ВИДИ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА її ОБСЯГИ.
4.1. ОРГАНІЗАЦІЯ І ЗАХОДИ ПЕРШОЇ МЕДИЧНОЇ,
ДОЛІКАРСЬКОЇ І ПЕРШОЇ ЛІКАРСЬКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
НАСЕЛЕННЮ, ЩО ПОСТРАЖДАЛО ВНАСЛІДОК
НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ.
Організація і заходи першої медичної, долікарської і першої лікарської
Медичної допомоги.
Перша медична допомога- це комплекс найпростіших медичних заходів, вжитих на місці ураження або поблизу нього в порядку само- і взаємодопомоги особовим складом аварійно-рятувальних формувань з використанням табельних або підручних медичних засобів, з метою усунення подальшого впливу уражаючого фактора, порятунку життя потерпілим, зниження і попередження тяжких ускладнень. Оптимальними термінами надання першої медичної допомоги є перші 3О хв після травмування. Водночас при деяких станах (припиненні дихання, зовнішній кровотечі) цей час значно скорочується. Конкретні заходи першої медичної допомоги залежать від уражаючих факторів, що діють під час катастрофи, стихійного лиха, і ушкоджень, що дістали люди.
Заходи першої медичної допомогирозподіляються в залежності від виду уражень, до яких відносять:
1. Травми (у тому числі СДР), переломи кісток, кровотечі.
2. Термічні опіки.
3. Радіаційні ураження.
4. Гострі хімічні отруєння.
5. Психоемоційні розлади.
6. Масові інфекційні захворювання.
7. Переохолодження, перегрівання.
8. Комбіновані ураження (механо-термічні, радіаційно-термічні,
радіаційно-механічні та інші).
Усі види уражень умовно можуть бути поділені на 2 профіля - хірургічний і терапевтичний.
У разі катастроф із переважною кількістю механічних (динамічних) уражаючих чинників:
- дістають потерпілих з-під завалів зруйнованих будинків, захисних споруд;
- відновлюють прохідність верхніх дихальних шляхів (видалення з порожнини
рота сторонніх предметів: вибитих зубів, згустків крові, землі тощо), штучну
вентиляцію легенів методом "із рота в рот" або "із рота в ніс";
- надають фізіологічно вигідне положення потерпілому;
- намагаються тимчасово припинити зовнішню кровотечу всіма доступними
методами (пальцевим притисненням судини, накладанням джгута);
- роблять непрямий закритий масаж серця; накладання пов'язок на рвані й
опікові поверхні;
- іммобілізують кінцівки при переломах, великих опіках і розтрощеннях
м'яких тканин;
- фіксують тулуб до дошки в разі травм хребта;
- дають велику кількість теплого питва (за відсутності блювоти і наявність
даних про травму органів черевної порожнини) із додаванням по !/2 чайної
ложки соди і солі на 1 л рідини;
- зігрівають потерпілого.
В осередках катастроф з переважанням у структурі санітарних втрат термічної травми на додаток до переліченого:
- гасять палаючий одяг;
- закутують потерпілого чистим простирадлом.
У разі катастроф із викидом у навколишнє середовище сильнодіючих отруйних речовин (СДОР) у порядку першої медичної допомоги:
- захищають органи дихання, зору й шкіри від безпосереднього впливу на них
СДОР шляхом застосування індивідуальних засобів захисту, ватно-марлевих
пов'язок, накриванням обличчя ватно-марлевою пов'язкою, хусткою, рушником;
- якнайшвидше виносять ураженого із зони отруєння;
- у разі попадання СДОР у шлунок з метою промивання шлунка дають
молоко, сорбенти;
- роблять часткову санітарну обробку відкритих ділянок шкіри проточною
водою з милом, 2%-вим розчином соди, дегазуючою рідиною
індивідуального протихімічного пакета;
- роблять часткову дегазацію одягу й взуття.
У разі аварій на атомних реакторах у зоні лиха, крім того, здійснюється:
- йодна профілактика;
- приймання радіопротекторів;
- часткова дегазація одягу й взуття;
- евакуація населення з місць ураження і надання їм у ході евакуації першої
медичної допомоги.
