями, технологічним циклом, проходженням усіх видів інформації (усної, документованої, такої як зразки, вузли, блоки, готова продукція), розуміються на укладанні договорів і контрактів.

Оформляючи перелік відомостей, що становлять комерційну таємницю, ЕК має керуватися такими критеріями:

- якщо підприємство володіє інформацією, яка належить до державної таємниці, її слід виокремити, оскільки цей вид інформації охороняється законодавством України;

- виокремлюється інформація, що становить комерційну таємницю, яку умовно можна об’єднати у дві групи: науково-технічна (технологічна) і службова (ділова) інформація.

Науково-технічну інформацію, яка потенційно може містити комерційну таємницю, становлять:

- ідеї, винаходи, відкриття;

- окремі формули;

- нові технологічні проекти;

- нові методи організації праці та виробництва;

- програмне забезпечення;

- результати наукових досліджень;

- конструкторська документація, зокрема креслення, схеми, записи;

- описи технологічних випробувань;

- «ноу-хау»;

- новітні технології;

- відомості про способи модернізації певних (зазвичай видатних) технологій, процесів і обладнання;

- точний опис конструкційних характеристик виробів та оптимальних параметрів розроблюваних підприємством технологічних процесів, а саме: розміри, обсяги, конфігурація, відсотковий вміст компонентів, температура, тиск, час тощо;

- відомості про матеріали, з яких виготовлено окремі деталі, умови експериментів, обладнання та устаткування, на яких вони проводилися;

- відомості про нові або унікальні вимірювальні комплекси, прилади, верстати й устаткування, що використовуються на підприємстві;

- плани розвитку підприємства та його інвестицій.

Службова інформація, яка потенційно може містити комерційну таємницю, включає:

- відомості про фінансову діяльність підприємства (за винятком державної та іншої звітності, яка згідно з чинним законодавством України не може становити таємниці);

- відомості про розмір прибутків, собівартість продукції, зокрема плани маркетингу, відомості про характер і обсяги торговельних операцій, рівень цін, наявність товарів;

- тактичні й стратегічні плани розвитку підприємства;

- аналітичні огляди конкурентоспроможності продукції, що виробляється на підприємстві;

- відомості про ефективність експорту й імпорту, запланований час виходу на ринок;

- плани рекламної діяльності;

- списки контрагентів, клієнтів, представників, посередників, конкурентів, відомості про їхній фінансовий стан та взаємовідносини (зв’язки) з ними;

- відомості про здійснювані комерційні операції та їх обсяги, про укладені контракти і їх умови.

Повніший і точніший склад і обсяг відомостей, що містять комерційну таємницю конкретного підприємства, порядок захисту й доступу до цих відомостей, а також правила користування відповідними документами визначає керівництво цього підприємства. До проведення такої роботи керівництво може залучати відповідних фахівців-аналітиків.