При масових інфекційних захворюваннях в осередках бактеріологічного (біологічного) ураження перша медична допомога включає:
- використання підручних і табельних засобів індивідуального захисту;
- активне виявлення й ізоляцію хворих з високою температурою, підозрілих
на інфекційні захворювання;
- застосування засобів екстреної профілактики; проведення часткової або
повної санітарної обробки.
Заходи першої медичної допомоги спрямовані у першу чергу на рятування життя потерпілого і виключення важких наслідків (ускладнень).
При травмах, переломах кісток, кровотечах проводиться: тимчасова зупинка кровотечі за допомогою джгута і здавлюючої пов'язки, найпростіша іммобілізація при переломах кісток і великих ураженнях м'яких тканин за допомогою шин, накладення асептичної пов'язки на рану, введення знеболюючих засобів, виконання найпростіших протишокових заходів (спокій,
зігрівання, захист від переохолодження, тепле пиття й ін.), усунення асфіксії, штучне дихання ручним способом, непрямий масаж серця, винесення до місць посадки на транспорт і евакуація у спеціалізовану бригаду (лікарню).
При термічних опіках — гасіння палаючого одягу, накладання асептичної пов'язки на опікову поверхню, введення знеболюючого засобу, у тому числі і за допомогою шприц-тюбика, найпростіші протишокові заходи (спокій, зігрівання, тепле пиття, захист від переохолодження й ін.), винесення до місць посадки на транспорт і евакуація у спеціалізовану бригаду (лікарню).
При радіаційних ураженнях - часткова санітарна обробка, прийом радіозахисних препаратів (РЗ-1, калія йодід) з АІ-2, застосування протиблювотних засобів при нудоті і блювоті (етаперазін) з АІ-2, надягання респіратора (протипильова тканьова маска (ПТМ), ватно-марлева пов'язка), укриття від дії іонізуючого випромінювання, евакуація у спеціалізовану бригаду (лікарню).
При гострих хімічних отруєннях — часткова санітарна обробка, надягання протигазу, введення антидотів, штучне викликання блювоти беззондовим засобом при застосуванні зараженої води і їжі, штучне дихання ручним способом (по показникам), евакуація у спеціалізовану бригаду (лікарню).
При психоемоційних розладах - прийом психотропних засобів (триоксазін, еленіум, мепротаи й ін.), тепле пиття, препарати брому, валеріани усередину, обмеження рухової активності при збудженні і агресивній поведінці, евакуація у спеціалізовану бригаду (лікарню).
При масових інфекційних захворюваннях - застосування усередину протибактеріологічних засобів із АІ-2 (сульфадиметоксин, хлортетрациклін), часткова санітарна обробка, ізоляція хворих і проведення ізоляційно-
обмежуючих заходів серед населення, евакуація хворих спеціальним транспортом у спеціалізовану бригаду (лікарню).
При переохолодженнях — зігрівання, укриття від холоду, тепле пиття, евакуація у лікувальний заклад.
При перегріванні — вологе обертання бавовняними тканинами, спокій, евакуація у лікувальний заклад.
При комбінованих ураженнях - засоби, які використовуються при тих чи інших ураженнях, симптоми яких спостерігаються у потерпілих.
З прибуттям в зону катастроф медичних сил і засобів обсяг екстреної медичної допомоги розширюється. Перелік планованих медичних маніпуляцій залежить від рівня кваліфікації персоналу медичних формувань, що прибули в зону НС, їхньої оснащеності медичним та іншим майном. При цьому обсяг медичної допомоги може бути розширений до долікарської, першої лікарської і кваліфікованої медичної допомоги. Для надання першої медичної допомоги використовуються формування ЦО, санітарні дружини, санітарні пости, рятувальні загони.
Долікарська допомога- комплекс медичних маніпуляцій, що здійснюються медичним персоналом (медична сестра, фельдшер, фармацевт, провізор) із використанням табельних медичних засобів. Вона спрямована на порятунок життя потерпілого й попередження різноманітних ускладнень.
На додаток до заходів, вжитих під час першої медичної допомоги, обсяг долікарської допомоги за показаннями включає:
- уведення 8-подібної трубки-повітроводу, штучну вентиляцію легенів за допомогою апаратів штучного дихання;
- надівання протигазу (ватно-марлевої пов'язки, респіратора) на
ураженого під час перебування його на зараженій місцевості;
- контроль серцево-судинної діяльності (вимір артеріального тиску,
підрахунок кількості серцевих скорочень, визначення напруження і
наповнення пульсу) і функції органів дихання (частота і глибина
дихання) в ураженого;
- вливання інфузійних розчинів;
- уведення знеболюючих і серцево-судинних препаратів;
- уведення антибіотиків, протизапальних препаратів; введення
седативних, протисудомних і протиблювотних засобів; давання
сорбентів і антидотів;
- контроль правильності накладення джгутів, пов'язок, шин і за
необхідності їх виправлення й доповнення з використанням табельних
медичних засобів;
- накладання асептичних і оклюзійних пов'язок. Оптимальний термін
надання долікарської допомоги - 1,5-2 год після травмування.
Перша медична і долікарська допомога ураженим може надаватися поза розгорнутими (пристосованими) медичними пунктами. Таким чином, наведений вище перелік заходів (обсяг допомоги) може змінюватися убік розширення або зменшення в залежності від тих чи інших конкретних обставин, що складаються під час різноманітних катастроф. Незмінним залишається одне: кожному спеціалісту потрібно завжди намагатися надати медичну допомогу якомога раніше, у повному обсязі і найбільшій кількості потерпілих. Саме це і буде визначати в кінцевому підсумку ефективність роботи служби медицини катастроф.
Перша лікарська медична допомогаураженим надається лікарськими бригадами швидкої медичної допомоги, спеціалізованими медичними бригадами постійної готовності першої і другої черги, окремими бригадами екстремальної медичної допомоги, а також збереженими в осередку ураження
лікувально-профілактичними закладами, медичними підрозділами військових частин ЦО. Вона надається в перші 3-4 години після травмування. Цільове призначення першої лікарської допомоги — усунення або ослаблення наслідків уражаючих факторів, що загрожують життю потерпілих у перші години, попередження розвитку ускладнень або зменшення їх важкості, а також підготовка потерпілих (у разі потреби) до наступної евакуації.
Лікувальні заклади регіону і територіальний центр ЕМД готуються до прийому потерпілих для надання їм кваліфікованої (спеціалізованої) медичної допомоги.
У районі НС силами медичних підрозділів виконуються загальні задачі:
- медичне обстеження на маршрутах руху і в районі НС;
- евакуація уражених з об'єктів рятувальних робіт і порушених лікарень;
- прийом, медичне сортування і тимчасове розміщення потерпілих;
- надання потерпілим першої лікарської допомоги (поперед усього
невідкладної);
- дозиметричний контроль, часткова санітарна обробка заражених РР,
ОР, СДОР, БЗ і дезактивація (дегазація, дезінфекція) їх одягу, взуття;
- тимчасова ізоляція осіб з гострими психічними розладами і інфекційних
хворих;
- підготовка потерпілих до евакуації і евакуація транспортабельних у
спеціалізовані заклади;
- тимчасова (2-3 доби) госпіталізація нетранспортабельних пацієнтів з
послідуючою евакуацією;
- участь у проведенні санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів в
районі НС;
- захист уражених від несприятливих факторів зовнішнього середовища
(радіація, РР, СДОР, ОР, БЗ і інш.).
Лікарські бригади при розгортанні на місці враховують слідуючі фактори:
- наявність шляхів під'їзду;
- можливість використання місцевих будинків та водопостачальних
об'єктів;
- виключення зараження РР, СДОР, ОР, БЗ уражених і персоналу;
- метеофактори.
При організації роботи лікарські бригади розгортають за типовим планом:
- майданчик сортування з розподільним постом;
- сортувально-евакуаційні палати (відділення);
- перев'язочні та операційні;
- протишокові і реанімаційні палати;
- майданчик спеціальної обробки;
- палати для нетранспортабельних потерпілих;
- приміщення для полог;
- ізолятори для тимчасового розміщення інфекційних і психічних хворих;
- стерилізаційну і аптеку;
- транспортний майданчик;
- господарчі приміщення.
Що стосується заходів першої лікарської допомоги, то за терміновістю
„ виконання й обсягом надання медичної допомоги їх доцільно розділити на дві
групи: невідкладні заходи (заходи щодо життєвих показників) і ті з них,
виконання яких може бути відкладене. Зрозуміло, невідкладні заходи
вживаються в тих випадках, коли є загроза життю потерпілих.
Невідкладні заходи першої лікарської допомоги:
- припинити зовнішню кровотечу (ввести тампон у рану з накладенням шкірних швів, промити рани, накласти затискач на судину, що кровоточить, проконтролювати правильність і доцільність накладення джгута і накласти джгуг за наявності показань);
- усунути гостру дихальну недостатність (відсмоктувати слиз, блювотні маси і
кров з верхніх дихальних шляхів, ввести повітровід, прошити язик, відсікти або підсікти шматки піднебіння, що звисають, і бічні відділи глотки, зробити штучну вентиляцію легенів, інгаляцію кисню, інгаляцію парів етилового спирту в разі набряку легенів, накласти оклюзійну пов'язку в разі відкритого пневмотораксу, зробити пункцію або торакоцентез при напруженому пневмотораксі);
- зробити переливання крові й кровозамінників у разі важкого шоку і значної
крововтрати;
- зробити новокаїнову блокаду і ввести знеболюючі засоби в разі тяжкого
шоку; транспортну іммобілізацію (або її поліпшення) при переломах
кінцівок і великих ураженнях м'яких тканин, що загрожують розвитку
небезпечних для життя ускладнень, накласти стандартну транспортну шину
при переломах, щелепи; відсікти кінцівки, що висять на шматку м'яких
тканин (транспортна ампутація);
- зробити катетеризацію або капілярну пункцію сечового міхура в разі
затримки сечовипускання;
- зробити часткову санітарну обробку відкритих ділянок шкіри, дегазацію
пов'язок і одягу; замінити одяг, заражений СДОР, ФОР та іншими
хімічними і радіоактивними речовинами, зняти протигази з
тяжкопоранених;
- промити очі в разі попадання СДОР, ФОР, ОР, РР з наступним
застосуванням спеціальних очних мазей і крапель;
- ввести за показаннями антидоти, антибіотики, протисудомні, серцево-
судинні, бронхорозширювальні, протиблговотні, десенсибілізуючі й інші
засоби;
- застосувати антитоксичну сироватку при отруєннях бактеріальними
токсинами і зробити неспецифічну профілактику при ураженні
бактеріологічною (біологічною) зброєю;
- промити шлунок за допомогою зонда в разі попадання отруйних речовин у шлунок і дати сорбенти.
До заходів першої лікарської допомоги,що (у разі потреби) можуть бути відкладені, належать: виправлення пов'язок і поліпшення транспортної іммобілізації; новокаїнові блокади і введення знеболюючих засобів при ураженнях середньої тяжкості; дегазація рани при зараженні її стійкими СДОР, ФОР, ОР; ін'єкції антибіотиків і сіркопрофілактика правця при відкритих травмах і переломах, проведення дезінтоксикаційної терапії і застосування антибіотиків при радіаційних і хімічних ураженнях; зміна пов'язки в разі забруднення рани радіоактивними речовинами; призначення симптоматичних медикаментозних засобів.
Якщо конкретизувати заходи першої лікарської допомоги, то при травмах, переломах, зовнішніх кровотечах, СДР здійснюються: гемостаз, забезпечення адекватного дихання, протишокові заходи (зігрівання, введення знеболюючих засобів, поповнення ОЦК, новокаїнові блокади), накладення або виправлення пов'язок і шин, ампутація нежиттєздатних шматків, кінцівок, застосування дихальних та серцево-судинних, проти судомних засобів, антибіотиків широкої дії, виведення сечі катетером, евакуація у спеціалізовані заклади.
При радіаційних ураженнях - часткова санітарна обробка, застосування радіозахисних і протиблювотних засобів, антибіотиків (ампіцилін, оксацилін по 0,5 г 4 рази у добу), ристоміцина (по 1,5 г/доб.), ністатина (по 500000 од/доб.), серцево-судинних засобів, транквілізаторів, евакуація у спеціалізовані заклади.
При гострих хімічних отруєннях - часткова санітарна обробка, зондове промивання шлунку (при необхідності), застосування антидотів, серцево-судинних, дихальних, протисудомних препаратів, киснева терапія, терапія набряку легенів, введення глюкози, вітамінів групи В і аскорбінової кислоти, евакуація у спеціалізовані заклади.
При психоемоційних розладах - медичне сортування і ізоляція (при необхідності), прийом транквілізаторів, психотропних та тонізуючих засобів,
обмеження активності збуджених хворих, психотерапевтична дія, евакуація у спеціалізовані заклади.
При інфекційних захворюваннях — часткова санітарна обробка, введення антибіотиків широкої дії, гамма-глобуліна, дезінтоксикаційні заходи: введення глюкози, вітамінів, серцево-судинних засобів, евакуація в інфекційні лікарні.
При комбінованих ураженнях: поєднання синдромів ураження (травми + опіки + гостра променева хвороба + гостре отруєння + психічні розлади + термічна травма) викликає синдром взаємного обтяження, що значно посилює важкість стану хворих і потребує невідкладної інтенсивної терапії.
Повний обсяг допомоги, що розглядається, включає вживання заходів обох груп. Проте, у певних ситуаціях скорочення обсягу допомоги здійснюється за рахунок заходів другої групи. Під обсягом медичної допомоги потерпілим варто розуміти перелік конкретних лікувальпо-профілактичних заходів, вжитих у конкретних ЛПЗ (етапах медичної евакуації) залежно від конкретних обставин. Поняття "обсяг медичної допомоги" як надзвичайно важливий організаційно-медичний захід ввійшло вимушено в теорію і практику організації медичного забезпечення бойових дій військ і населення, що постраждало в НС.
Справа в тому, що в разі виникнення масових санітарних втрат, як правило, складаються такі обставини, коли кількість потерпілих, що потребують тієї чи іншої медичної допомоги, істотно перевищує можливості її надання наявними силами і засобами. Тому сучасна система ЛЕЗ (лікувально-евакуаційного забезпечення) передбачає групування заходів першої лікарської і кваліфікованої медичної допомоги за терміновістю їх надання. Такий вимушений маневр і дістав назву "обсяг медичної допомоги". На його зміну можуть впливати багато причин (чинників): масштаби самої катастрофи, розмір і структура санітарних втрат, характер патології, наявність лікарського й іншого медичного складу в конкретному ЛПЗ (етапі медичної евакуації), наявність конкретного комплектно-табельного медичного майна, умови роботи
ЛПЗ. що склалися, можливості старшого медичного начальника посилити різноманітними силами і засобами ЛПЗ і багато інших причин.
Можливість виникнення НС обумовлена, насамперед, територіально, і першими для ліквідації її медико-санітарних наслідків завжди братимуть участь медичні сили і засоби територіального рівня.
Надання медичної допомоги в умовах НС передбачає систему етапного лікування потерпілих, яке здійснюється послідовно безпосередньо в осередку ураження і на етапах медичної евакуації. В осередку ураження - важлива самодопомога, взаємодопомога, але перша медична допомога має надаватися спеціально підготовленими для цього учасниками рятувальних робіт, аварійно-рятувальних формувань ЦО. Потерпілих вивозять (виносять) з осередків ураження і доставляють на пункти збору першого етапу медичної евакуації,